ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.02.04 18:27
Віргінський чотирикутник
Погрязло у болоті нице лоббі:
епштейни, білли, трампи... отже, всі
помішані на сексі, як на хобі,
помазаники, вдарені по лобі,
без аятол і маоїста сі,
що поки-що зациклені на бомбі.

ІІ

Артур Сіренко
2026.02.04 18:09
Краплі зимового меду
Бородатий мен (у міру сентиментальний)
З думками про острів, схожий на вікінга
Їде в темно-жовтому зледенілому автобусі,
Що має чотири чорні гумові колеса,
Їде по крижаній дорозі міста пафосу
Назустріч блідому Сонцю
(Бо зима – біла краля).
Борода

Борис Костиря
2026.02.04 11:28
Передчасне літо
Ах, це літо таке передчасне,
Що звалилось на голову нам,
Невтоленне, гаряче, прекрасне,
Нагорода за вічний бедлам.

Передчасні ця спека неждана
І це сонце пекуче, жорстке.
Передчасні, як перше кохання,

Микола Дудар
2026.02.03 19:19
***
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Іван Потьомкін
2026.02.03 19:03
***
Немає поки що незамінимих на той світ,
Та все ж Всевишнього благаю:
Щоб зберігати справедливість на Землі,
Тільки злочинців слід по-справжньому карати:
Брать поза чергою на той світ, а не саджать за грати.
Зрештою як і тих, хто не знає, що робить,

Артур Курдіновський
2026.02.03 16:59
Осінь посеред зими
Наснилася осінь посеред зими
І наш стадіон, той, що родом з дитинства.
Кружляє пожовкле і втомлене листя...
Далеко від мене скорботні шторми.

Ворота відчинені. Треба зайти,
Бо як же давно не було туди входу!
Повільно заходжу. Вдихаю свободу,

Ірина Білінська
2026.02.03 13:48
Лютий
Сполохані ліси
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен

Борис Костиря
2026.02.03 10:48
Птах
Співає птах, руйнує темінь
У гущині, у дивних снах.
Співає птах крізь ночі терем.
Співають і любов, і крах.

Ледь чутно долинає стогін,
Любовний шепіт, шал палкий.
А в когось залишився спомин

С М
2026.02.03 05:30
Немає сподівань (The Rolling Stones)
Їхав би до станції
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору чуттів о цих

Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті

Лесь Коваль
2026.02.02 20:41
Птахом
Надішліть мої сни лелеками
ген за обрій, за небокрай,
де любов заливає глеками
росянистий карпатський плай,
щоб слова оселились птицями-
емігрантами в далині
і віддали тепла сторицею
тим, хто дав колись крил мені.

Марія Дем'янюк
2026.02.02 14:09
Мороз морозенко
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.

Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку

Борис Костиря
2026.02.02 10:35
Пустельний стадіон
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.

Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю

Олександр Сушко
2026.02.02 08:56
Ми - світло!
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.

Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки

Лесь Коваль
2026.02.02 08:43
Клин
Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.

Тетяна Левицька
2026.02.02 08:07
Не всі вдома
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.

Всміхається мило, кому — невідомо?

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
На берегах межиріччя
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Голуб / Вірші / поезія

 * * *
* * *
Не понимаю!- І прискорив крок.
Пішов земляк. Не вийшло в нас розмови.
Я розумію: “русский говорок”
Приємніший йому за рідне слово.

Ох, цей «русскоязычный контингент»!
Такого в світі не було ще зроду:
Що українці - видає акцент,
А ще - зневага до свого народу.

Хоч сумно це, судить я не берусь.
То епілог трьохвікової драми.
З тих пір, коли була Вкраїна-Русь
Приєднана московськими царями.

І наша мова їм була “невпрок”.
Щоб ми її скоріше забували,
У душі наші “русский говорок”
Як у розп’яття гвозді забивали.

Слова молитви в серці воскрешу:
Великий Боже, ти нам дав свободу.
Так поверни ж, молю тебе, прошу,
Забуту гідність нашому народу.

2001




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-11-09 23:18:52
Переглядів сторінки твору 3806
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.884 / 5.5  (4.782 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.518 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Духовна поезія
Людина і тоталітаризм
Автор востаннє на сайті 2019.03.26 19:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 23:34:30 ]
Пане Валеріє!
Чудово! Свого часу я виступав у вашому чудовому місті з концертом і згадую, як із залу залунали слова: "Кльово, но давай пой русским языком".
Подивіться мій вірш "Нащадкові". Ви мене одразу зрозумієте. Окрім того, надсилаю вам мою пісню на слова В.Симоненка "Українська мелодія".
З повагою, Олександр


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 23:42:07 ]
І гідність, і історичну пам"ять безбатченкам і манкуртам. Сильно і переконливо. Вітаю, пане Валерію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-09 23:50:22 ]
Вибачаюсь за довгу репліку...
***

- Хочется мне вам сказать, панове, что такое
есть наше товарищество
Н.В. Гоголь «Тарас Бульба»
Я – пан і ти, шановний пане, -
Шляхетні, родовиті ми.
Наш рід із попелу постане,
І правнук скаже: ми пани.

А те, що дід твій ще учора
Був кріпаком і спину гнув,
Про те забудь, його покора
Тобі згодиться. Осягнув?

Бо пан є пан. Товариш – зрада,
Твоєї мови він не знав.
Чому ж тоді Богдан на Раді
Царям на вірність присягав?

Ні, ти не пан. В зневазі Бога,
Без роду, племені –мара!
Топчи хтозна куди дорогу
Під панським прапором добра.
В.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Голуб (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-10 00:44:59 ]
Спасибі Олександру і Ярославу за підтримку. Що стосується Вітрового вірша, то я ніяк не можу осмислити "надзавдання" останнього куплету, його, так би мовити, мораль. Збиває з пантелику оте "під панським прапором добра". З приводу Богдана: було ж возз*єднання, але при Петру воно перетворилось у банальну колонізацію, приєднання. Недарма ж Мазепа повстав.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-10 13:00:23 ]
А я з вами не згідна, пане Валерію. Це ще не епілог... Підростає нове покоління, котре вчить історію України ( а не історію КПРС).Я впевнена, що мине кільканадцять років і в Україні буде домінувати українська мова.А знати та поважати інші мови наш народ вміє - це не затяті шовіністи, котрі не бажають вчити (або не здатні навчитися) мови іншого народу. Так що я не втрачаю оптимізму, чого й вам щиро бажаю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2009-11-10 13:53:36 ]
Валерію, гарно і правильно, бо спрямовано не проти іншого народу, а проти своїх перевертнів (до речі, без допомоги цієї пятої колони жодному іншому народу не під силу переломити навіть маленький гірський народець). А "панський" сарказм Вітра Ночі слід означити словами самого Вітра: "Обступили у похоті
бісові діти,Зазирають за пазуху, рвуть подоли".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Голуб (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-10 20:42:55 ]
Пане Михайле, радий вітати вас! Ви,як завжди, гострий на слово, за що я вас і поважаю. Щирий привіт вам і рясні побажання нових гарних творів! Патара, дякую за думку, але кільканадцять років мене не влаштовує, хотілось би зараз! Щодо поваги до інших мов, то з цим у мене все в порядку. Признаюсь (тільки вам!) що в мене навіть частина поезії на російській. Це прямий результат того, що в більшості спілкування по роботі доводиться вести російською. От і надбався запас слів, що дозволяє вільно віршувати російською. Думаю, це добре. Але якби цього не було, теж би не програв - більше було б українських віршів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-11 08:57:06 ]
Пане Валерію, я поділяю ваше бажання щодо української мови, але на превеликий жаль быстро только кошки родятся... Скільки десятиліть нам насаджували російську мову - засоби масової інформації, в школах вчителям доплачували надбавку, кно, театри іт.д і т.п. Невже ви думаєте, що усе це в одну мить кудись зникне?.. Треба нам усім денно і нічно працювати, щоб наша мова засяяла в усій її красі, щоб прийдешні покоління гордо розмовляли на ній. І, прошу вас не сприймати мої слова, як протиріччя до ваших думок... Реальність, нажаль, така.