ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.

Адель Станіславська
2026.03.13 19:40
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,

що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,

Адель Станіславська
2026.03.13 19:39
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...

На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,

Борис Костиря
2026.03.13 11:42
Не віриться, що перше серпня
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.

Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню

В Горова Леся
2026.03.13 11:36
Щоденно поїзди гудками плакали,
Коли везли вигнанців по землі,
Котра пахтіла кров'ю вурдалакові,
Що жадібно від галасу хмелів.

Хватав жінок, дітей, і люто бавився,
Незнаний звір залісенських боліт,
Гонимий і жадобою і заздрістю

Віктор Кучерук
2026.03.13 05:57
Пересохли джерела натхнення
І озер задоволень нема, -
Маячить за плечима у мене
Без ніяких здобутків сума.
Повисає, мов прапор поразки,
Мов безсилля і слабкості знак, -
Мов закінчення доброї казки,
Яке щойно дошкрябав сяк-так...

С М
2026.03.13 05:08
Осипався із підборіддя мій грим
Занурю печалі у віскі & джин
Приборкувач занапастив свій батіг
І леви замовкли і тигри притихли

Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ей
О вип’єм усі адже клоун помер

Артур Курдіновський
2026.03.12 23:33
Зимова соната лунає красиво,
Сніжинки легенькі пошиють серпанок.
Казкова новела лягає курсивом -
Краплинки надії прикрасять світанок.

Октави небесні співають блакиттю,
Стражденні рядочки запахли зимою.
Ласкаво засяють минулі століття,

Володимир Бойко
2026.03.12 22:48
Себе, коханого, люби,
Люби шалено й емоційно.
Ти найдорожчий і безцінний
Серед безликої юрби.

Себе, коханого, люби,
Не припиняй ні на хвилину,
Нехай думки до себе линуть

Євген Федчук
2026.03.12 17:24
У часи, як в Україні ще чумакували.
Ішли валки чумацькії по Дикому полю,
Випробовували часто мінливую долю,
Бо усякі небезпеки на них там чигали.
Хижаки та ще, не дай Бог, степові пожежі,
Від яких порятуватись було неможливо.
Чи то в балці налетить

Ігор Шоха
2026.03.12 17:01
                    І
Знищує совкове покоління
бог війни, але цупке коріння
пріє – не пани, і не раби,
а розтерте жорнами судьби
і не пересіяне насіння
під орала іншої доби.
Ера воєн вирушає далі,

Артур Курдіновський
2026.03.12 15:16
Я чув, що скоро весняна відлига
Розтопить лід прозоро-кришталевий...
І дійсно! Тануть вже баби зі снігу...
Та серед них немає королеви.

Усупереч весні у серці зимно.
Куди не подивлюсь - нема нікого.
О, руйнівна фантазіє нестримна!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Евгений Волжанский / Вірші

 Кофейный век
Время – улитка, а завтра грядущее –
Где-то меж бабочкою и личинкою.
Месяц рисует кофейною гущею
Ночь вездесущую, небо с горчинкою.

Дом: очи чёрные, вечностеклянные -
Вечноквадратные бредни Малевича.
Левые - трезвые, правые - пьяные.
Сто лет как высохли слёзы их девичьи.

Шепчут беззвучно, что всё уже вылито,
Комнаты, вскрытые скальпелем памяти.
Рыбок души моей мелкой учили там
Пенью, а вышло - одной только грамоте.

Траурный месяц под чёрною шубою,
Чёрный берет приподняв, с неба пялится.
Дом улыбается пастью беззубою -
Словно родная пещера мне скалится.

Знаю: с её саблезубыми тиграми
Я породнился давно. (Окна крестятся.)
Боль и надежду из сердца не выгромить.
(Тычет мне в ноги язык злая лестница.)

Лезу зачем-то сквозь глотку Везувия,
Полуживой, но пока не прожёванный.
Глупость? Конечно. Но сказки безумия
Слаще, чем ясностью день нарисованный.

Двери. Звонок. Тишина – полумёртвая.
И кроманьонец, такой опечаленный:
- Ну.
- Это, кажется… двадцать четвёртая?
- Ну.
- А…
- Она? С киммерийцем отчалила.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-02-06 00:20:17
Переглядів сторінки твору 3841
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.533 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.353 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.11.15 03:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-06 02:18:31 ]
Женя, мне нравится Ваш стиль - несуетностью, некоторой меланхоличностью и достаточной ироничностью.
Что касается этого текста,если для Вас не очень принципиально, какие именно из окон были пьяны, какие трезвы, то с точки зрения благозвучия мне видится вариант "Праввые - трезвые, левые - пьяные." или "Левые - пьяные, правые - трезвые." Просто "правые - пьяные" почему-то напрягает.
И еще (опять же оч. субъективно!) текст ничего бы не потерял без строфы "Знаю..."

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-02-06 16:20:04 ]
Цікаво читається вірш. І взагалі - весь Евгений Волжанский, вельми і вельми цікавий. Але потрібно звикнути до авторського стилю, який, і як на мене теж, продовжує кращі традиції інтелектуальної поезії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-02-07 01:09:07 ]
Лео, мне как раз вот это понравилось почему-то. Звуковое сближение правых с пьяными и левых с трезвыми )) Хотя подумаю ещё.
По поводу той строфы - да, может быть. Но пока что меня её присутствие не напрягает, так что пусть побудет пока здесь :) Может, потом и уберу, но сейчас не хочется..
Спасибо)

Редакції дякую за "традиції" :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-15 10:20:34 ]
Непревзойденные стихи!
Евгений, Вы имеете отношение к медицине?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-02-19 22:34:55 ]
Татьяна, спасибо)
Отношение к медицине - скажем так, мог бы иметь :) Да и хотел когда-то. Но, к сожалению или счастью, не сложилось)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-10-26 05:07:39 ]
а-а-а!...это моя квартира..была..вообще число мое - 24..я и родилась в него же:)..
Вы же-мчужина, мужчина..
Же-ня, я вас буду по чуть-чуть:)...а то крышу сносит
(Вечноквадратные бредни Малевича!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2012-10-28 14:37:42 ]
Ну Вы меня уж совсем в краску вгоняете)
Спасибо большое.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-10-28 14:43:05 ]
"Тучки небесные..." )))- это о ритме. Далее- сплошные спотыкачки по согласным, словам. Да, но это ни к чему не обязывает автора стихо. С ув. В.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2012-10-28 18:40:30 ]
Та да, есть такое дело. Давно это было. А сейчас уже начинать править кажется безнадежной затеей, но оставляю на страницах как дань истории и за первую свежесть, которая вроде бы в нем присутствует и которой почти уже не осталось теперь.