Хіба не для мене сьогодні затіяли бал,
Хіба не для мене оця метушня безпросвітна,
І може б нічого, прекрасно отак, назагал,
маленький нюанс – а навіщо мені це потрібно?

Видзвонює світло у склі новорічних прикрас
Дзеркальними зайцями добрих обридлих мелодій.
Так солодко-штучно, і сильно захочеться враз
Побігти за двері, захрипло волаючи "Годі!"

У затишній клітці усе – на потрібних місцях:
Зразковий до болю нудотно-ляльковий будинок.
Масні кавалери – у штивних нових комірцях,
І дами подібні до глянцевих барбі-блондинок.

Я - примха чиїхось зимових щемких ностальгій
Данина престижу, традиції, моді та ринку.
Нехай і попала під наміри щиро благі,
Обмежена святом жива новорічна ялинка.