
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.06.20
15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Панно Фа
Панно Фа
2025.06.20
14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.
2025.06.20
07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
2025.06.19
21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
2025.06.19
20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
2025.06.19
12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
2025.06.19
09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
2025.06.18
22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Рожеві метел
Рожеві метел
2025.06.18
21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
2025.06.18
19:14
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати
2025.06.18
14:52
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами.
Коментарі свого часу сподобались, як сві
2025.06.18
05:43
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
2025.06.17
22:00
Скривлений геть лагідний Клек
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
2025.06.17
21:33
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 6 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Золотавий ла
Золотавий ла
2025.06.17
21:28
Порожня сцена і порожній зал,
Порожній простір, пристрастей вокзал.
Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.
Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.
Порожній простір, пристрастей вокзал.
Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.
Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.
2025.06.17
05:03
Посередині болота
Роззявляє бегемотик
Лиш тому так часто рота,
Що нечувана духота
Спонукає до дрімоти
Будь-якого бегемота.
17.06.25
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Роззявляє бегемотик
Лиш тому так часто рота,
Що нечувана духота
Спонукає до дрімоти
Будь-якого бегемота.
17.06.25
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Тетяна Малиновська (1980) /
Проза
Большому кораблю - большое плавание
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Большому кораблю - большое плавание
Как определить потенциальные возможности человека? Почему три карапуза играющие в одной песочнице и живущие в трех, до безобразия похожих, семьях, лет эдак через 30-40 оказываются по разные стороны жизненных баррикад? Даже если уровень развития и стартовые финансовые возможности одинаковы.
Допустим, первого карапуза подвела наследственность. Под девизом: «я свою норму знаю, упал – хватит» к сороковому годку наш карапузище особенной ценности для общества не представляет. В общем, жизнь не удалась. Хотя не факт, что он тоже так думает.
У второго - жизнь «как у людей». Образование высшее, работа стабильная, жена хозяйка, дети орущие. Ну и что, что иногда приходится перезанять до зарплаты пару сотен. Все так живут. Главное: второй карапуз счастлив.
И, наконец, третий ребенок. Тут уже девиз по жизни другой. Или даже не девиз. Приставка «Мега» к жизненной позиции. И, так эта «Мега» к этой позиции прилипла, что иногда складывается ощущение монолитного единства. Карьера, деньги, семья, жизнь насыщенная впечатлениями… А счастье?
Он вырос в маленьком городке, в среднестатистической советской семье. Этот же городок потом и купил. Уверенно шагая по жизни, меняя сферу деятельности, только после покорения предыдущей, пытался не забывать и о семейных ценностях. Уважение своих истоков, искренняя любовь к детям, дипломатичные отзывы о жене.
Складывалось впечатление, что он ни в ком больше не нуждается. Люди появляющиеся в его жизни, играли роль стеклянных камушков в калейдоскопе. Лишь, вспомнив, что он - просто человек, пытался обратить внимание на самый красивый или на наиболее часто попадающийся камушек. На поворотах отношений и поступков периодически заносило. Но даже это вызывало восторг у окружающих. И ему прощали.
Но что-то все-таки было НЕ ТАК. Да и сам он вряд бы смог объяснить, что именно. Скрытые комплексы или жажда еще больше власти? А может, атрофированные чувства любви?
Как правило, люди с приставкой «Мега» страдают от отсутствия душевного комфорта. Хотя, может, именно этот недуг и есть главной составляющей их успеха. Таким себе двигателем личностного прогресса. Но почему тогда Мега-человек, встречая на улице остальных карапузов с той детской песочницы, вновь и вновь пытается переосмыслить жизнь?...
2009
Допустим, первого карапуза подвела наследственность. Под девизом: «я свою норму знаю, упал – хватит» к сороковому годку наш карапузище особенной ценности для общества не представляет. В общем, жизнь не удалась. Хотя не факт, что он тоже так думает.
У второго - жизнь «как у людей». Образование высшее, работа стабильная, жена хозяйка, дети орущие. Ну и что, что иногда приходится перезанять до зарплаты пару сотен. Все так живут. Главное: второй карапуз счастлив.
И, наконец, третий ребенок. Тут уже девиз по жизни другой. Или даже не девиз. Приставка «Мега» к жизненной позиции. И, так эта «Мега» к этой позиции прилипла, что иногда складывается ощущение монолитного единства. Карьера, деньги, семья, жизнь насыщенная впечатлениями… А счастье?
Он вырос в маленьком городке, в среднестатистической советской семье. Этот же городок потом и купил. Уверенно шагая по жизни, меняя сферу деятельности, только после покорения предыдущей, пытался не забывать и о семейных ценностях. Уважение своих истоков, искренняя любовь к детям, дипломатичные отзывы о жене.
Складывалось впечатление, что он ни в ком больше не нуждается. Люди появляющиеся в его жизни, играли роль стеклянных камушков в калейдоскопе. Лишь, вспомнив, что он - просто человек, пытался обратить внимание на самый красивый или на наиболее часто попадающийся камушек. На поворотах отношений и поступков периодически заносило. Но даже это вызывало восторг у окружающих. И ему прощали.
Но что-то все-таки было НЕ ТАК. Да и сам он вряд бы смог объяснить, что именно. Скрытые комплексы или жажда еще больше власти? А может, атрофированные чувства любви?
Как правило, люди с приставкой «Мега» страдают от отсутствия душевного комфорта. Хотя, может, именно этот недуг и есть главной составляющей их успеха. Таким себе двигателем личностного прогресса. Но почему тогда Мега-человек, встречая на улице остальных карапузов с той детской песочницы, вновь и вновь пытается переосмыслить жизнь?...
2009
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію