ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.05.26 17:59
Непрочитаний рукопис (велике коло ронделів)
Душа болить, бо я - жива людина.
Відбиток долі - фуга соль мінор.
Я - сам собі жорстокий прокурор,
Ніколи я не жив "наполовину".

Висвітлює мої страшні провини
Останній шлях, зелений коридор.
Душа болить, бо я - жива людина.

Олена Побийголод
2026.05.26 15:56
1986. Розстання
Петро Градов (1925-2003; народився в Україні)

Розстатись жінка вирішить –
не треба дорікань.
Розстатись жінка вирішить –
за це її не гань.

В майбуті, – жінка впевнена, –

Вячеслав Руденко
2026.05.26 15:07
В клітках життя Судоку
Згарище

Сни вже ніколи не збудуться
Час не дійде до краю
Випробуваннями, мудрістю,
Довгим дитинством у зграї,
Труднощями і болями
Під клекотіння лелеки,

Борис Костиря
2026.05.26 13:11
Перший сніг
Перший сніг шелестить несміливо,
Посрібливши суворі гаї.
Перший сніг так тендітно й пестливо
Полонить невідомі краї.

Іще стільки снігів перебуде
У житті, як на довгім шляху!
Ці сніги, як великі прелюди

Ігор Терен
2026.05.26 12:46
Тотеми вічності
Ще вірують поети й поетеси
у віще слово Велеса і чесно
у чарівні надії юних літ,
що за літами виглядають весни
і що хоча минуле не воскресне,
чекає їх додому їхній світ.
Але омана ця не означає,
що долі барабан усіх єднає.

Вячеслав Руденко
2026.05.26 11:02
В дзеркальній правді випадковій
і знову дзеркало криве,
що наче лід ховає правду
і перетворює на радість
холодне, штучне, неживе

немов би зле сухозлиття*,
немов форзац на розвороті
шалу облудної турботи

Юрій Гундарів
2026.05.26 09:41
Моя чарівна Кльопа
Сум… Зупинилося серце чарівної жінки, знакової телеведучої, кінознавиці. Саме вона у вересні 1995 року першою оголосила: "Вітаємо вас! В ефірі — "Студія 1+1!". Ми разом вчилися на факультеті журналістики Київського університету імені Тараса Шевче

Віктор Кучерук
2026.05.26 07:09
* * *
Усміхаючись приємно,
Жінка каже дуже чемно,
Що складаю я даремно
Щодо неї схеми темні.
І тому вона не рада
Брати участь в маскараді,
Де я точно буду ладен
Швидко звабити принаду...

Олександр Сушко
2026.05.25 22:16
Антитеза на вірш Анатолія Матвійчука "Право"
Анатолій Матвійчук

ПРАВО

У ці часи,
Коли зоря кривава
Скрадається
В задимленій імлі,

хома дідим
2026.05.25 21:46
* 91 *
я розкусив тебе хома
мені промовив голос пітьми
ти прагнеш те чого нема
та губишся у цьому ритмі
я заперечити не зміг
мені подобається згубне
де жах мене поймає де
своє свінгують мідні труби

С М
2026.05.25 20:56
Стугін Локомотива (Jethro Tull)
Під захеканий безум
Атож, локомотиву грець
Неутомний лузер мчить
Стрімголов у смерть
Іще дійний поршень стертий
Б’є парою назад
Поцупив Чарлі важеля
Годі зупинити поїзд

Світлана Пирогова
2026.05.25 20:44
Іриси
Тонкі, стрункі, немов казкові птиці,
що прилетіли з дивних берегів,
в саду розквітли іриси-цариці,
ввібравши барви неба і богів.
Їх пелюстки - то шовк м'який і ніжний,
що трепетно колише вітерець.
Ось - фіолетовий, такий розкішний,
а поруч - білий

Кока Черкаський
2026.05.25 19:52
Клен-і-я
А в нашім дворі та й росте собі клен.
Він, як і я, є так само не член.
Отож, він не є член, і я теж не є,
Та кожен з нас проживає життя тут своє.

Клен з кожним роком все ближче до неба,
А я... А що я? Я ж піщинка, амеба.
З кожним днем я все ближч

Борис Костиря
2026.05.25 11:11
Незнані шляхи
Коли піду незнаними стежками
У світ непізнаний, у світ новий,
Я піднімусь над згубними віками,
Здійнявши неймовірний буревій.
У світ, захований за ста замками,
Я доберусь у епіцентр подій.

Коли пізнаю я нові закони

Вячеслав Руденко
2026.05.25 09:22
Під сонцем самоти
сонцю – миті, утіхам - шеляг,
самоті довгий шлях до дна,
благодатна чи нищівна
в сенсі духу твоя оселя?

де ховає себе душа,
щоб цуратись думок недбалих -
самота без ремісій стало

Юрій Гундарів
2026.05.25 09:15
Українська Аїда
Оперна прима Людмила МОНАСТИРСЬКА виступає на найпрестижніших сценах: «Ла Скала» в Мілані, Королівському театрі Ковент-гарден у Лондоні, «Метрополітен-опера» у Нью-Йорку.
«Дуже пишаюся тим, що я українка! - зізнається співачка.- Дякувати Богові, маю змог
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Портрет на двох

 До винуватця сліз моїх
Я плачу, чуєш? Мовчки плачу.
Ти - винуватець сліз моїх.
Моя непрохана удача.
Мого натхнення оберіг.

Я плачу, чуєш? Тихо плачу.
І сльози падають до ніг –
Це лава збуджено-гаряча,
Яку ти стримати не зміг.

Я плачу, чуєш? Радо плачу.
У камінцях той плач застиг.
Я вірю: душі неледачі
Дорогу прокладуть із них.

Я плачу. Я блаженно плачу.
Одна між тисячі доріг.
Ідуть сліди. Назустріч наче.
Але зрадливо сипле сніг.

2009

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Ліна Масляна 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Олександр Христенко 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-10-26 17:00:42
Переглядів сторінки твору 3773
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.021 / 5.38  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.786
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-26 17:22:56 ]
Ця фраза:"Я плачу, чуєш? Тихо плачу" - просто супер! Можливо варто змінити назву "Я плачу, чуєш?"
Нажаль кінцівка вірша помітно слабша :
"Давай не будемо ледачі" - якось не в тому настрої, як починалось.
"На ній сліди. Назустріч наче.
Хоч над усім – легенький сніг" - якщо сліди назустріч, то Ви розминулись?! А останній рядок незрозумілий. Таке враження, що вірш незакінчений.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-26 18:48:44 ]
Муляло оте "Давай не будемо ледачі" - зайшла поміняти. А Ви, пане Олескандр, не дали мені непомітно це зробити. За що і дякую. Значить, справді треба поміняти. Сльози у вірші (дуже завуальовано, правда) - сльози радості. Це видно з першого куплета. Мала кілька оптимістичних кінцівок. Але захотілося внести долю невпевненість, "наче назустріч" та отой сніг що може зробити? Засипати сліди. Цей рядок залишає простір для фантазії. Хоча, якщо після мого пояснення все ж буде незрозуміло, то мабуть хоче помінятися :-)) Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-27 12:02:14 ]
Олесю!
Приємно, що Ви вдосконалюєте свої вірші.Коментарі на ПМ якраз і мають це на меті.
Епітети "блаженно" і "радо"не залишають сумніву, що сльози літгероїні - це сльози радості.
А ось останній рядок можна трактувати досить по-різному. Тому мені і здалось, що вірш незакінчений. Хоча ваш задум завершити вірш без конкретного рішення - підтримую.( хотілось би, щоб останній рядок звучав акцентованіше. Тоді я без сумніву змінив би свою оцінку на 5,5.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-27 16:05:35 ]
Пане Олександре! Мушу Вам сказати те, що давно думала. Мені дуже подобається те, що Ви не забуваєте про свої коментарі. Що завжди можна чекати саме ДІЛОГУ із порадником. І не зависають у повітрі знаки питання...
Щодо оцінки - зовсім не турбуйтеся, все добре і нічого змінювати не треба. Щодо останнього рядка погоджуюся, та мушу бігти - ще напишу.
Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-28 00:15:47 ]
Аж тепер прийшла до свого "винуватця". Пане Олександре, напишу перший варіант закінчення:

Нам доля, милий, не пробачить,
Якщо її засипле сніг.

Та хочеться трохи невизначеності і легкої сумовитості і змінюю далі.
Сліди ще не відбиті, вони "ідуть". Тому проситься варіант

Ідуть сліди. Назустріч наче...

Знову ж, щоб було відчутно "процес", уяву декого (із знайомих) про лежачий сніг заміню

Але кружля над ними сніг...
або ж
Але зрадливо сипле сніг...

Не впевнена, тому залишаю на розсуд Читачів і Майстрів.
Дякую.

(Та над




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-26 17:47:07 ]
Привіт, Олесенько!
Класний вірш. Щасливий, не дивлячись на сльози, чуттєвий.
Якось віриться, що та дорога побудується і буде міцною-міцною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-26 18:50:34 ]
Привіт, Ліночко! Рада Тебе бачити. А бачиш, Жінка відчула, що вірш щасливий. Значить, зрозуміла мене. І кінцівку гарно домалювала. Ти взаємно доповнюєш попереднього коментатора :-))
До речі, думала дати другу назву "Сльози радості" :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-26 18:17:26 ]
Дещо сумно, хоча й не безнадійно (це з погляду чоловічої логіки). Жіночі почуття, плач - не завжди піддаються логічному виясненню, тому може скластися враження, що вірш незакінчений. Але ж і не треба, головне, що Жінка виплакалась, вилила свої почуття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-26 18:53:06 ]
Ну, на цих коментарях так гарно простежується чоловіча і жіноча логіка. Як на мене, просто супер! Добре, пане Мироне, що Ви з розумінням ставитеся до жіночих сліз (багато мужчин їх просто не люблять :-)) Дуже Вам дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-28 16:14:00 ]
Олеся, дуже сподобалось, гарний вірш. я Вас відкрила з іншого боку. До цього захоплювалась Вашими віршами для дітей. До речі,ще раз Вам дякую за подарунок для онучечки. Дуже часто їй читаю про песика.
З добром,
тетяна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-28 16:20:32 ]
Дуже приємно, пані Тетяно! Я причетна до ще однієї усмішки дитини. Це - маленький промінчик радості. Хотілося нині новеньке опублікувати, та забагато на один день. НАдіюся, тішити Вас і надалі. Добра і радості Вам! А онучечці - великий привіт! (тільки такий, щоб могла втримати :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-28 17:28:01 ]
Дякую, Олесю! І тобі зичу всього найкращого. А головне - жіночого щастя та натхнення, щоб так гарно писати.