ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Слово
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Про москальську «науку» і «червоних кхмерів»
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.

Юрій Гундарів
2026.11.15 09:14
ВОНИ ЗАХИЩАЛИ НАС. Євгеній Соловей
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст

Ірина Вовк
2026.11.15 07:43
Антологія містерій "НА ЗЛАМІ СВІТЛА" (продовження 6)
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі

Віктор Кучерук
2026.11.15 07:07
Там...
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Міжсловесні контроверсії – 5
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн

Віктор Насипаний
2026.11.14 23:50
* * *
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.


Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.

С М
2026.11.14 22:44
Крізь Усесвіт (The Beatles)
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що

Світлана Пирогова
2026.11.14 22:03
Листопад
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.

Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й

Ігор Шоха
2026.11.14 21:48
На чортових куличках
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.

У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,

Іван Потьомкін
2026.11.14 21:34
«Заратустра у спідниці»
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою». І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз, А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка. Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила

хома дідим
2026.11.14 18:51
* 255 *
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити

Артур Курдіновський
2026.11.14 14:46
Оплески осені (рондель)
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.

Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен

Артур Сіренко
2026.11.14 13:30
Аматор
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с

В Горова Леся
2026.11.14 13:04
Мушлі
То так сумно, як знову торкається подихом
Неминуча зима, що почином бентежила,
Як губилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.

То так прикро,

Борис Костиря
2026.11.14 10:30
Травень
Не віриться, що зараз травень
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.

Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галина Фітель (1965) / Вірші

 * * *
Ми кохалися не до ранку.
Ти пішов, двері я замкнула.
Зрозуміла, що лиш коханка.
Що кохання давно минуло.

Наші душі кружляли в танку.
А тіла наші не посміли.
Я тобі всього лиш коханка.
Ти для мене світ ясний, милий.

Я кохаю, бо ти мій ранок.
Ти тікаєш, я лиш твій вечір.
Видно, доля така в коханок,
опускати тихенько плечі.

Ти думками тепер далеко.
І зоря наша в небі остання.
Бо принесли тобі лелеки,
Чим скінчилась любов дорання.

Закружляю сама у танку
Я, закутавши шаллю плечі.
Бо кохання моє й коханка –
Несумісні у світі речі.

Ми кохалися не до ранку.
Відвернув ти облудні очі.
Не кохана твоя. Коханка.
Я коханкою буть не хочу.

Ми кохалися не до ранку.
Ми кохалися не до ранку...

2009




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-01-21 16:11:19
Переглядів сторінки твору 16484
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.929 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.370 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.819
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.03.15 02:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 21:05:58 ]
Я розумію, що в Радянському Союзі сексу не було. Але тут відвертості інтиму я й на радянські мірки не бачу. Це відветість відповіді на обман, так, але хіба і цьому є поганий тон?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2010-01-22 21:06:39 ]
"Наші душі кружляли в тАнку."
"Закружляю сама у тАнку"
(рима до "кохАнка") - я перепрошую, ліричні герої - танкісти?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 21:19:12 ]
Лірична героїня з радістю стала б у певний момент танкістом, чи танкісткою, навіть давній досвід водіння є. Але тут, на жаль, танків не було, був самотній танок. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2010-01-22 21:20:33 ]
Пані Галино, у слові "танок" сталий наголос, один-єдиний. І він - на другий склад...А так читач може подумати, що це історія про танкістів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 23:28:19 ]
Якщо читач має ідношення до армії, то хай собі думає про танки, авіацію і підводні човни одночасно. Всі інші, думаю, здогадаються, про що йдеться. А прикладів, коли єдиний правильний наголос у слові довільно переносять без спроби військового перевороту, я бачила предостатньо, найбільше тут на майстернях, і ніхто не здригається від гуркоту канонади.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-22 21:09:49 ]
Пані Галино, розумію, що життя наше таке, ми такі і теде...
Але коли плоди доранньої любові приносять лелеки, боюсь, стає не до поезї і не до кохання.
А те, що кохалися не до ранку, то звичайно, дуже сумно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 21:15:29 ]
Юлянко, сумно, звісно. Та плоди принесли не мені, на жаль, а може, й на щастя. Бо різні дерева приносять різні плоди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 21:13:13 ]
Відповім, можливо, одразу всім. Я не придумувала цього вірша, як і всі решту. Мої вірші пишуться "згори", щось диктує, а я записую, що встигаю. А це прийшло саме в такій формі, значить, мало таким бути. А домислювати щось - це було би вже не про мене, а про якусь літературну героїню.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-22 21:20:26 ]
тоді передайте тому, що "згори диктує", хай це робить тщатєльнєє :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 21:22:22 ]
Та я би з радістю домовилася, от би знати, з ким.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2010-01-22 21:22:59 ]
Є ще таке поняття як "робота над твором", на ній постійно наголошує зокрема наш головний Редактор.
Форму можна і треба вдосконалювати. Чи Ви вважаєте цей вірш ідеальним і довершеним?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 21:31:44 ]
Звісно, про роботу над твором я знаю, чудово розумію, що вдосконаленню нема меж. Ось наступний віршик я пару разів поправляла, якщо хтось помітив. І можливо, ще щось додам, як додасться. А тут вже поки що залишу все як є, факт не зміниш, тож навіщо завдавати собі зайвого болю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вова Ковальчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 21:17:32 ]
А чому зразу домислювати) Зроби життєву ситуацію більш поетичною)тобто не називати речі своїми іменами. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 21:20:58 ]
Тут хотілося саме назвати речі своїми іменами, щоб дехто не питав "а що я такого зробив".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-22 21:21:33 ]
Пані Галино, розумію, що життя наше таке, ми такі і теде...
Але коли плоди доранньої любові приносять лелеки, боюсь, стає не до поезї і не до кохання.
А те, що кохалися не до ранку, то звичайно, дуже сумно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вова Ковальчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 21:27:44 ]
Так) До ранку кохатися це добре....)))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 21:32:53 ]
Ну хоч щось добре знайшлося. :)