ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.04.20 09:59
Про Павлика Морозова


Жив колись Морозов Павлик.
Причаївся, наче равлик,
а коли щось помічав,
«Гей, сюди!» - усім кричав.
Багатьох зігнув в дугу,

Володимир Каразуб
2024.04.20 09:56
Ти будеш втішений її лляним платком
В останній стації де слів уже не треба,
Як був утішений в холодну ніч зими
Вустами жінки, що сплела із неба
Платок весни, платок що сповнив грудь
Гарячим сонцем сяяння любові
І був тобі пеленою в очах, туманним м

Микола Дудар
2024.04.20 07:21
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази

Микола Соболь
2024.04.20 06:52
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.

Віктор Кучерук
2024.04.20 05:27
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віталій Григорьєв (1947) / Вірші

 Перелітній птасі
Куди летиш ти, і для чого
Коли ти там гнізда не в'єш?
Нащо даремно крила б'єш
Та вирію свого шукаєш?
Чи просто так летиш, пливеш?
Чи долю там свою ти ждеш?
Чи може зиск якийсь там маєш?
А може просто так живеш ?




Найвища оцінка Михайло Карасьов 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Чорнява Жінка 4.5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-10 16:01:33
Переглядів сторінки твору 4483
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.753 / 5.08  (3.826 / 5.23)
* Рейтинг "Майстерень" 3.599 / 4.88  (3.704 / 5.06)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.03.08 11:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 16:35:06 ]
Пане Віталію, Ви намагалися самі прочитати це вголос?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 16:42:41 ]
Пане Віталію. Радо прочитав вашу поезію. Мушу сказати, що по стилю вона нагадує Шевченка, а по мислі Хаяма. Дай Вам Боже на нові звершення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 16:53:22 ]
Шановна Редакціє Майстерень! Вибачте, будь ласка, мою примху і поясніть свою оцінку. Заодно можете застосувати свій магічний коефіцієнт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-01-10 17:08:12 ]
Я думаю, Любо, що наш шановний автор має що сказати, і, якщо матиме таке бажання, то швидко знайде і відповідні "формальні" рішення.
У цій композиції досить цікаві, як на мене, думки, хоча і нечітко, навіть художньо сумнівно подані. Але є певна перспектива, та й статус авторський "ЛП", і за бажання, маючи потрібні відчуття і смак, можна навчитися віршувати краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 17:15:25 ]
Так, але наразі ми маємо справу з конкретним текстом, а не з перспективними втіленнями.
Ви бачите цікаві думки в тому, щоб питати перелітну птаху,чому вона летить в теплі краї? На це відповідь знає школяр молодших класів. Новизна могла бути саме в художньому втіленні, якого тут немає, на жаль.
Яне сумніваюсь, що цьому автору є що сказати. Тому з нетерпінням чекатиму. Але поки поставлю оцінку, яка відповідає моєму сьогодняшньому сприйняттю цього вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-01-10 17:21:36 ]
А я бачу тут під птахою деяких наших співвітчизників.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 17:34:16 ]
Якщо це людина, яка назавжди з якихось причин покидає Батьківщину, то зрозуміло, що вона "зів"є там гніздо", тому перші ж два рядки - не в тему.
Якщо йдеться про "заробітчан", тоді досі дивно виглядає рядок "Чи може зиск якийсь там маєш?"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 19:25:41 ]
Шановна Чорнява Жінко. Цінуючи Вашу думку, дозволю собі спитати Вашого бачення останнього вірша Сергія Осоки "Ти поламай їм хліб...". Якщо ми здатні бачити когось у тому, хто хліб ламає, і в тому, котрий стоїть в імлі, якщо рядок "мучиться при столі складених рук неволя" читається нами не як нетерпляче чекання, коли ж зявиться вже та зірка, щоб розпочати нарешті різдвяну вечерю, то чому в перелітній птасі Григорєва ми не бачимо образу, а лише конкретного перелітного зяблика? Мені здається Ви несправедливі до автора. Чи як?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 19:36:40 ]
Любий Михайло! Дяеую за довіру, але давайте про В. Григорьєва тут, а про С. Осоку - у С. Осоки. Із задоволенням там з Вами поспілкуюсь :) Щодо образу цього вірша, під яким ми тут зібрались, мені здавалось, у моєму останньому коменті до Редакції Майстерень відповідь вже є. Якщо шановний автор хотів зобразити просто "перелітного зяблика", то див.: "на це відповідь знає школяр молодших класів. Новизна могла бути саме в художньому втіленні, якого тут немає, на жаль."
Якщо ж тут закладено інший образ, тоді логіку у вірші порушено принаймні двічі. Плюс дуже сумнівне втілення з точки зору милозвучності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 19:57:09 ]
Немає чомусь значка "відповісти" на останньому коментареві, тому відповідаю оце так, як є. Чорнява Жінко! Відносно предмета суперечки, то є пропозиція: давай посміхнемося один до одного і до автора теж :). А щодо Осоки, то це перше, що під руку потрапило для прикладу, таких алегоричних (чи символічних, якщо хочеш) віршів багато, і чималий відсоток з них справді гарні (як, до речі, і вищенаведена поезія Осоки). Бажаю приємного вечора!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-10 20:06:44 ]
Михайле, я завжди до Вас - з посмішкою. Та й до автора теж. Ви ж знаєте, Чорнява Жінка - не така кровожера, як декому хочеться вважати :)
Хай щастить і пишеться :)