ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.09.06 20:46
Відшуміла епоха на нас поглядає здаля.
Ці актори давно відіграли улюблені ролі.
Залишається тінь відлітаючого журавля,
Ніби спалах важкої, тремкої юдолі.

Залишаються фільми. У вічність паролю нема.
Залишається дух, у епоху закутий.
Ця енергія нас

Світлана Пирогова
2026.09.06 19:12
Перегортаю я альбом світлин з дитинства,
І знову зайчик сонячний стрибає.
Думки летять лелеками біля хатини,
В якій співає мати : баю, баю...

А потім білу ризу одягне світанок,
Щасливі йдемо у пшеничне поле.
Радію я землі заквітчаній, коханій,

Вячеслав Руденко
2026.09.06 18:52
«Ти дослухайся звітних!» —
Шерхотіла у простір канва.
Неупинно тремтить
На обличчях життя бахрома
Білим сріблом завчасним,
Якого не в змозі спинить
Над рубіновим тлом
Злих думок відокремлена хіть…

Євген Федчук
2026.09.06 16:41
Здавалося, що усе добре йшло.
Хоч на душі його тривожно було,
Мов небезпеку та якусь відчула.
Десь бойовище у степу гуло.
Монголи налетіли, але їх
Вдалося досить легко відігнати,
Взялись коней із криками вертати
І то у війську запалило всіх.

Ольга Садкова
2026.09.06 15:10

1

Давно живу, та не збагну і досі
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них?

Володимир Мацуцький
2026.09.06 11:41
Вірші, мої діти,
щодня підростають,
осені квіти
ще зацвітають,
умиваються росами
і втираються травами,
стають вірші дорослими
вірою й правдою;

хома дідим
2026.09.06 08:46
заніміло поскучавши
розбрелися сірі сни
не залишивши у чаші
неживої рідини
все на ліпше
все на краще
все кінець іще війни
й перемога наша завше

Віктор Кучерук
2026.09.06 07:34
Я тебе, веселу і лукаву,
Пестити не хочу напоказ, -
Зігріваю поглядом ласкавим,
Подумки голублю повсякчас.
Росами вмиваю пишну вроду,
Витираю сонячним теплом
І, твоєму серцю на догоду,
Вітерцем цілую перед сном.

Кока Черкаський
2026.09.06 00:04
ти прийшов до лікаря,
він тебе оглянув
запитав як завжди
чому не прийшов раніше
виписав якісь пігулки
по дві штуки під час їжі
тричі на день
одужуйте

Ольга Садкова
2026.09.05 22:42
Непідписаний щоденник загубився в школі.
Ніч лежав у коридорі на підлозі голій.
Мав, сердешний, сподівання на власника Вову,
що той знайде і закине до портфеля знову.
Та не сталось, як гадалось, бо якісь дівчата
підняли його з підлоги і мерщій гортат

С М
2026.09.05 21:03
Цей сум, в очах
Тьми сміх, о так
В її очах
Почати щоби

У бездиханну ніч відчуй
Найлегший поцілунок уст
На самоті

Вячеслав Руденко
2026.09.05 18:40
Чи Південний Буг, чи Джаггер,
Чи палаццо Ручеллаї
Вздовж рамен часу відваги,
У полоні дармограю…
Бубонці біжать по колу,
Серце пнеться до яруги,
Там, де духи волошкові
Краще, ніж прудкі папуги!

Кока Черкаський
2026.09.05 13:20
був ліс

несправжній але ліс
були дерева кущі
непролазні хащі
дикий виноград плющ
була вереснева шипшина
були птахи зайці

Борис Костиря
2026.09.05 13:05
Спресований час у секунди, години.
Спресований дух у фортеці хвилини
Чекає надійної, світлої днини,
Аби проспівати пісні горобини.

Спресована вічність у долі секунди.
Її затискають в майстерні чи кузні.
Ми підемо точним протореним курсом.

Тетяна Левицька
2026.09.05 11:29
Ти знаєш, любий, ще живу,
якщо це можна так назвати.
Кошу жагучу кропиву
і вимітаю горе з хати.

Я ще тримаюся за тих,
хто заховав у душу втрати.
Ще є кому подать води

Ірина Вовк
2026.09.05 11:05
«ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ: Гнів Везувію»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Пліній Молодший – свідок катастрофи, що втілює пам'ять історії.
Марк – гордий римський патрицій, засліплений власним багатством.
Юлія – йог
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Майя Залізняк / Вірші

 На бенкеті
Образ твору
Вручала юнка всім по квітці.
Мене,
мов павідь,
обійшла…
Я щойно з мандрів: Адлер… Ріца…-
Ховаю розпач у футляр.
Посеред гір – незрушний спокій…
Там –„Сліз жіночих водограй”...

- Візьміть мою гвоздичку! Прошу!-
Підбіг услужний бородай. –
Я б ваc...
повіз...
на Ріцу...
в Адлер…
Погляньте, є іще й бутон!

А я текла вже
простопадно…
Я проливалась
між долонь…
Я вже змітала сходи...
клени...
Перепинив мій шал трамвай.

А подруга моя, ластата Лера,
Шарпнула квітку з рук:"Давай!"



2009





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-20 15:25:44
Переглядів сторінки твору 5075
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.165 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.252 / 5.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.676
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2026.04.25 14:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-20 15:35:45 ]
дуже неоднозначний вірш, пані Світлано.
видно, що Ви його написали внаслідок глибокого емоційного переживання. мабуть-таки річ не у квітці, а в бороданеві, я не помиляюся? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-20 15:51:14 ]
...в юнці. Чи навіть у двох: тій, що дала роздавати квіти... і тій, що обійшла.
Подеколи вони... здатні принизити жінку більше ( в силу своєї незрілості...та амбіцій), аніж бородані пропозицією повезти в Адлер чи деінде. :)
Трамвай... майже той, що Аннушка олійку розлила...
Все гаразд. Я квіти люблю лише ті, що ростуть у вазонках - не зрізані. Гарного настрою Вам, Ганно. Дякую за прихід у гості. А буття воно прекрасне. Вірші - картини. Лише так. Щиро. Я. Майя. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-20 15:55:50 ]
ага...он воно як!
а я думала, що це символічне зображення того, як подруга переманила у ліричної героїні кохану людину.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-20 16:06:21 ]
...а я так і пишу, щоб ТАМ усе було. І мені приємно, що читач розуміє і по-своєму, і те, що я вклала - потім проявиться. Для мене цікавим є вірш-палімпсест: коли проступає під написаним...ще текст...підтекст. Буття...У ньому - і подруги і...повернення до тебе...і повернення до себе. Творчість... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-20 16:09:12 ]
за сьогодні Ви вже друга людина, котра мені таке каже.

і я це люблю.
вірш, який не є загадкою- нецікавий.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2009-12-20 18:23:02 ]
Я проливалась
між долонь… аж мені гяряче від слів стало....
Гарно! Натхнення Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-20 18:25:36 ]
Дякую, мила Софіє. І Вам хай буде і тепло, і гаряче. Саме так, як того Ви бажаєте. :). Щиро. З пошаною - я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-21 12:12:54 ]
Які жінки загадкові - обминули з квіткою погано, дарують квітку ще гірше. А може бородай від серця щирого, а юнка від заздрості?
А Лера видно тітка хвостата. Не журіться, колись і Вам подарують квітку і не якийсь бородай, а уява Вашої мрії.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-21 13:26:52 ]
/// Олександре, Ви все правильно зрозуміли. :)
Колись...подарують.. колись... Отак завжди.
А уява? Вона подеколи шкодить. Бороди відростають у юнаків...а моя уява вічно молода. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-21 13:36:20 ]
Світлано! Невже Вам ніколи не дарували букет розкішних троянд білих як сніг і червоних як сама любов? Не вірю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-21 13:46:11 ]
Вчора прислав на ел.пошту... грузин рожеві троянди.
Не знаю чи вже радіти...:)
А Ви лише обіцяєте ...що колись...
)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-21 14:01:41 ]
Рожеві? Грузин? На ел. пошту? Так гєнацвале романтик...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-21 14:08:12 ]
З романтиком далі... Києва...Жовтих Вод... не заїдеш. А я в Адлер хочу...хоч на тиждень. І в тому році хотіла...
А я лише від романтиків і чекала гілочку кипарису. Бо хто ще...як не романтик - романтесі...?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-21 14:37:16 ]
Стережіться романтиків. Під їх личиною справжні полковники ховаються буває. Куди потім романтесі діватися?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-21 14:40:00 ]
...полковникам ніхто не пише. А я...пишу. А личини у всіх є. Чи ні?