ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Портрет на двох

 До винуватця сліз моїх
Я плачу, чуєш? Мовчки плачу.
Ти - винуватець сліз моїх.
Моя непрохана удача.
Мого натхнення оберіг.

Я плачу, чуєш? Тихо плачу.
І сльози падають до ніг –
Це лава збуджено-гаряча,
Яку ти стримати не зміг.

Я плачу, чуєш? Радо плачу.
У камінцях той плач застиг.
Я вірю: душі неледачі
Дорогу прокладуть із них.

Я плачу. Я блаженно плачу.
Одна між тисячі доріг.
Ідуть сліди. Назустріч наче.
Але зрадливо сипле сніг.

2009

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Ліна Масляна 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Олександр Христенко 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-10-26 17:00:42
Переглядів сторінки твору 3345
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.021 / 5.38  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.786
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-26 17:22:56 ]
Ця фраза:"Я плачу, чуєш? Тихо плачу" - просто супер! Можливо варто змінити назву "Я плачу, чуєш?"
Нажаль кінцівка вірша помітно слабша :
"Давай не будемо ледачі" - якось не в тому настрої, як починалось.
"На ній сліди. Назустріч наче.
Хоч над усім – легенький сніг" - якщо сліди назустріч, то Ви розминулись?! А останній рядок незрозумілий. Таке враження, що вірш незакінчений.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-26 18:48:44 ]
Муляло оте "Давай не будемо ледачі" - зайшла поміняти. А Ви, пане Олескандр, не дали мені непомітно це зробити. За що і дякую. Значить, справді треба поміняти. Сльози у вірші (дуже завуальовано, правда) - сльози радості. Це видно з першого куплета. Мала кілька оптимістичних кінцівок. Але захотілося внести долю невпевненість, "наче назустріч" та отой сніг що може зробити? Засипати сліди. Цей рядок залишає простір для фантазії. Хоча, якщо після мого пояснення все ж буде незрозуміло, то мабуть хоче помінятися :-)) Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-27 12:02:14 ]
Олесю!
Приємно, що Ви вдосконалюєте свої вірші.Коментарі на ПМ якраз і мають це на меті.
Епітети "блаженно" і "радо"не залишають сумніву, що сльози літгероїні - це сльози радості.
А ось останній рядок можна трактувати досить по-різному. Тому мені і здалось, що вірш незакінчений. Хоча ваш задум завершити вірш без конкретного рішення - підтримую.( хотілось би, щоб останній рядок звучав акцентованіше. Тоді я без сумніву змінив би свою оцінку на 5,5.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-27 16:05:35 ]
Пане Олександре! Мушу Вам сказати те, що давно думала. Мені дуже подобається те, що Ви не забуваєте про свої коментарі. Що завжди можна чекати саме ДІЛОГУ із порадником. І не зависають у повітрі знаки питання...
Щодо оцінки - зовсім не турбуйтеся, все добре і нічого змінювати не треба. Щодо останнього рядка погоджуюся, та мушу бігти - ще напишу.
Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-28 00:15:47 ]
Аж тепер прийшла до свого "винуватця". Пане Олександре, напишу перший варіант закінчення:

Нам доля, милий, не пробачить,
Якщо її засипле сніг.

Та хочеться трохи невизначеності і легкої сумовитості і змінюю далі.
Сліди ще не відбиті, вони "ідуть". Тому проситься варіант

Ідуть сліди. Назустріч наче...

Знову ж, щоб було відчутно "процес", уяву декого (із знайомих) про лежачий сніг заміню

Але кружля над ними сніг...
або ж
Але зрадливо сипле сніг...

Не впевнена, тому залишаю на розсуд Читачів і Майстрів.
Дякую.

(Та над




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-26 17:47:07 ]
Привіт, Олесенько!
Класний вірш. Щасливий, не дивлячись на сльози, чуттєвий.
Якось віриться, що та дорога побудується і буде міцною-міцною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-26 18:50:34 ]
Привіт, Ліночко! Рада Тебе бачити. А бачиш, Жінка відчула, що вірш щасливий. Значить, зрозуміла мене. І кінцівку гарно домалювала. Ти взаємно доповнюєш попереднього коментатора :-))
До речі, думала дати другу назву "Сльози радості" :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-26 18:17:26 ]
Дещо сумно, хоча й не безнадійно (це з погляду чоловічої логіки). Жіночі почуття, плач - не завжди піддаються логічному виясненню, тому може скластися враження, що вірш незакінчений. Але ж і не треба, головне, що Жінка виплакалась, вилила свої почуття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-26 18:53:06 ]
Ну, на цих коментарях так гарно простежується чоловіча і жіноча логіка. Як на мене, просто супер! Добре, пане Мироне, що Ви з розумінням ставитеся до жіночих сліз (багато мужчин їх просто не люблять :-)) Дуже Вам дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-28 16:14:00 ]
Олеся, дуже сподобалось, гарний вірш. я Вас відкрила з іншого боку. До цього захоплювалась Вашими віршами для дітей. До речі,ще раз Вам дякую за подарунок для онучечки. Дуже часто їй читаю про песика.
З добром,
тетяна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-28 16:20:32 ]
Дуже приємно, пані Тетяно! Я причетна до ще однієї усмішки дитини. Це - маленький промінчик радості. Хотілося нині новеньке опублікувати, та забагато на один день. НАдіюся, тішити Вас і надалі. Добра і радості Вам! А онучечці - великий привіт! (тільки такий, щоб могла втримати :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-28 17:28:01 ]
Дякую, Олесю! І тобі зичу всього найкращого. А головне - жіночого щастя та натхнення, щоб так гарно писати.