ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.21 08:52
він не / імя /
і не / іще імя /
і до усього
підходить він геть інакше
тобі поезія
йому маячня хоча
те саме необовязково завше
ще він торкається сердець

Віктор Кучерук
2026.10.21 06:03
Затягнуло димом просинь,
Стогне змучена земля
І в глухого Бога просить
Покарати москаля.
За усі дитячі сльози,
За зруйновані міста, -
За погрози і за грози,
І за спалені жита.

Олег Герман
2026.10.20 20:08
Здається іншим світ під жовтим листям.
Коли імлисто
у тихім плачі
старі невдачі
спадають мрякою з будинків та дерев,
він виглядає, начебто завмер.
Без літніх барв у сирості холодній
згорнувся кволо

Марія Дем'янюк
2026.10.20 17:07
Як тут чарівно, мамо, як чарівно,
У жовте листя увібралася царівна!
Кленовий лист, тонкі вербові віти,
Вільха і буки прагнуть золотіти.
Краплини срібла на багрянім листі,
Думки прозорі, стишені і чисті...
Мережки хмар - тендітне павутиння,
І павучк

Світлана Пирогова
2026.10.20 16:18
Густий туман укутав перехрестя,
Сховав орієнтири і шляхи.
Чи зможеш ти дійти до Евресту
І подолати всі свої страхи?

Не видно далі аніж на пів кроку.
Праворуч і ліворуч є межа.
Туман розлив відвагу. Змокнув?

Борис Костиря
2026.10.20 14:05
Підійде понеділок, і для битви
Здійматися напружено пора.
Запеклим бути в боротьбі й молитві.
Під натиском розсиплеться гора.
У круговерті боротьби і смутку,
Тріумфів, катаклізмів і невдач,
У круговерті радощів і муки
Заглянь у серце, зрозумій, про

Вячеслав Руденко
2026.10.20 13:54
Струмки зі сліз і дзвоники із ружі,
Престол повітряний, сезон стрімких річок
Супротив простору над дзеркалом калюжі
Смарагдове чіпляє на гачок,
Аби ловити в невідомий день
Осінній дощ наметом мізерабля,
За словом лізе до масних кишень,
Граблі шукає

Володимир Мацуцький
2026.10.20 10:36
Не зліть Україну,
ви – держиморди!
Подавитесь кров’ю
своєї породи…
Землі захотілось? –
в землі нажеретесь.
В чию таку милість
Вкраїною претесь?

Віктор Кучерук
2026.10.20 06:53
Уночі, задумою обнятий,
Через скло вглядаючись у тьму,
Починаю сам себе питати:
Де, коли, навіщо і чому?
Де зникають на світанні зорі?
І коли не буде бігти час?
І навіщо в світі стільки горя
І чому знаходить лихо нас?

Володимир Бойко
2026.10.20 03:39
Майбутнє нібито належить молодим, але вирішують долі світу чомусь-то старі маразматики. Взимку страшні не так морози, як відморозки. Диктатора від серійного вбивці відрізняють лише масштаби злодіянь. Питання влади в Україні для декого набагато ва

хома дідим
2026.10.20 00:14
могли би стрітися класично
все за програмою курити пити і т. д.
у цій ледь індивідуальній притчі
ніхто нікого особливо не зведе
немає жодних таємниць
є недомовленість і таємничість
па-де-труа не зовсім па-де-де
ця таємничість

Борис Костиря
2026.10.19 13:58
Я в море заходжу, у розум кипучий
Для вищого смислу і вічних благань.
Заходжу у задум потужний, сліпучий,
У поле безмежне надсадних волань.

Візьму у долоні солоні печалі,
Солоні розлуки, солоні гріхи.
В цю мить у затоці невтомно кричали

Тетяна Левицька
2026.10.19 13:54
З дев'ятого поверху зрію нову
тутешньої днини картину барвисту.
Дощ срібними згардами та падолистом
оздоблює зеленкувату траву.

Так дивно, бо літо, здається, стекло
іржавою хною по спраглій землиці,
а квіти буяють, соснові ялиці

Вячеслав Руденко
2026.10.19 13:25
Палісандрами прикрашений,
За часів доби гнітючої,
До прихованого простору
Віднеси мій барельєф!

Там співати стану голосно
Міфи давнього блискучого
Для забутого півострова —

Віктор Кучерук
2026.10.19 06:54
В темінь вгорнувшись поволі,
Сонце заплющило очі
І уляглося охоче
Поміж житами край поля.
Ніч опустила завісу
Соснам високим під ноги,
Щоби не йшли на дорогу
Тіні всілякі із лісу.

хома дідим
2026.10.18 23:47
околиця бозна-яких років
дім на околиці
що переслідує вві сні
відвідувачі-тіні
їх розмови чудернацькі
і що насправді знаєш ти
і що потрібно знати
немов поет що твердить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Ольга Садкова
2026.07.18

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віталій Ткачук (1983) / Інша поезія

 коли обіймалися наші сльози
Образ твору коли
обіймалися
наші сльози
на півдорозі до смутку
і сіллю об сіль вдаряючи
цілувалися

коли
лютий січень
жадав
на кригу їх обернути
а сонце січневе - випарувати

тоді лишень
розуміли ми
діалектику
льоду що тане
і танення що леденіє

просили
годинникових наглядачів
стати на місці
або
на наше місце
стати

а самі
напропале
бігли
переходом
із “я” у “ти”


2010




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-18 11:42:54
Переглядів сторінки твору 6270
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.637 / 5.5  (4.921 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.787 / 5.37)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.879
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Інша Еротична поезія
Автор востаннє на сайті 2018.12.17 07:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Глория Горе (Л.П./М.К.) [ 2010-01-18 12:00:12 ]
мммммммм неймовірно!!!
я в захваті...))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-18 12:03:41 ]
Дякую!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-18 12:34:28 ]
Навзаєм! Хай Йорданська водиця змиє весь БРУД з нашого життя!!!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2010-01-18 12:43:52 ]
тоді лишень
розуміли ми
діалектику
льоду що тане
і танення що леденіє...
Віталію, на цьому моменті у мене душа зледеніла :)
Це саме те, що варто читати, аби дочекатися до кульмінації: до переходу з я у ти.
Давненько не була на ПМ і так щиро задоволена гарним поетичним дарунком :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-18 14:12:09 ]
Не сподобалося слово "випарувати". І саме по собі, і образ із ним теж. Хороша кінцівка( останні 2 строфи).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-19 09:23:24 ]
Дякую, Танюш)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-01-18 14:45:14 ]
Привіт! Не могла пройти просто так... Мусіла зайти і підтримати усі чудові коментарі. Дуже!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-19 09:24:27 ]
Дякую, що не минаєш, Олесю!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-18 14:48:08 ]
Виявляється і крига має гарне забарвлення. Молодчина, Віталька! Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-19 09:28:20 ]
Якого ж вона кольору?))
Будьмо, Ігоре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Фурса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-18 17:15:56 ]
Гарно! Добре! Чудова кінцівка!
Але може бути ще краще...
Віталику, "лютий січень" і тут же... "січневе сонце", яке ... хоче випарувати. Чому саме січневе? Якесь інше - бо і досадний повтор, і трохи збиває з пантелику, наче грудневе випарувати не може, і січневе - йому протиставляється (а лютий - взагалі не зима :)). Увиразнити б, уточнити, бо тут кожне слово - грає..
І "розуміли". Навряд чи герої тоді щось "розуміли" - радше ВІДЧУВАЛИ. Розум тут якраз усе псує


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-19 09:33:59 ]
Привіт, Наталю! "Лютий" тут дійсно не зима, а прикметник) "Січневе", як Ви розумієте, повторене зумисно, аби продовжити образний ряд таким способом. Можна, звичайно, замінити, на "зимове", до прикладу, але тоді трохи стирається первинне значення, бо "січневе" тут не характеристика місяця, а означення часу подій. Щодо "розуміли", то тут однозначно саме "розуміли", бо відчували вони з самого початку, може навіть до нього, а зрозуміли лише згодом.
Дякую за увагу, Наталю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-01-19 01:08:45 ]
Віталікууууу!
Образи класні. І знаєш що? Не притягнені за вуха, а так ніби самі прилетіли і товкли тобі у вікна, щоб ти їх впустив.
Така єдність у тому вірші відчувається!
Гарно,
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-19 09:35:37 ]
Привіт, Яринко!
Знаєш, а в цьому вірші вони дійсно прийшли самі - і образи і слова. Мабуть, то чиста і свіжа емоція посприяла)
Дякую, що співвідчула)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2010-01-20 10:08:51 ]
Діалектика...
не з цього вірша слово
А в решті в тебе є стиль і це не мало.
Ледачий ти трохи у вилизуванні, вичухуванні, вдосконалені.
Я теж
Яле ж я звєзда, а не поетеса ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-20 10:15:40 ]
Сьогодні день приємних гостей)
Привіт, Юлічко!
Ага, самому муляло. Спершу. Викидав, міняв. Передумав. Вирішив, значить так має бути)
А я-то думаю, чого так ясно на сторінці стало...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 11:54:42 ]
Юля Зотова, останнім часом така критична стала! Росте не по днях наша звєзда. Тим не менше, мене влаштувало все і, що найголовніше мені цей вірш дуже сподобався! Респект автору!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 11:59:13 ]
Але вона хороша "звєзда" - не за гроші, справжня така, самобутня))) Хай сяє нам яскравіше!
Дяка, Миколо!