ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.

М Менянин
2025.09.30 00:24
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.

Володимир Бойко
2025.09.28 23:30
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками. У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня. Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори. Велич великих

Борис Костиря
2025.09.28 22:26
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,

Іван Потьомкін
2025.09.28 19:24
Поцілунок в івриті й зброя
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк

Євген Федчук
2025.09.28 19:18
Син увечері прийшов та й спитав у тата:
- Взяв оце читати книжку я у дядька Гната.
Там історії про те, як колись жилося,
Нашим предками з ким колись воювать прийшлося.
Згадувалась там також Куликовська битва,
Де московським князем був хан Мамай розби

Віктор Насипаний
2025.09.28 18:33
Так буває чомусь не раз –
У житті ми то вниз, то вгору.
І важливо завжди якраз,
Щоби був хтось надійний поруч.
---------------
Скільки доля відмірить путь?
Не страшить ні печаль, ні старість.
Коли двоє життям ідуть,

С М
2025.09.28 16:19
чуєш а ну глянь за вікно а що діється
о слухай та дощ
надворі дощить ото маєш
а не морочся тим
все буде собі якось іще
настає щось прекрасне тямиш
кайфуй собі у похмурий день
ей ей я чув тебе друзяко падай кайфуй

Сергій СергійКо
2025.09.28 14:11
Відірвати планують руку.
Пропонують протез натомість
І щоб – розпачу ані звуку,
Зараз вимкнемо вам свідомість.
“Поступитися”- кажуть, – “треба”!
І зі скальпелем всі у чергу.
“Он ще друга, дивись, у тебе”–
І вже сіли на шию зверху.

Світлана Пирогова
2025.09.28 13:41
Осіння тиша барви розливає,
І прохолода обіймає ранки.
А вересень готує склянку чаю,
Міркує, творить з листя витинанки.

Аквамарином ваблять небокраї.
Троянди пишні квітнуть біля ґанку.
Осіння тиша барви розливає,

Віктор Кучерук
2025.09.28 12:23
Цілоденно понад нами,
Всюди сіючи далі, -
Поодинці і клинами
Відлітають журавлі.
Летючи у вічний вирій,
Тужно звуки видають
Про бажання жити в мирі,
Про земну коротку путь...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Міф Маковійчук (1967) / Вірші

 * * *
Всіх дівчаток на ПМ
Вітаю із ЖІНОЧИМ ДНЕМ!


Крізь шибку хмар,
промінчик сонця
діткнувся мого серця.
Чи
мені воно таки здалося?
Чи
може ангела крило
на мить повідало про себе?..
Я
так давно не бачив неба
без павутиння і золи…
…Ідеш стежинами осені,
дороги ведуть в холоди.
Не туди.
Душа
по-дитячому проситься:
«Спинися,
зостанься,
не йди!»
Марить щілини-картини
червоно-оранжеволисті.
Начебто
вже і спинився,
а
втомлений пензель думок
гойдає в повітрі крок:
«Не туди!
Не туди!»,
вінчаючи мереживо осоння…

…Крижина заблукалої любові
лягла сльозою
на мою долоню
сніжинкою замерзлої весни.
Зима на дотик ласувала простір.
Я
одиноко йшов до себе в гості
і
в подиві не зрозумів коли
крихка сніжинка
на моїй долоні
довірливо
розтанула в мені.
Чи
Я в собі втопив її
теплом долоні
чи
любові
мандруючої самоти?
Та заосінні холоди
інакшим подихом діткнули.
Я
покидав своє минуле,
не тямлячи куди іти.
А
на усі земні світи –
безлисті коридори осені,
загублені поміж сльоти.
Душею
сніжинка проситься:
«Не надломися.
Дійди.»
Марить щілини-картини
червоно-оранжеволисті.
Начебто вже надломився…
…А
втомлений пензель думок
Гойдає в повітрі крок:
«Не туди!
Не туди!..»





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-03-05 09:17:00
Переглядів сторінки твору 4334
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.156 / 5.5  (4.828 / 5.41)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.600 / 5.27)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.795
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.04.02 16:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-03-05 09:21:59 ]
Сподобалось поетичністю: "втомлений пензель думок"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-05 09:35:01 ]
Радий Вам. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-03-05 10:18:11 ]
Дякую, Ігоре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-05 12:53:58 ]
Вітаю зі святом. Еліз!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-03-05 12:58:19 ]
Дякую-дякую-дякую, Ігоре! Дуже приємно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-05 10:19:28 ]
Як гарно і ніжно!

Особливо сподобалось:
"Крижина заблукалої любові
лягла сльозою
на мою долоню
сніжинкою замерзлої весни."
"Душею
сніжинка проситься:
«Не надломися.
Дійди.»"
...Але ж, той "втомлений пензель думок"...
Дякую за таке гарне і щире вітання, Ігоре!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-05 12:55:28 ]
Привіт, Оксанко! Зі святом! Радий, що сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-03-05 12:15:41 ]
і
в подиві не зрозумів коли
крихка сніжинка
на моїй долоні
довірливо
розтанула в мені..... Гарно!
Дякую за таке витончене вітання, Ігоре!
Ми б не були жінками, якби не було вас, чоловіків, поетів, натхненників!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-05 12:58:24 ]
Привіт, Софійко! Гадаю, що Ви ЖІНКИ - наше багатство, сила і натхнення. Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-05 13:52:31 ]
Зима на дотик ласувала простір.

А я ласую зараз твором вашим... Дякую, Ігорчику!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-05 14:49:22 ]
І я Вам дякую, Патарочко. Вітаю зі святом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-03-05 14:00:58 ]
Ох, Ігоре, що ж то Ви так сумно дівчеток наших зі святом вітаєте? От переймуться настроєм і матимо насвято сніговій із сумних дівчачіх віршів! :)
Не ходи до осені.
Нащо холоди?
Не туди.
Серед хмарок просині –
Досить сна.
То весна.
Над тобою хилиться
Синя вись.
Подивись.
Настрій переміниться.
Усе скоро зміниться.
Не журись.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-05 14:55:17 ]
Вітаю, Тетянко! Вибачаюся, якщо накликав суму, хоча сам його у творі не бачу,але світ асоціацій - загадка. А за вірша Вашого особлива дяка. Дуже приємно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-03-05 16:31:18 ]
Не знаю, чи то я дівчинка )))))), але дякую за привітання! А вірш - дуже сподобався. Весни Тобі, Ігорчику! І хай буде "туди, туди" - з радістю, весняно-літнім теплом і обов"язково - з Любов"ю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-05 17:14:59 ]
Дуже радий Тобі, Олесю. Дякую за такі гарні побажання. Вітаю!