ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Евгений Волжанский / Вірші

 Кофейный век
Время – улитка, а завтра грядущее –
Где-то меж бабочкою и личинкою.
Месяц рисует кофейною гущею
Ночь вездесущую, небо с горчинкою.

Дом: очи чёрные, вечностеклянные -
Вечноквадратные бредни Малевича.
Левые - трезвые, правые - пьяные.
Сто лет как высохли слёзы их девичьи.

Шепчут беззвучно, что всё уже вылито,
Комнаты, вскрытые скальпелем памяти.
Рыбок души моей мелкой учили там
Пенью, а вышло - одной только грамоте.

Траурный месяц под чёрною шубою,
Чёрный берет приподняв, с неба пялится.
Дом улыбается пастью беззубою -
Словно родная пещера мне скалится.

Знаю: с её саблезубыми тиграми
Я породнился давно. (Окна крестятся.)
Боль и надежду из сердца не выгромить.
(Тычет мне в ноги язык злая лестница.)

Лезу зачем-то сквозь глотку Везувия,
Полуживой, но пока не прожёванный.
Глупость? Конечно. Но сказки безумия
Слаще, чем ясностью день нарисованный.

Двери. Звонок. Тишина – полумёртвая.
И кроманьонец, такой опечаленный:
- Ну.
- Это, кажется… двадцать четвёртая?
- Ну.
- А…
- Она? С киммерийцем отчалила.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-02-06 00:20:17
Переглядів сторінки твору 3519
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.533 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.353 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.11.15 03:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-06 02:18:31 ]
Женя, мне нравится Ваш стиль - несуетностью, некоторой меланхоличностью и достаточной ироничностью.
Что касается этого текста,если для Вас не очень принципиально, какие именно из окон были пьяны, какие трезвы, то с точки зрения благозвучия мне видится вариант "Праввые - трезвые, левые - пьяные." или "Левые - пьяные, правые - трезвые." Просто "правые - пьяные" почему-то напрягает.
И еще (опять же оч. субъективно!) текст ничего бы не потерял без строфы "Знаю..."

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-02-06 16:20:04 ]
Цікаво читається вірш. І взагалі - весь Евгений Волжанский, вельми і вельми цікавий. Але потрібно звикнути до авторського стилю, який, і як на мене теж, продовжує кращі традиції інтелектуальної поезії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-02-07 01:09:07 ]
Лео, мне как раз вот это понравилось почему-то. Звуковое сближение правых с пьяными и левых с трезвыми )) Хотя подумаю ещё.
По поводу той строфы - да, может быть. Но пока что меня её присутствие не напрягает, так что пусть побудет пока здесь :) Может, потом и уберу, но сейчас не хочется..
Спасибо)

Редакції дякую за "традиції" :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-15 10:20:34 ]
Непревзойденные стихи!
Евгений, Вы имеете отношение к медицине?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-02-19 22:34:55 ]
Татьяна, спасибо)
Отношение к медицине - скажем так, мог бы иметь :) Да и хотел когда-то. Но, к сожалению или счастью, не сложилось)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-10-26 05:07:39 ]
а-а-а!...это моя квартира..была..вообще число мое - 24..я и родилась в него же:)..
Вы же-мчужина, мужчина..
Же-ня, я вас буду по чуть-чуть:)...а то крышу сносит
(Вечноквадратные бредни Малевича!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2012-10-28 14:37:42 ]
Ну Вы меня уж совсем в краску вгоняете)
Спасибо большое.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-10-28 14:43:05 ]
"Тучки небесные..." )))- это о ритме. Далее- сплошные спотыкачки по согласным, словам. Да, но это ни к чему не обязывает автора стихо. С ув. В.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2012-10-28 18:40:30 ]
Та да, есть такое дело. Давно это было. А сейчас уже начинать править кажется безнадежной затеей, но оставляю на страницах как дань истории и за первую свежесть, которая вроде бы в нем присутствует и которой почти уже не осталось теперь.