ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.02.15 23:23
Як тебе не згадати...
Котика ніжного дотики…
Небо суцільно захмарене…
Крадуть, знущаюсться покидьки.
Господи, де ж воно, праведне?
Ночі і дні наші втомлені…
Поле засніжене, зранене…
Котику - братику - ангеле,
Поруч побудь на повторені…

С М
2026.02.15 17:23
Фенікс із морозива (Jefferson Airplane)
Знати би от
Коли спинитися, коли іти
А в зимовому середмісті
Усе на думці сніги брудні

Вийшовши уночі торкайся
Злота вогників, що вони
Виказують утечу тіней

Ігор Терен
2026.02.15 16:58
В тіні і на виду
А кривда залишає хибні тіні
про істину... і не гидує світ
усім, що нині
доїдають свині,
і тим, що ділять орки із боліт.

***
А малорос на вухо не тугий,

Євген Федчук
2026.02.15 15:28
Катерина Перша – від повії до імператриці
Про царицю Катерину Другу по Росії
Ще за життя говорили, що вона повія.
Хто тільки не був у неї тоді у коханцях,
Хто лиш не озолотився на тій «тяжкій» праці.
Її можна зрозуміти: чоловіка вбила,
Та єство своє жіноче нікуди ж не діла.
А цариця ж… Хто

Олена Побийголод
2026.02.15 14:17
1994. Весілля №3 (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Навколо багато накритого столу в очікуванні гостей походжають Теща з Тестем.

Теща:
Що оце?

Тесть:

Борис Костиря
2026.02.15 11:44
Мінливість
Мінливість травня тиха і примарна
Спалахує і гасне вдалині.
Мінливість травня, мов свята омана,
Що не горить в пекельному вогні.

Побачиш таємничий рух природи
В мінливості сезонів і дощів.
Так істина себе у муках родить

Юрій Гундарів
2026.02.15 10:46
Інтерв‘ю
Доброго вечора, шановні радіослухачі! В ефірі щотижнева передача «Особистість - поруч!» Сьогодні наш гість - переможець конкурсу короткого оповідання на таку всеосяжну тему, як «Мета мого життя», Іван Кочур. Зараз ми сидимо у затишній однокімнатній ква

Іван Потьомкін
2026.02.14 19:27
Папуги шаленого Віссаріона
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Микола Дудар
2026.02.14 15:38
В кожну ніч
Здетонірував неспокій…
Аж здригнувся холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…

Ігор Шоха
2026.02.14 11:44
Шашлики по-флотськи
А наш великий воїн Скандербек
один за всіх воює й не тікає.
Він(ім’ярек)
сьогодні ще абрек,
та термін скороспечених минає.

***
А бевзям до душі усе супутнє

Світлана Пирогова
2026.02.14 11:05
Нескорена і непоборна
Усе темнішає: і світ байдужий,
і ніч тривожна, і зими крижини.
Лиш місяченько, давній, добрий друже
нагадує минуле, щось дитинне.
Легким вражає світлом сонне місто,
Як охоронець душ і снів солодких,
Не маючи для себе зовсім зиску,
Освітлює дорогу

Борис Костиря
2026.02.14 11:01
Погляд німого ока
Ні, не сховаєшся ніде
Від погляду німого ока.
Безжальний суд тепер гряде.
Крокує кат розлогим кроком.

Цей погляд пропікає скрізь
До серцевини, до основи.
Якщо існують даль і вись,

Адель Станіславська
2026.02.14 10:02
* * *
Стомлене серце торкається тиші.
Гупає лунко, мов дзвони церковні.
В дотику тім прокидаються вірші
І лопотять, мов дощі підвіконням.

Стомлений день витікає у вечір
І мерехтить межи тиші свічею...
Ніч опадає на стомлені плечі

Віктор Кучерук
2026.02.14 07:23
* * *
Не сидить незрушно в хаті
Невиправний мандрівник, -
По чужих світах блукати
З юних літ помалу звик.
Не зважаючи на пору,
Та не дивлячись на вік, -
Рюкзака збирає скоро
Невгамовний чоловік.

М Менянин
2026.02.13 22:12
Мена ж
Хто ще про людей цих напише?
Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*

Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,

Лесь Коваль
2026.02.13 20:45
Лет
Не слухай інших - слухай тупіт степу
між веж курганів і хребтів валів,
що бє у груди перелунням склепу
й від крові вже звогнів, пополовів.
Вдихни на повні жар вільготи Яру
Холодного, як мерзла пектораль,
впусти його під шкіру барву яру,
наповни не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галина Фітель (1965) / Вірші / Жарти-смішки й правди трішки

 Перевтілення
Образ твору Я тобі – їж борщі червоні.
Ти мені про іракську агонію.
Я тобі – на пиріг із гречки.
Ти мені про гранати й осічки.
Я тобі – ось вареники з сиром.
Ти мені – як душманів косили.
Я тобі – ось налисники з вишнями.
Ти мені – про розмову з Всевишнім.

Так просилась на пляж в неділю я.
Ти завів про йоги ідилію.
До спортзалу пішла зі злості,
розім’яти старечі кості.

Ти мені щось про фонди Сороса.
Я легенько у позу лотоса.
Ти спитав, чи шкарпетки прані.
Я в глибокій сиджу нірвані.
Ти готуєш нам суп цибулевий.
Я читаю про алгебри булеві.

На руках ти мене підносиш,
пилососиш, сміття виносиш.
Я цікавлюсь твоїм футболом
і викрикую з кожним голом.
З коліжанкою нищим ігриво
ми креветки і раків до пива.
Я на яхті твоїй за штурвалом.
Ти ж хотів капітаном Галу.
Як це здорово, слухати старших
у ділах наших, у домашніх.

2010




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-01-24 01:18:15
Переглядів сторінки твору 6093
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.038 / 5.5  (4.929 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.370 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.03.15 02:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-24 09:56:29 ]
Перші дві строфи, на мій погляд, випадають за формою і ритмом із загальної картини, Галино.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-24 14:35:33 ]
Мабуть, таки так, Лі. Віршик написала за п"ять хвилин, ще за п"ять набрала і виклала, саме у розпал суперечки про особливості національного перекладання. Тому свої скалки ще не додивилася. А так швиденько виставила, щоб дехто зміг побачити, що і про нього вірші є, і перестав комплексувати. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-24 14:44:07 ]
тобто така собі 10хвилинна побутова публіцистика /римована/?:)
може бути видозміненою Part2 загальновідомої "ти казала в понеділок..." близькі ходи - ти мені/я тобі... якби не кінцівка. бо вона, попри іронію, зовсім вже риторична. треба чогось гострого до такого тексту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-25 20:06:52 ]
Ну, це буває:)
Однак якщо жартома - то прекрасно! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-24 14:42:22 ]
Ви це серйозно пишете, чи жартома?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-24 15:00:36 ]
Пані Наталю, звісно, що жартома.
Спробувала б я таке написати серйозно про людину, котра має відношення до служби безпеки. Особливо в ситуації про шкарпетки. :) Я би вже з нірвани не вийшла, мабуть,хіба що плавно в кому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-24 15:05:37 ]
Пане Сергію, дякую знову за Ваш візит і увагу. Та власне то собі така спроба розвіятись від вчорашнього контакту з майстернями. А після телефонного дзвінка і легких натяків на йогу з"явилося щось таке собі легеньке. Ще сама не зорієнтувалася, що воно вийшло. Хоча про яхту мене попередили, що тільки першим помічником. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-24 15:15:41 ]
та не тре мені ні за що кожен раз дякувати,
а то я буду соромитись заходити :(
мотивації ваші мені зрозумілі.
от би ще добре без великих літер у звертанні (замріяно так0


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-24 15:17:00 ]
а, і ще! отам, на світлині - вона ж бо ілюстрація? - де ви, а де він (питання можна вважати риторичним:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-24 15:22:28 ]
Єсть щоразу не дякувати і без великих літер, товаришу Сергій. :) Так краще? :) Може, для вірша в плані літератури щось би й варто в кінці придумати гостріше. То просто як вияв уваги конкретній людині поки що було написане, там і так я собі дозволила... Треба було показати, що я просто виконувала вказівки, тож щоб без травматичних наслідків. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-24 15:27:22 ]
А на риторичні питання відповідати можна? Безвідносно до біологічних ознак статей, на яких я все одно не розуміюся, я киця, чемна, майже біла і пухнаста. Песиків не боюся, бо дуже люблю, вони мене теж.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-01-24 15:58:39 ]
Ви - щаслива жінка...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-25 18:46:29 ]
Та маєм, що маєм, Вітре... То щасне, то не дуже. А взагалі, хочеш бути щасливим - будь ним, казали мудрі люде. От я й хочу, і знаєте, останнім часом все частіше вдається. :)З повагою, Щаслива Жінка. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-26 15:56:38 ]
У кожному жарті є капля жарту, Лі. Якби все-все було вигадкою, було б нецікаво. А так десь готова правда, десь капля мрії, десь хлюпчик фантазії, а ще десь чисто жіноча пустотливість. Отак живемо, так і пишемо.