ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.11.12 23:32
* 254 *
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні

Артур Сіренко
2026.11.12 22:33
Надміру попелу
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв

Євген Федчук
2026.11.12 20:29
Куренівська трагедія 13 березня 1961 року
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях

Борис Костиря
2026.11.12 20:24
Плач
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить

Вячеслав Руденко
2026.11.12 15:05
У ранковому серпанку
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,

Юрій Гундарів
2026.11.12 11:02
Леся і Василь на одній сцені
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас… 4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських

Віктор Кучерук
2026.11.12 07:21
* * *
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.

Ірина Вовк
2026.11.12 06:54
Антологія містерій "НА ЗЛАМІ СВІТЛА" (продовження 4)
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»

(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)

Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;

С М
2026.11.11 23:37
Королева-Убивця (Queen)
Замовить Mot et Chandon
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“

Софія Кримовська
2026.11.11 21:38
***
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє

Ігор Терен
2026.11.11 13:37
Ортодоксальний сонет
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.

Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу

Марія Дем'янюк
2026.11.11 10:43
Дякую і прошу
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.

Господи,

Юрій Гундарів
2026.11.11 10:35
Прощальна симфонія Гайдна
Симфонія № 45 (Прощальна) Йозефа Гайдна виконується при свічах, закріплених на пюпітрах музикантів, які у фінальній частині один за одним припиняють грати, гасять свічі й залишають сцену. Згодом сходить зі сцени і диригент. Симфонію дограють лише два музи

Тетяна Левицька
2026.11.11 09:44
Доленосний
Цей погляд, ніби гостре жало,
вколов у серце мовчазне.

— Нічого вам не обіцяла,
тож не бентежте ви мене.
Самотня жінка ще не привід
торкатися її долонь;
з маршрутки на зупинці вийду,

хома дідим
2026.11.11 08:58
* 253 *
вона і він
пишуть навзаєм одне одному
якусь маячню
бо це їхнє уміння саме у цім моменті
ще щось писати
тут головне навязливо
увійти у ритм
зовсім необовязково

Віктор Кучерук
2026.11.11 06:10
* * *
Неспокійний, як вітрисько,
Прудконогий цей хлопчисько,
Що в глибинах небовиду
Таємничо зник без сліду.
Заховався за хмаринку
На якусь одну хвилинку,
Бо за мить повз мене знову
Шмигонув у гай вербовий,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

храм Ковальчук Ярослав Соборний
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Кашеф Анаірда / Вірші

 ,,,
Згораю мовчки
згортаючись у тишу
і відчуваю, що ти не прийдеш
я не п*ю каву
я не пишу вірші
лиш створюю абстрактності
для меж
нові кордони
і паркани втоми
як страшно залишатися самій!!!!!! :(
у подружок уже сини і доні,
а в мене тільки Ти, і то не мій
Твоя дружина -гарна
темноока
твоя дитина - мила і смішна
я ж - злодійка
Святе творіння пекла
Ти не прийдеш...
У тебе ж бо...
:(
СІМ*Я...
Згортаюсь в тишу
і вповзаю в вірші
холодна постіль
кроки сподівань
ЇЇ цілуєш...
А кохаєш іншу
мабуть мене
Мовчи - це такий стан...

Контекст : ***


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2006-09-07 14:42:14
Переглядів сторінки твору 7258
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.613 / 5  (4.462 / 5.06)
* Рейтинг "Майстерень" 4.584 / 5  (4.385 / 5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.793
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-09-07 15:33:12 ]
Цікаве творіння! Викликало у мене безліч запитань. СІМ'Я - перешкода для неї чи для нього? А чи виправдання, чи святиня? Чому вона не здатна на самопожертву заради його вибору?
"Забори втоми" - малося на увазі паркани? Тоді, можливо, краще замінити? Оцінку не ставлю, якщо Ви не пишете віршів :), оскільки огріхи зі складами є. Люблю абстрактності, тому, будь ласка, дайте відповідь на мої запитання, якщо Вам не тяжко і не шкода свого часу. Можна на мій мейл.
З повагою,
Мирослава


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кашеф Анаірда (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-07 15:45:45 ]
Спасибі за "паркани"
Відповідаю:
Сім*я - не перешкода, а константна рутина для ньго, відчуття обов*язку і т. д.
Вибір? А нема вибору, хоч ідеалісти вважають, що він є завжди. Не можна вибирати на якій нозі краще ходити на правій чи на лівій (це його ситуація)... Розумієте? :( Не можна :(
А Ви запитання ставте мені навіть приємно відповідати!
З повагою,
Скарлетт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-09-07 16:09:49 ]
Дякую за відповіді!
Розумію.., але чомусь видається, що це її погляд на нього, бажаний погляд. Якщо він не може обрати, то чи вона не здатна допомогти йому, зробити вибір за нього? Думаєте, відітне вона таким чином йому ногу? Миттєва смерть, можливо, краща за повільні страждання, її страждання. Вона, виходить,пристосувалась жити так, як йому зручно. Кохання?Він теж страждає? Сумно... А що їй приносить радість, окрім нього?

З повагою,
Мирослава


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кашеф Анаірда (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-08 10:03:51 ]
Робота, випадкові халтурки, придбані книжки, середньовічна музика, театр, ароматичні палички...
Радостей багато...
А чи помітили Ви, що серед них не була вказана радість Кохання? Не була... Він може обрати, мо-о-оже-е-е-е, колись... Не знаю кому буде краще від того вибору: їй - а що воно їй дасть, йому - зненавидить дитина. І так воно триває... Звичайно їй хочеться зранку прокидатись в його обіймах, та подекуди вона має таке щастя, чи готова вона до більшого... вона сама не знає.
Щода радощів Кохання про них вона пише, ними вона живе, дихає, передуває, мислить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-08 10:59:17 ]
Твір написаний легко (як на мене, достатньо професійно).
Але сюжет на "2". Куди дійде поезія та лірика, коли писатимемо
про злочини, як щось повсякденне? "Товаришу прокурор, я маніак,
вбив 5 діток, але мовчіть, то такий стан". Де думки про високе?
Вони готуються до виходу на радіо "Шансон"? Ми знаходимо випрадання нашій
приземленості, тим, що живі люди і маємо інстинкти. Лише за це можна
поставити "2" Вашому творінню.(:-)

З повагою,
любитель поезії Анатолій Шаповал.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-08 12:21:41 ]
У продовження дискусії. В мене таке враження, що коли вірш містить багато особистого, то він завжди якось "невірно" сприймається. Бо людині (читачу) важко прийняти особисте іншої людини (автора). Але ж як бути без особистого? Де шукати міжособисте?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-08 12:47:55 ]
(:-).Дякую за відповідь.(:-).
Так, почуття, а не різнокаліберні інстинкти.
Згоден, людські почуття - це високе.
Але ті почуття, які виховуєш у собі( вирощуєш), а не ті, з якими невсилі
боротися, плентаєшся
у них на ланцюжку, вішаючи їм аби-які крила земного блаженства, буденних насолод.
"5 діток"- порівняння, яке мимовільно спало на клавіші моєї клавіатури.
( я хотів підсилити думку про те, що починаються злочини з непомітного,
а закінчуються невідворотним). Я не зосереджую увагу на тому, що Ви
жінка, я чоловік. Душа, почуття, "високе" не має статевих ознак.
Ми всі робимо"дослідницькі вчинки" по життю, переживаємо,
кохаємо, часто помиляємося.
Різнимося лише ставленням до власних вчинків. (:-).
Ви гарно пишете, Ваші твори не залишають читача байдужим. А це головне.

З повагою,
любитель поезії Анатолій Шаповал.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кашеф Анаірда (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-08 12:59:44 ]
Я пишу душою, ось о тому воно і проникає в душу. Я вже є на цьому сайті під іншим іменем, справжнім, просто під чужим легше це публікувати... не щоб всі знали шо се моя душа і ...
І загалом шо се я така грішна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-08 20:27:02 ]
Що вірш гарнимй і чесний - однозначно. Що вражає - видно по кількості коментарів. А ось ситуація - стандартна: "У мене тільки Ти і то не мій". А для котрогось ви не його. Обідно. Вкотре йдемо по колу "любовного трикутника" і нема на те ради.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Рим (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-09 16:00:08 ]
Якби то, Жорже, тільки трикутник! :)
Як гарно: "А кохаєш іншу
мабуть мене" ! З легкою барвинкою неоднозначності, й, разом із тим, жіночої впевненості у своїй красі. Тут явно про перевагу одних феромонів над іншими? :)
І це динаміка життя! Де такі калейдоскопічні комбінації складаються, що просто диво бере. Не маю на увазі манівці "розпусти", маю на увазі Промисел, що зводить і розлучає людей. І хіба можемо ми так догматично сказати - "це не дозволено!, Це злочин!?" Раз є, значить передбачено і дозволено звище. І мірою є Краса, і Творчість, і Плоди (кохання в т.ч.). І на цих сторінках ми говоримо про плоди поетичні, і церковні догми тут не є останнім і вирішальним авторитетом. Швидше таким авторитетом є метелик за вікном, кішка, що дивиться на цього метлика, і дворовий кіт, що напружено глядить на цю кицю у вікні :)
"Мовчи - це такий стан..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Шуст (Л.П./Л.П.) [ 2006-09-09 19:40:04 ]
Чи була б взагалі поезія, Майстре, якби не почуття?
Гріх чи ні, звичайно, судити Богу (ми ж тут всі по землі ходимо), бо краса, так як і той метелик, справді вищою силою створені, і душа, що вміє так кохати, неймовірно прекрасна. От “стан” вже не такий чудовий. У рядку "А кохаєш іншу, мабуть мене" все таки присутнє оце Мабуть. Бо тут ще є та друга, яка також кохає. І сімя це не тільки рутина а й Різдвяна ялинка на яку вішаються цукерки для дитини, разом збудований дім чи посаджений сад, пусті сварки і солодке примирення, тобто життя. У нього це є, тільки не з Нею, а з тою яку він оберігає від болю, дозволяючи Їй (коханці) випивати гірку чашу за всі трьох (хто випив цю чашу до дна знає про що пише). Кого він так насправді кохає? Мабуть себе у цьому своєму житті, так само як і той кіт, якого часом зовсім не цікавлять кицині метелики.
Залишити все без змін і згоріти дотла чи наважитись вступити в невідомість - вирішувати Їй. На це власне і дана людині Богом вільна воля, щоб вибрати могла у посланих звище ситуіціях.
І віра в ту силу яка створила метелика, нічого спільного з догмами немає, та без неї чомусь ніяк не ввійти в країну мрій що щастям називається. А зірок тут, у цій країні, справді вдвічі більше, повірте наслово.

Вірші ж ваші, дорога авторко, просто надзвичайні, незалежно від імені яким їх підписуєте


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-09-11 08:20:35 ]
Перепрошую, шановна Скарлетт, що зачепила одвічну тему. Мені були цікавими переживання головних героїв Вашого твору Вашими очима поміж рядків. Я передчувала, що у відкритості обговорень здійметься такий собі бунт нерозуміння, який проявився словами Анатолія, хоча не всі чоловіки прийняли його позицію (приємно). Я Вас, Скарлетт, чудово розумію і такі вірші потрібні! І знаєте, не бійтеся бути собою, невже ми тільки у цьому можемо бути грішними ангелами? Не таїть на мене зла, будь ласка. Успіхів і творчого Вам натхнення!

З повагою,
Мирослава


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-11 16:01:28 ]
Бунт нерозуміння, який проявився моїми словами?
Пані Меленчук Мирослава, а Ви зрозуміли те, про що я писав.
Пояснюю ще раз для "детей природы". Мене
всьо-навсього схвилювала деталь, яка написана між тим самим міжряддям. Цікаво, чому жінка, матір (майбутня матір), знаючи любов до дітей, розквіту життя, відстоюючи її перед чоловіками (бо останні в цьому ані-чогісінько не тямлять), записується в"ряди" коханок про все забуває. Подарувавши планеті "нову квіточку", нове життя, народивши щастя, гадає, що має право на "рівновагу"— забрати щастя у якоїсь "квіточки"—розвалити сім`ю. Вам це видалося дивним— це Ваша справа(це може пояснюватися тим, що ви ще, як і Скарлетт О Харра, ще не матір).Я поважаю Вашу думку. Але не второпаю, чому мої попередні коментарі видалися для Вас непорозумінням? Гадаю, років Вам не більше, ніж мені, або Ви просто невічлива тітонька.
З повагою,
любитель поезії Анатолій Шаповал.
P.S.Якщо маєте, що відповісти, то пишіть відповідь під будь-яким моїм витвором. А
то мені наступного разу буде незручно займати чаруючий коментер-простір пані Скарлетт О Харра повідомленнями, які Їх все менше і менше стосусуються.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2006-09-17 11:56:05 ]
Правда, схоже, що зараз він виступає під іншим іменем, але акцент той самий:)
(Це щодо коментарів Анатолія)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-09-25 09:46:34 ]
(:-). Не ображайтеся.(:-)