ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Катерина Савельєва
2026.07.16 00:05
Лiто пасма свої розпустило,
I босонiж по скелi пройшло.
Рiзнотрав'ям думки закрутило
I мене ненароком знайшло.

Вiкна й дверi вiдкритi навколо,
Пробiгають хвилини тепла.
Мiсяць дивиться ввечерi кволо

Семен Санніков
2026.07.15 23:19
Вони здравствують за цією веб-адресою, поки автором формується або редагується (хз) сама його сторінка. Він радив і мені натискать на підкреслене, і воно піддається цій нескладній дії ©

С М
2026.07.15 16:52
ліжко те ж, і оцей лазарет
кажи, сестро морфін, що я дочікуюся тебе
бо я не певний, чи дотягну знов
о, пробач, я слабий, давно

і крики сирени усе лунають межи скронь
кажи, сестро морфін, коли почався цей полон
як же я потрапив до цих місць

Вячеслав Руденко
2026.07.15 13:15
шерехи шашелю чує горище крізь сон
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут

Борис Костиря
2026.07.15 12:58
Хай ліпше я не висплюсь і змарнілий
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н

В Горова Леся
2026.07.15 12:58
Сідає сонце і у полі тоне,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.

А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,

хома дідим
2026.07.15 12:40
найбільш морочить саме те
чого немає поки
й чи буде невідомо теж
й наскільки все це пофіг
у дзеркалі чи просто склі
відбите щось минуле
за чим жалітимеш собі
а всі давно забули

Іван Потьомкін
2026.07.15 12:06
Як поєднали їх в один святковий день?
Не були ж друзями вони.
Ба! Найчастіше – сперечались.
Хоча б і тоді, як Павло загостював
В Петра на два тижні в Єрусалимі.
Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
Всевишнього обра

Тетяна Левицька
2026.07.15 11:12
Це ще не все, мій милосердний?
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.

Роксолана Вірлан
2026.07.15 07:17
Дивуюся, а може й не дивуюсь,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.

Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,

Віктор Кучерук
2026.07.15 06:49
Хоч малорухомий
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...

Ірина Вовк
2026.07.15 05:49
СПАЛАХ П’ЯТИЙ. ПОВЕРНЕННЯ ЛАСТІВКИ За вікном-бійницею завірюха раптом почала вщухати. Дике завивання вітру змінилося на глибоку, заворожуючу тишу різдвяних зимових Альп. Останні зерна піску в годиннику її життя стрімко падали донизу. Боян підвівся з

Мирон Шагало
2026.07.14 21:46
Громаддя
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!

Роксолана Вірлан
2026.07.14 15:09
Осердна Суть моя - не вперше в тілі -
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.

Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,

Борис Костиря
2026.07.14 13:19
Прибрали ялинку з центральної площі.
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.

Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю

Тетяна Левицька
2026.07.14 13:08
По ограді плющ плететься,
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлька Гриценко (1990) / Вірші / Римами...

 Симфонія

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-02-22 17:28:24
Переглядів сторінки твору 22489
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.703 / 5.25  (4.877 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 4.618 / 5.25  (4.717 / 5.32)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Еротична поезія
Автор востаннє на сайті 2016.02.12 21:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-22 19:46:08 ]
Віршик написався
Хтось налигався
Тільки не ми
від
те
кі
ли
)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-22 19:47:34 ]
;) текілу закусювати Вітром, а сочок - текілою ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-22 19:51:28 ]
Все починалося з текіли...
І розсипАлось на губах.
Обоє вирватись хотіли.
Стираючи з обличчя страх...

ха, зараз вийде ще один збочнеий віршик))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-22 20:00:24 ]
На те й вона текіла
аби си файно всіли
і мліли, грілись, гріли
цитринов закусили...
Бутруньо - ловелас...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-22 20:01:03 ]
Йой - Вітруньо, канєшна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-22 20:17:11 ]
Та страх зостався на обличчі,
І ми полізли під диван.
О, сексуальне потойбіччя!
Симфонія прекрасних дам.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-22 22:34:28 ]
А під диваном павутиння,
А під диваном купа пилу!
Та Вітер пригортає милу
І згадує про се донині :р


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-22 22:55:49 ]
а зранку було похмілля)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Соломійка Бехт (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-23 08:46:23 ]
у Вас така еротична поезія, Левицька-Холодна просто відпочиває порівняно з Вами!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-02-23 17:54:18 ]
Може замість "А тепер" - "А нині безнадійно хвора"? "Бери мене"...

Оце я розумію, твір відповідає тематиці рубрики, звичайно, можна дошліфувати, але і до цього прийде колись час...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-23 17:55:57 ]
зараз поміняю) дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-23 18:00:33 ]
Може, хтось підкаже бідному Лео, від чого у цьому тексті всі в такому захваті? Хоч сотню разів скажи: "слизьке і не таке вже солодке", еротика від цього не з"явиться. Чи відтепер ознакою еротики стали вигуки: "Візьми мене"? Краще вже відверто сороміцькі вірші писати.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-02-23 19:55:56 ]
Ось-ось, - бідний бо "чому", а чому - бо "бідний"! :)
Шановний Лео, та відкрийте свої ясні очі на статус авторки! Написано ж "Любитель поезії" - вчиться юна леді, себе згадайте в цьому віці.

Прошу шановних критиків-аналітиків бути АДЕКВАТНИМИ. Від Пушкіних вимагайте пушкінське, від Фішбейнів - фішбейнівське, від Костенко - костенківське, а від скромних учнів чогось еталонного - завчасно.

Це, до речі, найбільша наша проблема на ПМ - адекватність. :(
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-23 20:13:16 ]
У віці юної леді Лео волів робити те, про що пише юна леді :)
То, може, шановна Редакція підкаже, чого вимагати від "скромних учнів"? Ми ж не про техніку віршування, правда?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-02-23 20:31:50 ]
Адекватності, шановний Лео! :)
Ми бачимо статус автора, ми бачимо скільки йому років - цього достатньо аби знати на яку висоту підіймати планку вимог.

А вимога в поезії одна - ПРАВДИВІСТЬ і ЩИРІСТЬ. Бо правдивість - це вже Божественність, а Божественність завжди красива і досконала.
Ось гляньте на тих, хто постулює "гру", на Юрія Андруховича , наприклад. І де нині Андрухович і де Поезія?
Тобто, якщо виключити тупиковий напрямок "гри", виключити "наче поезію", то й отримаємо реальні критерії і вимоги до всіх рівнів і всіх вікових категорій. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-23 20:42:49 ]
ПРАВДИВІСТЬ і ЩИРІСТЬ - чудово, звісно. Але, на мій скромний розсуд, для такого специфічного явища, як поезія, цього не достатньо. Інакше чим вона - поезія - відрізнятиметься, скажімо, від політичного огляда чи просто гарної прози? Та нічим.
Хоча погоджуюсь, що вік приносить свої результати. Але тим важніше вже на початку мати гарні орієнтири, які б відрізнялися від "свого розуміння прекрасного". Ну, хоча б заради того, щоби було, куди зростати :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-02-23 22:59:15 ]
Правдивість над усе, інша справа, що вона важко дається. Це як думка, додумана далі, аніж додумувалася вона раніше. Ось маємо, наприклад, Бродського Йосифа, який жахався своїх юних творів, і дякував радянській цензурі, що не пропустила оте все на світ. А ось далі, той бо Бродський, просто йшов трохи далі за інших у розкритті думок, вервиць образів, їх взаємозв'язків - тобто подавав правду повніше, а виходило і красивіше! І не тільки він це робив, звичайно.
Юні таланти часто вважають, що потрібно "просто" підбирати незвичну риму, незвичний образ, здивувати, зіграти - але ж нічого подібного! Профанація, незнання предмету завжди відчується - натомість, вистачає більше правди у потрібному напрямку - а правда це і точне використання слів, означень, кольорів, ритму...

Тому, особисто мені, миліша правдива простота молодого автора, аніж його надуманість, його неправдивість...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-23 23:25:50 ]
Іноді простота гірше самі знаєте чого :)
А правдивість почуттів (і особливо відображення їх, вербалізація) не залежить напряму від кількості і якості пережитого. Тобто, звісно, не залежить у тих, хто намагається віршувати. І Бродський виріс як поет на великому культурному підґрунті.
І "правда" або "знання матеріалу" має, на мою скромну думку, проходити такий фільтр, перш ніж потрапить на папір або на очі читачам. Інакше такі "юні леді і джентльмени" так і не відійдуть від такого "розуміння прекрасного".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-02-24 10:13:13 ]

Взагалі, я з вами згідний, хоча йдеться взагалі про правдивість, і почуття там, як на мене, далеко не найголовніше.

І важливий досвід, але це не той випадок, коли за романтичної епохи автор описував тільки те, що з ним сталося, або про що він чув. Можна сказати, що усе це залишилося нині на рівні "молодих авторів", мистецтво поезія і дійсно пішло значно далі. Нині досвід автора-майстра працює вже зі всім масивом мови (різних мов), і сюжети і рішення йому дає сама мова, і тут вимоги до правдивості ще вищі. Той фільтр душі, єства, інтелектуальної чутливості стає неймовірно важливим фактором. І це відразу відчувається - є таке, чи немає, правда? Особливо примітивно на тлі справжності мистецтва виглядають ті, що постулюють "гру", як основне. Такі і залишаються назавжди "наче авторами". Зрозуміло, що для юних ці небезпеки ще попереду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-23 18:03:43 ]
можу сказати вам, Лео, що у кожного своє бачення прекрасного. У мене воно таке.


1   2   3   4   Переглянути все