ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.05.14 10:00
Пародія
Василий Куролесов

Я свято верю, что собака -

последний Ангел на Земле.

Когда затянет душу мраком -

Микола Соболь
2024.05.14 05:55
То хто ми?
Одне питання зріє у мені,
а відповідь заплутана до краю,
країна вигорає у вогні
та дехто навіть дотепер не знає,
куди ведуть історії сліди
у цім давно забутім Богом світі,
ми покручі московської орди
чи козаків нащадки гордовиті?

Віктор Кучерук
2024.05.14 04:53
* * *
Вже розвидняється надворі,
Запіяв когут десь зо сну,
А я, працюючи над твором,
Іще повіки не зімкнув.
Мов тінь, за вікнами майнула
Весняна ніч, а я іще
Сиджу незрушно, мов під дулом,
Упертим ворогом в лице.

Артур Курдіновський
2024.05.14 01:31
Жовте і рожеве (рондель)
В забутих райдужних світах
Я бачу жовте і рожеве.
Там, де король та королева
І там, де щастя вічний птах.

Нехай сьогодні сум в рядках
Не схожий на струмки квітневі.
В забутих райдужних світах

Володимир Бойко
2024.05.14 00:51
Справи неправі – 5
Ніхто так запекло не нищить людей, як «спасители человечества». Нечисть завжди береться повчати інших, як їм належить бути чистими. Російські цінності дочекаються свого базарного дня. Московити настільки захоплені загарбанням чужих земель, що їм

Ілахім Поет
2024.05.14 00:12
Коли кохання як мистецтво
Це кохання – мистецтво і таїнство, наш обряд…
А взаємні бажання такі креативні й творчі!
Обопільно натхненністю очі у нас горять.
Ну а передчуття викликають солодкі корчі.

Це кохання навіки з’єднає тебе й мене.
Так лунають зірки, так смакуються нап

Іван Потьомкін
2024.05.13 23:32
Рахель
Боялась, щоб він не пішов од нас ,
не попрощавшись...
Яка печаль в очах:
в кутиках вуст гіркота залягла,
він здавався б справжнім в забавках немовлят,
гармидерував би і враз би замовкнув , як кажуть нараз...
І буде вечір, і на стрічі товаришів
його

Ілахім Поет
2024.05.13 17:53
Oдвiчна, але завше юна
Справді, з першого погляду видалося - стара.
Наче мумія, тільки в очах щось незвичне гра.
Взагалі щось від відьом було в ній, щось – від віщунок.
Це лякало. І думалось навіть: чи не дарма
На уклін сюди йшов, чи не візьме в полон пітьма?
Чи тим самим

Юрій Гундарєв
2024.05.13 10:55
Юркодар - 105
Тінохрінь

Олександр Сушко опублікував чергову, за його словами, «сатиру». Як завжди, вишукано і дотепно:

Хрінотінь звичайна (vulgaris)
Гномик уявив себе титаном,
Графоман поетом. От біда-а-а!
Та на світі все іде ПО плану,

Віктор Кучерук
2024.05.13 10:45
* * *
Хоча на подвір’ї не чутно
І в хаті не видно давно, –
Ти в серці моєму присутня,
Забути тебе не дано.
І долею, знаю, до згуби
Призначено щиро мені
Твої заціловувать губи,
Для тебе співати пісні.

Артур Курдіновський
2024.05.13 01:24
Помилився
Я знов помилився. Відкрився не тим.
Зарано розправив я крила.
Подумав, там сяйво. А там - тільки дим
Багаття, де совість згоріла.

Я так помилявся! Не з тими я вів
Палку та відверту розмову.
У струмі нещирих, надуманих слів

Юлія Щербатюк
2024.05.12 23:39
Фальш
Чи промовлялися слова,
Чи у рядки ставали струнко,
Та правди тей потік не мав-
Нещирість вищого гатунку.

І, розтікаючись, між тим,
У ефімерності безмежній,
Лягали маревом густим

Іван Потьомкін
2024.05.12 21:14
***
Невже це й справді

Я тонкосльозим став од старості?

Тільки-но сирена розлуниться

Своїм протяжним воєм,

Євген Федчук
2024.05.12 16:33
* * *
Ще, як був Азов турецьким, кріпость там стояла.
Чимале турецьке військо у ній гарувало.
А було ж місто багате – добра було того,
Бо ж купці з усього світу з’їздились до нього.
Було чим тут поживитись та чого пізнати.
А ще ж рабів християнських було т

Світлана Пирогова
2024.05.12 16:32
Мамі
Пам*яті моєї мами Валентини Михайлівни
(20.12.1939 - 16.12.2002)

Твоїх очей те каре мерехтіння
І досі заглядає мені в душу.
Хоча приходиш, мамо, в сновидіннях
Вночі, в беззвучній тиші непорушній.

Олександр Сушко
2024.05.12 13:29
Червоне
Кров на руках у сивих дітлахів,
Кармінові думки і сновидіння...
Горить моє нещасн,е покоління,
В багряній тьмі спокутує гріхи.

На фронті батальйон команди "ЗЕ"
Іде в атаку. Та невже не бачиш?
За голоси усім нам дали "здачі" -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Різдвяне

 * * * До Р.Х.
Образ твору І все прибуде!
І буде добре!
Гляди, Маріє.
Хіба не диво - теплінь узимку, і так Зоріє.
А Сяйво лине по небу - гріє із високості,
і не пихате, що те, зі споду, зі злота злості.
Рясною буде ся ніч, Маріє, вам у вертепі.
Чи не для дива – духмяне сіно і ясла теплі.
Вернеться Йосиф, зігне коліна. І в ту хвилину
і Сяйво зрине, тепло віддавши в зіниці Сину.


2009

© Copyright: Володимир Ляшкевич, 2009


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-01-09 23:50:38
Переглядів сторінки твору 4870
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.553 / 5.5  (5.170 / 5.55)
* Рейтинг "Майстерень" 5.548 / 5.5  (5.173 / 5.56)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.863
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Різдвяна поезія (для дорослих)
Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2024.05.05 16:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 00:06:33 ]
В зіниці сину, моя Марія насипиш світла.
Колядки щедро на сіно в стайні насіють діти.
І ми заб"ємо цинічність цвяхом, птахи- поети ,
І посміхнеться різдвяна зірка нам на на портрети.
Хай буде щастя, хай буде вирій тепла від серця,
Пробач того, хто назустріч вийде з червоним перцем.

Дякую. З різвяними святами.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 00:17:31 ]
Юліє, і вас вітаю! Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 01:00:27 ]
Світло і милозвучно.
Добра, Вам і тепла!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 01:36:25 ]
Читається легко, зігріває душу. Дух Різдва присутній.

що те, з-за моря - як те...?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Осока (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 04:24:26 ]
У цьому вірші багато просвітленості й досвіду. Але мало думок і образів. До того ж, оте співвідношення голосних до приголосних, про яке Ви, пане Володимире, так часто говорите, у цьому тексті навряд чи сягне 0,75, хоч я й досі не знаю як Ви те все рахуєте...

"і не пихате, що те, з-за моря людської злості." - оцей же рядок мені видається надто вже кострубатим, він не читається практично.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 10:39:25 ]
Усе можна доопрацювати. Головне, що цей твір дуже енергетичний. А це вже або є, або його немає зовсім.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 11:45:31 ]
Вітаю усіх, дякую всім!
І справді, вчора, в один подих написалося, і тому, звісно, ще потребує доосмислення.

Щодо мого бачення тексту, то тут можна враховувати такі моменти:

- Наявність двох "обов'язкових" пауз всередині кожного рядка,
"і не пихате, -- що те, з-за моря -- людської злості." (Кесаря так?). І тут "що" - виконує місію "як". І кострубатості тут не бачу жодної.

- Якщо не враховувати м'який знак (думаю, що "ь" для визначення прозорості тексту можна не враховувати, хоча не виключено, що "ь" в розумних кількостях швидше покращує ситуацію?) - то в моєму вірші 120 голосних і 140 приголосних, і співвідношення між ними 120:140=0,86

А щодо явних роздумів і додаткових образів, то я і справді намагався їх уникати, аби особливо "не надокучати високому своїми низькими розширеннями" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 10:51:40 ]
Дякую за вірш, Поете.
Сяєво Надії тепле, незгасне.
"Духмяне диво та ясла теплі..."- аж повів з тієї ночі.
Оте головне. "І буде добре..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 11:30:20 ]
Дякую, але ще тільки навчаюся.
І разом із тим, є глибока вдячність Богу, що дав, і не лише нам, християнам, безмежні можливості для вищого існування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-16 19:33:22 ]
світло

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Майборода (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-28 23:02:27 ]
а яка це з вашого дозволу рясна ніч? щедра? що ви мали на увазі - образ дуже неточний.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-01-29 11:08:37 ]
Ви про слова янгола? Так до нього і звертайтеся. :)
Але я допускаю, що одним із значень є "ніч, яка буде ряснoю на події", але не тільки це, бо тут є і багато іншого, є навіть і прихована гармоніка впливу таких речей як "рЯсна"...

Дивно, що ви собі дозволяєте таку безапеляційність суджень. Як філолог у третьому поколінні, Наталко Пасічник, читайте хоча би словники. Також рекомендую вам кожен раз уважно ознайомлюватися із темою, на яку збираєтеся спілкуватися, це робитиме діалог цікавим і корисним не лише для вас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-01-31 20:20:47 ]
Дякую за тепло СВЯТА, Володимире!
Хоч мої коментарі трохи припізнилися, але все одно долучаю їх.
Справді, ми не можемо підходити із нашими "супер-естетичними" чи суто технічними міркуваннями (чи навіть мірками) до речей духовних. Як на мене (і це не лише моя думка, але і більшості святих отців, що колись бралися до писання віршів), поезія створюється не заради самовираження автора (якщо його можна таки назвати вповні АВТОРОМ), і не задля демонстрації свого технічного рівня (чи версифікаційного), а задля фіксування і передачі духовного змісту, сутності...
Вам то вдалося!

Щодо зауваг про "кострубатість" - нехай. А щодо вимірювання кількості образів і думок (як і кількості голосних і при-) - взагалі дивно...





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-01-31 20:41:03 ]
Дякую, Вікторіє, певно саме так, таємниця залишиться таємницею! А ще і найближче, найтісніше - Жінка і Бог, а потім вже Чоловік.