ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Із осені в зимову казку
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
***
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
Оксиморони стратифікації
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
Біда...
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Александр Пушкин (1799 - 1837) / Вірші

 Выздоровление
Тебя ль я видел, милый друг?
Или неверное то было сновиденье,
Мечтанье смутное, и пламенный недуг
Обманом волновал мое воображенье?
В минуты мрачные болезни роковой
Ты ль, дева нежная, стояла надо мной
В одежде воина с неловкостью приятной?
Так, видел я тебя; мой тусклый взор узнал
Знакомые красы под сей одеждой ратной:
И слабым шопотом подругу я назвал...
Но вновь в уме моем стеснились мрачны грезы,
Я слабою рукой искал тебя во мгле...
И вдруг я чувствую твое дыханье, слезы
И влажный поцелуй на пламенном челе...
Бессмертные! с каким волненьем
Желанья, жизни огнь по сердцу пробежал!
Я закипел, затрепетал...
И скрылась ты прелестным привиденьем!
Жестокий друг! меня томишь ты упоеньем:
Приди, меня мертвит любовь!
В молчаньи благосклонной ночи
Явись, волшебница! пускай увижу вновь
Под грозным кивером твои небесны очи,
И плащ, и пояс боевой,
И бранной обувью украшенные ноги.
Не медли, поспешай, прелестный воин мой,
Приди, я жду тебя. Здоровья дар благой
Мне снова ниспослали боги,
А с ним и сладкие тревоги
Любви таинственной и шалости младой.

1818




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-12-07 14:14:38
Переглядів сторінки твору 6450
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 0 / --  (4.696 / 5.89)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.558 / 5.85)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.711
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.02.23 10:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-12-07 17:35:57 ]
При всём уважении к величайшему русскому поэту, это стихотворение - не из лучших.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-12-07 19:16:24 ]
Пане Олександре, так це і прекрасно - жива особистість перед нами, - відчуваємо глибшу спорідненість! :)

Це просто адміністрація додала пласт віршів юних літ Великого Поета. Так би мовити - для нашого загального розвитку.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-12-08 15:44:32 ]
Звісно,це добре - сприймати поета, як живу людину, а не як ідола:)
Але на Майстернях хотілось бачити, перш за все, твори, на яких можна вчитись, вдосконалюватись. Приведений вірш, НМСД, навряд, чи є таким взірцем.
Власне, для мене, було б вельми цікаво, аби адміністрація чи довірені особи, які виставляють не свої твори, додавали власні коментарі, акцентуючи увагу на найбільш вдалих моментах, образах, знахідках авторів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-12-08 16:07:30 ]
Олександре! Та ми тоді, як на мене, загонимо себе у повну безвихідь, коли станемо акцентувати тільки найкраще, та ще й від класиків. Бо це, по-перше, буде убивством усіх наших початківців, які ніколи відразу не напишуть шедеврів, а, по друге, буде не зовсім правдивою інформацією про творчість автора.
А так дивиться молодий автор, і каже собі, - нормально, ось воно поступове зростання, це раз, а два, - у молодого О.С. емоції то які бурхливі, далі все таки урівноважилося, порівняно...

Словом, Олександре, для нашого з вами удосконалення можна вже переходити на більш пізнього О.С. Пушкіна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-12-08 16:47:00 ]
Звісно, я не проти і таких, не самих досконалих віршів:) А з Вашого коменту виділю олин рядок:
"у молодого О.С. емоції то які бурхливі, далі все таки урівноважилося, порівняно"
Саме це я і хотів побачити, мовляв вірш написаний молодим, ще не досягшим вершин майстерності автором, але які ПОЧУТТЯ!
Після такого коменту відразу зрозуміло: на що саме звернути увагу, а на що - закрити очі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-12-08 17:16:28 ]
Ну уж ні! У кого-кого, а у Пушкіна бурхливість почуттів зберіглася до кінця днів. І ще раз повторюю: Пушкін і в 17 лет писал вже таке, що багато не напише і в 50.
А щодо рим - у нього взагалі рими прості. Секрет, мабуть, не в цьому :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-12-08 16:13:58 ]
Cашо! Повністю з тобою згодна. Тим паче, що більш достойний вірш, афішований, так і не з"явився на головній. Чомусь. "Друзьям" було написане на рік раніше від цього.
І думаю, що порівнювати "наших початківців" і Пушкіна, навіть юного. трішки ...еммм... як би це коректно сказати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-12-08 17:04:58 ]
Любо!
Приємно дійти з тобою згоди:)
Додам, що сучасні, особливо починаючі автори, читаючи цей вірш можуть самозаспокоїтись, мовляв: і рими спрощені, і розмір змінюється, і ..., забуваючи, що автор писав 191 рік тому.
Тому, вважаю доречним невеликі фахові коменти на вірші класиків і відомих поетів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-12-08 17:20:19 ]
Виділю з твого комента слова "фахові коменти". Їх, нмд, можуть давати тільки "фахівці", тобто у конкретному випадку - "пушкінознавці". А ми можемо лише залишати наші враження та емоцїї.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-12-08 17:31:18 ]
Звісно, я мав на увазі коменти тих ПМівців, які взяли на себе відповідальність знайомити всіх нас з творчістю того, чи іншого автора. Тобто, ті, хто обирає, який саме твір оприлюднити, могли б коротко пояснити: чому саме цей твір і що, на їхню дуику, найцінніше і найдосконаліше у данному творі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-12-09 12:42:06 ]
Напевно, під впливом нашої вчорашньої дискусії сьгодні вночі уві сні зустрівся я з Пушкіним. Він виявився таким приємним співрозмовником!:)
Я йому кажу, мовляв, Ваші ранні вірші помітно слабші, порівняно із написаними в Болдинську Осінь. А він посміхається і каже:"Я знаю. Вирішив залишити, як є, бо якби я їх коректував у зрілому віці, це вже була б неправда - це була б суміш юнацького запалу з досвідом. До того ж - часу не було. Треба було вибирати: або кректувати старе, або писато щрсь нове."
А ось про секрети, я йог не запитав.
А в тебе. Любо, є думки, що до секретів Пушкінської популярності?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-12-10 02:46:52 ]
Зараз загадаю бажання, знаходячись поміж двох Саш (чи трьох), а потім скажу...
Сашо, ну, ми можемо, звісно, поплескати Пушкіна по плічу, мовляв, мдааа, хлопче, недотягнув ти свої ранні вірші... Але потім ця морока з секундантами...
А якщо серйозно, то далеко не всі ранні, не треба так узагальнювати. Крім того, що значить "пушкінської популярності"? Це Вєрка Сердючка або Кузьма, або "Воплі Водоплясова" можуть бути "популярними". А щодо Пушкіна я би вживала поняття "слави".
А ось про секрети його слави дійсно може чудово розповісти Саша Комаров.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-12-10 13:22:39 ]
Любо!
Не думаю, що хоч комусь з нинішніх, чи майбутніх поетів варто намагатись самозвеличитись, критикуючи твори Пушкіна. Навіть геніїї колись вимовляють перші слова, або складають перші "віршики". І не всі твори А.С. однаково вдалі. Це ж нормально - по-людські.
Слава робить із людини ідола. В цьому її мінус.
Що до популярності, я мав на увазі, що твори А.С. і досі читають із задоволенням, а не віддаючи шану його славі.
З нетерпінням чекаю думки О.Комарова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-09 13:30:32 ]
В Комарова є.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-12-09 14:22:57 ]
Вельми цікаво!
Може поділитесь?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-11 14:17:20 ]
Про секрети тут навряд що скажеш. Вірніше секрет один - бо Пушкін!
А про популярність (слово не зовсім доречне, скоріше живучість) поезії, та й незникаючий інтерес до самого автора як людини є деякі власні міркування. Але тільки власні.
Фактори різні. На один з них, не останній відповів сам Алєксандр Сєргєєвіч, на мою думку. "... чувства добрые я лирой пробуждал...". Поезія про саме "добрі почуття" сприймається в усі часи і для людей різного соціального стану чи віку, людей різних націй і національностей. Поезія про те що людину робить людиною, поезія про життя вважай. Один з радянських асів у ВВВ літав з томиком Пушкіна. Не тому що А.С. Пушкін, а тому що вірші по серцю. Про риси характеру Пушкіна його сучасники хай розповідають. Але про одну я скажу. Пушкін не був двуликим. Хто заперечить? Як думав, жив, страждав так і писав. Це і поставило його перед стволом пістолета на Чорній річці. Не перша його дуель, але остання. Коли вчергове прийшлося доказувати що слова, поезія Алєксандра Сєргєєвіча не розходяться з ділом він зробив це.
Але сама по собі поезія не викличе в душі чи серці, якщо хочете, нічого особливого, коли вона не буде саме поезією. Пушкін був не просто талантом, він був трудоголіком. Це важка праця складати вірші. Експромти бувають рідко вдалими і довершеними. Його слова "... хорошие стихи быстро не пишутся." Праця до останнього складу в рядку піднімає його поезію на порядок вище від віршів інших поетів. От прості рими здається, а читається!!! Сам стіх, довершеність слів і фраз роблять рядки з простими римами крилатими, проникають на рівні підсвідомості. Один такий рядок в поезії Пушкіна цілий вірш може витягти.
А звідки такий талант, така жива уява, чи кров предків африканських з кров'ю слов'янською змішалися і породили такий мозок чи вплив людей поряд так його розвинули чи розум сам розвинувся під збігом зовнішніх і внутрішніх чинників чи...
Приємно що Україна, наша земля зіграла велику роль в творчості поета, особливо ранній творчості.
Бо Пушкін!