ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.02 22:32
Повернутися в ніщо,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,

Сергій СергійКо
2025.10.02 20:26
Розчинились дерева й кущі
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.

Тетяна Левицька
2025.10.02 19:43
Невблаганно під дощем
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.

Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,

Світлана Майя Залізняк
2025.10.02 17:28
Осіннє соте" - співана поезія. Запрошую слухати.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а

Євген Федчук
2025.10.02 16:56
Сидять діди на Подолі. Сидять, спочивають.
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П

Іван Потьомкін
2025.10.02 13:17
Судний день перетвориться на свято...
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж

Ярослав Чорногуз
2025.10.02 12:06
День осінній коротшає, тане,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.

І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,

Віктор Кучерук
2025.10.02 11:47
Дощем навіяна печаль
Покірну душу охопила, -
Штрикнула в серце, мов кинджал,
Та з тіла вимотала сили.
Чудовий настрій відняла
І стала прикрість завдавати,
Бо мрії знищила дотла,
Бо знову сам нудьгую в хаті...

Юрій Гундарєв
2025.10.02 11:04
жовтня зустрічає свій день народження легендарний англійський рок-музикант. Мало хто знає його справжнє ім‘я Гордон Самнер, але сценічне - Стінг, що у перекладі означає «жалити», відомо кожному, хто цікавиться сучасною музикою.
Він від першого дня повном

Юрій Гундарєв
2025.10.02 09:27
Сутеніло рано, як завжди наприкінці листопада. Поет Н. зробив ковток майже зовсім холодної кави і перечитав щойно написаний вірш. Його увагу зупинив один рядок: «І серце б‘ється, ніби птах…» Скільки вже цих птахів билося біля серця?! Н. закреслив «ніб

Борис Костиря
2025.10.01 22:21
Ящірка - це сенс,
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,

Олег Герман
2025.10.01 18:51
Ось ми й підібралися до однієї з найскладніших тем. Ні, мова не про щасливі шлюби, а про те, що їх вбиває. Особисто для мене, серед усіх "паразитів" нашої свідомості — провини, сорому, образи, заздрості — ревнощі займають почесне перше місце. Це такий с

Юрій Гундарєв
2025.10.01 10:09
Російські окупанти офіційно стверджують, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують

Віктор Кучерук
2025.10.01 08:46
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Портрет на двох

 До винуватця сліз моїх
Я плачу, чуєш? Мовчки плачу.
Ти - винуватець сліз моїх.
Моя непрохана удача.
Мого натхнення оберіг.

Я плачу, чуєш? Тихо плачу.
І сльози падають до ніг –
Це лава збуджено-гаряча,
Яку ти стримати не зміг.

Я плачу, чуєш? Радо плачу.
У камінцях той плач застиг.
Я вірю: душі неледачі
Дорогу прокладуть із них.

Я плачу. Я блаженно плачу.
Одна між тисячі доріг.
Ідуть сліди. Назустріч наче.
Але зрадливо сипле сніг.

2009

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Ліна Масляна 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Олександр Христенко 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-26 17:00:42
Переглядів сторінки твору 3555
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.021 / 5.38  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.786
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-26 17:22:56 ]
Ця фраза:"Я плачу, чуєш? Тихо плачу" - просто супер! Можливо варто змінити назву "Я плачу, чуєш?"
Нажаль кінцівка вірша помітно слабша :
"Давай не будемо ледачі" - якось не в тому настрої, як починалось.
"На ній сліди. Назустріч наче.
Хоч над усім – легенький сніг" - якщо сліди назустріч, то Ви розминулись?! А останній рядок незрозумілий. Таке враження, що вірш незакінчений.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-26 18:48:44 ]
Муляло оте "Давай не будемо ледачі" - зайшла поміняти. А Ви, пане Олескандр, не дали мені непомітно це зробити. За що і дякую. Значить, справді треба поміняти. Сльози у вірші (дуже завуальовано, правда) - сльози радості. Це видно з першого куплета. Мала кілька оптимістичних кінцівок. Але захотілося внести долю невпевненість, "наче назустріч" та отой сніг що може зробити? Засипати сліди. Цей рядок залишає простір для фантазії. Хоча, якщо після мого пояснення все ж буде незрозуміло, то мабуть хоче помінятися :-)) Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-27 12:02:14 ]
Олесю!
Приємно, що Ви вдосконалюєте свої вірші.Коментарі на ПМ якраз і мають це на меті.
Епітети "блаженно" і "радо"не залишають сумніву, що сльози літгероїні - це сльози радості.
А ось останній рядок можна трактувати досить по-різному. Тому мені і здалось, що вірш незакінчений. Хоча ваш задум завершити вірш без конкретного рішення - підтримую.( хотілось би, щоб останній рядок звучав акцентованіше. Тоді я без сумніву змінив би свою оцінку на 5,5.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-27 16:05:35 ]
Пане Олександре! Мушу Вам сказати те, що давно думала. Мені дуже подобається те, що Ви не забуваєте про свої коментарі. Що завжди можна чекати саме ДІЛОГУ із порадником. І не зависають у повітрі знаки питання...
Щодо оцінки - зовсім не турбуйтеся, все добре і нічого змінювати не треба. Щодо останнього рядка погоджуюся, та мушу бігти - ще напишу.
Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-28 00:15:47 ]
Аж тепер прийшла до свого "винуватця". Пане Олександре, напишу перший варіант закінчення:

Нам доля, милий, не пробачить,
Якщо її засипле сніг.

Та хочеться трохи невизначеності і легкої сумовитості і змінюю далі.
Сліди ще не відбиті, вони "ідуть". Тому проситься варіант

Ідуть сліди. Назустріч наче...

Знову ж, щоб було відчутно "процес", уяву декого (із знайомих) про лежачий сніг заміню

Але кружля над ними сніг...
або ж
Але зрадливо сипле сніг...

Не впевнена, тому залишаю на розсуд Читачів і Майстрів.
Дякую.

(Та над




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-26 17:47:07 ]
Привіт, Олесенько!
Класний вірш. Щасливий, не дивлячись на сльози, чуттєвий.
Якось віриться, що та дорога побудується і буде міцною-міцною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-26 18:50:34 ]
Привіт, Ліночко! Рада Тебе бачити. А бачиш, Жінка відчула, що вірш щасливий. Значить, зрозуміла мене. І кінцівку гарно домалювала. Ти взаємно доповнюєш попереднього коментатора :-))
До речі, думала дати другу назву "Сльози радості" :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-26 18:17:26 ]
Дещо сумно, хоча й не безнадійно (це з погляду чоловічої логіки). Жіночі почуття, плач - не завжди піддаються логічному виясненню, тому може скластися враження, що вірш незакінчений. Але ж і не треба, головне, що Жінка виплакалась, вилила свої почуття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-26 18:53:06 ]
Ну, на цих коментарях так гарно простежується чоловіча і жіноча логіка. Як на мене, просто супер! Добре, пане Мироне, що Ви з розумінням ставитеся до жіночих сліз (багато мужчин їх просто не люблять :-)) Дуже Вам дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-28 16:14:00 ]
Олеся, дуже сподобалось, гарний вірш. я Вас відкрила з іншого боку. До цього захоплювалась Вашими віршами для дітей. До речі,ще раз Вам дякую за подарунок для онучечки. Дуже часто їй читаю про песика.
З добром,
тетяна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-28 16:20:32 ]
Дуже приємно, пані Тетяно! Я причетна до ще однієї усмішки дитини. Це - маленький промінчик радості. Хотілося нині новеньке опублікувати, та забагато на один день. НАдіюся, тішити Вас і надалі. Добра і радості Вам! А онучечці - великий привіт! (тільки такий, щоб могла втримати :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-28 17:28:01 ]
Дякую, Олесю! І тобі зичу всього найкращого. А головне - жіночого щастя та натхнення, щоб так гарно писати.