ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.10.27 06:13
Десна
Споконвіку невдержима,
Жвава, осяйна, -
Грає хвилями дзвінкими
Гомінка Десна.
Неглибока, неширока,
Має стільки сил,
Що розрізує потоком
Світлий виднокіл.

Ірина Білінська
2025.10.27 00:05
***
Рідне Слово моє —
ти і слабкість, і сила.
Ти і сонце розпечене,
і пустота.
Ти даруєш політ
моїм раненим крилам,
у простори нові
прочиняєш врата.

С М
2025.10.26 22:22
Циганські очі (The Jimi Hendrix Experience)
мов на мене раптом навели туман
я циганські очі покохав
циганські очі покохав о так

ей
циганко

на самоті усівшись біля вогнища

Борис Костиря
2025.10.26 21:36
Спекотне літо
Це дуже спекотне літо,
Як втілене пекло землі.
І висохле море в молитві
Не вмістить нові кораблі.

Це дуже спекотне літо
Спалило вселенські думки.
І янгол упав із орбіти,

Іван Потьомкін
2025.10.26 21:12
КОРНІЙ
Зазвичай блукати там, де тільки заманеться (Що взяти з того, в кого не всі дома?), Зійшов Корній на гору край села І бачить куряву, і незвичний гуркіт чує. «Ти староста?–гукнув передній з мотоциклу.- А де ж обіцяні хліб-сіль?» «Та ж хліб ми вже здал

Вячеслав Руденко
2025.10.26 18:54
Протяги часу
Був лицарський сон і минув непорядний,
Був панцир із мушлі і голос ошатний,
Була попередня історій гомілка -
Кошлата як кішка, тремтлива як бджілка.
Пропали без вісті далеке і доля,
Пробуджені хвилі, солодка сваволя.
Втекли!
Захо

Володимир Бойко
2025.10.26 17:41
Без моралізаторства (За мотивами Бориса Костирі)
Вона поїхала у далеч невідому –
Не витримавши жаху самоти.
Коли під сорок і сама удома
Із розуму так важко не зійти.

А хто він там – інтелігент чи бидло,
Що меле душу вщент, немов тартак…
Насамперед кохання. Й неважливо,

Сергій СергійКо
2025.10.26 16:29
Не відчув
Не відчув він тепла середземних країн,
Незнайомі Берлін, Люксембург.
Що Брюссель чи Париж – навіть Києвом він
Не блукав, та й ніколи не був!
Засмагав він під сонцем донецьких степів,
Соледар у підвалах вивчав.
Хоч за віком було йому 20 років –
Ще к

Ніна Виноградська
2025.10.26 15:27
До сьомого коліна
Прадавнина з мого роду) 1 Повертався солдат зі служби у далекому Петербурзі в шістдесятих роках дев’ятнадцятого століття. Їхав на коні, бачив навкруг вишневу заметіль і радів, що йо

Євген Федчук
2025.10.26 15:13
Бій біля Гайворона 20 жовтня 1668 року
Сидять в корчмі над шляхом козаки.
Димлять їх люльки, що аж ріже очі.
Корчмар до них підходить неохоче,
Бо вже добряче випили-таки.
Як козак випив, краще не чіпать,
Бо з’їздить кулацюгою у вухо.
Чи й шаблею… Нікого не послуха.
Отож корчмар, аби не

Володимир Ляшкевич
2025.10.26 14:35
Симфонія природи
І на останок зникнуть обрії і далі,
і твердю висушеному єству, в запалі
ще усього минулого свого,- як води -
спадуть, відкриються забутні насолоди.

Пребудь, хоча б тепер, у дійснім світі!
Почуйся птахою, щасливим квітом в житі,
стрімкою рибою у о

Тетяна Левицька
2025.10.26 06:06
Ридала мати...
Ридала мати: «Вбили сина!»
І проклинала Україну,
І рвала коси на собі.
Колола серце гостра голка,
В труні лежав її Миколка,
В якого очі голубі.

«Тебе ж, — волала рідна мати, —

Віктор Кучерук
2025.10.26 05:33
* * *
У могилах, у руїнах
Рідна сторона, -
Кривду робить Україні
Проклята війна.
Вбивства, болі та страждання,
Де б я не ходив, -
Не існує заклинання
В світі од біди.

Микола Дудар
2025.10.26 00:27
"Моя хата скраю"
Не все в цім світі українське…
З найважливіших запитань
Чому на смак, як мед, злодійське
І в шані виблядки і срань…
Чому нарід шанує панство
Можливо досить а, нарід?
Суцільно виключно зухвальство
Ми ж — джерело своїх же бід…

Сергій СергійКо
2025.10.25 22:51
«Звіри»
Про бійку між Гітлером і Сталіним)

“Друга світова спецоперація” –
Так назвали б ту війну сьогодні.
Дві країни – звіра два, дві нації
– Прагнули кінця цивілізації
І на компроміс були не згодні.
Кігті один в одного встромляли,

Борис Костиря
2025.10.25 22:26
* * *
Старому немає з ким говорити,
його ровесники померли.
Тільки з тишею,
тільки з вічністю,
тільки з німотою.
Його кімнатою
ходить навшпиньках
вічний голос,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Александр Пушкин (1799 - 1837) / Вірші

 Выздоровление
Тебя ль я видел, милый друг?
Или неверное то было сновиденье,
Мечтанье смутное, и пламенный недуг
Обманом волновал мое воображенье?
В минуты мрачные болезни роковой
Ты ль, дева нежная, стояла надо мной
В одежде воина с неловкостью приятной?
Так, видел я тебя; мой тусклый взор узнал
Знакомые красы под сей одеждой ратной:
И слабым шопотом подругу я назвал...
Но вновь в уме моем стеснились мрачны грезы,
Я слабою рукой искал тебя во мгле...
И вдруг я чувствую твое дыханье, слезы
И влажный поцелуй на пламенном челе...
Бессмертные! с каким волненьем
Желанья, жизни огнь по сердцу пробежал!
Я закипел, затрепетал...
И скрылась ты прелестным привиденьем!
Жестокий друг! меня томишь ты упоеньем:
Приди, меня мертвит любовь!
В молчаньи благосклонной ночи
Явись, волшебница! пускай увижу вновь
Под грозным кивером твои небесны очи,
И плащ, и пояс боевой,
И бранной обувью украшенные ноги.
Не медли, поспешай, прелестный воин мой,
Приди, я жду тебя. Здоровья дар благой
Мне снова ниспослали боги,
А с ним и сладкие тревоги
Любви таинственной и шалости младой.

1818




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-12-07 14:14:38
Переглядів сторінки твору 6823
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 0 / --  (4.696 / 5.89)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.558 / 5.85)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.711
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.02.23 10:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-12-07 17:35:57 ]
При всём уважении к величайшему русскому поэту, это стихотворение - не из лучших.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-12-07 19:16:24 ]
Пане Олександре, так це і прекрасно - жива особистість перед нами, - відчуваємо глибшу спорідненість! :)

Це просто адміністрація додала пласт віршів юних літ Великого Поета. Так би мовити - для нашого загального розвитку.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-12-08 15:44:32 ]
Звісно,це добре - сприймати поета, як живу людину, а не як ідола:)
Але на Майстернях хотілось бачити, перш за все, твори, на яких можна вчитись, вдосконалюватись. Приведений вірш, НМСД, навряд, чи є таким взірцем.
Власне, для мене, було б вельми цікаво, аби адміністрація чи довірені особи, які виставляють не свої твори, додавали власні коментарі, акцентуючи увагу на найбільш вдалих моментах, образах, знахідках авторів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-12-08 16:07:30 ]
Олександре! Та ми тоді, як на мене, загонимо себе у повну безвихідь, коли станемо акцентувати тільки найкраще, та ще й від класиків. Бо це, по-перше, буде убивством усіх наших початківців, які ніколи відразу не напишуть шедеврів, а, по друге, буде не зовсім правдивою інформацією про творчість автора.
А так дивиться молодий автор, і каже собі, - нормально, ось воно поступове зростання, це раз, а два, - у молодого О.С. емоції то які бурхливі, далі все таки урівноважилося, порівняно...

Словом, Олександре, для нашого з вами удосконалення можна вже переходити на більш пізнього О.С. Пушкіна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-12-08 16:47:00 ]
Звісно, я не проти і таких, не самих досконалих віршів:) А з Вашого коменту виділю олин рядок:
"у молодого О.С. емоції то які бурхливі, далі все таки урівноважилося, порівняно"
Саме це я і хотів побачити, мовляв вірш написаний молодим, ще не досягшим вершин майстерності автором, але які ПОЧУТТЯ!
Після такого коменту відразу зрозуміло: на що саме звернути увагу, а на що - закрити очі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-12-08 17:16:28 ]
Ну уж ні! У кого-кого, а у Пушкіна бурхливість почуттів зберіглася до кінця днів. І ще раз повторюю: Пушкін і в 17 лет писал вже таке, що багато не напише і в 50.
А щодо рим - у нього взагалі рими прості. Секрет, мабуть, не в цьому :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-12-08 16:13:58 ]
Cашо! Повністю з тобою згодна. Тим паче, що більш достойний вірш, афішований, так і не з"явився на головній. Чомусь. "Друзьям" було написане на рік раніше від цього.
І думаю, що порівнювати "наших початківців" і Пушкіна, навіть юного. трішки ...еммм... як би це коректно сказати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-12-08 17:04:58 ]
Любо!
Приємно дійти з тобою згоди:)
Додам, що сучасні, особливо починаючі автори, читаючи цей вірш можуть самозаспокоїтись, мовляв: і рими спрощені, і розмір змінюється, і ..., забуваючи, що автор писав 191 рік тому.
Тому, вважаю доречним невеликі фахові коменти на вірші класиків і відомих поетів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-12-08 17:20:19 ]
Виділю з твого комента слова "фахові коменти". Їх, нмд, можуть давати тільки "фахівці", тобто у конкретному випадку - "пушкінознавці". А ми можемо лише залишати наші враження та емоцїї.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-12-08 17:31:18 ]
Звісно, я мав на увазі коменти тих ПМівців, які взяли на себе відповідальність знайомити всіх нас з творчістю того, чи іншого автора. Тобто, ті, хто обирає, який саме твір оприлюднити, могли б коротко пояснити: чому саме цей твір і що, на їхню дуику, найцінніше і найдосконаліше у данному творі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-12-09 12:42:06 ]
Напевно, під впливом нашої вчорашньої дискусії сьгодні вночі уві сні зустрівся я з Пушкіним. Він виявився таким приємним співрозмовником!:)
Я йому кажу, мовляв, Ваші ранні вірші помітно слабші, порівняно із написаними в Болдинську Осінь. А він посміхається і каже:"Я знаю. Вирішив залишити, як є, бо якби я їх коректував у зрілому віці, це вже була б неправда - це була б суміш юнацького запалу з досвідом. До того ж - часу не було. Треба було вибирати: або кректувати старе, або писато щрсь нове."
А ось про секрети, я йог не запитав.
А в тебе. Любо, є думки, що до секретів Пушкінської популярності?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-12-10 02:46:52 ]
Зараз загадаю бажання, знаходячись поміж двох Саш (чи трьох), а потім скажу...
Сашо, ну, ми можемо, звісно, поплескати Пушкіна по плічу, мовляв, мдааа, хлопче, недотягнув ти свої ранні вірші... Але потім ця морока з секундантами...
А якщо серйозно, то далеко не всі ранні, не треба так узагальнювати. Крім того, що значить "пушкінської популярності"? Це Вєрка Сердючка або Кузьма, або "Воплі Водоплясова" можуть бути "популярними". А щодо Пушкіна я би вживала поняття "слави".
А ось про секрети його слави дійсно може чудово розповісти Саша Комаров.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-12-10 13:22:39 ]
Любо!
Не думаю, що хоч комусь з нинішніх, чи майбутніх поетів варто намагатись самозвеличитись, критикуючи твори Пушкіна. Навіть геніїї колись вимовляють перші слова, або складають перші "віршики". І не всі твори А.С. однаково вдалі. Це ж нормально - по-людські.
Слава робить із людини ідола. В цьому її мінус.
Що до популярності, я мав на увазі, що твори А.С. і досі читають із задоволенням, а не віддаючи шану його славі.
З нетерпінням чекаю думки О.Комарова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-09 13:30:32 ]
В Комарова є.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-12-09 14:22:57 ]
Вельми цікаво!
Може поділитесь?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-11 14:17:20 ]
Про секрети тут навряд що скажеш. Вірніше секрет один - бо Пушкін!
А про популярність (слово не зовсім доречне, скоріше живучість) поезії, та й незникаючий інтерес до самого автора як людини є деякі власні міркування. Але тільки власні.
Фактори різні. На один з них, не останній відповів сам Алєксандр Сєргєєвіч, на мою думку. "... чувства добрые я лирой пробуждал...". Поезія про саме "добрі почуття" сприймається в усі часи і для людей різного соціального стану чи віку, людей різних націй і національностей. Поезія про те що людину робить людиною, поезія про життя вважай. Один з радянських асів у ВВВ літав з томиком Пушкіна. Не тому що А.С. Пушкін, а тому що вірші по серцю. Про риси характеру Пушкіна його сучасники хай розповідають. Але про одну я скажу. Пушкін не був двуликим. Хто заперечить? Як думав, жив, страждав так і писав. Це і поставило його перед стволом пістолета на Чорній річці. Не перша його дуель, але остання. Коли вчергове прийшлося доказувати що слова, поезія Алєксандра Сєргєєвіча не розходяться з ділом він зробив це.
Але сама по собі поезія не викличе в душі чи серці, якщо хочете, нічого особливого, коли вона не буде саме поезією. Пушкін був не просто талантом, він був трудоголіком. Це важка праця складати вірші. Експромти бувають рідко вдалими і довершеними. Його слова "... хорошие стихи быстро не пишутся." Праця до останнього складу в рядку піднімає його поезію на порядок вище від віршів інших поетів. От прості рими здається, а читається!!! Сам стіх, довершеність слів і фраз роблять рядки з простими римами крилатими, проникають на рівні підсвідомості. Один такий рядок в поезії Пушкіна цілий вірш може витягти.
А звідки такий талант, така жива уява, чи кров предків африканських з кров'ю слов'янською змішалися і породили такий мозок чи вплив людей поряд так його розвинули чи розум сам розвинувся під збігом зовнішніх і внутрішніх чинників чи...
Приємно що Україна, наша земля зіграла велику роль в творчості поета, особливо ранній творчості.
Бо Пушкін!