Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.04
12:31
Ти біжиш в невідомість, у пустку,
У ненависть, у магму століть.
Ти біжиш у незайману пущу,
У розлогі обличчя столиць.
Невідомість розкриє картини
Поза часом і простором нам
І простягне дарунки невинні,
У ненависть, у магму століть.
Ти біжиш у незайману пущу,
У розлогі обличчя столиць.
Невідомість розкриє картини
Поза часом і простором нам
І простягне дарунки невинні,
2026.06.04
09:26
VII. КОРОЛЕВА ТІНЕЙ: САГА РОЗБИТОГО СЕРЦЯ
Вітер на Оркнейських островах рвав поли чорного плаща королеви, наче благав повернути кораблі назад. На порозі великої війни за англійську корону Гаральд залишив Єлизавету та доньок у безпечній гавані. Це б
2026.06.04
06:09
Мутні потоки обіцянок,
Холодний пил розчарувань, -
Тримаю знов порожній дзбанок,
Як між ганьбою й честю грань.
Не мучить зовсім спрага помсти,
Чи рідних сміх та дружній глум, -
Лише досада від знайомства
Мене вганяє різко в сум...
Холодний пил розчарувань, -
Тримаю знов порожній дзбанок,
Як між ганьбою й честю грань.
Не мучить зовсім спрага помсти,
Чи рідних сміх та дружній глум, -
Лише досада від знайомства
Мене вганяє різко в сум...
2026.06.03
18:59
на злобу дня повістка ця
хоча її не просять
усякий знає все і сам
а втім усім не досить
на фоні втрат і не до свят
хмарує дощовиння
хтось тягне фронт
брудний полон
хоча її не просять
усякий знає все і сам
а втім усім не досить
на фоні втрат і не до свят
хмарує дощовиння
хтось тягне фронт
брудний полон
2026.06.03
17:32
VI. ЧУЖІ БЕРЕГИ
Дракари розрізали важкі, свинцеві хвилі Північного моря, несучи Єлизавету все далі від родинних обіймів теплого, залитого щедрим вечірнім сонцем, Києва. Норвегія зустріла її непривітними, гострими скелями, які чорними велетнями врізал
2026.06.03
12:59
Гімн України починається з очікування неминучого, але ж минуло і не здійснилось!
Тож на сьогодення замість:
«Ще не вмерла України…»
доречні слова:
«Жити має України…»
03.06.2026р. UA
2026.06.03
12:40
Я знайомий вогням Волопаса.
Я готель для незайманих дів,
Де залишив поштар із Мадрасу
На порозі рудих гризунів,
Що згубили і пашпорт і долю,
Забобонів крапчастий кришталь.
Не шукай біля мене тополі.
Не проси надягнуть пектораль!
Я готель для незайманих дів,
Де залишив поштар із Мадрасу
На порозі рудих гризунів,
Що згубили і пашпорт і долю,
Забобонів крапчастий кришталь.
Не шукай біля мене тополі.
Не проси надягнуть пектораль!
2026.06.03
11:23
Я іду у пустельному лісі.
Мідна тиша самотньо дзвенить.
Зависає печаль у горісі,
Ніби втомлена, зморена мить.
А навколо не бачу нікого.
Ні душі. Говорю у світи.
Все принишкло. Ні біса, ні Бога.
Мідна тиша самотньо дзвенить.
Зависає печаль у горісі,
Ніби втомлена, зморена мить.
А навколо не бачу нікого.
Ні душі. Говорю у світи.
Все принишкло. Ні біса, ні Бога.
2026.06.03
07:00
Вуж плазує на городі
І городину не шкодить,
А ось курка при нагоді
Поклює коренеплоди,
Повисмикує розсаду
І грядки втрамбує радо,
Викликаючи досаду
В тих, що сіє те і садить...
І городину не шкодить,
А ось курка при нагоді
Поклює коренеплоди,
Повисмикує розсаду
І грядки втрамбує радо,
Викликаючи досаду
В тих, що сіє те і садить...
2026.06.02
22:13
Кейданс і Кескейд
Хлопця на ймення Джейд
Вхопили у півтемряві
Поки зал набивсь ущерть
Муркіт, шепіт “Нас займи
Раді догодити ми”
Хлопця на ймення Джейд
Вхопили у півтемряві
Поки зал набивсь ущерть
Муркіт, шепіт “Нас займи
Раді догодити ми”
2026.06.02
17:31
Бружель шепоче, бо життю радіє,
Густа куляста яскравіє крона.
Від сонця струменить тепла надія.
Хизується у розквіті фасоном.
У парах квіти в пазухах листочків,
Плоди блакитно-темні із нальотом
І не розгледіти дрібненькі точки.
Густа куляста яскравіє крона.
Від сонця струменить тепла надія.
Хизується у розквіті фасоном.
У парах квіти в пазухах листочків,
Плоди блакитно-темні із нальотом
І не розгледіти дрібненькі точки.
2026.06.02
17:10
Не відчуваю запах літніх трав,
Пишу рядки про інше тишком-нишком,
Бо червень чорні квіти розкидав,
Засипавши моє холодне ліжко.
Сьогодні поспішають майже всі
Скупатися в симфонії зеленій,
Знайти натхнення в радісній красі -
Пишу рядки про інше тишком-нишком,
Бо червень чорні квіти розкидав,
Засипавши моє холодне ліжко.
Сьогодні поспішають майже всі
Скупатися в симфонії зеленій,
Знайти натхнення в радісній красі -
2026.06.02
15:29
Покинь-мо нори!- Підемо в гори! -
Долучимо до ніг свічада,
Гарячий подих
В струмки занурим,
Немов у міфи
Про Ельдорадо!
На відпочинку водою змиєм,
Відчувши рятівну підтримку
Долучимо до ніг свічада,
Гарячий подих
В струмки занурим,
Немов у міфи
Про Ельдорадо!
На відпочинку водою змиєм,
Відчувши рятівну підтримку
2026.06.02
12:51
Живу минулим, там моє життя
від А до Я, від альфи до омеги!
Від дня народження до забуття
о, де ви, дні мого натхнення, де ви?
Ніколи не корилася вітрам —
плела віночки із маруни, м'яти.
Та тільки душу за любов віддам,
від А до Я, від альфи до омеги!
Від дня народження до забуття
о, де ви, дні мого натхнення, де ви?
Ніколи не корилася вітрам —
плела віночки із маруни, м'яти.
Та тільки душу за любов віддам,
2026.06.02
12:09
Розвелось у нас хвазанів-
Ну просто море хвазанів!
І тепер я часто чую
Їхній, так би мовить, "спів".
Хвазан -птаха наче й гарна,
Та співає ж - аби як.
Не як зовні непомітний
Ну просто море хвазанів!
І тепер я часто чую
Їхній, так би мовить, "спів".
Хвазан -птаха наче й гарна,
Та співає ж - аби як.
Не як зовні непомітний
2026.06.02
11:56
Ні, я себе, напевно, знищу
В ночах запеклих, дорогих.
Лікую невмолиму тишу
В кімнатах вигаслих, старих.
Слова сховались і принишкли
У погребах німих, сумних.
Я спалюю себе на вітрі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...В ночах запеклих, дорогих.
Лікую невмолиму тишу
В кімнатах вигаслих, старих.
Слова сховались і принишкли
У погребах німих, сумних.
Я спалюю себе на вітрі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.06.01
2026.05.31
2026.05.14
2026.05.13
2026.04.29
2026.04.29
2026.04.23
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Світлана Майя Залізняк /
Вірші
Розгляд
Досить надіятися на людину,
Котрої дихання в ніздрях її:
Бо що вона значить?
Ісайя, р.2, в.22
1
Агов, синочку! Досить м’яч ганять.
Умощуйся зручненько на канапі...
Екран. Війна... (Discovery канал).
Шеренги...
Вибухи...
Концтабір...
Мапи...
Як Гітлер-маніяк зібрав у рать
Рибалок, лісників, юристів, клерків?
Мій дух бунтарський не збагне ніяк:
Чом плебс повсюд ідіотично-темний?
Люд в голоднечу голову схиля,
А підійма, аж склери фарбить крівця,
Коли синіє владар-гуртоправ:
„Прорвать кордони!!!
Так муштрують звіра -
Хортиська-пса - за помахом руки
Вгризатися в крило чи шию птаха.
Дивись, мій сину! О, та ти вже спиш.
Біжать бійці до вражого Рейхстагу...
Не вчили їх спасатись - назадгузь.
Усі - на дзот... під гусениці танків!
Пропав безслідно в ту війну дідусь...
Мак... Молочай...
Війни лункі плацдарми,
Де командир від крику захрипав -
І чув боєць пронизуватий шепіт...
А може, він, відважний, не кричав,
Бо мав харизму, що стриножує підлеглих...
2
Мільйонам дар цей
Бог у руки вклав,
Комусь, таких мільярди, влив покірність.
Куди по смерті втрапиш - вибір дав:
Під пресом схизми
чавиться
амбітність…
Сумирних милують і владарі, й вожді.
Чи варто їх заковувать в кайдани?
Когось – покірно – втиснуть у граніт,
Його ж – покірно – звергнуть з п’єдесталу.
...Амбітність - імморальна. Злочин. Гріх?
Я - гонорова. Ідолів не славлю.
Чому ж одвік амбітним, саме їм,
Судився жезл харизми - усевладний?
2005
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Розгляд
Досить надіятися на людину,
Котрої дихання в ніздрях її:
Бо що вона значить?
Ісайя, р.2, в.22
1
Агов, синочку! Досить м’яч ганять.
Умощуйся зручненько на канапі...
Екран. Війна... (Discovery канал).
Шеренги...
Вибухи...
Концтабір...
Мапи...
Як Гітлер-маніяк зібрав у рать
Рибалок, лісників, юристів, клерків?
Мій дух бунтарський не збагне ніяк:
Чом плебс повсюд ідіотично-темний?
Люд в голоднечу голову схиля,
А підійма, аж склери фарбить крівця,
Коли синіє владар-гуртоправ:
„Прорвать кордони!!!
Так муштрують звіра -
Хортиська-пса - за помахом руки
Вгризатися в крило чи шию птаха.
Дивись, мій сину! О, та ти вже спиш.
Біжать бійці до вражого Рейхстагу...
Не вчили їх спасатись - назадгузь.
Усі - на дзот... під гусениці танків!
Пропав безслідно в ту війну дідусь...
Мак... Молочай...
Війни лункі плацдарми,
Де командир від крику захрипав -
І чув боєць пронизуватий шепіт...
А може, він, відважний, не кричав,
Бо мав харизму, що стриножує підлеглих...
2
Мільйонам дар цей
Бог у руки вклав,
Комусь, таких мільярди, влив покірність.
Куди по смерті втрапиш - вибір дав:
Під пресом схизми
чавиться
амбітність…
Сумирних милують і владарі, й вожді.
Чи варто їх заковувать в кайдани?
Когось – покірно – втиснуть у граніт,
Його ж – покірно – звергнуть з п’єдесталу.
...Амбітність - імморальна. Злочин. Гріх?
Я - гонорова. Ідолів не славлю.
Чому ж одвік амбітним, саме їм,
Судився жезл харизми - усевладний?
2005
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
