ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.08.24 23:14
національна незалежність
народні танці рідний спів
ще поки на правобережжі
живеш одвертий всім усім
природна мов буденна річ
на місці вірнім і почеснім
у радощах або журбі
цей спіх автівок і причепів

Іван Потьомкін
2026.08.24 20:56
Випадають з обойми живих.
Наче кулі, свистять імена
І лягають на серце болем.
Нам з тим болем судилось ходить,
Доки безбіль не стане і нашою долею.
Якщо хтось там і грався в життя,
То не ми це були, друже,
І не тому, що відти нема вороття.

Артур Курдіновський
2026.08.24 18:10
Матуся" іспанською буде "mamita"...
З Тобою так хочеться поговорити!
Закреслити відчай, хворобу, розлуку
Та поцілувати Твою ніжну руку.

У тиші глухій я плачу долі мито.
"Матуся" іспанською буде "mamita".
Від згубного сну я повільно відходжу

Володимир Бойко
2026.08.24 14:59
Все за звичаєм у Феодосії,
Навіть море там Чорне і досі є.
Та якби з тих країв
Дідько взяв москалів,
Як би гарно було в Феодосії.

Партизани в горах Дагестану
У капкан упіймали шайтана.

Вячеслав Руденко
2026.08.24 13:14
Ніщо не є важливішим за кокон! -
Щось раптом виникає і зоріє,
Та крок ніяк не зробиш у ефірі
Бо сили всі вже витратив на мрії...

Кінець всьому вночі можливий тільки,
А день до того, мов кімвал дзвенячий,
Де мудрість непомітного Сатурну

Володимир Каразуб
2026.08.24 12:45
Про що розмови в нас? Про часовиння
Про сенси існувань, невідворотного,
Про роздуми, що проростають з тім’я,
Про світло, темноту, про необхідність
Любові.
Але здається, що в цій явності,
Ті ж самі вигуки і пошуки,
І розірветься мить заслоною

Ірина Вовк
2026.08.24 12:33
Фінал. Останній крок Лагіди «Історія запам'ятає її як коханку Риму. Мені ж вона залишить право бути його єдиним незавойованим ворогом». З уст царівни Єгипту Арсіної, наймолодшої з Лагідів Римський офіцер стоїть на відстані удару меча.

Ольга Садкова
2026.08.24 12:14
Не заганяй себе у кут
чи розпачу, чи безнадії.
Доцільніш тупцювання тут —
ну хоч би крок, хоч спроба дії.

Нерідко помилка — урок.
Його засвоїш — рухайсь далі
на вищий досвіду виток

Борис Костиря
2026.08.24 11:28
То дощ холодний, то нервовий сніг.
Спектакль природи чи її тортури.
Ти до мети крізь вічність швидко біг,
Крізь творчість пробирався до натури.
Біжить крізь сніг стрімкий єдиноріг.
Стоять застигло крижані скульптури.

Природа іспит приготує нам.

Віктор Кучерук
2026.08.24 07:32
Металися бурі, згори гримкотіло,
Ще голод додався до різних всіх бід,
Але не розпалася ти, не зотліла,
Не зникла, як спалах комети чи слід.
Ти глибоко дуже пустила коріння
І стала сильніше давно від трави, -
Найкраща країна, - моя Україно,
Заради с

С М
2026.08.23 22:31
Трава волоссям, а ти левиця на осонні
Неспокій твій, уста зволожиш язиком
Вино ллючи, твій згляд зустрів мій, сяючи
Твого лиця торкаюсь пальцем, знаючи

Для мене ти – Вода, яка танцює


хома дідим
2026.08.23 21:17
на що мені сумнівних істин
проблем закреслено потреб
я радше обираю відстань
і незавершений портрет
кидаючи в простий горнець
відомі всім інгредієнти
додам іще насамкінець
дещицю прянощів секретних

Галина Кучеренко
2026.08.23 19:37
Чи ми трипільці, чи скіфи, сармати…
Йдемо вперед попри війни і втрати…
Ми - українці, від славних - нащадки
І за плечима про давніх є згадки -

Не клич в минуле, знання - настанови
Як жити далі і жити знову,
Як не творити для себе кумирів,

Артур Курдіновський
2026.08.23 18:45
Героїне мого роману!
Незабаром - глуха зима.
Усвідомлюю: ти - омана,
Розумію: тебе нема.

А проте, відчуваю ніжний,
Теплий дотик твоїх долонь.
Вже у віці моїм "колишні"

Кока Черкаський
2026.08.23 15:06
Я купляю в атебе
Плавлений сирок-
І тому я точно знаю:
З ним все буде ок!

Не купляю я сирки
Десь поза атебе,
Бо всюди хочуть наї.. обдурити

Євген Федчук
2026.08.23 14:05
Московіти завжди були нахабні й підступні.
Як не збрешуть, то і кроку, напевно не ступлять.
Хоч що хоч наобіцяють та будуть клянутись.
І ножа у спину встромлять, варто відвернутись
І вони такими були, мабуть ще одвіку.
Давні літописні зводи тому гарн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Портрет на двох

 До винуватця сліз моїх
Я плачу, чуєш? Мовчки плачу.
Ти - винуватець сліз моїх.
Моя непрохана удача.
Мого натхнення оберіг.

Я плачу, чуєш? Тихо плачу.
І сльози падають до ніг –
Це лава збуджено-гаряча,
Яку ти стримати не зміг.

Я плачу, чуєш? Радо плачу.
У камінцях той плач застиг.
Я вірю: душі неледачі
Дорогу прокладуть із них.

Я плачу. Я блаженно плачу.
Одна між тисячі доріг.
Ідуть сліди. Назустріч наче.
Але зрадливо сипле сніг.

2009

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Ліна Масляна 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Олександр Христенко 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-26 17:00:42
Переглядів сторінки твору 3848
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.021 / 5.38  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.786
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-26 17:22:56 ]
Ця фраза:"Я плачу, чуєш? Тихо плачу" - просто супер! Можливо варто змінити назву "Я плачу, чуєш?"
Нажаль кінцівка вірша помітно слабша :
"Давай не будемо ледачі" - якось не в тому настрої, як починалось.
"На ній сліди. Назустріч наче.
Хоч над усім – легенький сніг" - якщо сліди назустріч, то Ви розминулись?! А останній рядок незрозумілий. Таке враження, що вірш незакінчений.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-26 18:48:44 ]
Муляло оте "Давай не будемо ледачі" - зайшла поміняти. А Ви, пане Олескандр, не дали мені непомітно це зробити. За що і дякую. Значить, справді треба поміняти. Сльози у вірші (дуже завуальовано, правда) - сльози радості. Це видно з першого куплета. Мала кілька оптимістичних кінцівок. Але захотілося внести долю невпевненість, "наче назустріч" та отой сніг що може зробити? Засипати сліди. Цей рядок залишає простір для фантазії. Хоча, якщо після мого пояснення все ж буде незрозуміло, то мабуть хоче помінятися :-)) Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-27 12:02:14 ]
Олесю!
Приємно, що Ви вдосконалюєте свої вірші.Коментарі на ПМ якраз і мають це на меті.
Епітети "блаженно" і "радо"не залишають сумніву, що сльози літгероїні - це сльози радості.
А ось останній рядок можна трактувати досить по-різному. Тому мені і здалось, що вірш незакінчений. Хоча ваш задум завершити вірш без конкретного рішення - підтримую.( хотілось би, щоб останній рядок звучав акцентованіше. Тоді я без сумніву змінив би свою оцінку на 5,5.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-27 16:05:35 ]
Пане Олександре! Мушу Вам сказати те, що давно думала. Мені дуже подобається те, що Ви не забуваєте про свої коментарі. Що завжди можна чекати саме ДІЛОГУ із порадником. І не зависають у повітрі знаки питання...
Щодо оцінки - зовсім не турбуйтеся, все добре і нічого змінювати не треба. Щодо останнього рядка погоджуюся, та мушу бігти - ще напишу.
Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-28 00:15:47 ]
Аж тепер прийшла до свого "винуватця". Пане Олександре, напишу перший варіант закінчення:

Нам доля, милий, не пробачить,
Якщо її засипле сніг.

Та хочеться трохи невизначеності і легкої сумовитості і змінюю далі.
Сліди ще не відбиті, вони "ідуть". Тому проситься варіант

Ідуть сліди. Назустріч наче...

Знову ж, щоб було відчутно "процес", уяву декого (із знайомих) про лежачий сніг заміню

Але кружля над ними сніг...
або ж
Але зрадливо сипле сніг...

Не впевнена, тому залишаю на розсуд Читачів і Майстрів.
Дякую.

(Та над




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-26 17:47:07 ]
Привіт, Олесенько!
Класний вірш. Щасливий, не дивлячись на сльози, чуттєвий.
Якось віриться, що та дорога побудується і буде міцною-міцною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-26 18:50:34 ]
Привіт, Ліночко! Рада Тебе бачити. А бачиш, Жінка відчула, що вірш щасливий. Значить, зрозуміла мене. І кінцівку гарно домалювала. Ти взаємно доповнюєш попереднього коментатора :-))
До речі, думала дати другу назву "Сльози радості" :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-26 18:17:26 ]
Дещо сумно, хоча й не безнадійно (це з погляду чоловічої логіки). Жіночі почуття, плач - не завжди піддаються логічному виясненню, тому може скластися враження, що вірш незакінчений. Але ж і не треба, головне, що Жінка виплакалась, вилила свої почуття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-26 18:53:06 ]
Ну, на цих коментарях так гарно простежується чоловіча і жіноча логіка. Як на мене, просто супер! Добре, пане Мироне, що Ви з розумінням ставитеся до жіночих сліз (багато мужчин їх просто не люблять :-)) Дуже Вам дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-28 16:14:00 ]
Олеся, дуже сподобалось, гарний вірш. я Вас відкрила з іншого боку. До цього захоплювалась Вашими віршами для дітей. До речі,ще раз Вам дякую за подарунок для онучечки. Дуже часто їй читаю про песика.
З добром,
тетяна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-28 16:20:32 ]
Дуже приємно, пані Тетяно! Я причетна до ще однієї усмішки дитини. Це - маленький промінчик радості. Хотілося нині новеньке опублікувати, та забагато на один день. НАдіюся, тішити Вас і надалі. Добра і радості Вам! А онучечці - великий привіт! (тільки такий, щоб могла втримати :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-28 17:28:01 ]
Дякую, Олесю! І тобі зичу всього найкращого. А головне - жіночого щастя та натхнення, щоб так гарно писати.