ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.11.25 05:53
За Змієві вали полину,
де неосяжна далечінь
і буду йти вперед без спину
до досконалості творінь.
Не надто вірю забобонам,
на сто питань один відвіт:
ще не народжено дракона,
який здолає наш нарід.

Віктор Кучерук
2024.11.25 05:17
Місячна повінь прозора й безкрая,
Ллється з безхмарних небес від темна, –
Дужчає, тихне і знову зростає,
Наче у серці моїм таїна.
Місячна повінь струмує додолу,
Шириться й плеще об ствірки воріт, –
Тіні мовчазно кружляють по колу
І звеселяють прит

Володимир Бойко
2024.11.25 01:10
На загальному тлі людства нелюди виглядають набагато помітнішими за людей. Про «священную войну» найбільше розпинаються ті, що не мають за душею нічого святого. Усе, що вбиває московитів – то на благо цивілізації. «Сибір неісходима» так і пре з к

Микола Дудар
2024.11.24 21:57
По кілька сот разів «несмій»
«Не сумнівайся, ти тут зайвий»
І як чужому навздогін:
«Усіх нещасть провайдер…»
«Там не сиди і не чіпай
І не дивись… сходи в комору
І не музИч і не співай» —
Мабуть родивсь не впору?

Сонце Місяць
2024.11.24 20:42
святику тридцять, сват позивний
простосердечний, а не дурний
багатослів’я для нього чуже
набої звичаєм не береже

загинути просто в будь-яку мить
повсюди розтяжок купа & мін
але казав побратим василь

Іван Потьомкін
2024.11.24 19:38
Коли сина з першого класу перевели в третій, батько вирішив поїхати з ним до Києва, показати дім, де прожив тридцять років поспіль, а головне – школу, де сам вчився. І ось вони в Києві. Не без хвилювання заходить батько в школу і першим стрічає завгоспа

Євген Федчук
2024.11.24 13:21
Андрія Боголюбського вважають москалі
Найпершим поміж всіх великоросів.
І носяться з тим виродком ще й досі.
Чим цей «герой» прославивсь на землі?
Жорстокий був і лютий, наче звір,
Не то чужі, свої його боялись,
З підступністю й жорстокістю спізнали

Микола Дудар
2024.11.24 09:26
Коли я вийду з темноти
Ковтнути жменьку Світла
Чи хвилюватимешся ти
Що то не я, а вітер…
Чи уявлятимеш, що в ніч
Лише одне бажання
Почути знов: « не в тому річ…»
І буде ще питання:

Тетяна Левицька
2024.11.24 08:07
Не розлюбила, а відпустила —
Любов не здатна відтяти крила!
Лети, як хочеш, у даль високу,
Мій волелюбний, зірчастий Сокіл.
За сніжні хмари, туди де вічність
Лоскоче вії промінням ніжним,
Несе цунамі на гострім вістрі
У сиве пір'я свавільний вітер

Козак Дума
2024.11.24 07:56
У повітрі якась загадковість,
влаштували світила парад,
і дочитує осені повість
з книги Неба сумний листопад…

Опустились сніжинки скраєчку
на ранкові уламки часу.
Свіжознесене сонця яєчко

Микола Соболь
2024.11.24 06:40
Над рікою стелиться туман,
холодіють листопада ночі.
Ти була найкращою з оман
і від тебе геть іти не хочу.
Для розлуки ніби ще не час
дзиґарі відлічують хвилини.
Господи, помилуй грішних нас
від Адама з Євою до нині.

Віктор Кучерук
2024.11.24 06:22
Як розповів, то пожурила,
Іще й очам вказала шлях
Повз чорториї повносилі
До очеретяних дівах.
Я сотні раз до них приходив
У снах сполоханих своїх
І зі снопами хороводи
Водив щоразу їй на сміх.

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Гнєушев (1952) / Вірші

 ПРО ДНІ НАРОДЖЕННЯ




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-25 15:49:36
Переглядів сторінки твору 11794
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.740 / 5.5  (4.995 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.882 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.719
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.11.14 23:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2010-01-26 12:56:56 ]
Патаро, я зворушений і Вашим віршем-вітанням, і тією делікатністю, з якою Ви зменшили мій вік на один рік. Рік - це багато. Мене вітав сьогодні колега з Донецька, побажав 100 років, а я його запросив на 100-річний ювілей у 2052 році і попередив, що це - п'ятниця, так що поїздку на дачу хай не планує, а їде до мене. Йому гірше, він 1950 р.н., теж 26.01, його 100-річчя в середу, так що людей буде менше.
Дякую!:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-26 15:06:43 ]
Шановний імениннику, це я цілий січень з роком пробуксовую - старість не радість. ;-))) Але це, напевно, провидіння писало, а мене як посередника використало. Як на мене, ви на свій вік не виглядаєте, так що рік скостити це ще й мало.

На день пізніше від Висоцького
Та ще п'ятнадцяти рокІв,
Як результат кохання плотського,
Родився хлопчик у батьків.

Кричав малий несамовито
На весь пологовий будинок,
Хотів новину всім відкрити -
Поет з'явився у цю днину!!!

Він мало ще живе на світі -
Лиш п'ятдесят та вісім років...
Йому бажаю море квітів
І стіл багатий та широкий.

За тим столом щоб ті зібрались,
Що поважають його щиро.
Щоб пили, їли, веселились
Лиш би не рознесли квартиру.

Нехай же Бог йому дарує
Натхнення, щастя та здоров'я,
А Ольга, що за музу всує,
Хай обдаровує любов'ю!!!

А попереднє моє позорище зітріть, будьте ласкаві. Ще раз вітаю від душі!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2010-01-27 13:16:03 ]
"Позорище" затер, Ваш вірш гостям за столом вдома зачитав, квартира вцілІла, Ольга проінструктована.
Ще раз дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Сливчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-26 22:23:04 ]
Здоров'я і добра,
удачі і тепла,
любові, віри, миру,
Шановний Володимире!
З повагою С.Б.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-27 13:17:44 ]
аж страшно...
не люблю думати про свій вік.
мужаймося!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-01-28 22:11:10 ]
Добрий вечір!
Поздоровляю! :-)
З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-23 13:22:35 ]
У мене теж є певні постаті, до котрих я по-сестринському... чи по-дочірньому.
Це щире звернення поета багато про Вас говорить і до багато чого зобов'язує. Я знаю, що це не "зарисовка на прессу". Сама переживала і переживаю подібне. Смію обтяжити Вас читанням цього подібного. Щоб не займало багато території у коментарях, прочитайте й видаліть.

МАРИНЕ ЦВЕТАЕВОЙ
Что между заповедей Божьих —
в твоих оставлено стихах.
Я — не читатель, не прохожий.
Твое, что не успела, — "Ах!"
Твой слог и знаки препинаний,
движений судорожных боль.
Тропа твоих благих скитаний.
И на висках — кристаллом — соль.
После тебя стихи — цветами!
Ушла и возродилась здесь.
Раба Марина Государыня Цветаева!
Моей слезы невыносимый вес.

АННА И МАРИНА
У Анны — небеса, а у Марины — дождь,
у первой — звезды, у второй — кометы...
Если во всем до глубины дойдешь,
то соберешь все гения приметы.
Марина — свет и Анна — тоже свет.
И обе — радуги с землей пересеченье.
Если одна — вопрос, найдешь ответ,
другой прочтя стихотворенье.
Две ангелоподобны, жрицы две.
Стрелы две из одного старта.
Две створки — и открылась дверь.
Два лика у гадальной карты.
Две остроты на лезвии одном,
которая и чью судьбу разделит?
Чьих крыльев круче раненый излом?
Моя душа им безраздельно верит.


НИКОЛАЮ ГЛАЗКОВУ
Узнаю, узнаю — как отца,
не сверяю наш код генетический.
Я— от этого мудреца
и от жажды своей поэтической.
У нас родина с ним одна
и творить — от Небес разрешение.
Так знакомо щемит десна
от Глазкова стихотворения.
Так стремительно высока
асимметрии ветка сильная.
Не ослабнет моя рука
над твоими чернилами синими.

Є присвяти й українським поетам. Вони там, на моїй сторінці.