Поема в чотирьох частинах


І. Збентеження

Помацав лоба – лоб гарячий!
Невже у мене грип свинячий?!
Здається, жив не як свиня –
І я, і вся моя рідня
Завжди поводились, як люди –
І у гостях, і вдома - всюди!
Усі старанно працювали,
Без фанатизму випивали,
Не матюкалися, не крали,
Ніколи хабарів не брали,
Дружинам несли всі зарплати,
Не обирались в депутати,
Не голубі, не педофіли,
І навіть мухи-Дрозофіли
Не ображав ніхто й ніколи!
Ми позакінчували школи,
А наші вузівські дипломи
Справжнісінькі до крапки й коми!


ІІ. Вердикт лікаря

Щоб не розносити заразу
Я лікаря покликав зразу.
Він лагідно сказав мені:
«Ось вам пігулочки смачні,
(Якраз отримали нові),
У вас не грип, а ГРВІ!»


ІІІ. Докори сумління

І так мені незручно стало:
Адже я їв свиняче сало,
А грип в свиней не підхопив!
Ще й маску з марлі не купив!
Це вже, по-перше, не етично,
По-друге – не патріотично:
У передвиборній борні
Надали ж гарний шанс мені
Побачити, ДЕ кандидати,
Що можуть лютий грип здолати!
А я, тупий, не оцінив,
Часник, цибулю, перець їв,
В аптеку гроші не носив
Та ще й від грипу «закосив»,
Обмежився лиш ГРВІ!
Чи маю клепку в голові?!


IV. Вихід

Десь через місяць будуть маски
(Везуть з Гонконгу та Аляски),
І «Таміфлю» вже на підході…
Блукає гутірка в народі,
Що вистачить його на всіх.
Це вже серйозно, це – не сміх,
Потрібен не мільйон – мільярд!
Та хоч звернися в Скотланд Ярд –
На «Таміфлю» грошей немає.
Моя кмітливість не дрімає:
Скидаємось по двадцять гривень
(Це мінімальний внеску рівень),
І вийде без чогось мільярд.
А наш елітний авангард
Легенько дозбирає решту!
І з Відня, з Праги, з Будапешту,
З усіх світів за гарну ціну
Доставлять рятівну вакцину.
Отут я й реабілітуюсь:
У травні – та провакцинуюсь!

19.11.2009