Чорні коти гріються на сонці.
Хтозна, з якого дива вони повибиралися з підвалів.
Чи то і їм колись утовкмачили про користь
свіжого повітря?
Коти сидять на люках теплотраси (от хитрюги!)
І здалеку здаються чудернацькими грибами,
А коли хтось наближається,
їхні золотисті очі ніби запитують:
Ну як тобі третій день свят?

Цього року дуже правильна зима.
Вона розпочалася строго за календарем –
першого грудня.
На Новий рік були і сніг, і мороз,
а напередодні протягом тижня цілодобові
іній і паморозь плели мереживо
на деревах, дротах і загорожах.
На Різдво трохи потепліло, зате випало більше снігу,
якось тишком-нишком, по ночах.

Сьогодні ж так яскраво світить сонце,
що не дивлячись на відлигу
та перспективу намокання чобіт,
люди вибираються з насиджених диванів,
відриваються від шинки, холодцю та нескінченних концертів по телевізору
і йдуть, часом вигинаючись,
часом хитаючись,
йдуть нагадати собі відчуття
лоскоту дзвінкого повітря в ніздрях,
сліпучого, аж до повного примруження очей,
блиску снігу,
стукоту крапель із розталих бурульок
і швидше вгаданих, ніж вислуханих,
уривків колядок.

Листопад 2009
© На березі моря, 2011