ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.14 22:13
Хто я?
Яке із моїх облич
справжнє?
У човні часу
так легко втратити себе,
стерти своє обличчя.
Так легко втратити голос,
замість якого лунатимуть

Козак Дума
2025.07.14 19:52
Не бережи на завтра завше те,
що може легко скиснути сьогодні,
і пам’ятай про правило просте –
усе потоне у часу безодні.

Згорить усе, розчиниться як дим,
спливе весняним цвітом за водою –
ніхто не буде вічно молодим,

Артур Курдіновський
2025.07.14 19:50
Народився експромт.

Він був і Дефлоратором,
І фалоімітатором,
Ким тільки вже не був наш Самослав!
Пустинником, Пустельником,
Аж раптом став Смиренником -
Невдало сам себе дефлорував.

Тетяна Левицька
2025.07.14 14:22
Катальпа, туя, барбарис,
черешенька, розарій —
тут ніби всесвіт зупинивсь,
щоб викурить сигару.

І споглядає на красу
затишного обійстя;
як сонце струшує росу

Віктор Кучерук
2025.07.14 05:53
Не хизуйся пишним станом
І волоссям золотим, –
Не майструй собі придане
Та не думай про калим.
Не надійся на удачу,
Бо це справа не свята,
Раз діваха ти ледача
І обманщиця ще та.

Оксана Рудич
2025.07.14 00:55
Вночі наш двір оживає,
він пам’ятає все:
кожне хатнє вікно
ще бачить Твоє лице,
тепле черево стежки
відчуває Твою ходу
і червоніє черешня
для Тебе у цім саду…

Ярослав Чорногуз
2025.07.13 23:19
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Борис Костиря
2025.07.13 22:09
Я шукаю істину в травах,
я хочу почути голос трави,
я шукаю у травах
подробиці минулих епох,
я шукаю голоси,
які засипала земля часу,
які сховалися під пилом архівів,
але їх неможливо почути,

Артур Сіренко
2025.07.13 19:02
Ранкове червневе Сонце встигло зазирнути у всі куточки вічного міста Риму і примудрилось навіть торкнутися днища завжди каламутного (але не сьогодні) Тибру. Марк залишив позаду свою інсулу (як залишають в минулому порвані сандалії) і крокував бруківкою, т

Артур Курдіновський
2025.07.13 16:10
Сльозами й кров'ю стелиться дорога,
Немає порятунку вже ніде.
Гуде в містах повітряна тривога -
Та як вона по-різному гуде!

По всій країні - обстріли ворожі.
Допомагає крізь цей жах пройти
Несамовитий шепіт: "Боже! Боже!

Євген Федчук
2025.07.13 13:55
В часи, коли ще і Січі не було в помині.
Як тяглося Дике поле ледве не до Росі.
А козацтво у степах тих хоч і завелося,
Та ватагами ховалось в байраках, долинах
Та у плавнях. Отаманів собі вибирали,
А про гетьманів козацьких ще тоді не чули.
Хоробрі

Олександр Сушко
2025.07.13 12:12
Дружина - запашна троянда
Та оберіг від самоти.
Пуста без неї отча хата,
Життя спливає без мети.

А я живу не пустоцвітом,
Жар-птицю маю у руках.
В думках жовтогаряче літо,

Віктор Кучерук
2025.07.13 08:31
Звідкіль з’являється мовчання?
Навіщо й що його жене?
Чому ця тиша первозданна
Тепер пригнічує мене?
Переживаннями повитий,
Щодня томлюсь на самоті, –
Зі мною справ не мають діти,
А друзі – збилися з путі.

Борис Костиря
2025.07.12 22:06
Після невдалої операції на очах
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами

Світлана Пирогова
2025.07.12 14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.

У нас ні краплі, лиш сушарка

С М
2025.07.12 13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось

в очах моїх ти
в очах моїх ти
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Гнєушев (1952) / Вірші

 ***
Я не люблю, коли «круті» автівки
З калюж на мене хлюпають водою.
Терпів і гірше – постріли з гвинтівки,
Але ж в чалмі був снайпер, з бородою,
І я не гніваюсь на нього, він правий:
Я без запрошення прийшов, ще й з автоматом…
А тут – я вдома, опонент тепер новий:
Сумнівний бізнес, дружба з депутатом,
Престижний позашляховик,
Коханки, вілли… – він відбувся!...
А сором – непомітно якось зник,
А потім так і не вернувся:
Пропав, пішов, як кажуть, прахом…
Мораль читати – лиш смішити!
Єдине – замінити сором страхом,
І страхом цю «мажорність» заглушити.
«Ой, не гуманно, авторитаризм!…» –
А ти бур’ян виполюєш гуманно?
Щоб він чеснот не втратив і харизм,
Ще й усміхався широкоекранно?
Не так! Під корінь ти його січеш,
Чи гербіцидом атакуєш зілля!
Інакше що посіяв – не пожнеш,
Бо згине прорість від твого безсилля!
Рік-два – і зникне твій город,
Предмет пишання й годувальник!
Фаст-фудівський бігмак чи бутерброд –
Останній і не кращий рятувальник…
А що бур’ян? Розквітне, проросте,
У кожну грудку пустить метастази,
Йти з ним на компроміс, повір – пусте,
Домовленості – це порожні фрази.
«Бур’ян-Мажорів» зупиняє страх,
Хотів сказати, що перед Законом,
Та не скажу, бо Зваричі в судах
Живуть за «посівальницьким» каноном:
Їм возять збіжжя в кейсах, в портмоне
І рясно засівають кабінети.
Хто був щедріший – того вирок обмине,
Хто ж недодав банкноти чи монети –
Той начувається, відчує, що закон –
Це річ «сувора, але справедлива!»
Такий він, «посівальницький канон»,
І суть його нечесна і зрадлива…
…Старію, видно. Збився на повчання,
Зухвало критикую всіх підряд,
Але ж, по суті, моя хата – крайня,
Не комуніст я і не демократ,
Розчарувався в кольорах партійних,
Не вірю жодному з керманичів-месій,
Які, не знаючи азів хрестоматійних,
У владу пнуться, де у шані та красі,
Нас запевняють, що вони дорогу знають,
Яка веде прямісінько у рай…
У «Ламборджині» й «Бентлі» посідають
А нам гукнуть: «Народе, доганяй!»
…Так, знову я тужу й моралізую.
Пора завершувати цей душевний щем,
Бо, може статись, так нафантазую,
Що й не згадаємо ми разом з читачем,
З чого розпочали оцю розмову:
Думки – як півзабуті грамплатівки,
Що на подряпинах повторюються знову…
А я не хочу ще раз про автівки,
Які, забрьохавши усіх, гарцюють браво…
…Вгамовуюсь. Про кулю із гвинтівки
Лиш Юра Кравченко згадати має право…

Але це інший вірш, якого ще нема,
Афганська муза – не за викликом дівчисько,
Чи буде вірш – гадати тут дарма:
В Луганську ж Юрій, а я в Рівному – неблизько…

2009




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-18 00:15:57
Переглядів сторінки твору 6606
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.745 / 5.5  (4.995 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.882 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.11.14 23:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-18 00:25:34 ]
оляля, які туйки гості :)
приємно бачити Вас знову :)
Луганськ і Рівне не так вже й далеко – точно на одному континенті :))
ото лиш не треба про крайню хату, бо дуже сумно від таких заяв :(
З радістю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-11-18 15:33:48 ]
Дякую, Василино, за пам'ять. Так, Рівне і Луганськ - поруч. Хоча це не всім зрозуміло і не всім подобається. Я мав на увазі просто кілометраж :). Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-18 00:25:55 ]
Поділяю Ваші болючі роздуми.
Щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-11-18 15:36:40 ]
Так, болючі. Дякую за розуміння, пане Ярославе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-18 00:30:59 ]
"Афганська муза – не за викликом дівчисько,"-!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-18 09:03:46 ]
Пане Володимиру, прочитала на одному диханні...Майстерно та болісно, але нажаль така наша дійсність.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-11-18 15:44:16 ]
Так, це дійсність... Дякую за сприйняття. Але правий, напевно, і Олександр Христенко: я намагався зробити вірш "читабельнішим", та, видно, не все вдалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-18 09:43:17 ]
Ех пане Володимире, якби можна було бур'ян виполоти і щоб він більше не ріс. Тай бур'ян від культури не завжди відрізнити легко. Та і чи багато культур не мріють потаємно стати бур'яном?
Це пінка проблеми, коріння глибоко проросло.
Вам віриться.
...Юра, а я в... голосних багато разом?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-11-18 15:51:42 ]
Дякую, пане Олександре, за коментар і осмислення вірша. Щодо надлишку подібних голосних ...Юра, а я в...підмічено справедливо. Юра на 19 років молодший за мене (він там зовсім юним був). І я можу називати його Юрком.
"Юрко в Луганську, а я в Рівному - неблизько..."
Може бути?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Голуб (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-18 12:37:51 ]
Цікаві думки, виклад поетичний і водночас логічний. Мені такі вірші імпонують, на відміну від модного нині "потоку свідомості", притаманного багатьом авторам. Я подібні вірші називаю "шматками підсвідомості". Щодо "гав!": Можливо, вірш довгуватий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-11-18 15:58:03 ]
Дякую за розуміння. Розділяю Ваші погляди. Щодо "гав": напевно, старію!:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-18 14:39:29 ]
Накопичилось, наболіло у Вашій душі.
Тому таким живим і щирим сприймається вірш. Такі переживання не можуть читача залишити байдужим.
Здається, автору так хотілося відкрити свої почуття, що не вистачило терпіння для шліфовки вірша: часто змінюється розмір, збивається ритм, присутні спрощені рими.
Трохи розчарувала кінцівка, особливо останній рядок: якась невизначеність, нерішучість чи сумнів ?
"кулю із гвинтівки" - можливо так точніше?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-11-18 16:04:19 ]
Дякую, пане Олександре, за увагу і кваліфікований коментар. Огріхи відчував, але не впорався з ними, Ви праві. "Кулю" виправляю зразу. А настрій вірша трохи песимистичний - факт. Мабуть, втомився.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-18 16:26:11 ]
Можливо... в Луганську Юрій, я у Рівному - неблизько. Треба знати сам контекст. Це з тих віршів де слід напевно жертвувати технікою, щоб передати емоції. Автору видніше.
Але з "кулею з гвинтівки" згоден. Від гвинтівки може бути затвор і тоді до гвинтівки, а не від. Краще можливо і на початку постріли з гвинтівки?
З найкращими побажаннями Вам.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-11-18 21:51:53 ]
Хороша річ - свіжий погляд. Дякую, пане Олександре, я подумаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-19 11:16:38 ]
Серйозний твір.
З пошаною Іван.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-11-19 14:07:46 ]
Дякую, п. Іване. Принагідно подивився Ваші твори. Приємно одержати схвалення від автора таких віршів.
З побажаннями добра Володимир.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2009-11-19 14:18:16 ]
Доброго дня!
Дякую за Вашу позицію. Вірш - гарний.
З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Морванюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-05 19:59:04 ]
Дякую за вірш.Видно великий життєвий досвід. Є чого повчитись у Вас.Пишіть нові твори, а ми з вдячністю будемо читати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-12-06 09:37:51 ]
Дякую, пане Ігоре, буду намагатися ще набиратися досвіду і, на вимогу душі, писати.