
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.09
10:52
Із Бориса Заходера
Уславлених кішок чимало
(не кажучи вже про котів)
у різні епохи бувало;
а тих, що в книжках – й поготів!
І ось наша доблесна Рижка
Уславлених кішок чимало
(не кажучи вже про котів)
у різні епохи бувало;
а тих, що в книжках – й поготів!
І ось наша доблесна Рижка
2025.08.08
22:12
Листя спадає з тополі,
як плаття голого короля,
як платня за непрожите життя,
як непрочитані листи,
як послання у вічність,
як непромовлені слова,
мов нездійснене каяття,
як позлітка на істині,
як плаття голого короля,
як платня за непрожите життя,
як непрочитані листи,
як послання у вічність,
як непромовлені слова,
мов нездійснене каяття,
як позлітка на істині,
2025.08.08
16:46
О, скрипко!
Скрип...
Смичок на витягах.
Заскрипотіло у душі,
мінялося на лицях -
заголосила, помирала
одиноко скрипка.
Позавмирали відчуття
Скрип...
Смичок на витягах.
Заскрипотіло у душі,
мінялося на лицях -
заголосила, помирала
одиноко скрипка.
Позавмирали відчуття
2025.08.08
14:42
Кукурудзяний чути шелест,
ніби спеці наперекір.
Не самотньо і не пустельно,
ще й в садку непокірна зелень.
Рими просяться на папір,
струм ліричний через пастелі.
Портулак обіймає землю,
ніби спеці наперекір.
Не самотньо і не пустельно,
ще й в садку непокірна зелень.
Рими просяться на папір,
струм ліричний через пастелі.
Портулак обіймає землю,
2025.08.08
11:22
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
тоді згорнув уламки і виник острів
хай каменів є більш аніж пісків
знай-бо я відьмача
бігме я відьмача бейбі
і ребром долоні зрубав її
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
тоді згорнув уламки і виник острів
хай каменів є більш аніж пісків
знай-бо я відьмача
бігме я відьмача бейбі
2025.08.07
21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена
2025.08.07
19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені чи в глибині
Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені чи в глибині
Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно
2025.08.07
19:04
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його
2025.08.07
16:29
Із Бориса Заходера
– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)
– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)
2025.08.07
02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.
Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.
Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.
Лишилися тепер без адресата.
Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.
Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.
2025.08.06
22:01
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".
2025.08.06
21:25
Великі провидці, які збиралися провіщати долю людства, не годні зі своєю долею розібратися.
Кількість людей, які все знають, на порядок перевищує кількість людей, які все вміють.
На великі обіцянки клюють навіть краще, ніж на великі гроші.
Колиш
2025.08.06
11:19
Із Бориса Заходера
Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!
Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!
2025.08.06
00:36
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.
2025.08.05
23:17
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.
2025.08.05
21:25
Зниклої колишньої дівчини
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Тетяна Малиновська (1980) /
Проза
Большому кораблю - большое плавание
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Большому кораблю - большое плавание
Как определить потенциальные возможности человека? Почему три карапуза играющие в одной песочнице и живущие в трех, до безобразия похожих, семьях, лет эдак через 30-40 оказываются по разные стороны жизненных баррикад? Даже если уровень развития и стартовые финансовые возможности одинаковы.
Допустим, первого карапуза подвела наследственность. Под девизом: «я свою норму знаю, упал – хватит» к сороковому годку наш карапузище особенной ценности для общества не представляет. В общем, жизнь не удалась. Хотя не факт, что он тоже так думает.
У второго - жизнь «как у людей». Образование высшее, работа стабильная, жена хозяйка, дети орущие. Ну и что, что иногда приходится перезанять до зарплаты пару сотен. Все так живут. Главное: второй карапуз счастлив.
И, наконец, третий ребенок. Тут уже девиз по жизни другой. Или даже не девиз. Приставка «Мега» к жизненной позиции. И, так эта «Мега» к этой позиции прилипла, что иногда складывается ощущение монолитного единства. Карьера, деньги, семья, жизнь насыщенная впечатлениями… А счастье?
Он вырос в маленьком городке, в среднестатистической советской семье. Этот же городок потом и купил. Уверенно шагая по жизни, меняя сферу деятельности, только после покорения предыдущей, пытался не забывать и о семейных ценностях. Уважение своих истоков, искренняя любовь к детям, дипломатичные отзывы о жене.
Складывалось впечатление, что он ни в ком больше не нуждается. Люди появляющиеся в его жизни, играли роль стеклянных камушков в калейдоскопе. Лишь, вспомнив, что он - просто человек, пытался обратить внимание на самый красивый или на наиболее часто попадающийся камушек. На поворотах отношений и поступков периодически заносило. Но даже это вызывало восторг у окружающих. И ему прощали.
Но что-то все-таки было НЕ ТАК. Да и сам он вряд бы смог объяснить, что именно. Скрытые комплексы или жажда еще больше власти? А может, атрофированные чувства любви?
Как правило, люди с приставкой «Мега» страдают от отсутствия душевного комфорта. Хотя, может, именно этот недуг и есть главной составляющей их успеха. Таким себе двигателем личностного прогресса. Но почему тогда Мега-человек, встречая на улице остальных карапузов с той детской песочницы, вновь и вновь пытается переосмыслить жизнь?...
2009
Допустим, первого карапуза подвела наследственность. Под девизом: «я свою норму знаю, упал – хватит» к сороковому годку наш карапузище особенной ценности для общества не представляет. В общем, жизнь не удалась. Хотя не факт, что он тоже так думает.
У второго - жизнь «как у людей». Образование высшее, работа стабильная, жена хозяйка, дети орущие. Ну и что, что иногда приходится перезанять до зарплаты пару сотен. Все так живут. Главное: второй карапуз счастлив.
И, наконец, третий ребенок. Тут уже девиз по жизни другой. Или даже не девиз. Приставка «Мега» к жизненной позиции. И, так эта «Мега» к этой позиции прилипла, что иногда складывается ощущение монолитного единства. Карьера, деньги, семья, жизнь насыщенная впечатлениями… А счастье?
Он вырос в маленьком городке, в среднестатистической советской семье. Этот же городок потом и купил. Уверенно шагая по жизни, меняя сферу деятельности, только после покорения предыдущей, пытался не забывать и о семейных ценностях. Уважение своих истоков, искренняя любовь к детям, дипломатичные отзывы о жене.
Складывалось впечатление, что он ни в ком больше не нуждается. Люди появляющиеся в его жизни, играли роль стеклянных камушков в калейдоскопе. Лишь, вспомнив, что он - просто человек, пытался обратить внимание на самый красивый или на наиболее часто попадающийся камушек. На поворотах отношений и поступков периодически заносило. Но даже это вызывало восторг у окружающих. И ему прощали.
Но что-то все-таки было НЕ ТАК. Да и сам он вряд бы смог объяснить, что именно. Скрытые комплексы или жажда еще больше власти? А может, атрофированные чувства любви?
Как правило, люди с приставкой «Мега» страдают от отсутствия душевного комфорта. Хотя, может, именно этот недуг и есть главной составляющей их успеха. Таким себе двигателем личностного прогресса. Но почему тогда Мега-человек, встречая на улице остальных карапузов с той детской песочницы, вновь и вновь пытается переосмыслить жизнь?...
2009
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію