ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Мацуцький
2026.07.10 19:57
Пливе Земля - всього живого човник
Пливе Земля –
всього живого човник,
і важко їй
у нелюдстві людей
не шкірою –
душею чорних
індус то,
християнин,

Артур Курдіновський
2026.07.10 15:48
Розкололося літо (рондель)
Розкололося літо на дві половини,
Поміж ними застигла непрохана мряка.
Ігноруємо часто приховані знаки
І у затишок свій гучно кличемо зміни.

Перша - ніжно-зелена, яскрава, невинна,
Друга - тьмяно-зневірена, кольору хакі.
Розкололося літо на дві по

Борис Костиря
2026.07.10 13:21
* * *
У снігах безконечних потоне
Те, що ми заховали в собі.
Так серцевий надірваний тонус
Допоможе комусь в боротьбі.

У снігах ми ховаємо звуки,
Ті, що небом даровані нам,
І важкі та нескорені муки,

хома дідим
2026.07.10 12:37
* 137 *
незнамо де на шальках
і серце і душа
немає ані шпарки
у проливних дощах
а в медіаетері
гармидер і сумбур
чи віддчиняти двері
чи вірити в судьбу

Віктор Кучерук
2026.07.10 07:03
* * *
На відміну від борщу,
В щах лиш губи полощу,
Бо лякаюсь кислу страву
В шлунок ложкою відправить.
Ця кислюща рідина
Впасти змушує слона
І помалу, щохвилини
Робить злішою людину...

Федір Паламар
2026.07.09 22:48
3. Добрий пастир
Во ім’я Вищого Життя, слава горньому Світлу! Я – пастир, що любить свою отару. Пасу я овець і ягнят, на своїх плечах ношу їх. Огороджені володіння мої, і вівці не відходять від посовища за огорожею. Не веду їх до берега моря, щоби вони не побачили виру

Віктор Насипаний
2026.07.09 19:13
Сонце
Вже день у сонця на щиті.
І хрестить ліньки хитра тінь.
Ламає списи золоті
Небесна синь в каміння стін.

Тримає спека, наче тин,
А люд втікає із хатин.
І око з неба, як бурштин,

Євген Федчук
2026.07.09 17:52
Базарська трагедія листопада 1921 року
Старий Овсій вмовив сина у Базар відвезти.
- Помирати, - сказав, - скоро. У останнє хочу
Своїм славним побратимам «подивитись в очі»,
Бо такий тягар нелегко усе життя нести.
Приїхали. Овсій чомусь пам’ятник минає,
Що поставлений котовцям, полеглим у

Тетяна Левицька
2026.07.09 14:08
Не клич мене
Мобільний знову на ходу,
Голівоньку морочить.
Не клич мене, я не прийду
До тебе серед ночі.

Тепер мені по бузині,
Кого ти там щасливиш —
Готую джем у вихідні —

Борис Костиря
2026.07.09 13:53
* * *
Ці вибухи потужно пролунали
У чорній нерозгаданій пітьмі
Від пекла невимовного сигналом
В холодній і розпачливій зимі.
У вибухах приречено сконали
Надії у примарній далині.

Ці вершники на трьох шалених конях

Володимир Бойко
2026.07.09 12:00
Свої - чужі
Розшарпана, розхристана, розколота,
Кривавляться рубці серпа і молота.
Чужі й свої у ордах поєдналися,
Шматують хижо те, що позасталося.

Ненавидять чи люблять - то однаково
І кожен постріл в груди й спину - знаковий.
Смакують кров і нею упиваються

хома дідим
2026.07.09 11:42
* 135 *
може праведним було
може і ніяким
те дитинство та село
і коти й собаки
при колодязі цебро
грядка з огірками
бур’яни уздовж і проз
силосної ями

Юхим Семеняко
2026.07.09 09:25
надіянадиво
Це рідна його країна,
І зовсім не Казахстан,
Як мати, втрачала сина,
А він забавляв путан.

Пропала – і все, що знаєм,
Охмуда стезя земна.
Не буде сердечних таїн,

С М
2026.07.09 09:15
Рокі Ракун (The Beatles)
Колись у шахтарських пагорбах, що у Дакоті
Жив був юнак на ім’я Рокі Ракун
Раз його подруга втікла із якимось зухвальцем
І, звісно, Рокі страждав
Мовби заціпило геть
Казав ”Найду, хай там як“
Оце, прибувши до міста, він
Зняв собі кут у місцевім сал

Віктор Кучерук
2026.07.09 07:18
* * *
Під кручею, улігшись горілиць,
Я бачу, що, як кубками на таці, -
Гранчасті бані храмів і дзвіниць
В проміннях сонця пишно золотяться.
А вище них - незміряна блакить,
Жива і чиста, ніби милість Божа, -
Красою заохочує так жить,
Що просьбі я відмовит

Борис Костиря
2026.07.08 13:50
Пробіжка на морозі
Пробіжка на морозі - це подорож неждана,
Стрибок у невідоме, оновлення душі.
Вона тебе підносить у простір первозданний,
А збоку вболівають замерзлі спориші.

Ти не втечеш, напевно, від лютої юдолі,
Від фатуму, що висне, немов небесний карб,
Від то
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Портрет на двох

 До винуватця сліз моїх
Я плачу, чуєш? Мовчки плачу.
Ти - винуватець сліз моїх.
Моя непрохана удача.
Мого натхнення оберіг.

Я плачу, чуєш? Тихо плачу.
І сльози падають до ніг –
Це лава збуджено-гаряча,
Яку ти стримати не зміг.

Я плачу, чуєш? Радо плачу.
У камінцях той плач застиг.
Я вірю: душі неледачі
Дорогу прокладуть із них.

Я плачу. Я блаженно плачу.
Одна між тисячі доріг.
Ідуть сліди. Назустріч наче.
Але зрадливо сипле сніг.

2009

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Ліна Масляна 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Олександр Христенко 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-10-26 17:00:42
Переглядів сторінки твору 3814
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.021 / 5.38  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.786
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-26 17:22:56 ]
Ця фраза:"Я плачу, чуєш? Тихо плачу" - просто супер! Можливо варто змінити назву "Я плачу, чуєш?"
Нажаль кінцівка вірша помітно слабша :
"Давай не будемо ледачі" - якось не в тому настрої, як починалось.
"На ній сліди. Назустріч наче.
Хоч над усім – легенький сніг" - якщо сліди назустріч, то Ви розминулись?! А останній рядок незрозумілий. Таке враження, що вірш незакінчений.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-26 18:48:44 ]
Муляло оте "Давай не будемо ледачі" - зайшла поміняти. А Ви, пане Олескандр, не дали мені непомітно це зробити. За що і дякую. Значить, справді треба поміняти. Сльози у вірші (дуже завуальовано, правда) - сльози радості. Це видно з першого куплета. Мала кілька оптимістичних кінцівок. Але захотілося внести долю невпевненість, "наче назустріч" та отой сніг що може зробити? Засипати сліди. Цей рядок залишає простір для фантазії. Хоча, якщо після мого пояснення все ж буде незрозуміло, то мабуть хоче помінятися :-)) Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-27 12:02:14 ]
Олесю!
Приємно, що Ви вдосконалюєте свої вірші.Коментарі на ПМ якраз і мають це на меті.
Епітети "блаженно" і "радо"не залишають сумніву, що сльози літгероїні - це сльози радості.
А ось останній рядок можна трактувати досить по-різному. Тому мені і здалось, що вірш незакінчений. Хоча ваш задум завершити вірш без конкретного рішення - підтримую.( хотілось би, щоб останній рядок звучав акцентованіше. Тоді я без сумніву змінив би свою оцінку на 5,5.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-27 16:05:35 ]
Пане Олександре! Мушу Вам сказати те, що давно думала. Мені дуже подобається те, що Ви не забуваєте про свої коментарі. Що завжди можна чекати саме ДІЛОГУ із порадником. І не зависають у повітрі знаки питання...
Щодо оцінки - зовсім не турбуйтеся, все добре і нічого змінювати не треба. Щодо останнього рядка погоджуюся, та мушу бігти - ще напишу.
Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-28 00:15:47 ]
Аж тепер прийшла до свого "винуватця". Пане Олександре, напишу перший варіант закінчення:

Нам доля, милий, не пробачить,
Якщо її засипле сніг.

Та хочеться трохи невизначеності і легкої сумовитості і змінюю далі.
Сліди ще не відбиті, вони "ідуть". Тому проситься варіант

Ідуть сліди. Назустріч наче...

Знову ж, щоб було відчутно "процес", уяву декого (із знайомих) про лежачий сніг заміню

Але кружля над ними сніг...
або ж
Але зрадливо сипле сніг...

Не впевнена, тому залишаю на розсуд Читачів і Майстрів.
Дякую.

(Та над




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-26 17:47:07 ]
Привіт, Олесенько!
Класний вірш. Щасливий, не дивлячись на сльози, чуттєвий.
Якось віриться, що та дорога побудується і буде міцною-міцною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-26 18:50:34 ]
Привіт, Ліночко! Рада Тебе бачити. А бачиш, Жінка відчула, що вірш щасливий. Значить, зрозуміла мене. І кінцівку гарно домалювала. Ти взаємно доповнюєш попереднього коментатора :-))
До речі, думала дати другу назву "Сльози радості" :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-26 18:17:26 ]
Дещо сумно, хоча й не безнадійно (це з погляду чоловічої логіки). Жіночі почуття, плач - не завжди піддаються логічному виясненню, тому може скластися враження, що вірш незакінчений. Але ж і не треба, головне, що Жінка виплакалась, вилила свої почуття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-26 18:53:06 ]
Ну, на цих коментарях так гарно простежується чоловіча і жіноча логіка. Як на мене, просто супер! Добре, пане Мироне, що Ви з розумінням ставитеся до жіночих сліз (багато мужчин їх просто не люблять :-)) Дуже Вам дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-28 16:14:00 ]
Олеся, дуже сподобалось, гарний вірш. я Вас відкрила з іншого боку. До цього захоплювалась Вашими віршами для дітей. До речі,ще раз Вам дякую за подарунок для онучечки. Дуже часто їй читаю про песика.
З добром,
тетяна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-28 16:20:32 ]
Дуже приємно, пані Тетяно! Я причетна до ще однієї усмішки дитини. Це - маленький промінчик радості. Хотілося нині новеньке опублікувати, та забагато на один день. НАдіюся, тішити Вас і надалі. Добра і радості Вам! А онучечці - великий привіт! (тільки такий, щоб могла втримати :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-28 17:28:01 ]
Дякую, Олесю! І тобі зичу всього найкращого. А головне - жіночого щастя та натхнення, щоб так гарно писати.