ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Самослав Желіба
2024.05.20

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19

Емі Троян
2022.05.10

Анастасія Коноваленко
2022.04.25

Ліс Броварський Ліс Броварський
2022.03.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Голуб / Поеми

 КОНТАКТ ЧЕТВЕРТОГО РОДА


(ФАНТАСТО-ЭРОТИЧЕСКИ-ЮМОРИСТИЧЕСКАЯ ПОЭМКА)

I
Живешь, не ведая, когда
Пробьет твой звездный час…
Короче, к Сеньке, шурину
Спешил я как-то раз.
Намедни шурин мой нагнал
Канистру самогону,
И дегустация была
Незыбленным законом.

Так вот, шагал я к шурину
Тропинкой через рожь.
Вдали чадели трубы,
И вечер был хорош.
Но вдруг смотрю – штуковина
Размером с самосвал
Нахально с неба валится…
Вот это карнавал!

Слегка притормозивши,
Зависнув над землей,
Махина приземлилась
Как раз передо мной.

Ишь, разлетались всякие,
Нет на них креста!
Но я же нюхом чувствую:
Все это неспроста.

И точно: люк раздвинулся,
Образовал дыру…
А вдруг оттуда вывалят
Агенты цэеру???

Пока я так раздумывал,
Из люка прямиком
Ко мне выходит… девушка
В серебряном трико.

Я в жисть не видел телки
Прикольней и крутей.
Мисс Мир ( и даже Валя!)
Бледнеют перед ней.
Такая вся красивая,
И ладная такая,
А взглядом гипнотическим
В сознанье проникает!

И говорит мне (мыслью!
Не открывая рта!)
Что рада познакомиться,
Земля – ее мечта.
Она с созвездья Лиры,
Тут к ним рукой подать,
(Ну, если, разумеется,
Пространство изгибать).

Приводит, типа, формулы
Научных достижений,
А я тайком любуюсь
Плавностью движений.
Глазищи эти дивные
Кого захошь пленят!
Потискаться бы с нею…
Да жалко, что женат.

Но как я не додумался:
Она ж читает мысли!
А я про что тут грежу?
Неловко как-то вышло.
Смотрю, чуть-чуть замешкалась,
Немая тишина…
- Не убивай желания –
Сказала вдруг она.

-Со мною это в первый раз,
И это очень странно,
Когда мужчина дал сигнал,
Что я ему желанна.
У нас так было в древности,
Ну а сейчас – прогресс.
Любовь ушла в историю,
Ведь страсти – это стресс!

Детей рожать уж не спешат
Мои одноплеменницы.
Да и зачем? Их можно взять
На фабрике младенцев.

А если кто решится
Иметь свое дитя,
Так ведь мужчины наши
Отцовства не хотят.
Они ушли в проблемы
Пульсаров, черных дыр,
Выводят теоремы
И борются за мир.

Но в детстве я слыхала
От бабки Овергинды,
Что от любви рождались
Всплошную вундеркинды!

Поэтому хочу я
Сына или дочь,
И ты, Василий, в этом
Должен мне помочь.

И тихо смотрит на меня
С надеждою во взгляде.
А у меня борьба в душе
Между «нельзя» и «надо».
Жена, вродь, пальчиком грозит:
«Видали ловеласа!»
И… И я хотел уж возразить,
Но проорал: «Согласен!»

Ведь надо ближнему помочь,
Валек, не матерись…

…Она шептала мне сквозь стон:
«Мой сладкий барбарис».
Мятежных чувств прорвало шлюз:
Не девка – динамит!
Я только понял: будет сын,
Смотрю – рассвет горит.

Спросил ее:
- Ты прилетишь?
Ведь не смогу забыть.
Одевшись, улыбнулась,
Сказала:
- Может быть.

И вот в иллюминаторе
Махнула мне рукой,
И улетела, в нАтуре,
Нарушив мой покой.

Осталось ночку эту
Мне только вспоминать…
Во бля, опять,как в юности:
Я ж не спросил, как звать!

II
В душе кипящий гейзер,
В глазах туман… И вот
Я к Сеньке направляюсь,
Включив автопилот.

Мы с ним научным диспутом,
Без мата, кривотолков,
Последние события
Распределим по полкам.

И, осаждая огурцом
Божественный первак,
Я начал потихонечку:
Мол, Сеня, так и так…
Мол, повстречался с энэло,
Там девка – просто класс!
Хоть и с другой планеты, но
Похожая на нас!

У Сеньки круглые глаза,
Он водкой поперхнулся:
- Да у тебя, братан, шиза,
Иль ты ва-аще рехнулся?
За что тебя я уважал,
Что ты пацан реальный.
Не, я, Васек, с тебя тащусь,
Маньяк ты сексуальный.

Семен служил в десанте.
Быка он валит с ног.
И я наезды эти
Отразить никак не мог.
Вопрос эзотерический,
И спорить я не стал.
Принял на грудь пол-литра,
И на этом завязал.

III
Уже и шарик солнца
Стрельнул на небосвод,
Когда я с электрички
Домой побрел в обход.
В привычном гуле дизелей
Немного отошел,
И кинул взгляд на длинный ряд
Событий и крамол.

Кажись, гутарили мы с ней,
Как людям развиваться.
Как человечеству помочь,
Чего нам опасаться,
Как для полетов применять
Космическую пыль –
Блин! После встречи с шурином
По пьяне все забыл!

Уж пол часа, не менее,
Кругами я хожу.
Грызут меня сомнения:
Что жонке расскажу?
Она как ясновидица,
Враз вычислит, что лгу.
Да у тебя же – скажет – все
Написано на лбу!

Не Валька, а валькирия,
Взорвется, как вулкан,
Потом молчит неделями:
«Пшел вон, эротоман!»

Ну нет уж! Я с повинной
Ей в ноги повалюсь,
И выложу всю правду…

Прости меня, Валюсь!

Сначала молча слушала,
С каменным лицом,
А после улыбнулась,
Как раз перед концом.
Я думал, заартачится,
Так нет, гордится мной,
Что, вроде, как бы, справился
С задачей внеземной!

Хотя, как позже я узнал,
У ней засела мысль,
Что с окаянным шурином
Мы в стельку напились.
И чтобы безнаказанно
Пьянствовать и впредь,
Я, чисто для отмазки,
Придумал эту бредь.

IV
Смотрю по телевизору
Сверхмодный суперхит,
Но все равно мне лайф не в кайф –
За ней душа болит.
Прошло уже два года,
А мне не по себе,
А я все ожидаю
Девчоночку с небес.

Быть может и с сыночком
В один прекрасный день
Она ко мне нагрянет
Из дальних ойкумен…

И, скомкав сигарету,
Пойду в ночную тишь.
Вглядеться в бесконечность,
Которой …не постичь.






      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-03 00:36:58
Переглядів сторінки твору 1747
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.782 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.518 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.710
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми СУЧАСНЕ
Автор востаннє на сайті 2019.03.26 19:45
Автор у цю хвилину відсутній