
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.17
22:08
Я лезом ножа в невідомість іду,
Пірнаю у ризик, немов у безодню.
Жену я наосліп епох череду,
Які зазирнули в спустошену бодню.
У грі випадковостей знак впізнаю,
Простягнутий в полі, як посох прадавній.
В бутті я побачив стрімку течію,
Пірнаю у ризик, немов у безодню.
Жену я наосліп епох череду,
Які зазирнули в спустошену бодню.
У грі випадковостей знак впізнаю,
Простягнутий в полі, як посох прадавній.
В бутті я побачив стрімку течію,
2025.08.17
21:24
Маестро, Вашу музику люблю,
Пливу в її казковім океані.
Круїзи відкриваю кораблю,
В країни чарівливо-несказанні.
Вона мов обіймає нас усіх,
Зворушує душевною красою,
Неначе захищаючи від лих,
Пливу в її казковім океані.
Круїзи відкриваю кораблю,
В країни чарівливо-несказанні.
Вона мов обіймає нас усіх,
Зворушує душевною красою,
Неначе захищаючи від лих,
2025.08.17
20:51
Не спинися, йдучи понад краєм,
Де життя часто сенси втрачає,
Де до болю напружені нерви
І від стогону крок завмирає…
Не спиняйся там попри втому,
Попри ношу тяжку, над вагому,
Попри стерті ущент резерви,
Де життя часто сенси втрачає,
Де до болю напружені нерви
І від стогону крок завмирає…
Не спиняйся там попри втому,
Попри ношу тяжку, над вагому,
Попри стерті ущент резерви,
2025.08.17
17:12
Дивлюсь на те, як Трамп себе веде
І, як не жаль, все більше розумію,
Що, коли хтось на нього мав надії,
Що він до миру світ цей приведе,
То все дарма. Бо Трамп зовсім не той
Месія, що світ буде рятувати.
Скоріше буде світом торгувати.
Адже він – бо
І, як не жаль, все більше розумію,
Що, коли хтось на нього мав надії,
Що він до миру світ цей приведе,
То все дарма. Бо Трамп зовсім не той
Месія, що світ буде рятувати.
Скоріше буде світом торгувати.
Адже він – бо
2025.08.17
08:17
Мрій рожевих світ далекий,
Недосяжний і ясний, –
Звіддаля звучить, мов клекіт
Невідомої весни.
Незглибимий і безпечний
Світ моїх найкращих мрій, –
Світлом ділиться звершечка
І думки лаштує в стрій.
Недосяжний і ясний, –
Звіддаля звучить, мов клекіт
Невідомої весни.
Незглибимий і безпечний
Світ моїх найкращих мрій, –
Світлом ділиться звершечка
І думки лаштує в стрій.
2025.08.16
22:23
О, скільки масок, лиць, гримас, личин!
Для перевтілення немає меж.
Сьогодні - Гамлет, завтра - Арлекін.
Ти роль нову, як душу, обереш.
Ти входиш у новий потік буття,
Змішавши Бога й біса у собі.
І кров тече у ріку каяття,
Для перевтілення немає меж.
Сьогодні - Гамлет, завтра - Арлекін.
Ти роль нову, як душу, обереш.
Ти входиш у новий потік буття,
Змішавши Бога й біса у собі.
І кров тече у ріку каяття,
2025.08.16
21:40
Із Бориса Заходера
Зустрілися Бека та Бука.
З них жодний не видав і звуку.
Обоє стулили пащеки –
мовчали і Бука, і Бека.
І Бука про себе промукав:
Зустрілися Бека та Бука.
З них жодний не видав і звуку.
Обоє стулили пащеки –
мовчали і Бука, і Бека.
І Бука про себе промукав:
2025.08.16
11:11
Заходиш до кімнати із якимось олівцем
Бачиш оголеного і кажеш “Хто є оцей?”
Змагаєшся справді якось ухопити сенс
Що казать прийшов собі додому
Бо щось-то відбувається, а ти не знаєш у чому річ
Слушний
Містер Джонс
Бачиш оголеного і кажеш “Хто є оцей?”
Змагаєшся справді якось ухопити сенс
Що казать прийшов собі додому
Бо щось-то відбувається, а ти не знаєш у чому річ
Слушний
Містер Джонс
2025.08.16
09:23
Літні дні лічені -
насолоджуйся кожним,
повернись обличчям
до краси Божої!
Ось м’ячем-сонцем
у високім небі
довгорукі сосни
насолоджуйся кожним,
повернись обличчям
до краси Божої!
Ось м’ячем-сонцем
у високім небі
довгорукі сосни
2025.08.16
06:52
Правду легко зрозуміти,
Хто б і що не говорив, –
Щастя вічно більше в світі,
Ніж усякої жури.
А коли його багато –
Почуттям не дати стрим, –
Будеш радість виражати,
Нею тішитись затим.
Хто б і що не говорив, –
Щастя вічно більше в світі,
Ніж усякої жури.
А коли його багато –
Почуттям не дати стрим, –
Будеш радість виражати,
Нею тішитись затим.
2025.08.15
21:59
Старий шукає ровесників,
але їх уже більше
у царстві мертвих, а не живих.
З ким йому розмовляти?
Він бачить молодих,
яких зовсім не розуміє.
Як перекинути місток
до померлих? Як відновити
але їх уже більше
у царстві мертвих, а не живих.
З ким йому розмовляти?
Він бачить молодих,
яких зовсім не розуміє.
Як перекинути місток
до померлих? Як відновити
2025.08.15
18:27
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Шахерезада і
Шахерезада і
2025.08.15
18:17
тісно у барі
шумно
Юр
наливай що є
музика шестиструнна
спокою не дає
будьмо
шумно
Юр
наливай що є
музика шестиструнна
спокою не дає
будьмо
2025.08.15
13:49
Сполох мій перед ранком,
Запеленався в сон ще.
Тільки-но роси впали,
Вітер себе зморив.
Ще не торка фіранки
Краєм рожевим сонце,
В шибі блідий черпалок
Носиком догори.
Запеленався в сон ще.
Тільки-но роси впали,
Вітер себе зморив.
Ще не торка фіранки
Краєм рожевим сонце,
В шибі блідий черпалок
Носиком догори.
2025.08.15
06:42
Чи не ти казала досі
І тлумачила завжди, –
Хто, чому й за ким голосить,
І не вирветься з біди?
Чи не ти співала тихо,
Користь маючи від знань, –
Що коли не збудиш лихо,
То не матимеш страждань?
І тлумачила завжди, –
Хто, чому й за ким голосить,
І не вирветься з біди?
Чи не ти співала тихо,
Користь маючи від знань, –
Що коли не збудиш лихо,
То не матимеш страждань?
2025.08.14
23:34
Тримаєш жезли у руці –
виконують все фахівці,
по профілю їм виші ці,
бо долі слід в їх вишивці.
14.08.2025р. UA
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...виконують все фахівці,
по профілю їм виші ці,
бо долі слід в їх вишивці.
14.08.2025р. UA
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Іда Хво /
Проза
Перший Раз
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Перший Раз
"Мені таки справді щастить.
Ну хто ще у світі може найнахабнішим чином витворяти усе, що заманеться?
Зараз, напевно, лише я. Принаймні, я не зустрічав нікого з живих, хто б міг стверджувати протилежне.
То й добре! Як не дивно, та мені краще зараз, коли усі мертві, ніж раніше, коли усі були живі.
А-а… стоп-стоп… мертві? живі? Ти жива чи мертва? І не ворушися хвилинку!
Я маю гарненько зв’язати тобі руки, зап’ястки, ноги, шию… ну й запара… не думав, що це буде настільки важко.
Поглянь на себе! Ти біла, наче порцеляна, мало не блакитна. Твоє тіло вкрите ранками… ти чарівна.
Достеменно краща, ніж перша, як на мене! Фух, нарешті я прив’язав тебе до цього столу.
І припини рохкати! Чекай-но знайду лишень кляп, аби заткнути тобі пельку…
Мені зовсім не хочеться, щоб твої гнилі щелепи потрапили мені до рота під час ЦЬОГО...
Чекай… зробімо ЦЕ там…
Ой, нарешті… воно в моїх руках… мертве тіло… чи живе…
Я обожнюю тебе, ти моя перша. Я ніби цнотливець.
Ти, до речі, теж, з певного кута зору!
Я весь тремчу… з моєю дівчиною все було точнісінько так само… коли вона була жива.
Я не хотів убивати її, аби просто віддерти. Та зараз я змінився.
Усім зараз кінець, для мене це - початок. Тепер ти на місці.
Чекай, я залізу на тебе… тоді почнемо… О-о, так… нарешті…
А-а, сучка, я зараз кінчу…”
Зомбі вивільнила руку та витягла кляп.
Вона притягла його голову до свого рота у ту ж мить, коли він кінчав.
Уперше в житті струмінь його сперми огорнув гниле м’ясо, саме коли вона вперше шматувала м’ясо живої людини.
Ну хто ще у світі може найнахабнішим чином витворяти усе, що заманеться?
Зараз, напевно, лише я. Принаймні, я не зустрічав нікого з живих, хто б міг стверджувати протилежне.
То й добре! Як не дивно, та мені краще зараз, коли усі мертві, ніж раніше, коли усі були живі.
А-а… стоп-стоп… мертві? живі? Ти жива чи мертва? І не ворушися хвилинку!
Я маю гарненько зв’язати тобі руки, зап’ястки, ноги, шию… ну й запара… не думав, що це буде настільки важко.
Поглянь на себе! Ти біла, наче порцеляна, мало не блакитна. Твоє тіло вкрите ранками… ти чарівна.
Достеменно краща, ніж перша, як на мене! Фух, нарешті я прив’язав тебе до цього столу.
І припини рохкати! Чекай-но знайду лишень кляп, аби заткнути тобі пельку…
Мені зовсім не хочеться, щоб твої гнилі щелепи потрапили мені до рота під час ЦЬОГО...
Чекай… зробімо ЦЕ там…
Ой, нарешті… воно в моїх руках… мертве тіло… чи живе…
Я обожнюю тебе, ти моя перша. Я ніби цнотливець.
Ти, до речі, теж, з певного кута зору!
Я весь тремчу… з моєю дівчиною все було точнісінько так само… коли вона була жива.
Я не хотів убивати її, аби просто віддерти. Та зараз я змінився.
Усім зараз кінець, для мене це - початок. Тепер ти на місці.
Чекай, я залізу на тебе… тоді почнемо… О-о, так… нарешті…
А-а, сучка, я зараз кінчу…”
Зомбі вивільнила руку та витягла кляп.
Вона притягла його голову до свого рота у ту ж мить, коли він кінчав.
Уперше в житті струмінь його сперми огорнув гниле м’ясо, саме коли вона вперше шматувала м’ясо живої людини.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію