ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.02.16 22:56
Ти поміж мрій застряг навічно
І відмінить ніхто не вправі
Тому, що ти увесь стоїчний.
Отож, гуляй і мрій надалі…
І не забудь про відпочинок,
Про захист власний від пройдохів…
Обзаведись для «клина» клином
Хоча би з кимсь, хоча би трохи.

Ігор Шоха
2026.02.16 20:51
На зламі долі як і мій народ,
приречений цуратися гордині,
іду у ногу з течією вод
по схиленій до заходу долині.

Минаю нерозведені мости
над рукавами синього Дунаю,
та до кінця ніколи не дійти,

Іван Потьомкін
2026.02.16 20:36
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Олександр Буй
2026.02.16 20:35
Зима тече струмками у весну,
Несе в моря корвети паперові.
Я скоро знов до ранку не засну,
Як соловей співатиме в діброві.

Душа міняє агрегатний стан –
Тече крижинка по щоці сльозою.
Суворішим іще на зиму став,

В Горова Леся
2026.02.16 17:42
Стече переболілими обрАзами
Мій сум про тебе. Звісно, що стече,
Напишеться підранішнім дощем
По склі нічному наостанок сказане.
Й садно, натерте часом, запече.

Спочатку ледве чутно, ледве впізнано.
Беззвучно закричу в ту мить: почуй,

Борис Костиря
2026.02.16 12:14
Я - контркультура, я хлопець із підворіття
З Маркузе й гітарою в грубих руках.
На мене осіло, мов попіл, жорстоке століття.
І падають вірші додолу, як вічності прах.

Сиджу під стіною у рвоті і бруді земному,
Ковтаю ілюзії, ніби торішній портвей

Віктор Кучерук
2026.02.16 07:16
Зимові дні, неначе сни,
Минають скоро, -
Прояви жданої весни
Щодня надворі.
Водою хутко взявся сніг
І вже струмочки
Бринять і лащаться до ніг,
І тішать очко.

Микола Дудар
2026.02.15 23:23
Котика ніжного дотики…
Небо суцільно захмарене…
Крадуть, знущаюсться покидьки.
Господи, де ж воно, праведне?
Ночі і дні наші втомлені…
Поле засніжене, зранене…
Котику - братику - ангеле,
Поруч побудь на повторені…

С М
2026.02.15 17:23
Знати би от
Коли спинитися, коли іти
А в зимовому середмісті
Усе на думці сніги брудні

Вийшовши уночі торкайся
Злота вогників, що вони
Виказують утечу тіней

Ігор Терен
2026.02.15 16:58
А кривда залишає хибні тіні
про істину... і не гидує світ
усім, що нині
доїдають свині,
і тим, що ділять орки із боліт.

***
А малорос на вухо не тугий,

Євген Федчук
2026.02.15 15:28
Про царицю Катерину Другу по Росії
Ще за життя говорили, що вона повія.
Хто тільки не був у неї тоді у коханцях,
Хто лиш не озолотився на тій «тяжкій» праці.
Її можна зрозуміти: чоловіка вбила,
Та єство своє жіноче нікуди ж не діла.
А цариця ж… Хто

Олена Побийголод
2026.02.15 14:17
Із Леоніда Сергєєва

Навколо багато накритого столу в очікуванні гостей походжають Теща з Тестем.

Теща:
Що оце?

Тесть:

Борис Костиря
2026.02.15 11:44
Мінливість травня тиха і примарна
Спалахує і гасне вдалині.
Мінливість травня, мов свята омана,
Що не горить в пекельному вогні.

Побачиш таємничий рух природи
В мінливості сезонів і дощів.
Так істина себе у муках родить

Юрій Гундарів
2026.02.15 10:46
Доброго вечора, шановні радіослухачі! В ефірі щотижнева передача «Особистість - поруч!» Сьогодні наш гість - переможець конкурсу короткого оповідання на таку всеосяжну тему, як «Мета мого життя», Іван Кочур. Зараз ми сидимо у затишній однокімнатній ква

Іван Потьомкін
2026.02.14 19:27
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Микола Дудар
2026.02.14 15:38
Здетонірував неспокій…
Аж здригнувся холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Рожко / Вірші

 Еклектичний блюз
Образ твору Шубі-ду- валеріана, харківські коти,
не ховайсі, моя Кицю, я «іду на ти»,
не забруднюй, прошу, Help!-ом
сторінки ЖеЖе,
я ж три ночі не питущий і два ранки вже…

я ж три ночі не питущий і два ранки вже…

А сьогодні поголивсі за півроку раз
і такий бо став ґлямурний прохвіль та анфас,
ще якогось дідька вивчив «парле ву франсе?»
Йой, напевно я захворів, але ж то не все…

Йой, напевно я захворів, але ж то не все…

Геть не знаю, як сказати, може звіддаля –
припинив через два слови я казати «бля»,
вже не сякаюсь в під’їзді (в хусточку лише),
навіть соромно казати, але слухай ще.

навіть соромно казати, але слухай ще.

Прочитав сьогодні зранку, хоч і по складах,
малюнкований буклетик з назвою «Плутарх»,
і відтоді на районі полякав усіх –
«Як знайти у дуалізмі еклектичний гріх?»

«Як знайти у дуалізмі еклектичний гріх?»

Це нав’язливе питання – вже моє «прев’ю»,
через нього три години я не їм, не сплю…
Аж, раптове просвітління, блискавка у лоб -
мої прагнення-блукання - "у раю гоп-стоп"...

мої прагнення-блукання - "у раю гоп-стоп"...

Хоч нехай мене кантузить серед січня грім,
я знайду собі дівчину в платтячку простім,
даруватиму їй квіти і вірші еС.Т.е,
і нехай хтось на районі скаже : «Це не те..!»

і нехай хтось на районі скаже : «Це не те..!»

Я йому «заїду в диню», адже це не сміх –
«Як знайти у дуалізмі еклектичний гріх?»
Ну а щодо тебе, Кицю, скàжу, як в кіні:
«Ти, ґлямурна-некультурна, нахвіга мені?!»

«Ти, ґлямурна-некультурна, нахвіга мені?!»

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-27 22:48:06
Переглядів сторінки твору 7026
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.12.21 17:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-01-27 23:06:27 ]
ОК

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-27 23:11:16 ]
ну, за "вірші еС.Т.е" я просто не можку пройти мимо!
ціква штука, досить несподівана. при такому задумі не вдатись до зовсім спрщених рим важкувато, але тут вони... е-е-е... виправдані як то кажуть, темою.
«Як знайти у дуалізмі еклектичний гріх?» - оце питання півжиття й мене мучить:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Рожко (М.К./М.К.) [ 2010-01-27 23:18:53 ]
йой, невже ти когось таки впізнав?! а я ж так, наче, закодірував...ехххх.... не розказуй тому добродію, добре? а то відразу випливуть авторські права на "еС.Т.е", то-сьо, п"яте-десяте... ;о)
та і я ж про шо... казала ж мені бабця: "не бери до рук дурнуватих книжок..." не послухавсі і от -маєш... ))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2010-01-28 10:04:56 ]
Ой, Серже, як прикольно. Сюжетний вийшов вірш, можна серіал знімати. Звичайно, цей твір на вибраного читача, але як відомо, мистецтво не для всіх:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Рожко (М.К./М.К.) [ 2010-01-28 12:00:29 ]
згоден, Оленко, втім цей вичвір не для вибраного читача, а скоріше для дужжжжжже вибраного читача ;о)
ну і, щоб не доводити до сказу реально висококультурних людей, термін "мистецтво" тихенько знищимо (бере витерачку і, згадавши далеке шкільне життя, старанно, аж до дірки в аркуші, єлозить по слову "мистецтво" ) :о))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-28 13:14:20 ]
А мені видалося, що ваша поезія просякнута поетикою Татчина. Вибачайте, якщо щось не так! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Рожко (М.К./М.К.) [ 2010-01-28 14:49:28 ]
Миколо, які вибачення, ви шо єто в самом дєлє?!
(перегляньте "потреба в критиці"), пишіть все що думаєте без краплі сумніву! (як, наприклад, і на паркані, коли ніхто не бачить ;о)...)
"поетика Татчина"? ехххх... то для мене недосягаємо (схлипує) :о(
втім, за версію про "просякнутість" - дякую :о))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-29 14:30:27 ]
Оце так позитив! Співати захотілося! А можна без слова того коли хорошого коли від душі? Я шо я нішо, але по вулицях ХаркОва як і Леберга ходют дами з парасолями... :-о)))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Рожко (М.К./М.К.) [ 2010-01-30 00:15:08 ]
Захотілося співати? Так співайте, і нехай сусіди хоч з вікон повистрибують! шутка... (про вікна)
Ой, Олександре, не знаю як у Леберзі (а де це?), а от у ХаркОві інколи від "дам з парасолями" можна таке почути, що навіть мої, не дуже зніжені, вуха в"януть, скручуючись у трубочку...
Так шо нічим звідси ви навіть не привернете їхню увагу... ;о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-31 10:18:24 ]
Я вибачаюсь за одруківчку. Лембергом (та простять мене пані і панове) так інколи називає заїджий народ Славне місто Львів. А що справді в Харкові справи такі кепські, що можутьі вуха ніжними голосами покрутити? Знову наспівую!