ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2025.01.24 18:23
Поїздка добігає до кінця,
білизну провідниця забирає,
а ти прилипнув до одвірка краю,
як до отари злякана вівця…

Але намарно скиглити, тремтіть
чи лити сльози на суху дорогу,
коли вагон дістався епілогу –

Ніна Виноградська
2025.01.24 13:36
На калину вони прилягли, забіліли,
Червоніє тепер з-під холодних снігів…
Ми з тобою удвох не змогли, не зуміли,
Зберегти цю любов, щоб ніхто не посмів

Дотягнутись до неї, торкнутись руками,
І привласнити щастя твоє і моє…
А життя в самоті пробігає

Світлана Пирогова
2025.01.24 09:37
Поспішав Микола вранці,
Телефон забув удома.
Затремтіли чомусь пальці,
І насунулась утома.

На роботі хвилювався,
Падали із рук папери.
Звісно, дядько ловив ґави,

Юрій Гундарєв
2025.01.24 09:34
Славетному італійському художникові було відпущено всього 35 років земного життя.
Жанна Ебютерн, юна дружина Моді, як його ласкаво називали друзі, викинулася з вікна
наступного дня після смерті геніального митця…

Туз трефи, трійка і п‘ять -
три кар

Микола Соболь
2025.01.24 06:31
Ця ніч іти від нас не хоче
і ранок зовсім не спішить,
блищать, мов зорі твої очі,
а губи – ніжний оксамит,
переливаються тумани,
мов молоко за небокрай,
де ми шукаючи омани
намалювали власний рай

Віктор Кучерук
2025.01.24 05:46
В дугу зігнувся ясний місяць
І, без утоми та без мір,
Зчищає світлом сіру плісень
Із потьмянілих з часом зір.
Бо над землею загусає,
Немов смола, німотна мла
І світом шириться безкрая
Пора без світла і тепла…

Борис Костиря
2025.01.23 20:06
Осокір утрачає листя,
як старий лисіючий мудрець
волосся. Листя опадає,
ніби розумні думки,
які будуть спати
під покривом незрушного снігу.
Розумні думки перетворяться
на ніщо, на труху, не залишивши

Іван Потьомкін
2025.01.23 14:08
Вже мого росту сягнула лобода.
Вже схили забілила конюшина.
Вже квітом зайнялися дерева.
Проснулись бджоли, пурхають метелики,
Забілів мигдаль, японська вишня зарожевіла,
Кінерет досягає лінії червоної...
Усе готується до стрічі з ТуБіШватом,
Себто

Ніна Виноградська
2025.01.23 12:33
Несказані слова живуть в мені,
Читала я їх у твоїх очах…
Пройшли давно роки, розтали дні,
Вогонь тих слів у серці не зачах.

Твої слова спинялись на вустах,
Мовчали разом в глибині зіниць.
Злітали в небо наче дивний птах

Тетяна Левицька
2025.01.23 11:15
Не чіпай ти чуже, тільки мій:
сивокрилий, нестримний, брутальний,
і співучий, немов соловій,
і глибокий, як подих останній.

Недолюблений світом лихим,
не зігрітий промінням ласкавим.
Ой, нелегко, повір, буде з ним

Олена Побийголод
2025.01.23 09:42
Вечір 5-го дня і день 6-й. Телемах у Спарті)

1.
В Спарті (точніш, у присілочку)
наші бурлаки завзяті
встигли якраз на весіллячко
у Менелаєвій хаті:

Козак Дума
2025.01.23 06:33
Ми збирали журавлину, журавлину
і летіли журавлі великим клином.
Їх «курли» по небосхилу линуло далеко.
Клин за клином, клин за клином –
журавлі, лелеки…

Летять на південь журавлі,
«курли-курли» по всій землі.

Микола Соболь
2025.01.23 06:26
Зимова казка, але радше сон:
срібніє іній в суголоссі ранку,
крізь негури розірвану фіранку
на березі з’являється Херсон, –
величний пан південних рубежів,
наш бастіон від «братської» любові
в своїй красі і літній, і зимовій
моєї ти торкаєшся душі,

Віктор Кучерук
2025.01.23 05:54
Дивитися більше не можу,
В швидкого життя на краю, –
На ту, що вродливістю схожа
На жінку покійну мою.
Ще боляче впевнено дихать
Від мислі тієї стає,
Що створює серцю безвихідь
Становище мрійне моє.

Сонце Місяць
2025.01.22 22:40
розбудить стукнувши у шибку
на хвильку дощ а може старість
зворот кошмарів & фантазій
а може поетична примха
які ще здогадки наразі

крізь ці осліплені портали що фасади
прокрастинації зимової війни

Борис Костиря
2025.01.22 20:06
Ми працюємо
з великими особистостями.
А скільки людей
непомітно відійшли за грані,
у вічну тишу,
у вічне шумовиння дерев.
Тепер ми продираємося
крізь зарості
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

все і ні про що Владислав Про
2025.01.18

Тарас Никифоренко
2025.01.02

Назар Нечипельський
2025.01.02

Андронік Страстотерпець
2024.12.30

Маргарита Каменська Дарко
2024.12.25

Богдан Архіпов
2024.12.24

Єлизавета Катрич
2024.12.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роман Коляда (1976) / Вірші

 Езжайте в Пензу, господа.
"I am the walrus" John Lennon

Езжайте в Пензу, господа.
Я - морж, стремящийся к восторгу.
Мне чужды хлад и строгость морга,
Я трезв бываю... иногда.

Полным полна вином волна
Щедротами Внешпосылторга.
Как речь советского профорга,
Она резона лишена.

Как солнца светозарный край
Слова и музыка - из злата
(хоть дом - не царские палаты),
У тех, кому похмелье - рай.

Я трезв бываю... иногда,
И мне чужда промозглость морга.
Я - морж, стремящийся к восторгу,
Так в Пензу ж, в Пензу... господа!

2005-2009

"Езжайте в Пензу" - легко заменяется на "подите нах**", и тогда стих обретает свой изначальный пафос обращения к обывателям, пытающимся урезонить мятущееся существо "мытця".




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-27 09:35:11
Переглядів сторінки твору 2779
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.601 / 5.5  (4.926 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.952 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.693
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.02.24 20:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Руденко (М.К./Л.П.) [ 2009-10-27 17:02:10 ]
Хлад и промозглость морга" до поры всем нам
чужды:-)
Теперішній столичний стиль вчувається в рядках
цього вірша.
Якось мені довелось побувати на столичній поетичній тусовці...
Там на десяток прочитаних столичними поетами
віршів приблизно половина була про дупу...
а я наївний провінціал дотепер іще вважаю,
що поет повинен писати про ДУШУ,
бо, коли "хлад и промозглость морга" стануть
нам близькими, потрібно буде (перед лицем Його)
про щось "відзвітувати":-)...
А там не скажеш:"Езжайте в Пензу, господа."
Ніби дружній шарж:
-Езжайте в Пензу, господа!-
кричал трезвея Коляда.
И отдавалось в головах,
Как эхо:"Нах**! Подите нах**!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-27 21:49:50 ]
Шарж сподобався однозначно. Щоправда, вкотре мушу застерегти від повного ототожнення Коляди з ліричним героем.
"А там не скажеш:"Езжайте в Пензу, господа."" треба бути конченим дебілом...
"поет повинен писати про ДУШУ" - однозначно, але не обов"язково писати декларативно "благостно". Цей вірш, зрештою, теж про неї бідаку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Руденко (М.К./Л.П.) [ 2009-10-29 00:17:48 ]
До повного ототожнення далеко! Оскільки в цьому непевному світі часом сам себе ототожнити не можеш
стовідсотково:-),а оскільки я більше параноїк, ніж дебіл то розумію, що постійно благостно писати - це теж аномалія. І те, що цей вірш
про душу - безумовно! Я б навіть сказав,
про ДУШУ-МАТЬ!:-)
А взагалі про Романа Коляду, як про талановитого
поета маю гарні відгуки від Бережко - Камінської Юлі. Думаю - вона не помилилась!
Бувайте здорові! Успіхів Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-29 07:39:53 ]
"в цьому непевному світі часом сам себе ототожнити не можеш стовідсотково" - це точно
"я більше параноїк, ніж дебіл" - як видається, ми в чомусь схожі :)
"Бувайте здорові! Успіхів Вам!"
Дякую. І Вам всього.
Юлі, при нагоді, вітання :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-10-27 22:11:47 ]
Зато с юмором - 5,5)))))