ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.31 21:49
Стоїш на крутому березі,
дивишся у воду
і опускаєш у неї
пожовкле листя і квіти,
як листи в невідомість.
Чи дістануться вони адресата?
Хто буде цим адресатом?
Бог чи зруйноване обличчя часу?

Сергій СергійКо
2025.10.31 21:06
Сприймай її надійним обладунком,
Бо й у речей складні бувають ролі –
Стають, зненацька, цінним подарунком.
Тому – моя, як приклад, парасоля.
Мене охороняла від негоди
Багато років, віддано служила,
Долаючи зі мною перешкоди,
Та вже мене частинку ст

Юрій Лазірко
2025.10.31 20:53
Я пригадую - розчиняюся у думках...
Неприковані, млосні спомини... вічний блюз...
Ніжні дотики, затамовані на устах...
і не знаю я - чи ще дихаю, бо боюсь:
розгубити тебе намистинами пасії,
перекроїти час - зодягнутися в згаслого дим...
Я сумую і су

Ярослав Чорногуз
2025.10.31 17:23
Нарешті я ізнову на Природі,
Колише тишу ніжний вітерець.
Вистукує морзянку на колоді
Завзято-щемно дятел-молодець.

Нарешті літо бабине всміхнулось,
І золотом обсипало мене.
І дивовижним шумовинням чулим

Микола Дудар
2025.10.31 14:49
А дивовижа поруч майже
Хтось стелить шлях без перепон
Можливо вже вона підскаже,
Чому тебе так нудить від корон…
2.
Чому тобі до серця ближче
Та значимость, з ім’ям коротким: Вірш
Нема такої сили, щоби знищить

Іван Потьомкін
2025.10.31 11:03
Якби мені дано було від Бога
Мать справу з фарбами – не зі словами,
Я б зміг доповнити Чюрльоніса й Ван Гога
У царині, що зветься Деревами.
Я б показав на полотні німому,
Як поспліталися вони в екстазі,
Як посхилялися на тиху перемову,
Часом вчуваю

Борис Костиря
2025.10.30 21:33
Знімаєш чорні окуляри
І дивишся на сонце так,
Немов на лицаря Каяли,
Що подає таємний знак.

Дивитися у вічі правді,
У вічі істині сумній,
Мов пережити час розправи,

Євген Федчук
2025.10.30 20:00
А знаєте, - то вже Петро озвавсь, -
Я ж у Котельві був тамтого року,
Як москалі упхались з того боку
І Ромодан нас облягати взявсь.
Про те Мирон словечком лиш згадав,
Мені б хотілось більше розказати,
Як боронились ми від супостата,
Як Ромодан від

Юрко Бужанин
2025.10.30 18:21
Землетруси, повені, цунамі,
Ще дощів кислотних дикі танці...
Це земля здригається під нами,
Атмосфера з нею в резонансі.

Смог і смерчі, різні катастрофи –
Вдосталь уже знаків Провидіння.
Руйнуватиме свій Світ допоки

Павло Сікорський
2025.10.30 11:18
Люблю, коли біцухами натягую футболку,
Іду, такий, по вулиці — знімаю собі тьолку.

Сергій Губерначук
2025.10.30 10:52
«На вікні свіча миготіла»…
Мати дитинча мовчки їла,
їла-доїдала.
Смачно чи не смачно було,
але всі про те вже забули.
Україна салом заросла!

Пнеться в матки пузо вгору

Микола Дудар
2025.10.30 10:03
Мені би трішечки б тепла
Твоїх очей і губ, не проти?
І ти щоб пахла і цвіла…
Дай Боже, знати
До суботи…

Мені би спокою… мені б…
І бажано, щоб без сюрпризів

Іван Потьомкін
2025.10.29 22:28
Не вслухаюсь в гамір дітвори,
у гомінкі перепалки дорослих,
а от пронизливі надривні
зойки амбулансів тривожать серце,
і на їхній одчайдушний клич
пошепки Всевишнього прошу,
щоб швидше добрались до мети,
і потерпілого вдалося врятувати.

Борис Костиря
2025.10.29 21:47
Старий зруйнований парк
ніби після запеклого бою.
Старі атракціони й будівлі
зносять, утворюючи пустку,
яку нічим заповнити,
яка волає до нас усіх,
яка ставить питання,
на які неможливо відповісти,

С М
2025.10.29 18:32
Вже гарненькі дівчатка у ліжку, мабуть
Вітці сього міста намагаються, жмуть
Щоб коня Пола Ревіра реінкарнуть
А містечку – чого нервувати

Душа Бели Стар поглум передає
Єзавелі-черниці й та шалено плете
Півперуку для Різника-Джека що є

Сергій СергійКо
2025.10.29 17:54
Народжуються десь, а може поруч,
Цнотливі та незаймані слова.
Та де шукати? Спереду, праворуч?
Як завжди таємниця вікова.
Промовить хто, почуєш їх від кого?
Як лине недоторкана трава
До сонця. Так торуємо дорогу
До тих, хто має справжні почуття,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Зелененька / Вірші

 ***

Альбоми снів купила у бомжа ,
то на вагу – лише одна цигарка.
Я не палю, ховаю про запас,
у мене ж бо на виріст маринарка.
У ній півсвіту лащиться дощем,
до щему – квіти, зведені дилеми.
І тіні вишень правдою цвітуть,
і тіні проса вписують катрени.
Зайці вухаті вусики прядуть,
суничне листя пахне до кохання.
Так, ніби клоунеса – я й не я,
бо вії сині – начебто зізнання.
А очі хворі запахом журби,
а серце пряне, бубликів і кмину
несу три жмені, важко від кишень,
але по них угадую людину.
Зате годинник бавиться в руці
по п’ятирічці, по маленькій стрічці,
бо десь мене дарма чекає твіст
і черевики, і квитки до Ніцци.
Я помандрую в тишу, ледь за крок,
у маринарці – літо перепріле.
А десь блукає, палить осінь бомж.
І листя світу падає прозріле.

2010

ПРИМІТКА
Бомж (розм.) – бездомна, безпритульна людина без певного місця проживання.
Довідка:
Нові слова та значення: Словник / Ін-т укр. мови НАН України; уклали Л.В. Туровська, Л.М. Висилькова. – К.: Довіра, 2009. – 271с. – С.38.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-02-24 11:15:09
Переглядів сторінки твору 4849
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.017 / 5.5  (5.230 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.140 / 5.56)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.12.11 15:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-24 11:40:56 ]
А я ніколи не знав, що суничне листя пахне до кохання. Класно! Хочу весну!
А ще я хочу сказати, що дивний якийсь період у нас тепер - всі кудись хочуть їхати. Я опублікував вірш "Відвідати Відень", Олексій Тичко хоче в Париж, а тебе чекають квитки до Ніцци...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-02-25 18:48:22 ]
Дякую, пане Василю! Так, пахне саме до кохання!)Дуже уважні у Вас міркування, особливо щодо переміщення поетів віртуальним простором, - згадала собі бажання поетів-вісімдесятників померти в Парижі ("Ми помремо в Парижі..." - написала Наталка Білоцерківець, і то стало гаслом антології поезії 80-их).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-25 18:50:59 ]
от вона якраз писала, щи ми помрем не в Парижі)) дослівно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-02-24 11:47:18 ]
мммм... "очі хворі запахом журби". який красивий образ! цей запах іноді треба перебивати ароматом цибулі, щоби всі думали, що сльози саме від неї.
чудовий вірш!
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-02-25 18:50:44 ]
Дякую, Яриночко!
Будемо заримовувати цибульку, вона зараз саме до моєї застуди! )
Хай нас лікує поезія.
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-03-01 10:46:04 ]
Пане Михасю, в антології, яку я згадала, - без частки не.
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-02-24 11:51:45 ]
Цікаві образи в колекції маринарки на виріст:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-02-25 18:54:16 ]
Дяка, Зоряночко! Вирішила цією мініатюрою продовжити дискурс дивака в рідній літературі (те, що почали у прозі Григір Тютюнник і Євген Гуцало в 60-их) - чи вже... дивачки?! ) ...
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-24 12:03:03 ]
Містка маринарка. І різнобарвна.
Але ж цікаво ті альбоми погортати, правда?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-02-25 18:56:24 ]
Містка. Різнобарвна. Цікаво. Й ти помістишся... (я худенька) ))) Жартую.
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-24 14:15:26 ]
Гарно, бо присутні багато живих предметів і явищ, яким зовсім не тісно, - вони не штурхаються боками. Вони писутні не штучно. Ось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-02-25 18:59:09 ]
Дякую, пані Ірино, за відгук!
Отже, за нештучність! І щоби не штурхатися боками у світі матеріальних цінностей і чеснот.
Щиро Ваш читач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-02-24 15:16:32 ]
Іро, дуже гарно! І образи дорогі, і кишені щедрі, і душа багата! І цінності - вічні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-02-25 18:59:55 ]
Дякую, Оленочко! Дуже теплий відгук.
Тепло. Щиро.