ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іда Хво / Проза

 Перший Раз
"Мені таки справді щастить.
Ну хто ще у світі може найнахабнішим чином витворяти усе, що заманеться?
Зараз, напевно, лише я. Принаймні, я не зустрічав нікого з живих, хто б міг стверджувати протилежне.
То й добре! Як не дивно, та мені краще зараз, коли усі мертві, ніж раніше, коли усі були живі.
А-а… стоп-стоп… мертві? живі? Ти жива чи мертва? І не ворушися хвилинку!
Я маю гарненько зв’язати тобі руки, зап’ястки, ноги, шию… ну й запара… не думав, що це буде настільки важко.
Поглянь на себе! Ти біла, наче порцеляна, мало не блакитна. Твоє тіло вкрите ранками… ти чарівна.
Достеменно краща, ніж перша, як на мене! Фух, нарешті я прив’язав тебе до цього столу.
І припини рохкати! Чекай-но знайду лишень кляп, аби заткнути тобі пельку…
Мені зовсім не хочеться, щоб твої гнилі щелепи потрапили мені до рота під час ЦЬОГО...
Чекай… зробімо ЦЕ там…
Ой, нарешті… воно в моїх руках… мертве тіло… чи живе…
Я обожнюю тебе, ти моя перша. Я ніби цнотливець.
Ти, до речі, теж, з певного кута зору!
Я весь тремчу… з моєю дівчиною все було точнісінько так само… коли вона була жива.
Я не хотів убивати її, аби просто віддерти. Та зараз я змінився.
Усім зараз кінець, для мене це - початок. Тепер ти на місці.
Чекай, я залізу на тебе… тоді почнемо… О-о, так… нарешті…
А-а, сучка, я зараз кінчу…”
Зомбі вивільнила руку та витягла кляп.
Вона притягла його голову до свого рота у ту ж мить, коли він кінчав.
Уперше в житті струмінь його сперми огорнув гниле м’ясо, саме коли вона вперше шматувала м’ясо живої людини.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-11-17 18:07:55
Переглядів сторінки твору 2077
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.346 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.040 / 5.13)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.792
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми КЛАСИКА
ПЕРЕКЛАДИ ПРОЗИ
Автор востаннє на сайті 2012.05.16 02:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іда Хво (М.К./Л.П.) [ 2009-11-17 18:11:00 ]
Переклад твору італійця Массімо Бальдо Massimo Baldo, оригінал твору наводжу нижче:
Massimo Baldo
PRIME VOLTE


Sono davvero molto fortunato.
Quanti come me posso avere la soddisfazione di poter esprimere se stessi in
modo incondizionato?
Ora forse, solo io. Anche perchй non ho piщ incontrato nessuno di vivo per
poterglielo dire.
E per fortuna! Paradossalmente mi sento piщ felice ora che sono tutti morti
che prima quando erano tutti vivi.
Oh… aspetta aspetta… morti? Vivi? Tu sei morta o sei viva? E stai ferma
un attimo!
Devo legarti per bene le braccia, i polsi, le caviglie, il collo… Che
lavoraccio… non credevo fosse cosм duro.
Guardati bene, sei bianca come la porcellana, quasi blu e hai il corpo
ricoperto di morsi… sei bellissima.
Sicuramente piщ di prima, per me! Oh, finalmente sono riuscito a legarti a
questo tavolo.
E smettila di grugnire! Ora devo andare a prendere un bavaglio per tapparti
la bocca…
Non vorrei mai che quelle tue putride mascelle affondino nel mio collo
mentre facciamo…
sм dai… facciamo quelle cose lа…
Oh, finalmente… ce l'ho tra le mie mani… un corpo morto ma vivo…
Ti adoro, sei la mia vera prima volta. E' come se io fossi vergine.
Anche tu da un certo punto di vista!
Mi sento fremere da tutte le parti… con la mia ex ragazza non era la stessa
cosa… lei era viva.
Non potevo ammazzarla solo per scopare. Ma ora le cose sono cambiate.
Per tutti questa si и rivelata la fine, per me и solo l'inizio. Ora sei a posto.
Aspetta, devo solo montarti sopra… e poi iniziamo… Oh, sм…
finalmente…
Dai puttana, fammi venire…
La zombie si liberт un braccio e si levт il bavaglio.
Gli prese la testa e se l'avvicinт alla bocca proprio mentre lui veniva.
Il fiotto di sperma incontrт la sua carne marcia mentre lei si faceva il suo
primo boccone di carne umana.