ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
* * *
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Присвята...
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
* * *
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Різдвяне

 * * * До Р.Х.
Образ твору І все прибуде!
І буде добре!
Гляди, Маріє.
Хіба не диво - теплінь узимку, і так Зоріє.
А Сяйво лине по небу - гріє із високості,
і не пихате, що те, зі споду, зі злота злості.
Рясною буде ся ніч, Маріє, вам у вертепі.
Чи не для дива – духмяне сіно і ясла теплі.
Вернеться Йосиф, зігне коліна. І в ту хвилину
і Сяйво зрине, тепло віддавши в зіниці Сину.


2009

© Copyright: Володимир Ляшкевич, 2009


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-01-09 23:50:38
Переглядів сторінки твору 4993
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.554 / 5.5  (5.184 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 5.549 / 5.5  (5.190 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.863
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Різдвяна поезія (для дорослих)
Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2024.11.14 16:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 00:06:33 ]
В зіниці сину, моя Марія насипиш світла.
Колядки щедро на сіно в стайні насіють діти.
І ми заб"ємо цинічність цвяхом, птахи- поети ,
І посміхнеться різдвяна зірка нам на на портрети.
Хай буде щастя, хай буде вирій тепла від серця,
Пробач того, хто назустріч вийде з червоним перцем.

Дякую. З різвяними святами.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 00:17:31 ]
Юліє, і вас вітаю! Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 01:00:27 ]
Світло і милозвучно.
Добра, Вам і тепла!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 01:36:25 ]
Читається легко, зігріває душу. Дух Різдва присутній.

що те, з-за моря - як те...?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Осока (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 04:24:26 ]
У цьому вірші багато просвітленості й досвіду. Але мало думок і образів. До того ж, оте співвідношення голосних до приголосних, про яке Ви, пане Володимире, так часто говорите, у цьому тексті навряд чи сягне 0,75, хоч я й досі не знаю як Ви те все рахуєте...

"і не пихате, що те, з-за моря людської злості." - оцей же рядок мені видається надто вже кострубатим, він не читається практично.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 10:39:25 ]
Усе можна доопрацювати. Головне, що цей твір дуже енергетичний. А це вже або є, або його немає зовсім.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 11:45:31 ]
Вітаю усіх, дякую всім!
І справді, вчора, в один подих написалося, і тому, звісно, ще потребує доосмислення.

Щодо мого бачення тексту, то тут можна враховувати такі моменти:

- Наявність двох "обов'язкових" пауз всередині кожного рядка,
"і не пихате, -- що те, з-за моря -- людської злості." (Кесаря так?). І тут "що" - виконує місію "як". І кострубатості тут не бачу жодної.

- Якщо не враховувати м'який знак (думаю, що "ь" для визначення прозорості тексту можна не враховувати, хоча не виключено, що "ь" в розумних кількостях швидше покращує ситуацію?) - то в моєму вірші 120 голосних і 140 приголосних, і співвідношення між ними 120:140=0,86

А щодо явних роздумів і додаткових образів, то я і справді намагався їх уникати, аби особливо "не надокучати високому своїми низькими розширеннями" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 10:51:40 ]
Дякую за вірш, Поете.
Сяєво Надії тепле, незгасне.
"Духмяне диво та ясла теплі..."- аж повів з тієї ночі.
Оте головне. "І буде добре..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 11:30:20 ]
Дякую, але ще тільки навчаюся.
І разом із тим, є глибока вдячність Богу, що дав, і не лише нам, християнам, безмежні можливості для вищого існування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-16 19:33:22 ]
світло

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Майборода (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-28 23:02:27 ]
а яка це з вашого дозволу рясна ніч? щедра? що ви мали на увазі - образ дуже неточний.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-01-29 11:08:37 ]
Ви про слова янгола? Так до нього і звертайтеся. :)
Але я допускаю, що одним із значень є "ніч, яка буде ряснoю на події", але не тільки це, бо тут є і багато іншого, є навіть і прихована гармоніка впливу таких речей як "рЯсна"...

Дивно, що ви собі дозволяєте таку безапеляційність суджень. Як філолог у третьому поколінні, Наталко Пасічник, читайте хоча би словники. Також рекомендую вам кожен раз уважно ознайомлюватися із темою, на яку збираєтеся спілкуватися, це робитиме діалог цікавим і корисним не лише для вас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-01-31 20:20:47 ]
Дякую за тепло СВЯТА, Володимире!
Хоч мої коментарі трохи припізнилися, але все одно долучаю їх.
Справді, ми не можемо підходити із нашими "супер-естетичними" чи суто технічними міркуваннями (чи навіть мірками) до речей духовних. Як на мене (і це не лише моя думка, але і більшості святих отців, що колись бралися до писання віршів), поезія створюється не заради самовираження автора (якщо його можна таки назвати вповні АВТОРОМ), і не задля демонстрації свого технічного рівня (чи версифікаційного), а задля фіксування і передачі духовного змісту, сутності...
Вам то вдалося!

Щодо зауваг про "кострубатість" - нехай. А щодо вимірювання кількості образів і думок (як і кількості голосних і при-) - взагалі дивно...





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-01-31 20:41:03 ]
Дякую, Вікторіє, певно саме так, таємниця залишиться таємницею! А ще і найближче, найтісніше - Жінка і Бог, а потім вже Чоловік.