ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Катерина Савельєва
2026.07.16 00:05
Лiто пасма свої розпустило,

I босонiж по скелi пройшло.

Рiзнотрав`ям думки закрутило

I мене ненароком знайшло.

Семен Санніков
2026.07.15 23:19
Вони знаходяться за цією веб-адресою, поки автором формується або редагується (хз) сама його сторінка. Він радив і мені натискать на все, що піддається цій нескладній дії ©

С М
2026.07.15 16:52
ліжко те ж, і оцей лазарет
кажи, сестро морфін, що я дочікуюся тебе
бо я не певний, чи дотягну знов
о, пробач, я слабий, давно

і крики сирени усе лунають межи скронь
кажи, сестро морфін, коли почався цей полон
як же я потрапив до цих місць

Вячеслав Руденко
2026.07.15 13:15
шерехи шашелю чує горище крізь сон
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут

Борис Костиря
2026.07.15 12:58
Хай ліпше я не висплюсь і змарнілий
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н

В Горова Леся
2026.07.15 12:58
Сідає сонце і у полі тоне,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.

А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,

хома дідим
2026.07.15 12:40
найбільш морочить саме те
чого немає поки
й чи буде невідомо теж
й наскільки все це пофіг
у дзеркалі чи просто склі
відбите щось минуле
за чим жалітимеш собі
а всі давно забули

Іван Потьомкін
2026.07.15 12:06
Як поєднали їх в один святковий день?
Не були ж друзями вони.
Ба! Найчастіше – сперечались.
Хоча б і тоді, як Павло загостював
В Петра на два тижні в Єрусалимі.
Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
Всевишнього обра

Тетяна Левицька
2026.07.15 11:12
Це ще не все, мій милосердний?
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.

Роксолана Вірлан
2026.07.15 07:17
Дивуюся, а може й не дивуюсь,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.

Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,

Віктор Кучерук
2026.07.15 06:49
Хоч малорухомий
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...

Ірина Вовк
2026.07.15 05:49
СПАЛАХ П’ЯТИЙ. ПОВЕРНЕННЯ ЛАСТІВКИ За вікном-бійницею завірюха раптом почала вщухати. Дике завивання вітру змінилося на глибоку, заворожуючу тишу різдвяних зимових Альп. Останні зерна піску в годиннику її життя стрімко падали донизу. Боян підвівся з

Мирон Шагало
2026.07.14 21:46
Громаддя
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!

Роксолана Вірлан
2026.07.14 15:09
Осердна Суть моя - не вперше в тілі -
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.

Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,

Борис Костиря
2026.07.14 13:19
Прибрали ялинку з центральної площі.
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.

Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю

Тетяна Левицька
2026.07.14 13:08
По ограді плющ плететься,
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тіна Гальянова (1986) / Вірші

 ЗІ СПОВІДЕЙ ПОЕТІВ
Не схильні до компромісів,
На півпочуття не здатні,
В тенетах життєвого лісу
Вмираєм багатократно.

Хворієм чужим стражданням,
Блукаєм чужими снами,
Шукаєм незнані грані
Між істиною й словами.

Радієм своїм хворобам,
Бо ті нам дарують прозрізння.
І носим в душевній утробі
Віршів майбутніх насіння.

Така вже у нас ментальність.
Інакше ми і не вмієм.
А що, коли геніальність -
Лиш прояв шизофренії?




Найвища оцінка Патара Бачія 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Юлія Гай 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-17 10:24:21
Переглядів сторінки твору 5240
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.421 / 5.33  (4.834 / 5.28)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.686 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.712
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2012.01.10 13:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-17 10:43:45 ]
Тіночко, дуже близько мені те, що ви передали своїм віршем... Писали на емоціях, тому, напевно, й вкралися помилки. Повиправляйте.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Саша Крав (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-17 10:46:03 ]
Цікаво і влучно - "Радієм своїм хворобам,
Бо ті нам дарують прозрізння" - це, схоже, про мене:) Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тіна Гальянова (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-17 10:58:07 ]
І я дякую всім. Помилки вже повиправляла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-17 10:59:47 ]
Тіно, ми й справді не вміємо інакше. не "не хочемо", не "не можемо", а саме - не вміємо.
а Вам траплялися на життєвому шляху такі поетки, що хочуть, аби їхні вірші були красивіші від них самих? :)

вірш стане ще файнішим, якщо Ви позбудетеся розмовних варіантів дієслів (ну...щоби "забуваєм" перетворилося на "забуваємо" і так далі).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-17 11:00:47 ]
ой...себто хотіла написати "блукаєм" :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тіна Гальянова (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-17 11:12:15 ]
Знаю про свої огріхи з дієсловами, та не знаю, як їх позбутися. Стосовно поеток, то я, мабуть, і сама належу до тих, котрі хочуть, щоб їхні вірші були красивішими від них.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-17 11:56:43 ]
ого, виходить, що нас таких багато :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гай (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-17 11:49:56 ]
А що, коли геніальність -
Лиш прояв шизофренії?

Є багато життєвих прикладів, коли для одних норма те, що для інших відхилення від норми...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Голуб (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-17 12:16:56 ]
Блукаєм чужими снами... - прекрасно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тіна Гальянова (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-17 13:13:09 ]
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-27 11:00:42 ]
Маю таку підозру, що геніальність - це таки практична здатність бути духом покровителем чого-небудь. Дух - це енергетична оболонка. Душевність - це наповнення цієї (не цієї) оболонки.
Геніальність, напевно тоді, здатність "оберігом" охоплювати щось більше за себе?

Можливо - цей напрямок розуміння і здаватиметься в юності шизофренією...
Так що динаміка розвитку поглядів цілком нормальна, як на мою найскромнішу думку, звичайно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тіна Гальянова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-27 13:59:22 ]
Дякую. Дуже цікаво. Я, якщо чесно, над цим так глибоко не задумувалася.