ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.06.02 17:31
Бружель шепоче, бо життю радіє,
Густа куляста яскравіє крона.
Від сонця струменить тепла надія.
Хизується у розквіті фасоном.

У парах квіти в пазухах листочків,
Плоди блакитно-темні із нальотом
І не розгледіти дрібненькі точки.

Артур Курдіновський
2026.06.02 17:10
Не відчуваю запах літніх трав,
Пишу рядки про інше тишком-нишком,
Бо червень чорні квіти розкидав,
Засипавши моє холодне ліжко.

Сьогодні поспішають майже всі
Скупатися в симфонії зеленій,
Знайти натхнення в радісній красі -

Вячеслав Руденко
2026.06.02 15:29
Покинь-мо нори!- Підемо в гори! -
Долучимо до ніг свічада,
Гарячий подих
В струмки занурим,
Немов у міфи
Про Ельдорадо!
На відпочинку водою змиєм,
Відчувши рятівну підтримку

Тетяна Левицька
2026.06.02 12:51
Живу минулим, там моє життя
від А до Я, від альфи до омеги!
Від дня народження до забуття
о, де ви, дні мого натхнення, де ви?

Ніколи не корилася вітрам —
плела віночки із маруни, м'яти.
Та тільки душу за любов віддам,

Кока Черкаський
2026.06.02 12:09
Розвелось у нас хвазанів-
Ну просто море хвазанів!
І тепер я часто чую
Їхній, так би мовить, "спів".

Хвазан -птаха наче й гарна,
Та співає ж - аби як.
Не як зовні непомітний

Борис Костиря
2026.06.02 11:56
Ні, я себе, напевно, знищу
В ночах запеклих, дорогих.
Лікую невмолиму тишу
В кімнатах вигаслих, старих.
Слова сховались і принишкли
У погребах німих, сумних.

Я спалюю себе на вітрі

Ірина Вовк
2026.06.02 10:36
V. СОНЦЕ З ПІВДНЯ Зима 1043 року сковувала Київ кригою, але серця людей палали від хвилювання. На дніпровських схилах зібрався натовп, бо з півдня, пробиваючись крізь засніжені річкові простори, сунула небачена раніше сила. Це повертався в і н. Біл

хома дідим
2026.06.02 08:43
він вийшов до режиму бога
покинувши вино хліб сіль
сусід вважав його за йога
а сам пиячив той сусід
йому здавалося ще трохи
і стане легко звідусіль
сусід той час привів небогу
стогнав із нею десь в куті

Охмуд Песецький
2026.06.02 07:47
Мої сердечні ув'язнення і спускання на землю з високих веж несвобод не передбачають втеч, а тільки терміни. Рецидивістам "не світить" амністія. Час – і тільки він, є тим механізмом, який спрацьовує для свободи – тихо і без ефектів, які притаманні подіб

Віктор Кучерук
2026.06.02 05:27
Я міг би загинути вчора
І зараз лежати в труні,
Або в тісноті коридору
Заклякти в останньому сні.
Донині руїни будинку,
Ще теплі від крові й вогню, -
Нагадують кожну хвилинку
Про долю щасливу мою.

Костянтин Ватульов
2026.06.01 19:27
Полюбляю зелене оточення,
Особливо під промені вранішні.
І удосталь росою намочений,
Задурманений квітом акації.

Ще пройтися стежками охайними
Водночас і тужливо, і радісно,
Де жбурляють промінчики барвами

хома дідим
2026.06.01 17:35
в житті холоднім і похмурім
чогось хотів кудись-там біг
за снами уві снах моїх
і в церкві тільки та премудрість
мене оточували мури
на цім лазурнім небодні
цикуту радили мені
а в перлах порпалися кури

Ольга Олеандра
2026.06.01 15:25
У кожній з нас є Щось позалюдське.
У кожному. Без винятків. Й неясно
це Щось несимпатичне і жаске
чи неповторно самобутнє і прекрасне?

Воно у нас танцює? Чи лежить
заховане, зарите якнайглибше?
Не через цю відчуженість сюрчить

Федір Паламар
2026.06.01 14:41
В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло! Блиском укрився я, і Світло засяяло світ. Утри стали поодаль і змовлялися проти мене. (…) Муж, який скинув мене зі свого місця на землю (…) ти знищиш їх (…) Не руйнуй творіння Утр і не проганяй

Тетяна Левицька
2026.06.01 13:44
Похмурий день у крона прослизнув
і зачепився поглядом за вечір.
Готується до стомленого сну
міських кварталів тьмяна порожнеча.

Сідаєш у намолене таксі,
мене лишивши на бруківці літа.
І наостанок зойкає шассі

Сергій Губерначук
2026.06.01 13:35
…Творчість – Така, як Ти!
Як, Ти?

18 жовтня 1999 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віталій Ткачук (1983) / Інша поезія

 коли обіймалися наші сльози
Образ твору коли
обіймалися
наші сльози
на півдорозі до смутку
і сіллю об сіль вдаряючи
цілувалися

коли
лютий січень
жадав
на кригу їх обернути
а сонце січневе - випарувати

тоді лишень
розуміли ми
діалектику
льоду що тане
і танення що леденіє

просили
годинникових наглядачів
стати на місці
або
на наше місце
стати

а самі
напропале
бігли
переходом
із “я” у “ти”


2010




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-18 11:42:54
Переглядів сторінки твору 6001
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.637 / 5.5  (4.921 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.787 / 5.37)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.879
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Інша Еротична поезія
Автор востаннє на сайті 2018.12.17 07:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Глория Горе (Л.П./М.К.) [ 2010-01-18 12:00:12 ]
мммммммм неймовірно!!!
я в захваті...))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-18 12:03:41 ]
Дякую!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-18 12:34:28 ]
Навзаєм! Хай Йорданська водиця змиє весь БРУД з нашого життя!!!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2010-01-18 12:43:52 ]
тоді лишень
розуміли ми
діалектику
льоду що тане
і танення що леденіє...
Віталію, на цьому моменті у мене душа зледеніла :)
Це саме те, що варто читати, аби дочекатися до кульмінації: до переходу з я у ти.
Давненько не була на ПМ і так щиро задоволена гарним поетичним дарунком :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-18 14:12:09 ]
Не сподобалося слово "випарувати". І саме по собі, і образ із ним теж. Хороша кінцівка( останні 2 строфи).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-19 09:23:24 ]
Дякую, Танюш)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-01-18 14:45:14 ]
Привіт! Не могла пройти просто так... Мусіла зайти і підтримати усі чудові коментарі. Дуже!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-19 09:24:27 ]
Дякую, що не минаєш, Олесю!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-18 14:48:08 ]
Виявляється і крига має гарне забарвлення. Молодчина, Віталька! Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-19 09:28:20 ]
Якого ж вона кольору?))
Будьмо, Ігоре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Фурса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-18 17:15:56 ]
Гарно! Добре! Чудова кінцівка!
Але може бути ще краще...
Віталику, "лютий січень" і тут же... "січневе сонце", яке ... хоче випарувати. Чому саме січневе? Якесь інше - бо і досадний повтор, і трохи збиває з пантелику, наче грудневе випарувати не може, і січневе - йому протиставляється (а лютий - взагалі не зима :)). Увиразнити б, уточнити, бо тут кожне слово - грає..
І "розуміли". Навряд чи герої тоді щось "розуміли" - радше ВІДЧУВАЛИ. Розум тут якраз усе псує


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-19 09:33:59 ]
Привіт, Наталю! "Лютий" тут дійсно не зима, а прикметник) "Січневе", як Ви розумієте, повторене зумисно, аби продовжити образний ряд таким способом. Можна, звичайно, замінити, на "зимове", до прикладу, але тоді трохи стирається первинне значення, бо "січневе" тут не характеристика місяця, а означення часу подій. Щодо "розуміли", то тут однозначно саме "розуміли", бо відчували вони з самого початку, може навіть до нього, а зрозуміли лише згодом.
Дякую за увагу, Наталю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-01-19 01:08:45 ]
Віталікууууу!
Образи класні. І знаєш що? Не притягнені за вуха, а так ніби самі прилетіли і товкли тобі у вікна, щоб ти їх впустив.
Така єдність у тому вірші відчувається!
Гарно,
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-19 09:35:37 ]
Привіт, Яринко!
Знаєш, а в цьому вірші вони дійсно прийшли самі - і образи і слова. Мабуть, то чиста і свіжа емоція посприяла)
Дякую, що співвідчула)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2010-01-20 10:08:51 ]
Діалектика...
не з цього вірша слово
А в решті в тебе є стиль і це не мало.
Ледачий ти трохи у вилизуванні, вичухуванні, вдосконалені.
Я теж
Яле ж я звєзда, а не поетеса ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-20 10:15:40 ]
Сьогодні день приємних гостей)
Привіт, Юлічко!
Ага, самому муляло. Спершу. Викидав, міняв. Передумав. Вирішив, значить так має бути)
А я-то думаю, чого так ясно на сторінці стало...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 11:54:42 ]
Юля Зотова, останнім часом така критична стала! Росте не по днях наша звєзда. Тим не менше, мене влаштувало все і, що найголовніше мені цей вірш дуже сподобався! Респект автору!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 11:59:13 ]
Але вона хороша "звєзда" - не за гроші, справжня така, самобутня))) Хай сяє нам яскравіше!
Дяка, Миколо!