ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.06.22 12:10
Не ті слова сказав. Чи є її провина?
І жниво...спрага... У душі - кипить.
Його вже профіль ледь-ледь димно виринає,
Свою розлука тягне тихо нить.

Ще й літо додає гарячого напою.
Спекотний день у роздумах січе.
Химерною стернею ноги коле поле,

Козак Дума
2024.06.22 10:38
Вітаю з днем народження, Василю,
і зичу незрадливого плеча!
Талан тобі нехай дарує сили,
щоб не мілів життя твого бурчак!

Віктор Кучерук
2024.06.22 06:34
Вернешся в дім і я зрадію,
Й до столу радо запрошу, –
І ти умить відчуєш дію
На стан свій ситного борщу.
Уміст рослинних організмів
Приносить користь уже тим,
Що кишковик вбирає ніжність
І легкість суміші рослин.

М Менянин
2024.06.22 01:00
Агов, Україно, як справи брати?
Страждання ж невпинно ведуть до мети!
Чия ціла хата і ціла сім’я?
Чи є ще у серці Христове ім’я?!

Для чого цікавишся справами ти?
Це ж Бога турбує що роблять брати.
До Бога звертаємось – як не крути –

Артур Курдіновський
2024.06.22 00:40
Труїв я тарганів, але не всіх.
Лише дорослих, жирних та зухвалих.
Комах огидних зустрічав навалу
Та розділяв на чистих та брудних.

Купивши пляшку сильної отрути,
Труїв я тарганів, але не всіх.
Я не чіпав маленьких та слабких,

Козак Дума
2024.06.21 20:49
Ми зустрілись у теплому морі,
ні хмарини навколо, ні хвиль,
і полинула наша love story,
і покинув серця наші штиль…

І у пахощах липи та хвої,
під мотиви далеких світів,
ти пірнала уся, з головою,

Самослав Желіба
2024.06.21 19:37
   У зв’язку з купою наклепів на мене з боку різних людей я відчуваю деяку потребу розповісти майбутнім і теперішнім про те, який же я є. Не впевнений, що я закінчу цю роботу, а тим паче – за один раз. Але ось я зі склянкою вина вирішив розпочати. Так, я

Юрій Гундарєв
2024.06.21 09:02
Крокую парком.
Згадав Ремарка.

Війна у книжці:
і раптом - ніжність…

Та більше - сум:
вбивають красу…

Світлана Пирогова
2024.06.21 08:22
Харизмою заполонив мене
У людній вечорами соцмережі.
Я думала, що швидко це мине,
Бо так далеко від землі до вежі.

Аж раптом прихилив ти башту цю
До ніг мені з трояндовим букетом,
З магічним чаєм диво - чебрецю...

Віктор Кучерук
2024.06.21 06:31
Знайомі назви, тільки не такі
Оці відомі ще з дитинства села, –
Дивує в них присутність вояків
І жителів обличчя невеселі.
В кар’єрі тир, на луках – полігон,
А у гайку навіси та намети, –
І гул, і гар од маршових колон,
І окрики сторожових секрет

Микола Соболь
2024.06.21 06:14
Ослику Іа потрібен хвіст,
без хвоста плюгавенька тваринка.
Притули до попи живокіст,
ну, хоча б, скажімо, на годинку.
Лікарі, на жаль, безсилі тут,
кролик йодом поливає вату,
приложили... і відразу – гуд –
повели осла до психіатра.

Артур Курдіновський
2024.06.21 00:44
Немає більше й сліду від бравади,
З якою в душу стукала весна.
Я п'ю ґлінтвейн, що пахне листопадом,
Дивлюсь на осінь зі свого вікна.

Самотня осінь - спогадів створіння,
Надії цукор, а на рану - сіль.
Я п'ю гіркий ґлінтвейн, напій осінній,

Володимир Ляшкевич
2024.06.20 22:09
Тебе накриє у найважчу мить
тієї пісні давньої торкання,
і всутеніле серце звеселить
її давно забуте привітання.

Посеред полум’я і самоти,
на вістрі пострілу, снаги й знемоги,
тобі відкриється, що здатен ти

Іван Потьомкін
2024.06.20 21:20
Щоб ускочить у прірву, не потрібен трамплін. *Як королі голі, то й лакеї здіймають лівреї. *Людина, як слимак, йде до себе кружним шляхом. *Великі лунатики не потребують Місяця. *Чимало хто жив не власним життям, прагнучи уникнути чужої смерті. *Не

Євген Федчук
2024.06.20 16:31
Сидять діди на колоді. Сидять, розмовляють.
А тут раптом хтось на джипі повз них пролітає.
Куряву здійняв велику, курей розполохав.
На Рябка, що зазівався, не наїхав трохи.
- Було дурне, - дід Микола промовив сердито, -
Дурним воно й залишилось, хоча

Самослав Желіба
2024.06.20 12:10
Тут були жарти,
Тут були приязності.
Добрі ми друзі,
Хоч і сварились часто,
Хоч не завжди й ладнали.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олекса Скрипник
2024.06.20

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Течія по голотечі
Rainbow Дні роздати до крупини,
ніч гойдати, мов дитину,
біль тамуючи в грамемах,
серцю звіритись твоєму
і міліти в гирлі миті.
Голосом небес омитий,
хвилюватиму – застигну,
понад гирлом світло вигну
у веселку, у підкову,
в кольори гарячі слова.
Я розважений, у точці.
Кожен хрестик на сорочці
чужиною тихо витлів.
Залишаюся при світлі
перелитий сріблом ночі.
Дощ в мені, на дні хлюпоче.
Течія по голотечі,
та нема де діти втечу.
Ані дати ані взяти –
виливайся мово святом,
вимивай із мене рими,
зазвучи неповторимо.

28 Грудня 2009

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-28 23:54:51
Переглядів сторінки твору 24557
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.115 / 5.5  (5.044 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.060 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2024.03.29 20:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-12-30 00:24:44 ]
Яка краса! Повний театр абсурду :) Особливо комент Тетяни Бондар :)))

Я, звісно, діко вибачаюсь, але поновлю свої коменти, які стосувались безпосередньо вірша. Тому що саме вони спонукали автора до змін у тексті.

Коментатор Чорнява Жінка, [ 2009-12-29 00:34:23 ],
на сторінці поезії "Течія по голотечі" Лазірко Юрій

Скажу так: дуже шкода ліричного героя, бо "ані шкури, ані шерсті" може означати тільки те, що його освіжували. І тепер він - тушка.
Юр, шото я заплуталась, де хто від якого імені говорить:
"душа багата.
Дати. Втрати подолати
біль тамуючи в грамемах,
серцю звіритись твоєму
і міліти в гирлі миті.
Голосом небес омитий,
хвилюватиму – застигну,"
І хто такі "грамеми"? Ти ж знаєш мою уяву :)


Коментатор Юрій Лазірко, [ 2009-12-29 00:49:01 ],
на сторінці поезії "Течія по голотечі" Лазірко Юрій

Черунь,

ГРАМЕМА, -и, ж. Елементарна одиниця граматичного значення. 8-/
Ані шкури ані шерсті - це прислів`я таке - означає - зовсім нічого - ніц
ні на лепту - теж прислів`я - анітрохи, зовсім, ніскільки, ніяк

Себто коли немає за що чіплятися, то є ще душа і вона багата. О.
А мо` взагалі перші три рядки туранути:
І буде круто:

Дати.
Втрати подолати
біль тамуючи в грамемах,
серцю звіритись твоєму
і міліти в гирлі миті.
Голосом небес омитий,
хвилюватиму – застигну,
понад гирлом світло вигну
у веселку, у підкову,
в кольори гарячі слова.
Я розважений, у точці.
Кожен хрестик на сорочці
чужиною тихо витлів.
Залишаюся при світлі
перелитий сріблом ночі.
Дощ в мені, на дні хлюпоче.
Течія по голотечі,
та нема де діти втечу.
Ані дати ані взяти –
виливайся мово святом,
вимивай із мене рими,
зазвучи неповторимо.

Нє? :)

Коментатор Чорнява Жінка, [ 2009-12-29 00:34:23 ],
на сторінці поезії "Течія по голотечі" Лазірко Юрій

Дати
...залишаючись при світлі...

Лазірко! Шо ти зі мною робиш?! :)))

Коментатор Юрій Лазірко, [ 2009-12-29 00:58:48 ],
на сторінці поезії "Течія по голотечі" Лазірко Юрій

Знаючи твій хист на асісяїв, хочу лише зауважити, що Дати - це не дієдлово.
Але як жінку - можу тебе зрозуміти. :)))

Коментатор Чорнява Жінка, [ 2009-12-29 00:34:23 ],
на сторінці поезії "Течія по голотечі" Лазірко Юрій

Дааа??? Якщо це не дієслово, то сенсу взагалі нема. Тобто, змісту. Бо воно тоді не несе жодного навантаження. Це я тобі кажу як жінка :)

Коментатор Юрій Лазірко, [ 2009-12-29 01:32:55 ],
на сторінці поезії "Течія по голотечі" Лазірко Юрій

Любаш,
ню вотуво я замінив.
Дяки :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-30 00:34:42 ]
:)))
Ну звиняй, Любаш - кажу махнул нє глядя.
Звичайно все що стосується вірша повинно залишитися.
Ще раз дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-30 20:47:48 ]
Коментарі теж треба думати, як писати - щоб не образити людину. Мені здається, що театром абсурду тут є не мій коментар і не аналіз вірша в чужих коментарях ,а саме відношення людей одне до одного.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-30 21:08:51 ]
Маєте на 100% рацію.
Вчимося одне в одного.
Дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-12-30 22:42:55 ]
Тетяно, щоб Вам було легше зрозуміти сказане, поясню: Ваш комент виглядав справді абсурдно з огляду на те, що коментів Юрія Лазірко практично не лишилося після того, як він все видалив.
Так що розслабляйтесь, посміхайтесь і не беріть дурного в голову, а... (ну, далі, сподіваюсь, знаєте). А ставлення людей одне до одного визначаються не словами - це так, на майбутнє.
З Новим Роком!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-12-30 01:35:53 ]
Ой, дякую, мої любі Любаню і Юрчику, потішили хоч цим. ;) Цьомики ! З новим Роком ! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-12-30 01:41:43 ]
І тебе, Ксю, з Новим! Най все збудеться!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Плахтій (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-31 10:28:55 ]
Справді, неповторно! Вірш тече мов весняний струмок!
З Новим Роком, Юрію! Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-31 18:00:50 ]
Неповторно. це те, що називається психоделією у поезії!