ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2026.02.13 14:57
Столиця України знову під шквалом ракетних ударів.
Тисячі киян у п‘ятнадцятиградусні морози лишилися без тепла, без електрики, без води.
У ХХI столітті варварськими методами чиниться справжній геноцид проти мирних людей - стариків, дітей, вагітних жінок

Пиріжкарня Асорті
2026.02.13 10:25
Протокол 01/02.2026 від тринадцятого лютого поточного року. Місце проведення — Головний офіс. Спостерігається поле образів, в якому сакральне, космічне й наукове не стільки з’єднані логічно, як взаємно взаємно розчиняються. "Миро" як ритуальна суб

Борис Костиря
2026.02.13 10:21
Я бачу в полоні минулих років
Своїх сьогоденних знайомих.
Вони подолали великий розрив
Епох і часів невідомих.

Ну звідки вони там узятись могли
У зовсім далекій епосі?
Знамена і гасла стоїчно несли,

Олена Побийголод
2026.02.13 07:49
Із Леоніда Сергєєва

Починає світлий образ Тещі:
Ну, от і слава Богу, розписали.
Сідайте, гості-гостеньки, за стіл!
Ослін займе, звичайно, баба Валя,
якраз із дідом Петриком навпіл!

Віктор Кучерук
2026.02.13 06:43
Злісні ракетні удари
Горе раз-по-раз несуть, -
Запах дошкульного гару
Легко породжує сум.
Скрізь повибивані вікна,
Скрипи розкритих дверей, -
Нищать роками без ліку
Орки невинних людей.

С М
2026.02.13 03:10
Я – той
Ким він є, так само
Ти – той, ким я є
І ми всі разом

Бачте, свиня
Тікає від ножа
Або летить

Іван Потьомкін
2026.02.12 19:13
Заграйте, Маестро Перельмане ,
«Наспіви циганські» з Сарасате .
А поки настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту в моєму диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на

Сергій Губерначук
2026.02.12 18:03
У джунґлях я на тигра наступив,
і все довкола стало враз смугастим,
цей жах мене злякав і притупив –
сон зник – і в пащі я не встиг пропасти.

На ковзанах лечу по кризі я,
яка вже надломилася на краї;
ось ріже лід, ось-ось підводний яр –

Євген Федчук
2026.02.12 17:32
Серед степу в глухій балці багаття палає.
Утомився, зупинився козак, спочиває.
Коня пустив, хай пасеться – трави у достатку.
Сам сидить та на сорочці пришиває латку.
Вже подерлася сорочка, на тілі зіпріла.
Давно уже козаченьки в похід не ходили.
Нем

Борис Костиря
2026.02.12 11:59
Я піду крізь дощ, і град, і бурі.
Я піду крізь болі лихоліть.
Я піду крізь снігу кучугури,
Щоб пізнати глибину століть.

Я пройду випробування світу,
Пастку сатани, вогонь проклять,
Продерусь крізь зарості і віти,

В Горова Леся
2026.02.12 10:31
Мила подруго, сестро чи мамо старенька й недужа
У холодному домі, де зимно від вікон і стін,
У замерзлому місті, де небо тривогами тужить,
Там усе, що ти мала, поставила доля на кін.

Найрідніші твої опинились у кроці до прірви.
А усе, що бажалос

Микола Дудар
2026.02.12 09:18
Тужать не дужі… очі нужденних…
Боже, байдужі… гори консервних
Дико прикуті, зморені горем.
Прадід забутий без обговорень.
В сходах безсмерття панство панує,
А у конвертах старість сумує…
Тужаться дужі… тож небезпека?
Боже, байдужі… небом лелеки…

Віктор Насипаний
2026.02.12 09:03
Нині в класі про прикмети
Завели розмову:
Що це значить, як знайдеш ти
Враз стару підкову?

Всі мовчать. Один сміється:
- Певно, хитрість є там.
Бо мені чогось здається, -

Лесь Коваль
2026.02.11 22:42
Зима шаліла - її лютий половинив,
прохожі куталися, ковзали і грузли,
а ми щасливі у тенетах хуртовини
стояли осторонь від всіх.
Землею
Тузли.

З твоїх очей на білий сніг летіли іскри.

Ярослав Чорногуз
2026.02.11 19:48
Он засяяв сніг за віконечком,
Пішли іскорки у танок,
Народилося ясне сонечко –
Молодесенький Божич - Бог.

І надворі вже дні погожії,
Знову більшає білий день.
Прибуває нам сила Божая,

Юрко Бужанин
2026.02.11 12:29
Арчі —
мій малий читирилапий друг —
завершив свій ранковий ритуал
на газоні біля під’їзду.
Потім він подивився на мене
цими вологими очима,
у яких —
і любов, і виклик,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Лелієм докори сумні
Образ твору Як часто Небо ми картаєм,
За всі невдачі, долю злу,
Любов у душах спопеляєм,
Ковтаючи гірку золу...
За що? – шлемо Творцю питання
Чому? – а відповідь - німа...
І гинуть наші сподівання,
І застилає світ пітьма…
І хрест стає тяжким без міри,
І в серці закипа злобА,
І не стає у ньому віри,
І не стає у нім тепла…

Хіба ж не дав достатньо сили?
Чи розуму, чи почуття,
Щоби хреста свого носили,
Котрий майструєм за життя?
Думки, слова, ба, навіть вчинки
собі обрали ми самі,
А що гіркими є пожинки...
Лелієм докори сумні.

05.02.10




Найвища оцінка Ірина Кримська 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Валерій Хмельницький 5.25 Майстер-клас / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-03-03 20:28:08
Переглядів сторінки твору 6363
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.098 / 5.38  (4.930 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.035 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.802
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.04.21 22:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-03 21:14:24 ]
Отож...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-03-03 22:20:27 ]
Дякую.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-03 22:05:43 ]
Сумна філософія, але правдива...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-03-03 22:22:01 ]
Спасибі за розуміння.
Рада Вам.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-03 22:48:22 ]
Іноді треба й посумувати, потім приходить просвітлення! Коли суцільне свято - воно само себе вичерпує.
Дякую за цей філософський сум.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-03-03 23:15:41 ]
Ви праві, пане Ярославе, у житті є місце радості, є місце й суму. Тим воно, життя наше, й цінне.
Дякую Вам, за тепло Вашого проникливого серця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-04 09:40:59 ]
Ні не потрібно картати себе - жити далі і подальшими діями спокутувати попередні.
Чого і Вам бажаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-03-04 09:58:44 ]
Дякую, Віталію!:)
У цьому вірші я дещо узагальнила, не маючи нікого конкретно на увазі. Бо усі, час від часу, і я не виняток, задаються подібними запитаннями, часто невдоволені власним життям і подіями в ньому, якби відсторонюючись від власної відповідальності за власні дії, думки, слова і т.п..:)
А виник він, як експромт на вірш одного автора на іншому сайті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-04 10:07:34 ]
Оце точно! Часто в своїх прорахунках звинувачуємо інших, а найчастіше - Небо... Бо вигідно - і я невинний, і звідти апеляцію не подадуть на позов :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-03-04 10:47:24 ]
Ще би чітко усвідомити, що подібні дії і таке відношення, аналогічні трясовині...
Дякую щиро!
Рада візиту!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-03-04 10:20:54 ]
чому золу, а не сльозу ?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-03-04 10:44:05 ]
Золу від спаленої любові, пане Анатолію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-03-04 10:36:08 ]
А більшість із нас саме такі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-03-04 10:48:26 ]
Дякую за візит і розуміння, пане Василю!
Рада Вам.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-04 12:57:54 ]
"Вбивши свого ворога в собі, почав ЖИТИ" І.Міф
Привіт, Адель. Мудрий вірш. Сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-03-04 15:51:58 ]
Приємно, Ігоре. Дякую!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-03-04 13:28:52 ]
C'est la vie...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-03-04 15:55:57 ]
І ми, пане Валерію, докладаємо немало зусиль, аби воно таким залишалось.:)
Дякую!