
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.02
22:32
Повернутися в ніщо,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,
2025.10.02
20:26
Розчинились дерева й кущі
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.
2025.10.02
19:43
Невблаганно під дощем
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.
Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.
Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,
2025.10.02
17:28
Осіннє соте" - співана поезія. Запрошую слухати.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а
2025.10.02
16:56
Сидять діди на Подолі. Сидять, спочивають.
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П
2025.10.02
13:17
Судний день перетвориться на свято...
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж
2025.10.02
12:06
День осінній коротшає, тане,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.
І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.
І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,
2025.10.02
11:47
Дощем навіяна печаль
Покірну душу охопила, -
Штрикнула в серце, мов кинджал,
Та з тіла вимотала сили.
Чудовий настрій відняла
І стала прикрість завдавати,
Бо мрії знищила дотла,
Бо знову сам нудьгую в хаті...
Покірну душу охопила, -
Штрикнула в серце, мов кинджал,
Та з тіла вимотала сили.
Чудовий настрій відняла
І стала прикрість завдавати,
Бо мрії знищила дотла,
Бо знову сам нудьгую в хаті...
2025.10.02
11:04
жовтня зустрічає свій день народження легендарний англійський рок-музикант. Мало хто знає його справжнє ім‘я Гордон Самнер, але сценічне - Стінг, що у перекладі означає «жалити», відомо кожному, хто цікавиться сучасною музикою.
Він від першого дня повном
Він від першого дня повном
2025.10.02
09:27
Сутеніло рано, як завжди наприкінці листопада.
Поет Н. зробив ковток майже зовсім холодної кави і перечитав щойно написаний вірш. Його увагу зупинив один рядок:
«І серце б‘ється, ніби птах…»
Скільки вже цих птахів билося біля серця?!
Н. закреслив «ніб
2025.10.01
22:21
Ящірка - це сенс,
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,
2025.10.01
10:09
Російські окупанти офіційно стверджують, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.
Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.
Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують
2025.10.01
08:46
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.
2025.09.30
22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.
Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.
Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені
2025.09.30
21:29
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще
2025.09.30
19:28
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.
Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.
Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2024.08.04
2023.12.07
2023.02.18
2022.12.19
2022.11.19
2022.05.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Валерій Голуб /
Поеми
КОНТАКТ ЧЕТВЕРТОГО РОДА
(ФАНТАСТО-ЭРОТИЧЕСКИ-ЮМОРИСТИЧЕСКАЯ ПОЭМКА)
I
Живешь, не ведая, когда
Пробьет твой звездный час…
Короче, к Сеньке, шурину
Спешил я как-то раз.
Намедни шурин мой нагнал
Канистру самогону,
И дегустация была
Незыбленным законом.
Так вот, шагал я к шурину
Тропинкой через рожь.
Вдали чадели трубы,
И вечер был хорош.
Но вдруг смотрю – штуковина
Размером с самосвал
Нахально с неба валится…
Вот это карнавал!
Слегка притормозивши,
Зависнув над землей,
Махина приземлилась
Как раз передо мной.
Ишь, разлетались всякие,
Нет на них креста!
Но я же нюхом чувствую:
Все это неспроста.
И точно: люк раздвинулся,
Образовал дыру…
А вдруг оттуда вывалят
Агенты цэеру???
Пока я так раздумывал,
Из люка прямиком
Ко мне выходит… девушка
В серебряном трико.
Я в жисть не видел телки
Прикольней и крутей.
Мисс Мир ( и даже Валя!)
Бледнеют перед ней.
Такая вся красивая,
И ладная такая,
А взглядом гипнотическим
В сознанье проникает!
И говорит мне (мыслью!
Не открывая рта!)
Что рада познакомиться,
Земля – ее мечта.
Она с созвездья Лиры,
Тут к ним рукой подать,
(Ну, если, разумеется,
Пространство изгибать).
Приводит, типа, формулы
Научных достижений,
А я тайком любуюсь
Плавностью движений.
Глазищи эти дивные
Кого захошь пленят!
Потискаться бы с нею…
Да жалко, что женат.
Но как я не додумался:
Она ж читает мысли!
А я про что тут грежу?
Неловко как-то вышло.
Смотрю, чуть-чуть замешкалась,
Немая тишина…
- Не убивай желания –
Сказала вдруг она.
-Со мною это в первый раз,
И это очень странно,
Когда мужчина дал сигнал,
Что я ему желанна.
У нас так было в древности,
Ну а сейчас – прогресс.
Любовь ушла в историю,
Ведь страсти – это стресс!
Детей рожать уж не спешат
Мои одноплеменницы.
Да и зачем? Их можно взять
На фабрике младенцев.
А если кто решится
Иметь свое дитя,
Так ведь мужчины наши
Отцовства не хотят.
Они ушли в проблемы
Пульсаров, черных дыр,
Выводят теоремы
И борются за мир.
Но в детстве я слыхала
От бабки Овергинды,
Что от любви рождались
Всплошную вундеркинды!
Поэтому хочу я
Сына или дочь,
И ты, Василий, в этом
Должен мне помочь.
И тихо смотрит на меня
С надеждою во взгляде.
А у меня борьба в душе
Между «нельзя» и «надо».
Жена, вродь, пальчиком грозит:
«Видали ловеласа!»
И… И я хотел уж возразить,
Но проорал: «Согласен!»
Ведь надо ближнему помочь,
Валек, не матерись…
…Она шептала мне сквозь стон:
«Мой сладкий барбарис».
Мятежных чувств прорвало шлюз:
Не девка – динамит!
Я только понял: будет сын,
Смотрю – рассвет горит.
Спросил ее:
- Ты прилетишь?
Ведь не смогу забыть.
Одевшись, улыбнулась,
Сказала:
- Может быть.
И вот в иллюминаторе
Махнула мне рукой,
И улетела, в нАтуре,
Нарушив мой покой.
Осталось ночку эту
Мне только вспоминать…
Во бля, опять,как в юности:
Я ж не спросил, как звать!
II
В душе кипящий гейзер,
В глазах туман… И вот
Я к Сеньке направляюсь,
Включив автопилот.
Мы с ним научным диспутом,
Без мата, кривотолков,
Последние события
Распределим по полкам.
И, осаждая огурцом
Божественный первак,
Я начал потихонечку:
Мол, Сеня, так и так…
Мол, повстречался с энэло,
Там девка – просто класс!
Хоть и с другой планеты, но
Похожая на нас!
У Сеньки круглые глаза,
Он водкой поперхнулся:
- Да у тебя, братан, шиза,
Иль ты ва-аще рехнулся?
За что тебя я уважал,
Что ты пацан реальный.
Не, я, Васек, с тебя тащусь,
Маньяк ты сексуальный.
Семен служил в десанте.
Быка он валит с ног.
И я наезды эти
Отразить никак не мог.
Вопрос эзотерический,
И спорить я не стал.
Принял на грудь пол-литра,
И на этом завязал.
III
Уже и шарик солнца
Стрельнул на небосвод,
Когда я с электрички
Домой побрел в обход.
В привычном гуле дизелей
Немного отошел,
И кинул взгляд на длинный ряд
Событий и крамол.
Кажись, гутарили мы с ней,
Как людям развиваться.
Как человечеству помочь,
Чего нам опасаться,
Как для полетов применять
Космическую пыль –
Блин! После встречи с шурином
По пьяне все забыл!
Уж пол часа, не менее,
Кругами я хожу.
Грызут меня сомнения:
Что жонке расскажу?
Она как ясновидица,
Враз вычислит, что лгу.
Да у тебя же – скажет – все
Написано на лбу!
Не Валька, а валькирия,
Взорвется, как вулкан,
Потом молчит неделями:
«Пшел вон, эротоман!»
Ну нет уж! Я с повинной
Ей в ноги повалюсь,
И выложу всю правду…
Прости меня, Валюсь!
Сначала молча слушала,
С каменным лицом,
А после улыбнулась,
Как раз перед концом.
Я думал, заартачится,
Так нет, гордится мной,
Что, вроде, как бы, справился
С задачей внеземной!
Хотя, как позже я узнал,
У ней засела мысль,
Что с окаянным шурином
Мы в стельку напились.
И чтобы безнаказанно
Пьянствовать и впредь,
Я, чисто для отмазки,
Придумал эту бредь.
IV
Смотрю по телевизору
Сверхмодный суперхит,
Но все равно мне лайф не в кайф –
За ней душа болит.
Прошло уже два года,
А мне не по себе,
А я все ожидаю
Девчоночку с небес.
Быть может и с сыночком
В один прекрасный день
Она ко мне нагрянет
Из дальних ойкумен…
И, скомкав сигарету,
Пойду в ночную тишь.
Вглядеться в бесконечность,
Которой …не постичь.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
КОНТАКТ ЧЕТВЕРТОГО РОДА
(ФАНТАСТО-ЭРОТИЧЕСКИ-ЮМОРИСТИЧЕСКАЯ ПОЭМКА)
I
Живешь, не ведая, когда
Пробьет твой звездный час…
Короче, к Сеньке, шурину
Спешил я как-то раз.
Намедни шурин мой нагнал
Канистру самогону,
И дегустация была
Незыбленным законом.
Так вот, шагал я к шурину
Тропинкой через рожь.
Вдали чадели трубы,
И вечер был хорош.
Но вдруг смотрю – штуковина
Размером с самосвал
Нахально с неба валится…
Вот это карнавал!
Слегка притормозивши,
Зависнув над землей,
Махина приземлилась
Как раз передо мной.
Ишь, разлетались всякие,
Нет на них креста!
Но я же нюхом чувствую:
Все это неспроста.
И точно: люк раздвинулся,
Образовал дыру…
А вдруг оттуда вывалят
Агенты цэеру???
Пока я так раздумывал,
Из люка прямиком
Ко мне выходит… девушка
В серебряном трико.
Я в жисть не видел телки
Прикольней и крутей.
Мисс Мир ( и даже Валя!)
Бледнеют перед ней.
Такая вся красивая,
И ладная такая,
А взглядом гипнотическим
В сознанье проникает!
И говорит мне (мыслью!
Не открывая рта!)
Что рада познакомиться,
Земля – ее мечта.
Она с созвездья Лиры,
Тут к ним рукой подать,
(Ну, если, разумеется,
Пространство изгибать).
Приводит, типа, формулы
Научных достижений,
А я тайком любуюсь
Плавностью движений.
Глазищи эти дивные
Кого захошь пленят!
Потискаться бы с нею…
Да жалко, что женат.
Но как я не додумался:
Она ж читает мысли!
А я про что тут грежу?
Неловко как-то вышло.
Смотрю, чуть-чуть замешкалась,
Немая тишина…
- Не убивай желания –
Сказала вдруг она.
-Со мною это в первый раз,
И это очень странно,
Когда мужчина дал сигнал,
Что я ему желанна.
У нас так было в древности,
Ну а сейчас – прогресс.
Любовь ушла в историю,
Ведь страсти – это стресс!
Детей рожать уж не спешат
Мои одноплеменницы.
Да и зачем? Их можно взять
На фабрике младенцев.
А если кто решится
Иметь свое дитя,
Так ведь мужчины наши
Отцовства не хотят.
Они ушли в проблемы
Пульсаров, черных дыр,
Выводят теоремы
И борются за мир.
Но в детстве я слыхала
От бабки Овергинды,
Что от любви рождались
Всплошную вундеркинды!
Поэтому хочу я
Сына или дочь,
И ты, Василий, в этом
Должен мне помочь.
И тихо смотрит на меня
С надеждою во взгляде.
А у меня борьба в душе
Между «нельзя» и «надо».
Жена, вродь, пальчиком грозит:
«Видали ловеласа!»
И… И я хотел уж возразить,
Но проорал: «Согласен!»
Ведь надо ближнему помочь,
Валек, не матерись…
…Она шептала мне сквозь стон:
«Мой сладкий барбарис».
Мятежных чувств прорвало шлюз:
Не девка – динамит!
Я только понял: будет сын,
Смотрю – рассвет горит.
Спросил ее:
- Ты прилетишь?
Ведь не смогу забыть.
Одевшись, улыбнулась,
Сказала:
- Может быть.
И вот в иллюминаторе
Махнула мне рукой,
И улетела, в нАтуре,
Нарушив мой покой.
Осталось ночку эту
Мне только вспоминать…
Во бля, опять,как в юности:
Я ж не спросил, как звать!
II
В душе кипящий гейзер,
В глазах туман… И вот
Я к Сеньке направляюсь,
Включив автопилот.
Мы с ним научным диспутом,
Без мата, кривотолков,
Последние события
Распределим по полкам.
И, осаждая огурцом
Божественный первак,
Я начал потихонечку:
Мол, Сеня, так и так…
Мол, повстречался с энэло,
Там девка – просто класс!
Хоть и с другой планеты, но
Похожая на нас!
У Сеньки круглые глаза,
Он водкой поперхнулся:
- Да у тебя, братан, шиза,
Иль ты ва-аще рехнулся?
За что тебя я уважал,
Что ты пацан реальный.
Не, я, Васек, с тебя тащусь,
Маньяк ты сексуальный.
Семен служил в десанте.
Быка он валит с ног.
И я наезды эти
Отразить никак не мог.
Вопрос эзотерический,
И спорить я не стал.
Принял на грудь пол-литра,
И на этом завязал.
III
Уже и шарик солнца
Стрельнул на небосвод,
Когда я с электрички
Домой побрел в обход.
В привычном гуле дизелей
Немного отошел,
И кинул взгляд на длинный ряд
Событий и крамол.
Кажись, гутарили мы с ней,
Как людям развиваться.
Как человечеству помочь,
Чего нам опасаться,
Как для полетов применять
Космическую пыль –
Блин! После встречи с шурином
По пьяне все забыл!
Уж пол часа, не менее,
Кругами я хожу.
Грызут меня сомнения:
Что жонке расскажу?
Она как ясновидица,
Враз вычислит, что лгу.
Да у тебя же – скажет – все
Написано на лбу!
Не Валька, а валькирия,
Взорвется, как вулкан,
Потом молчит неделями:
«Пшел вон, эротоман!»
Ну нет уж! Я с повинной
Ей в ноги повалюсь,
И выложу всю правду…
Прости меня, Валюсь!
Сначала молча слушала,
С каменным лицом,
А после улыбнулась,
Как раз перед концом.
Я думал, заартачится,
Так нет, гордится мной,
Что, вроде, как бы, справился
С задачей внеземной!
Хотя, как позже я узнал,
У ней засела мысль,
Что с окаянным шурином
Мы в стельку напились.
И чтобы безнаказанно
Пьянствовать и впредь,
Я, чисто для отмазки,
Придумал эту бредь.
IV
Смотрю по телевизору
Сверхмодный суперхит,
Но все равно мне лайф не в кайф –
За ней душа болит.
Прошло уже два года,
А мне не по себе,
А я все ожидаю
Девчоночку с небес.
Быть может и с сыночком
В один прекрасный день
Она ко мне нагрянет
Из дальних ойкумен…
И, скомкав сигарету,
Пойду в ночную тишь.
Вглядеться в бесконечность,
Которой …не постичь.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію