ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.05.06 02:08
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!

Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка

Ілахім Поет
2024.05.06 00:12
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.

Меланія Дереза
2024.05.05 20:09
П'ять речень Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч

Олександр Сушко
2024.05.05 18:39
Пасха Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти. Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така

Євген Федчук
2024.05.05 13:01
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує

Іван Потьомкін
2024.05.04 10:49
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»

Ігор Деркач
2024.05.04 10:02
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.

***
Воююча частина світу

Леся Горова
2024.05.04 08:19
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.

Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за

Віктор Кучерук
2024.05.04 05:54
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Голуб / Вірші / поезія

 * * *
* * *
Не понимаю!- І прискорив крок.
Пішов земляк. Не вийшло в нас розмови.
Я розумію: “русский говорок”
Приємніший йому за рідне слово.

Ох, цей «русскоязычный контингент»!
Такого в світі не було ще зроду:
Що українці - видає акцент,
А ще - зневага до свого народу.

Хоч сумно це, судить я не берусь.
То епілог трьохвікової драми.
З тих пір, коли була Вкраїна-Русь
Приєднана московськими царями.

І наша мова їм була “невпрок”.
Щоб ми її скоріше забували,
У душі наші “русский говорок”
Як у розп’яття гвозді забивали.

Слова молитви в серці воскрешу:
Великий Боже, ти нам дав свободу.
Так поверни ж, молю тебе, прошу,
Забуту гідність нашому народу.

2001




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-09 23:18:52
Переглядів сторінки твору 3456
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.884 / 5.5  (4.782 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.518 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Духовна поезія
Людина і тоталітаризм
Автор востаннє на сайті 2019.03.26 19:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 23:34:30 ]
Пане Валеріє!
Чудово! Свого часу я виступав у вашому чудовому місті з концертом і згадую, як із залу залунали слова: "Кльово, но давай пой русским языком".
Подивіться мій вірш "Нащадкові". Ви мене одразу зрозумієте. Окрім того, надсилаю вам мою пісню на слова В.Симоненка "Українська мелодія".
З повагою, Олександр


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 23:42:07 ]
І гідність, і історичну пам"ять безбатченкам і манкуртам. Сильно і переконливо. Вітаю, пане Валерію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-09 23:50:22 ]
Вибачаюсь за довгу репліку...
***

- Хочется мне вам сказать, панове, что такое
есть наше товарищество
Н.В. Гоголь «Тарас Бульба»
Я – пан і ти, шановний пане, -
Шляхетні, родовиті ми.
Наш рід із попелу постане,
І правнук скаже: ми пани.

А те, що дід твій ще учора
Був кріпаком і спину гнув,
Про те забудь, його покора
Тобі згодиться. Осягнув?

Бо пан є пан. Товариш – зрада,
Твоєї мови він не знав.
Чому ж тоді Богдан на Раді
Царям на вірність присягав?

Ні, ти не пан. В зневазі Бога,
Без роду, племені –мара!
Топчи хтозна куди дорогу
Під панським прапором добра.
В.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Голуб (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-10 00:44:59 ]
Спасибі Олександру і Ярославу за підтримку. Що стосується Вітрового вірша, то я ніяк не можу осмислити "надзавдання" останнього куплету, його, так би мовити, мораль. Збиває з пантелику оте "під панським прапором добра". З приводу Богдана: було ж возз*єднання, але при Петру воно перетворилось у банальну колонізацію, приєднання. Недарма ж Мазепа повстав.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-10 13:00:23 ]
А я з вами не згідна, пане Валерію. Це ще не епілог... Підростає нове покоління, котре вчить історію України ( а не історію КПРС).Я впевнена, що мине кільканадцять років і в Україні буде домінувати українська мова.А знати та поважати інші мови наш народ вміє - це не затяті шовіністи, котрі не бажають вчити (або не здатні навчитися) мови іншого народу. Так що я не втрачаю оптимізму, чого й вам щиро бажаю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2009-11-10 13:53:36 ]
Валерію, гарно і правильно, бо спрямовано не проти іншого народу, а проти своїх перевертнів (до речі, без допомоги цієї пятої колони жодному іншому народу не під силу переломити навіть маленький гірський народець). А "панський" сарказм Вітра Ночі слід означити словами самого Вітра: "Обступили у похоті
бісові діти,Зазирають за пазуху, рвуть подоли".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Голуб (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-10 20:42:55 ]
Пане Михайле, радий вітати вас! Ви,як завжди, гострий на слово, за що я вас і поважаю. Щирий привіт вам і рясні побажання нових гарних творів! Патара, дякую за думку, але кільканадцять років мене не влаштовує, хотілось би зараз! Щодо поваги до інших мов, то з цим у мене все в порядку. Признаюсь (тільки вам!) що в мене навіть частина поезії на російській. Це прямий результат того, що в більшості спілкування по роботі доводиться вести російською. От і надбався запас слів, що дозволяє вільно віршувати російською. Думаю, це добре. Але якби цього не було, теж би не програв - більше було б українських віршів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-11 08:57:06 ]
Пане Валерію, я поділяю ваше бажання щодо української мови, але на превеликий жаль быстро только кошки родятся... Скільки десятиліть нам насаджували російську мову - засоби масової інформації, в школах вчителям доплачували надбавку, кно, театри іт.д і т.п. Невже ви думаєте, що усе це в одну мить кудись зникне?.. Треба нам усім денно і нічно працювати, щоб наша мова засяяла в усій її красі, щоб прийдешні покоління гордо розмовляли на ній. І, прошу вас не сприймати мої слова, як протиріччя до ваших думок... Реальність, нажаль, така.