Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.14
17:29
Так сонце смажить невідступно
У гладіаторських боях,
Жорстоко, хижо і підступно
В далеких вигаслих краях.
Так прямо воїну у вічі
Воно палає, ніби меч.
І стяг далекого сторіччя
У гладіаторських боях,
Жорстоко, хижо і підступно
В далеких вигаслих краях.
Так прямо воїну у вічі
Воно палає, ніби меч.
І стяг далекого сторіччя
2026.06.14
11:25
Анатолій Матвійчук
Найгірше - коли нездари судять Митця...
Плювати в спину Геніям не треба,
Коли вони за небокрай ідуть!
Бо душі їх здіймаються у Небо,
І в тім, напевно, є найвища суть.
Найгірше - коли нездари судять Митця...
Плювати в спину Геніям не треба,
Коли вони за небокрай ідуть!
Бо душі їх здіймаються у Небо,
І в тім, напевно, є найвища суть.
2026.06.14
11:13
Я постукав в двері Бога,
Зранку, у неділю.
- Чи ти, Боже, віриш в мене?
Він спросоння:
- Ні, не вірю!
Ти є вигадка учених,
Пустота наполовину,
Зранку, у неділю.
- Чи ти, Боже, віриш в мене?
Він спросоння:
- Ні, не вірю!
Ти є вигадка учених,
Пустота наполовину,
2026.06.14
09:48
Пісок сховався у рогожу.
З’явились - Діккенс і вовки.
Жебрак гомілки сон тривожить,
Готує з кістки поплавки.
Гарцюють коники в коноплях
Промовлю я тобі: - Дивись!-
Вогонь вже їсть життя голоблю
І дим націлися кудись…
З’явились - Діккенс і вовки.
Жебрак гомілки сон тривожить,
Готує з кістки поплавки.
Гарцюють коники в коноплях
Промовлю я тобі: - Дивись!-
Вогонь вже їсть життя голоблю
І дим націлися кудись…
2026.06.14
07:48
Реквієм страждання
відлунало скерцо.
Стихнуло мовчанням
в порожнині серця.
Боже, як жахливо
втратити колишнє...
Ми ж були щасливі,
як буяли вишні
відлунало скерцо.
Стихнуло мовчанням
в порожнині серця.
Боже, як жахливо
втратити колишнє...
Ми ж були щасливі,
як буяли вишні
2026.06.14
07:24
Сонний алігатор у полуденнім сонці
Побіля річки як-ото зазвичай у сторонці (о ні)
Хоче своє віскі
Хоче свої чаї
Але хоч що завгодно та мене не хчи
О ні
О ні я бував там доволі
Побіля річки як-ото зазвичай у сторонці (о ні)
Хоче своє віскі
Хоче свої чаї
Але хоч що завгодно та мене не хчи
О ні
О ні я бував там доволі
2026.06.14
06:25
Щоби стан покращивсь зранку -
Треба чаю випить склянку,
Бутерброда скуштувати,
Щоб порадувати матір
Дуже гарним апетитом
Та у школі бути ситим.
14.06.26
Треба чаю випить склянку,
Бутерброда скуштувати,
Щоб порадувати матір
Дуже гарним апетитом
Та у школі бути ситим.
14.06.26
2026.06.13
21:40
Зиму я цю намацав,
Роблю у неї крок.
Ти подивись: не плачу,
Губи мої – пісок.
Скільки змовчати хочу –
І затягну паском
Ночі пітьму молочну,
Роблю у неї крок.
Ти подивись: не плачу,
Губи мої – пісок.
Скільки змовчати хочу –
І затягну паском
Ночі пітьму молочну,
2026.06.13
20:36
іконостас твоїх ікон
для інших неважливий
орган регістри овертон
ще ладан тут курили
курили опіум хоча
дешевка синтетична
не промовляє до дівчат
сторонніх або стрічних
для інших неважливий
орган регістри овертон
ще ладан тут курили
курили опіум хоча
дешевка синтетична
не промовляє до дівчат
сторонніх або стрічних
2026.06.13
16:21
Літо з квітами жасмину,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.
Он щебече соловейко —
Зупинилася,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.
Он щебече соловейко —
Зупинилася,
2026.06.13
14:46
Ніч колишеться над левадою —
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.
Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.
Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,
2026.06.13
13:24
Чи може музика звучати
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?
Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?
Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали
2026.06.13
12:25
Я Тобі присвячую бузок,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.
Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.
Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,
2026.06.13
09:54
Зафарбовує небо глибока пітьма,
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна пастель, і зізнайся сама –
Ти ж не проти, щоб я милувався з тобою.
Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, календарн
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна пастель, і зізнайся сама –
Ти ж не проти, щоб я милувався з тобою.
Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, календарн
2026.06.13
07:01
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26
2026.06.12
22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.
Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.
Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тетяна Малиновська (1980) /
Проза
Большому кораблю - большое плавание
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Большому кораблю - большое плавание
Как определить потенциальные возможности человека? Почему три карапуза играющие в одной песочнице и живущие в трех, до безобразия похожих, семьях, лет эдак через 30-40 оказываются по разные стороны жизненных баррикад? Даже если уровень развития и стартовые финансовые возможности одинаковы.
Допустим, первого карапуза подвела наследственность. Под девизом: «я свою норму знаю, упал – хватит» к сороковому годку наш карапузище особенной ценности для общества не представляет. В общем, жизнь не удалась. Хотя не факт, что он тоже так думает.
У второго - жизнь «как у людей». Образование высшее, работа стабильная, жена хозяйка, дети орущие. Ну и что, что иногда приходится перезанять до зарплаты пару сотен. Все так живут. Главное: второй карапуз счастлив.
И, наконец, третий ребенок. Тут уже девиз по жизни другой. Или даже не девиз. Приставка «Мега» к жизненной позиции. И, так эта «Мега» к этой позиции прилипла, что иногда складывается ощущение монолитного единства. Карьера, деньги, семья, жизнь насыщенная впечатлениями… А счастье?
Он вырос в маленьком городке, в среднестатистической советской семье. Этот же городок потом и купил. Уверенно шагая по жизни, меняя сферу деятельности, только после покорения предыдущей, пытался не забывать и о семейных ценностях. Уважение своих истоков, искренняя любовь к детям, дипломатичные отзывы о жене.
Складывалось впечатление, что он ни в ком больше не нуждается. Люди появляющиеся в его жизни, играли роль стеклянных камушков в калейдоскопе. Лишь, вспомнив, что он - просто человек, пытался обратить внимание на самый красивый или на наиболее часто попадающийся камушек. На поворотах отношений и поступков периодически заносило. Но даже это вызывало восторг у окружающих. И ему прощали.
Но что-то все-таки было НЕ ТАК. Да и сам он вряд бы смог объяснить, что именно. Скрытые комплексы или жажда еще больше власти? А может, атрофированные чувства любви?
Как правило, люди с приставкой «Мега» страдают от отсутствия душевного комфорта. Хотя, может, именно этот недуг и есть главной составляющей их успеха. Таким себе двигателем личностного прогресса. Но почему тогда Мега-человек, встречая на улице остальных карапузов с той детской песочницы, вновь и вновь пытается переосмыслить жизнь?...
2009
Допустим, первого карапуза подвела наследственность. Под девизом: «я свою норму знаю, упал – хватит» к сороковому годку наш карапузище особенной ценности для общества не представляет. В общем, жизнь не удалась. Хотя не факт, что он тоже так думает.
У второго - жизнь «как у людей». Образование высшее, работа стабильная, жена хозяйка, дети орущие. Ну и что, что иногда приходится перезанять до зарплаты пару сотен. Все так живут. Главное: второй карапуз счастлив.
И, наконец, третий ребенок. Тут уже девиз по жизни другой. Или даже не девиз. Приставка «Мега» к жизненной позиции. И, так эта «Мега» к этой позиции прилипла, что иногда складывается ощущение монолитного единства. Карьера, деньги, семья, жизнь насыщенная впечатлениями… А счастье?
Он вырос в маленьком городке, в среднестатистической советской семье. Этот же городок потом и купил. Уверенно шагая по жизни, меняя сферу деятельности, только после покорения предыдущей, пытался не забывать и о семейных ценностях. Уважение своих истоков, искренняя любовь к детям, дипломатичные отзывы о жене.
Складывалось впечатление, что он ни в ком больше не нуждается. Люди появляющиеся в его жизни, играли роль стеклянных камушков в калейдоскопе. Лишь, вспомнив, что он - просто человек, пытался обратить внимание на самый красивый или на наиболее часто попадающийся камушек. На поворотах отношений и поступков периодически заносило. Но даже это вызывало восторг у окружающих. И ему прощали.
Но что-то все-таки было НЕ ТАК. Да и сам он вряд бы смог объяснить, что именно. Скрытые комплексы или жажда еще больше власти? А может, атрофированные чувства любви?
Как правило, люди с приставкой «Мега» страдают от отсутствия душевного комфорта. Хотя, может, именно этот недуг и есть главной составляющей их успеха. Таким себе двигателем личностного прогресса. Но почему тогда Мега-человек, встречая на улице остальных карапузов с той детской песочницы, вновь и вновь пытается переосмыслить жизнь?...
2009
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
