ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.11.03 23:42
ясно і зрозуміло що не спасуться всі-всі
і сам я не претендую повірте
бо кінець і наступний початок
чогось-там типу-якщо-б
є незмінним а саме
із небес щось потужно шарахне
а тому вочевидь
люблю обіймаю хочу вірити кожен

Кока Черкаський
2026.11.03 14:53
Нам обіцяли дати світло у четвер,
Та знов щось трапилось, і темно дотепер.
Не можу навіть подивитись марахвон,
Ну а без нього в мене дуже кепський сон!

По марахвону нам говорять все, як є:
Ось-ось Москва вже ка-пі-ту-лює!
Лиш треба два-три тижні

Борис Костиря
2026.11.03 13:42
Я іду і падаю у бруді,
Вирвавшися із пасток цупких,
Потонувши у далекім блуді
І промовах скорих, копітких.
Упаду в траву, як у основу,
У буття, початок і кінець,
У самої вічності промову,
Подолавши бісівський вінець.

Вячеслав Руденко
2026.11.03 10:48
В пітьмі по припічку гасали
Чотири чорні павуки,
Було їм припічку замало
І закороткі держаки.
Шляхи до печі, як дороги,
У невідоме знову звуть.
Вони гасали до знемоги,
В печі гула груднева лють.

Віктор Кучерук
2026.11.03 10:35
Багряний жар листків опалих
Підхопить вітер мимохідь
І, капризуючи помалу,
Вони дзвенітимуть, як мідь.
В танку кружлятимуть допоки
Вітрисько має сили й хист
Робити наскоки і скоки,
Іграти, ніби гармоніст.

Ірина Вовк
2026.11.03 08:44
«ДАНТЕ: ОСТАННІЙ ПОГЛЯД РАВЕННИ»

(драматична містерія в голосах на дві дії)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Данте Аліг'єрі (Майстер) – 56-річний поет-вигнанець, що помирає від малярії.
Голос Флоренції – темна, потворна постать у золотій короні, алегоричний обра

хома дідим
2026.11.02 23:38
щодо творів отих неумисних
несумісних із логікою
непричетних до пошуків істин
чи здаються підробкою
бездоганність між іншим у світі
конкурентний протекціонізм
інсталяцій 3-d графіті
кю-ар-коди повсюди скрізь

Володимир Бойко
2026.11.02 22:38
У москалеві присутній синдром вищості, але відсутній синдром вартості. Найбільша небезпека для цивілізації – дикуни, які вважають себе цивілізованими. Дідька чортом не настрашиш, а путіна Трампом. Основні функції диявола нині виконує путін. Об

Іван Потьомкін
2026.11.02 20:59
Розкажи всім, Конотопе,
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі

Ігор Терен
2026.11.02 20:38
Над світом білим почорніли тучі
і любуватися немає чим...
збувається пророче й неминуче,
пооживали фюрери і дуче
і виїдає очі рідний дим.

ІІ
Одні й останні воїни у полі

Артур Курдіновський
2026.11.02 16:24
Поплач дощем, журливий листопаде!
За спогади про вересень пробач!
Твої пісні - не світлі серенади...
Покриєш сумом втомлені левади...
А я - єдиний вдячний твій глядач.
Забувши про весни легку браваду,
Поплач!

Борис Костиря
2026.11.02 14:31
Тепер він частий гість у цьому місці,
У краю суму, болю і молінь.
Ніхто не подарує добрі вісті,
Мов шлейфи від минулих поколінь.

Схиляються тополі міднодзвонно.
Щось клени прошепочуть у пітьмі.
І спогади, немов сумні ікони,

Вячеслав Руденко
2026.11.02 12:44
Виглядала обрій матіола,
Голосила: «Де вони, руді,
Ті, що рай знайшли за видноколом
У густій розлогій лободі?!»

Може, доручити будякові,
Він зазвичай вищий, ніж усі,
Виглядати радісне довкола,

В Горова Леся
2026.11.02 12:18
Пальцями тонкими стукав дощ у шибу.
Набридав настирно: може, я зайду?
Рама відчинялась, озивалась рипом,
У нутро впускала віхолу руду.
Засипало мокре листя підвіконня:
Цю ніч роздягалось гілля догола.
Дощ зайшов до хати й оголилась повня —
Лиш тума

Юрій Гундарів
2026.11.02 09:59
Війна привнесла в наше життя нові реалії. Майже щодня відчуваєш подих смерті, адже у будь-яку мить шалений дрон чи ракета можуть зупинити твоє земне буття.
Сьогодні життя і смерть, як ніколи, - поруч. Життєсмерть, як сказав поет…

У День пам'яті помер

Віктор Кучерук
2026.11.02 05:58
З гарячою чашкою кави
В руці я, звільнившись від сну,
Пригадую очі ласкаві
І повну цвітіння весну.
Пригадую співи пташині
І губи солодкі, як мед, -
І ночі небачено сині
Від зблисків хвостатих комет.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Різдвяне

 * * * До Р.Х.
Образ твору І все прибуде!
І буде добре!
Гляди, Маріє.
Хіба не диво - теплінь узимку, і так Зоріє.
А Сяйво лине по небу - гріє із високості,
і не пихате, що те, зі споду, зі злота злості.
Рясною буде ся ніч, Маріє, вам у вертепі.
Чи не для дива – духмяне сіно і ясла теплі.
Вернеться Йосиф, зігне коліна. І в ту хвилину
і Сяйво зрине, тепло віддавши в зіниці Сину.


2009

© Copyright: Володимир Ляшкевич, 2009


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-09 23:50:38
Переглядів сторінки твору 5909
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.555 / 5.5  (5.210 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 5.551 / 5.5  (5.224 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.863
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Різдвяна поезія (для дорослих)
Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2026.11.01 11:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 00:06:33 ]
В зіниці сину, моя Марія насипиш світла.
Колядки щедро на сіно в стайні насіють діти.
І ми заб"ємо цинічність цвяхом, птахи- поети ,
І посміхнеться різдвяна зірка нам на на портрети.
Хай буде щастя, хай буде вирій тепла від серця,
Пробач того, хто назустріч вийде з червоним перцем.

Дякую. З різвяними святами.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 00:17:31 ]
Юліє, і вас вітаю! Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 01:00:27 ]
Світло і милозвучно.
Добра, Вам і тепла!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 01:36:25 ]
Читається легко, зігріває душу. Дух Різдва присутній.

що те, з-за моря - як те...?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Осока (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 04:24:26 ]
У цьому вірші багато просвітленості й досвіду. Але мало думок і образів. До того ж, оте співвідношення голосних до приголосних, про яке Ви, пане Володимире, так часто говорите, у цьому тексті навряд чи сягне 0,75, хоч я й досі не знаю як Ви те все рахуєте...

"і не пихате, що те, з-за моря людської злості." - оцей же рядок мені видається надто вже кострубатим, він не читається практично.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 10:39:25 ]
Усе можна доопрацювати. Головне, що цей твір дуже енергетичний. А це вже або є, або його немає зовсім.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 11:45:31 ]
Вітаю усіх, дякую всім!
І справді, вчора, в один подих написалося, і тому, звісно, ще потребує доосмислення.

Щодо мого бачення тексту, то тут можна враховувати такі моменти:

- Наявність двох "обов'язкових" пауз всередині кожного рядка,
"і не пихате, -- що те, з-за моря -- людської злості." (Кесаря так?). І тут "що" - виконує місію "як". І кострубатості тут не бачу жодної.

- Якщо не враховувати м'який знак (думаю, що "ь" для визначення прозорості тексту можна не враховувати, хоча не виключено, що "ь" в розумних кількостях швидше покращує ситуацію?) - то в моєму вірші 120 голосних і 140 приголосних, і співвідношення між ними 120:140=0,86

А щодо явних роздумів і додаткових образів, то я і справді намагався їх уникати, аби особливо "не надокучати високому своїми низькими розширеннями" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 10:51:40 ]
Дякую за вірш, Поете.
Сяєво Надії тепле, незгасне.
"Духмяне диво та ясла теплі..."- аж повів з тієї ночі.
Оте головне. "І буде добре..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 11:30:20 ]
Дякую, але ще тільки навчаюся.
І разом із тим, є глибока вдячність Богу, що дав, і не лише нам, християнам, безмежні можливості для вищого існування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-16 19:33:22 ]
світло

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Майборода (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-28 23:02:27 ]
а яка це з вашого дозволу рясна ніч? щедра? що ви мали на увазі - образ дуже неточний.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-01-29 11:08:37 ]
Ви про слова янгола? Так до нього і звертайтеся. :)
Але я допускаю, що одним із значень є "ніч, яка буде ряснoю на події", але не тільки це, бо тут є і багато іншого, є навіть і прихована гармоніка впливу таких речей як "рЯсна"...

Дивно, що ви собі дозволяєте таку безапеляційність суджень. Як філолог у третьому поколінні, Наталко Пасічник, читайте хоча би словники. Також рекомендую вам кожен раз уважно ознайомлюватися із темою, на яку збираєтеся спілкуватися, це робитиме діалог цікавим і корисним не лише для вас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-01-31 20:20:47 ]
Дякую за тепло СВЯТА, Володимире!
Хоч мої коментарі трохи припізнилися, але все одно долучаю їх.
Справді, ми не можемо підходити із нашими "супер-естетичними" чи суто технічними міркуваннями (чи навіть мірками) до речей духовних. Як на мене (і це не лише моя думка, але і більшості святих отців, що колись бралися до писання віршів), поезія створюється не заради самовираження автора (якщо його можна таки назвати вповні АВТОРОМ), і не задля демонстрації свого технічного рівня (чи версифікаційного), а задля фіксування і передачі духовного змісту, сутності...
Вам то вдалося!

Щодо зауваг про "кострубатість" - нехай. А щодо вимірювання кількості образів і думок (як і кількості голосних і при-) - взагалі дивно...





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-01-31 20:41:03 ]
Дякую, Вікторіє, певно саме так, таємниця залишиться таємницею! А ще і найближче, найтісніше - Жінка і Бог, а потім вже Чоловік.