ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.01.12 00:05
Хоч ниє душа, як оголений нерв —
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю, (світ ластиком стер,)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?

Жасминовий день і ожинова ніч,
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч

Ярослав Чорногуз
2026.01.11 18:18
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.

Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --

Віктор Насипаний
2026.01.11 17:40
Сидить хлопчак в селі на лавці біля хати.
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-

Іван Потьомкін
2026.01.11 17:26
Кажуть: є країна
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.

Євген Федчук
2026.01.11 14:23
Ніч була темна. Місяц, хоч зійшов
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п

Олександр Сушко
2026.01.11 13:38
автор Артур Курдіновський

Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,

Борис Костиря
2026.01.11 11:23
Так бракує постійно часу
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.

Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,

Мар'ян Кіхно
2026.01.11 06:54
Мого батька викинули з Національного оркестру народних інструментів за "огидний потяг до грошей". (Як це тоді політично називалося?..) Він влаштувався у музичну школу №9 десь на Круглоуніверситецькій (над Бесарабкою), допрацював до пенсії в одному рван

Олена Побийголод
2026.01.10 22:48
Із Леоніда Сергєєва

– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!

– Так точно, о пів на дев’яту – д

Володимир Мацуцький
2026.01.10 21:10
По українській матері-землі
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»

Олег Герман
2026.01.10 19:57
ДІЙОВІ ОСОБИ: ВІКТОР — чоловік із гострими рисами обличчя та скляним поглядом. Одягнений охайно, але без жодного натяку на моду. Його рухи економні, голос позбавлений модуляцій. АННА — його дружина. Жінка з живою мімікою та нервовими рухами. Вона ви

Борис Костиря
2026.01.10 10:53
Весна ніяк не переможе
І не протиснеться крізь сніг,
Крізь кригу, як через вельможу,
Що кидає дари до ніг.

Так пробивається нестало
Весна крізь перепони зим.
Колись вона таки настане,

Тетяна Левицька
2026.01.10 09:31
Хтось викрутив небо, як прачка ганчірку.
Узимку не віхола — тонни дощу.
Та, як же вмістити всю душу у збірку,
яку я, не знаю навіщо, пишу?

І хто ж потребує мелодії всує?
Та скрапує лірика чуйна з пера:
і сліз повні відра, і слів не бракує —

Микола Дудар
2026.01.10 01:52
Якщо вам нічого «сказать»
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,

Олег Герман
2026.01.10 00:16
Олеся сиділа на балконі пізно ввечері, обгорнута пледом. Вона тримала в руках горнятко з чаєм, яке вже охололо, і стомленим поглядом дивилася на мерехтливі вогні міста. У голові постійно звучав гучний хор: слова матері, глузування сестри, знецінення ліка

С М
2026.01.09 21:12
а чи знаєш за опівнічника
якого не зупиниш ти
а чи знаєш за опівнічника
що двері кухні зачинив
не чинить галасу сторожа
я ~ кіт у чорному плащі
і я зникаю завжди у морок
хай перший півень прокричить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Софія Кримовська (1979) / Вірші

 Ці сходи у небо або на горище
***
Ці сходи у небо або на горище.
Будинок знесуть – то живи.
Бляшанка багаттям горить і чадить ще.
Під стіну з картону й трави
зробив собі ліжко. Пожитки нехитрі,
з якими прийшов у весну.
А літом ти спатимеш інколи в скирті –
думками – в сузір’ях до сну.
По сходах іржавих крокуєш по зорі –
визбируй – для тебе усі!
Захмарилось небо. Пробач. I’m sorry.
Самі лише сльози в руці...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-02-03 20:53:06
Переглядів сторінки твору 6784
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.799 / 5.5  (5.207 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.215 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.01.10 22:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-03 21:19:36 ]
Пружинно и хлёстко ! С ув. В.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-02-03 21:30:42 ]
Дякую, Вітрику Нічний (чи Нічку Вітряна?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-03 21:36:50 ]
)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-02-03 21:44:23 ]
тобто Вітряний)))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-03 21:43:31 ]
Файно, Софійко.
"думками – в сузір’ях до сну." - ось тут може "зі сну"?
"Самі лише сльози в руці..." - "Збираються... сльози в руці"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-02-03 21:45:55 ]
Юрчику, дякую!!!!
Зараз покумекаю і, певне, заміню на Ваш варіант! Дякую красно!!!!!!
А він таки засне.... повітря свіже - от і засне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-03 21:53:43 ]
Вітаю Вас, шановна Софіє.
Ліричний вірш.
Тому не можу не відізватись
Мені здалося, що "влаштовано ліжко". Спеціально перечитав вдруге і втретє. А все одно.
"Собіліжко" - займенник з іменником наче злипаються.
"Лишесльози" - також. І це спондей, наскільки я розумію. Але він якийсь липкий. Ніби щось порушує, на щось впливає.
Дякую за вірш. Це основне.
З повагою,
Г.С.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-02-03 21:55:43 ]
Доброго вечора, Гаррі!
Дякую красно за відгук! Подумаю про липкі місця))))Добре, що не слизькі))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-03 21:56:48 ]
А літом ти спатимеш інколи в скирті
А інколи навіть не сам...
Солодкий-солодкий, звабливий і спритний!
Нікому тебе не віддам...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-02-03 21:59:38 ]
Ніхто віддавати, напевне, не просить,
бо ліжко з картону і скирта ще досі)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-02-03 22:00:24 ]
Дякую, Костю! Сто років не чула! Скучити встигла! Натхнення Тобі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-02-03 22:07:35 ]
Хотіла написати, що у скирту хочу, але бачу, що шановний Костя, також звернув на неї увагу... Гм... Він же ж не сам :о))))
Гарний вірш, Софійко. Хоч сходи іржаві - та все ж по зорі.
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-02-03 22:10:11 ]
Дякую, Яриночко!!!!
Скирта - велика справа! Тепло)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-03 23:41:14 ]
Тону у спирті,
Тоді - у скирті,
Бо там зігріє -
Мрія-Софія.

П.С. Але можна й в Ірпені, на дивані... Почитати одне одному вірші.

А якщо без жартів - глибокий вірш. Щемка така печаль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-02-04 07:53:21 ]
На дивані чи у скирті - то деталі! Аби вірші гарними були!
І поспівати теж можна))))
Дякую, Ярославе! Натхнення Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2010-02-04 08:28:33 ]
Гаррі Сідоров правильно вказав "влаштовоно ліжко". Я ж додам "А по-під стіною з трави і картону". Бо "під стіну" - не вірно. Все інше майтерно і влучно.
З повагою, Олександр


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-02-04 08:38:16 ]
Дякую, Олександре!
Для мене дуже важливі зауваження, адже часом елементарні неточності бувають.... Неуважна я))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-05 01:15:09 ]
дуже гарний вірш, дуже щирий...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-02-05 07:45:12 ]
Дякую!