Рубаї *******


1
Стрімка ріка несе мої бажання
Через пороги – кам’яні чекання,
І заливає геть мого човна –
Під берегом крутим твого мовчання.

2
Неспокій розуму, як блискавка, сяйне,
Стихію розуму ніхто з нас не збагне,
Одне легке його, миттєве поривання –
І думку навіть НЛО не здожене.

3
Звучить у серці вічності струна,
Душа читає ваші письмена,
Святих імен із пам’яті не змиє, –
І майбуття піниста глибина.

4
В душі моїй живе передчуття,
Побачу тінь – і ввійде майбуття.
Сьогодні я хвилююсь, як уперше, –
Читаю книгу мудрості – життя.

5
Ми кров’ю серця пишемо пісні,
Які летять у небо навесні.
І їх повік ніхто не перепинить, –
Це наш палкий привіт будучині.

6
Торкнулася крилом твоя любов,
І юно спалахнула моя кров,
Злетів я миттю аж під синє небо, –
І ми кружляли до світанку знов.

7
О, як я пив з твоїх джерел кохання,
Аж поки не зійшла зірниця рання,
І випив я сто келихів медів, –
Та ніч була, на щастя, не остання.