ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.

М Менянин
2025.09.30 00:24
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.

Володимир Бойко
2025.09.28 23:30
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками. У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня. Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори. Велич великих

Борис Костиря
2025.09.28 22:26
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,

Іван Потьомкін
2025.09.28 19:24
Поцілунок в івриті й зброя
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк

Євген Федчук
2025.09.28 19:18
Син увечері прийшов та й спитав у тата:
- Взяв оце читати книжку я у дядька Гната.
Там історії про те, як колись жилося,
Нашим предками з ким колись воювать прийшлося.
Згадувалась там також Куликовська битва,
Де московським князем був хан Мамай розби

Віктор Насипаний
2025.09.28 18:33
Так буває чомусь не раз –
У житті ми то вниз, то вгору.
І важливо завжди якраз,
Щоби був хтось надійний поруч.
---------------
Скільки доля відмірить путь?
Не страшить ні печаль, ні старість.
Коли двоє життям ідуть,

С М
2025.09.28 16:19
чуєш а ну глянь за вікно а що діється
о слухай та дощ
надворі дощить ото маєш
а не морочся тим
все буде собі якось іще
настає щось прекрасне тямиш
кайфуй собі у похмурий день
ей ей я чув тебе друзяко падай кайфуй

Сергій СергійКо
2025.09.28 14:11
Відірвати планують руку.
Пропонують протез натомість
І щоб – розпачу ані звуку,
Зараз вимкнемо вам свідомість.
“Поступитися”- кажуть, – “треба”!
І зі скальпелем всі у чергу.
“Он ще друга, дивись, у тебе”–
І вже сіли на шию зверху.

Світлана Пирогова
2025.09.28 13:41
Осіння тиша барви розливає,
І прохолода обіймає ранки.
А вересень готує склянку чаю,
Міркує, творить з листя витинанки.

Аквамарином ваблять небокраї.
Троянди пишні квітнуть біля ґанку.
Осіння тиша барви розливає,

Віктор Кучерук
2025.09.28 12:23
Цілоденно понад нами,
Всюди сіючи далі, -
Поодинці і клинами
Відлітають журавлі.
Летючи у вічний вирій,
Тужно звуки видають
Про бажання жити в мирі,
Про земну коротку путь...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Різдвяне

 * * * До Р.Х.
Образ твору І все прибуде!
І буде добре!
Гляди, Маріє.
Хіба не диво - теплінь узимку, і так Зоріє.
А Сяйво лине по небу - гріє із високості,
і не пихате, що те, зі споду, зі злота злості.
Рясною буде ся ніч, Маріє, вам у вертепі.
Чи не для дива – духмяне сіно і ясла теплі.
Вернеться Йосиф, зігне коліна. І в ту хвилину
і Сяйво зрине, тепло віддавши в зіниці Сину.


2009

© Copyright: Володимир Ляшкевич, 2009


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-09 23:50:38
Переглядів сторінки твору 5313
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.554 / 5.5  (5.194 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 5.550 / 5.5  (5.203 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.863
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Різдвяна поезія (для дорослих)
Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2025.09.25 17:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 00:06:33 ]
В зіниці сину, моя Марія насипиш світла.
Колядки щедро на сіно в стайні насіють діти.
І ми заб"ємо цинічність цвяхом, птахи- поети ,
І посміхнеться різдвяна зірка нам на на портрети.
Хай буде щастя, хай буде вирій тепла від серця,
Пробач того, хто назустріч вийде з червоним перцем.

Дякую. З різвяними святами.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 00:17:31 ]
Юліє, і вас вітаю! Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 01:00:27 ]
Світло і милозвучно.
Добра, Вам і тепла!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 01:36:25 ]
Читається легко, зігріває душу. Дух Різдва присутній.

що те, з-за моря - як те...?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Осока (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 04:24:26 ]
У цьому вірші багато просвітленості й досвіду. Але мало думок і образів. До того ж, оте співвідношення голосних до приголосних, про яке Ви, пане Володимире, так часто говорите, у цьому тексті навряд чи сягне 0,75, хоч я й досі не знаю як Ви те все рахуєте...

"і не пихате, що те, з-за моря людської злості." - оцей же рядок мені видається надто вже кострубатим, він не читається практично.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 10:39:25 ]
Усе можна доопрацювати. Головне, що цей твір дуже енергетичний. А це вже або є, або його немає зовсім.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 11:45:31 ]
Вітаю усіх, дякую всім!
І справді, вчора, в один подих написалося, і тому, звісно, ще потребує доосмислення.

Щодо мого бачення тексту, то тут можна враховувати такі моменти:

- Наявність двох "обов'язкових" пауз всередині кожного рядка,
"і не пихате, -- що те, з-за моря -- людської злості." (Кесаря так?). І тут "що" - виконує місію "як". І кострубатості тут не бачу жодної.

- Якщо не враховувати м'який знак (думаю, що "ь" для визначення прозорості тексту можна не враховувати, хоча не виключено, що "ь" в розумних кількостях швидше покращує ситуацію?) - то в моєму вірші 120 голосних і 140 приголосних, і співвідношення між ними 120:140=0,86

А щодо явних роздумів і додаткових образів, то я і справді намагався їх уникати, аби особливо "не надокучати високому своїми низькими розширеннями" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 10:51:40 ]
Дякую за вірш, Поете.
Сяєво Надії тепле, незгасне.
"Духмяне диво та ясла теплі..."- аж повів з тієї ночі.
Оте головне. "І буде добре..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 11:30:20 ]
Дякую, але ще тільки навчаюся.
І разом із тим, є глибока вдячність Богу, що дав, і не лише нам, християнам, безмежні можливості для вищого існування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-16 19:33:22 ]
світло

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Майборода (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-28 23:02:27 ]
а яка це з вашого дозволу рясна ніч? щедра? що ви мали на увазі - образ дуже неточний.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-01-29 11:08:37 ]
Ви про слова янгола? Так до нього і звертайтеся. :)
Але я допускаю, що одним із значень є "ніч, яка буде ряснoю на події", але не тільки це, бо тут є і багато іншого, є навіть і прихована гармоніка впливу таких речей як "рЯсна"...

Дивно, що ви собі дозволяєте таку безапеляційність суджень. Як філолог у третьому поколінні, Наталко Пасічник, читайте хоча би словники. Також рекомендую вам кожен раз уважно ознайомлюватися із темою, на яку збираєтеся спілкуватися, це робитиме діалог цікавим і корисним не лише для вас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-01-31 20:20:47 ]
Дякую за тепло СВЯТА, Володимире!
Хоч мої коментарі трохи припізнилися, але все одно долучаю їх.
Справді, ми не можемо підходити із нашими "супер-естетичними" чи суто технічними міркуваннями (чи навіть мірками) до речей духовних. Як на мене (і це не лише моя думка, але і більшості святих отців, що колись бралися до писання віршів), поезія створюється не заради самовираження автора (якщо його можна таки назвати вповні АВТОРОМ), і не задля демонстрації свого технічного рівня (чи версифікаційного), а задля фіксування і передачі духовного змісту, сутності...
Вам то вдалося!

Щодо зауваг про "кострубатість" - нехай. А щодо вимірювання кількості образів і думок (як і кількості голосних і при-) - взагалі дивно...





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-01-31 20:41:03 ]
Дякую, Вікторіє, певно саме так, таємниця залишиться таємницею! А ще і найближче, найтісніше - Жінка і Бог, а потім вже Чоловік.