ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.11.04 11:46
Скіфи, кімерійці, чорні маври,
Може, ще арійці — та навряд...
Ми учора лише динозаври,
А тепер — екзистенційний ряд!

Ну, а у майбутньому — отрута,
Ніби рути-м’яти вогка ртуть,
Б’є у скроні часу лють закута,

Кока Черкаський
2026.11.04 11:26
Деякі автори такі кумедні
блокують доступ до свої нєтлєнок
Відкрию їм страшенну таємницю
Їх твори є доступні анонімно

Завжди їх можна прочитати
посміятись
рецензію щоправда не напишеш

Ірина Вовк
2026.11.04 09:26
У Львівській обласній бібліотеці для юнацтва імені Романа Іваничука, що на площі Ринок, відбулася презентація ювілейного перевидання книги «Марія з Магдали» – релігійної драми маловідомого польського поета й драматурга Антона Шандлєровського в українськом

В Горова Леся
2026.11.04 08:10
Листя, що впало на стежку, до сірого стовчене.
Краплі намистом на чорному - срібло на оніксі.
Та несподівано цяткою дрібно тріпоче на
Мокрій обочині клапоть обірваний з коміксів.

Берег. Метелик. Малюк і рука, певно, батькова,
Міцно тримає, а з нею

Віктор Кучерук
2026.11.04 07:19
Важка, велика та холодна
Роса на стеблах і листках
Культур баштанних і городніх,
І на утомлених руках.
Вона така, мабуть, до спеки,
Коли все гине, в'яне, схне, —
Ось-ось, вернувшись іздалека,
Нещадно сонце спалахне.

хома дідим
2026.11.03 23:42
ясно і зрозуміло що не спасуться всі-всі
і сам я не претендую повірте
бо кінець і наступний початок
чогось-там типу-якщо-б
є незмінним а саме
із небес щось потужно шарахне
а тому вочевидь
люблю обіймаю хочу вірити кожен

Кока Черкаський
2026.11.03 14:53
Нам обіцяли дати світло у четвер,
Та знов щось трапилось, і темно дотепер.
Не можу навіть подивитись марахвон,
Ну а без нього в мене дуже кепський сон!

По марахвону нам говорять все, як є:
Ось-ось Москва вже ка-пі-ту-лює!
Лиш треба два-три тижні

Борис Костиря
2026.11.03 13:42
Я іду і падаю у бруді,
Вирвавшися із пасток цупких,
Потонувши у далекім блуді
І промовах скорих, копітких.
Упаду в траву, як у основу,
У буття, початок і кінець,
У самої вічності промову,
Подолавши бісівський вінець.

Вячеслав Руденко
2026.11.03 10:48
В пітьмі по припічку гасали
Чотири чорні павуки,
Було їм припічку замало
І закороткі держаки.
Шляхи до печі, як дороги,
У невідоме знову звуть.
Вони гасали до знемоги,
В печі гула груднева лють.

Віктор Кучерук
2026.11.03 10:35
Багряний жар листків опалих
Підхопить вітер мимохідь
І, капризуючи помалу,
Вони дзвенітимуть, як мідь.
В танку кружлятимуть допоки
Вітрисько має сили й хист
Робити наскоки і скоки,
Іграти, ніби гармоніст.

Ірина Вовк
2026.11.03 08:44
«ДАНТЕ: ОСТАННІЙ ПОГЛЯД РАВЕННИ»

(драматична містерія в голосах на дві дії)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Данте Аліг'єрі (Майстер) – 56-річний поет-вигнанець, що помирає від малярії.
Голос Флоренції – темна, потворна постать у золотій короні, алегоричний обра

хома дідим
2026.11.02 23:38
щодо творів отих неумисних
несумісних із логікою
непричетних до пошуків істин
чи здаються підробкою
бездоганність між іншим у світі
конкурентний протекціонізм
інсталяцій 3-d графіті
кю-ар-коди повсюди скрізь

Володимир Бойко
2026.11.02 22:38
У москалеві присутній синдром вищості, але відсутній синдром вартості. Найбільша небезпека для цивілізації – дикуни, які вважають себе цивілізованими. Дідька чортом не настрашиш, а путіна Трампом. Основні функції диявола нині виконує путін. Об

Іван Потьомкін
2026.11.02 20:59
Розкажи всім, Конотопе,
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі

Ігор Терен
2026.11.02 20:38
Над світом білим почорніли тучі
і любуватися немає чим...
збувається пророче й неминуче,
пооживали фюрери і дуче
і виїдає очі рідний дим.

ІІ
Одні й останні воїни у полі

Артур Курдіновський
2026.11.02 16:24
Поплач дощем, журливий листопаде!
За спогади про вересень пробач!
Твої пісні - не світлі серенади...
Покриєш сумом втомлені левади...
А я - єдиний вдячний твій глядач.
Забувши про весни легку браваду,
Поплач!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Евгений Волжанский / Вірші

 Кофейный век
Время – улитка, а завтра грядущее –
Где-то меж бабочкою и личинкою.
Месяц рисует кофейною гущею
Ночь вездесущую, небо с горчинкою.

Дом: очи чёрные, вечностеклянные -
Вечноквадратные бредни Малевича.
Левые - трезвые, правые - пьяные.
Сто лет как высохли слёзы их девичьи.

Шепчут беззвучно, что всё уже вылито,
Комнаты, вскрытые скальпелем памяти.
Рыбок души моей мелкой учили там
Пенью, а вышло - одной только грамоте.

Траурный месяц под чёрною шубою,
Чёрный берет приподняв, с неба пялится.
Дом улыбается пастью беззубою -
Словно родная пещера мне скалится.

Знаю: с её саблезубыми тиграми
Я породнился давно. (Окна крестятся.)
Боль и надежду из сердца не выгромить.
(Тычет мне в ноги язык злая лестница.)

Лезу зачем-то сквозь глотку Везувия,
Полуживой, но пока не прожёванный.
Глупость? Конечно. Но сказки безумия
Слаще, чем ясностью день нарисованный.

Двери. Звонок. Тишина – полумёртвая.
И кроманьонец, такой опечаленный:
- Ну.
- Это, кажется… двадцать четвёртая?
- Ну.
- А…
- Она? С киммерийцем отчалила.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-02-06 00:20:17
Переглядів сторінки твору 4124
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.533 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.353 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.11.15 03:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-06 02:18:31 ]
Женя, мне нравится Ваш стиль - несуетностью, некоторой меланхоличностью и достаточной ироничностью.
Что касается этого текста,если для Вас не очень принципиально, какие именно из окон были пьяны, какие трезвы, то с точки зрения благозвучия мне видится вариант "Праввые - трезвые, левые - пьяные." или "Левые - пьяные, правые - трезвые." Просто "правые - пьяные" почему-то напрягает.
И еще (опять же оч. субъективно!) текст ничего бы не потерял без строфы "Знаю..."

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-02-06 16:20:04 ]
Цікаво читається вірш. І взагалі - весь Евгений Волжанский, вельми і вельми цікавий. Але потрібно звикнути до авторського стилю, який, і як на мене теж, продовжує кращі традиції інтелектуальної поезії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-02-07 01:09:07 ]
Лео, мне как раз вот это понравилось почему-то. Звуковое сближение правых с пьяными и левых с трезвыми )) Хотя подумаю ещё.
По поводу той строфы - да, может быть. Но пока что меня её присутствие не напрягает, так что пусть побудет пока здесь :) Может, потом и уберу, но сейчас не хочется..
Спасибо)

Редакції дякую за "традиції" :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-15 10:20:34 ]
Непревзойденные стихи!
Евгений, Вы имеете отношение к медицине?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-02-19 22:34:55 ]
Татьяна, спасибо)
Отношение к медицине - скажем так, мог бы иметь :) Да и хотел когда-то. Но, к сожалению или счастью, не сложилось)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-10-26 05:07:39 ]
а-а-а!...это моя квартира..была..вообще число мое - 24..я и родилась в него же:)..
Вы же-мчужина, мужчина..
Же-ня, я вас буду по чуть-чуть:)...а то крышу сносит
(Вечноквадратные бредни Малевича!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2012-10-28 14:37:42 ]
Ну Вы меня уж совсем в краску вгоняете)
Спасибо большое.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-10-28 14:43:05 ]
"Тучки небесные..." )))- это о ритме. Далее- сплошные спотыкачки по согласным, словам. Да, но это ни к чему не обязывает автора стихо. С ув. В.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2012-10-28 18:40:30 ]
Та да, есть такое дело. Давно это было. А сейчас уже начинать править кажется безнадежной затеей, но оставляю на страницах как дань истории и за первую свежесть, которая вроде бы в нем присутствует и которой почти уже не осталось теперь.