ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віталій Григорьєв (1947) / Вірші

 Перелітній птасі
Куди летиш ти, і для чого
Коли ти там гнізда не в'єш?
Нащо даремно крила б'єш
Та вирію свого шукаєш?
Чи просто так летиш, пливеш?
Чи долю там свою ти ждеш?
Чи може зиск якийсь там маєш?
А може просто так живеш ?




Найвища оцінка Михайло Карасьов 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Чорнява Жінка 4.5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-10 16:01:33
Переглядів сторінки твору 4599
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.753 / 5.08  (3.826 / 5.23)
* Рейтинг "Майстерень" 3.599 / 4.88  (3.704 / 5.06)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.03.08 11:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 16:35:06 ]
Пане Віталію, Ви намагалися самі прочитати це вголос?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 16:42:41 ]
Пане Віталію. Радо прочитав вашу поезію. Мушу сказати, що по стилю вона нагадує Шевченка, а по мислі Хаяма. Дай Вам Боже на нові звершення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 16:53:22 ]
Шановна Редакціє Майстерень! Вибачте, будь ласка, мою примху і поясніть свою оцінку. Заодно можете застосувати свій магічний коефіцієнт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-01-10 17:08:12 ]
Я думаю, Любо, що наш шановний автор має що сказати, і, якщо матиме таке бажання, то швидко знайде і відповідні "формальні" рішення.
У цій композиції досить цікаві, як на мене, думки, хоча і нечітко, навіть художньо сумнівно подані. Але є певна перспектива, та й статус авторський "ЛП", і за бажання, маючи потрібні відчуття і смак, можна навчитися віршувати краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 17:15:25 ]
Так, але наразі ми маємо справу з конкретним текстом, а не з перспективними втіленнями.
Ви бачите цікаві думки в тому, щоб питати перелітну птаху,чому вона летить в теплі краї? На це відповідь знає школяр молодших класів. Новизна могла бути саме в художньому втіленні, якого тут немає, на жаль.
Яне сумніваюсь, що цьому автору є що сказати. Тому з нетерпінням чекатиму. Але поки поставлю оцінку, яка відповідає моєму сьогодняшньому сприйняттю цього вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-01-10 17:21:36 ]
А я бачу тут під птахою деяких наших співвітчизників.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 17:34:16 ]
Якщо це людина, яка назавжди з якихось причин покидає Батьківщину, то зрозуміло, що вона "зів"є там гніздо", тому перші ж два рядки - не в тему.
Якщо йдеться про "заробітчан", тоді досі дивно виглядає рядок "Чи може зиск якийсь там маєш?"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 19:25:41 ]
Шановна Чорнява Жінко. Цінуючи Вашу думку, дозволю собі спитати Вашого бачення останнього вірша Сергія Осоки "Ти поламай їм хліб...". Якщо ми здатні бачити когось у тому, хто хліб ламає, і в тому, котрий стоїть в імлі, якщо рядок "мучиться при столі складених рук неволя" читається нами не як нетерпляче чекання, коли ж зявиться вже та зірка, щоб розпочати нарешті різдвяну вечерю, то чому в перелітній птасі Григорєва ми не бачимо образу, а лише конкретного перелітного зяблика? Мені здається Ви несправедливі до автора. Чи як?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 19:36:40 ]
Любий Михайло! Дяеую за довіру, але давайте про В. Григорьєва тут, а про С. Осоку - у С. Осоки. Із задоволенням там з Вами поспілкуюсь :) Щодо образу цього вірша, під яким ми тут зібрались, мені здавалось, у моєму останньому коменті до Редакції Майстерень відповідь вже є. Якщо шановний автор хотів зобразити просто "перелітного зяблика", то див.: "на це відповідь знає школяр молодших класів. Новизна могла бути саме в художньому втіленні, якого тут немає, на жаль."
Якщо ж тут закладено інший образ, тоді логіку у вірші порушено принаймні двічі. Плюс дуже сумнівне втілення з точки зору милозвучності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 19:57:09 ]
Немає чомусь значка "відповісти" на останньому коментареві, тому відповідаю оце так, як є. Чорнява Жінко! Відносно предмета суперечки, то є пропозиція: давай посміхнемося один до одного і до автора теж :). А щодо Осоки, то це перше, що під руку потрапило для прикладу, таких алегоричних (чи символічних, якщо хочеш) віршів багато, і чималий відсоток з них справді гарні (як, до речі, і вищенаведена поезія Осоки). Бажаю приємного вечора!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 20:06:44 ]
Михайле, я завжди до Вас - з посмішкою. Та й до автора теж. Ви ж знаєте, Чорнява Жінка - не така кровожера, як декому хочеться вважати :)
Хай щастить і пишеться :)