світи, світи, місяченьку, вби м ся не бояла,
оби моя біда-жура навіки пропала.
світи, світи, місяченьку, понад грунь високий,
скажи мені, як ся має любко чорноокий :))

...такі гості, що не збереш кості:)))
Рада Вам, Юрку і дякую за добре слово.
А тепер урок мови (будьте терплячі!):
у нашому діалекті деякі займенники особові мають скорочені форми: "ми" – мені (дай ми хліба, кажи ми правду); "му" – йому (дай му по писку, не кажи му нич); "го" – його (я го не виділа нині, ти го не любиш).
отже, цей рядок розуміємо так: заграй мені, скрипалику, на 4-х струнах :))
Юрку, я загубила зошит із іншими творами з цього циклу, а напам’ять не знаю. депресняк чисто :((

Дякую, дорога моя Світланко:)
А від добрих сліз чистіше на серці, правда?

Приємно чути :))
дякую щиро

...душа душу чує...
дякую, Тамарцю :)

Дорога Патаро, втішена Вашими відвідинами, спасибі на добрім слові :)

А я запекла патріотка :))
це, мабуть, невиліковне
дякую за візит

Дякую, Мироне, що провідали. Рада. Я колись напрошувалася на знайомство, але Ви проігнорували :)))
Це не гуцульські і не коломийки – тільки "наслідування"... Належати до талановитого, самобутнього гуцульського племені – це честь. Але я не гуцулка, і навіть у родині нашій гуцулів нема. Я верховинка із бойківського племені. Це дуже різні речі, гадаю, як мюнхенці і цюрихці :)))
спасибі за похвалу

:))) Овва!
ну і де ця проба??? делітнулася навхтема:((

Ну, це дуже приємно!!!
Один із моїх хресних має прізвище – Самбірський.
так що ми майже свояки :)))