ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Мирон Шагало
2026.09.18 20:46
Малюю
Звільняючи пам’ять від клопотів сажі,
шукаю дитинства загублений скарб.
Малюю крихкі призабуті пейзажі
зі спогадів теплих, без пензля і фарб.

Там щастя ще юне, ще з назвою Подив,
і літо ще довге, і тисячі мрій.
Під вечір грози вдалині чути подув

хома дідим
2026.09.18 18:50
* 206 *
розмінний ендшпіль затяжний
як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри

Ольга Береза
2026.09.18 17:10
Коли місто стихає…
Він любив, коли місто стихало,
мандрувати його коридорами,
аж допоки воно не згасало,
ну, а зоряне небо узорами,
мов для вибраних оживало.
Він стояв тоді наче укопаний,
дуже довго отак, і не рухався,
й між будівлями, балками, блоками

Ольга Садкова
2026.09.18 14:18
"Виховані"
Хлопчаки ішли зі школи.
Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.

Борис Костиря
2026.09.18 13:32
Пошуки
Я хочу прийти, та закриті ворота.
Шукаю я вихід до інших світів.
Шукаю я тіні кота Бегемота,
Шукаю до Іншого точних мостів.

Шукаю я стежку лихого безумства,
Шляхи в невідомість, безодню, туман.
Шукаю я шифри книжок богохульства,

Володимир Бойко
2026.09.18 12:09
Кручені думки
Брешуть завжди, а правду кажуть тоді, коли вигідно. Для законослухняних закони, а для всіх інших - підзаконні акти. Чесні судді здебільшого є малочесними і малочисельними. Фіговий листок запровадили, аби захиститися від голої правди. У панібра

Вячеслав Руденко
2026.09.18 09:52
Ховеркрафт нерукотворний
У кістки, що вище лоба,
Б’ють талановиті духи
Заповідного етеру,
Залучивши потеруху
З тих, хто твердь хита небесну
Чи глибоке синє море
В час непевний, невід’ємний,
Як ритмічне справжнє горе

Ірина Вовк
2026.09.18 07:05
«Помпеї: За мить до Вічності»
сюжетів з життя мешканців римського міста, навіяних знаменитим полотном КАРЛА БРЮЛЛОВА «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ» ПЕРЕДСЛОВО: Заклинання тіней (задум авторки) Коли ми дивимося на величне і трагічне полотно Карла Брюллова «Останній день Помпеї», нас з

Віктор Кучерук
2026.09.18 05:57
* * *
Вже осінню пахнуть тумани,
І впоює землю роса, -
І річка виблискує тьмяно,
І сонце зарано згаса.
І никнуть гаї в безгомінні
На схилах пологих Дніпра, -
І душу проймає осіння
Холодна та тиха жура.

хома дідим
2026.09.17 23:52
* 205 *
атож до чого ми прийшли
чого сягнули ми
в пасивному замилуванні
чи що рятує восени
від безпробудної війни
крізь плин
і неможливості
і нереальності так само

Галина Кучеренко
2026.09.17 21:49
***
Ти моя спрага -
Весь час пульсує, тріпоче стиха…
Ти моя втіха,
Щоб щемна спрага не всохла з лиха…
Як прохолодний
Ковток живильний
До насолоди
І божевілля...

Віктор Насипаний
2026.09.17 19:28
Осіннє
Ти йдеш в осінню світлу казку ранку,
Складаєш сонця пазли залюбки.
А красень – день під руку, як панянку,
Веде у танець неба нешвидкий.

Танцюють клени вальс тепла останній.
Каламчить дзвоник пташки десь вгорі.
Ця осінь – чарівна, привітна пані.

Євген Федчук
2026.09.17 19:19
Про Миколу Щорса
Скільки було тих «героїв» всілякого штибу,
Що вважалися від чогось українці, ніби.
То Хрущова українцем москалі вважали,
Через нього Україні Крим «їхній» віддали.
Брєжнєв також «українець», бо там народився.
Хоча б хтось у його паспорт просто подивив

Юрко Бужанин
2026.09.17 16:48
***
Цей светрик червоний я бачу у снах,
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.

Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..

Артур Курдіновський
2026.09.17 15:22
Згадай мене (рондо)
Згадай мене у білосніжнім січні,
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...

Борис Костиря
2026.09.17 12:57
Жінка
Жінка завжди дивиться на обрій,
Виглядає лицаря із тьми,
Та чомусь героїв завжди обмаль
У оскалі лютої зими.

Жінка завжди дивиться за обрій,
У майбутнє, ніби дивний сад.
У розрусі і безумстві оргій
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Різдвяне

 * * * До Р.Х.
Образ твору І все прибуде!
І буде добре!
Гляди, Маріє.
Хіба не диво - теплінь узимку, і так Зоріє.
А Сяйво лине по небу - гріє із високості,
і не пихате, що те, зі споду, зі злота злості.
Рясною буде ся ніч, Маріє, вам у вертепі.
Чи не для дива – духмяне сіно і ясла теплі.
Вернеться Йосиф, зігне коліна. І в ту хвилину
і Сяйво зрине, тепло віддавши в зіниці Сину.


2009

© Copyright: Володимир Ляшкевич, 2009


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-01-09 23:50:38
Переглядів сторінки твору 5783
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.555 / 5.5  (5.208 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 5.551 / 5.5  (5.221 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.863
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Різдвяна поезія (для дорослих)
Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2026.09.11 19:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 00:06:33 ]
В зіниці сину, моя Марія насипиш світла.
Колядки щедро на сіно в стайні насіють діти.
І ми заб"ємо цинічність цвяхом, птахи- поети ,
І посміхнеться різдвяна зірка нам на на портрети.
Хай буде щастя, хай буде вирій тепла від серця,
Пробач того, хто назустріч вийде з червоним перцем.

Дякую. З різвяними святами.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 00:17:31 ]
Юліє, і вас вітаю! Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 01:00:27 ]
Світло і милозвучно.
Добра, Вам і тепла!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 01:36:25 ]
Читається легко, зігріває душу. Дух Різдва присутній.

що те, з-за моря - як те...?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Осока (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 04:24:26 ]
У цьому вірші багато просвітленості й досвіду. Але мало думок і образів. До того ж, оте співвідношення голосних до приголосних, про яке Ви, пане Володимире, так часто говорите, у цьому тексті навряд чи сягне 0,75, хоч я й досі не знаю як Ви те все рахуєте...

"і не пихате, що те, з-за моря людської злості." - оцей же рядок мені видається надто вже кострубатим, він не читається практично.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 10:39:25 ]
Усе можна доопрацювати. Головне, що цей твір дуже енергетичний. А це вже або є, або його немає зовсім.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 11:45:31 ]
Вітаю усіх, дякую всім!
І справді, вчора, в один подих написалося, і тому, звісно, ще потребує доосмислення.

Щодо мого бачення тексту, то тут можна враховувати такі моменти:

- Наявність двох "обов'язкових" пауз всередині кожного рядка,
"і не пихате, -- що те, з-за моря -- людської злості." (Кесаря так?). І тут "що" - виконує місію "як". І кострубатості тут не бачу жодної.

- Якщо не враховувати м'який знак (думаю, що "ь" для визначення прозорості тексту можна не враховувати, хоча не виключено, що "ь" в розумних кількостях швидше покращує ситуацію?) - то в моєму вірші 120 голосних і 140 приголосних, і співвідношення між ними 120:140=0,86

А щодо явних роздумів і додаткових образів, то я і справді намагався їх уникати, аби особливо "не надокучати високому своїми низькими розширеннями" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 10:51:40 ]
Дякую за вірш, Поете.
Сяєво Надії тепле, незгасне.
"Духмяне диво та ясла теплі..."- аж повів з тієї ночі.
Оте головне. "І буде добре..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 11:30:20 ]
Дякую, але ще тільки навчаюся.
І разом із тим, є глибока вдячність Богу, що дав, і не лише нам, християнам, безмежні можливості для вищого існування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-16 19:33:22 ]
світло

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Майборода (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-28 23:02:27 ]
а яка це з вашого дозволу рясна ніч? щедра? що ви мали на увазі - образ дуже неточний.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-01-29 11:08:37 ]
Ви про слова янгола? Так до нього і звертайтеся. :)
Але я допускаю, що одним із значень є "ніч, яка буде ряснoю на події", але не тільки це, бо тут є і багато іншого, є навіть і прихована гармоніка впливу таких речей як "рЯсна"...

Дивно, що ви собі дозволяєте таку безапеляційність суджень. Як філолог у третьому поколінні, Наталко Пасічник, читайте хоча би словники. Також рекомендую вам кожен раз уважно ознайомлюватися із темою, на яку збираєтеся спілкуватися, це робитиме діалог цікавим і корисним не лише для вас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-01-31 20:20:47 ]
Дякую за тепло СВЯТА, Володимире!
Хоч мої коментарі трохи припізнилися, але все одно долучаю їх.
Справді, ми не можемо підходити із нашими "супер-естетичними" чи суто технічними міркуваннями (чи навіть мірками) до речей духовних. Як на мене (і це не лише моя думка, але і більшості святих отців, що колись бралися до писання віршів), поезія створюється не заради самовираження автора (якщо його можна таки назвати вповні АВТОРОМ), і не задля демонстрації свого технічного рівня (чи версифікаційного), а задля фіксування і передачі духовного змісту, сутності...
Вам то вдалося!

Щодо зауваг про "кострубатість" - нехай. А щодо вимірювання кількості образів і думок (як і кількості голосних і при-) - взагалі дивно...





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-01-31 20:41:03 ]
Дякую, Вікторіє, певно саме так, таємниця залишиться таємницею! А ще і найближче, найтісніше - Жінка і Бог, а потім вже Чоловік.