ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.10.08 08:44
Погляд повен муки, а кругом — полин,
А кругом сукуба непроглядна тінь.
Мерехтливі перла в косах між рамен,
Губ нерідних, мертвих обраний домен.
Вівчареві місяць сяє над грудьми,
Провіщає ранком справжнє рази три.

Цвинтар біля греблі тихий і чужий,

Віктор Кучерук
2026.10.08 07:29
Заховалася в гущі туману
Тьмяна постать висока твоя.
Залишилося в серці, мов рана,
Повне ясного світла ім'я.
Час стирає деталі та риси,
Забирає у вирій літа, -
Я благаю тебе: озовися,
Розімкни жданим словом уста.

Ольга Садкова
2026.10.07 23:29
Залишилась хата самотиною
на поталу хижим ворогам,
стала передчасно вона сивою,
на глумління кинута димам.

Тіло їй поранено осколками.
Вікна, ніби очі без зіниць.
Розтинає небо понад Конкою

Артур Курдіновський
2026.10.07 19:40
Жовтневий день дістав свої пуанти.
Коли дощі почнуть сумний балет,
Самотнім стати може навіть Данте,
Уперше не допише свій сонет.

Втомилися виносливі атланти,
Десь непримхливий гине очерет.
Які для долі знайдуть варіанти

Світлана Пирогова
2026.10.07 18:07
Шипшина достигає в тиші листопаду,
П'є залишки тепла із вицвілих небес.
І знає: все минає - біль і час чудес.
Вона вже не шукає весняну розраду,

Крізь голі колючки і рани є принади,
Дух визріває попри сутінки і стрес.
Шипшина достигає в тиші лист

Тетяна Левицька
2026.10.07 15:20
Багряний плющ і жовті клени
сумують в сутінках черлених.
На бузиновому причілку
не видно ні джмеля, ні бджілки.
Город врожай віддав господі,
твердінь небесна хмари родить,
паливода блукає ревно
у білосніжних хризантемах.

Борис Костиря
2026.10.07 14:41
Нехай минають ця сльота,
Сюїта зливи, фуга вітру.
І буде чиста, як сльоза,
Поема істини і віри.
Ми крізь багнюку пропливем
До чистих берегів свободи.
Не треба інших од, поем.
Шукаємо крізь вічність броду.

Ігор Терен
2026.10.07 11:37
Граматика – моя коняка
і це не заперечить Даль.
В поезії я з’їв собаку,
якій на виставці, в подяку,
мені вручили би медаль.

Мене і бджоли не кусають,
і осам я не до смаку...

Віктор Кучерук
2026.10.07 06:49
Немов на нитку чисті перла,
У ряд нанизую слова
Про те, що щирість не померла
І віра в щастя теж жива.
І кожен звук, і кожна фраза
Тримає в пам'яті тепло
Тих гарних днів, коли нам разом
Повсюди сонячно було.

С М
2026.10.06 23:23
Старий розповідав казки

Мідник, що у грозі, самотній
Розчистить безнадійно
Листя на землі
І сім каменів побачить
У сьомім домі знайде дружній захист
Й переміни, що без наслідків

Іван Потьомкін
2026.10.06 22:32
Не зуздрився,як Сталіна і Арафата пережив,
Не кажучи уже про Леніна та Гітлера.
Хотілося б і Путіна-народовбицю пережить…
До віку Черчілля, знаю, не додризать.
Тим паче з дозою коньяка чи віскі
У ґроні товариськім, звісно.
Та хочеться, аби в життєву

Ольга Садкова
2026.10.06 22:14
Наснився поетові недописаний вірш. Щербатий, той вештався околицями. Ніде його не приймали, бо недовершений. Знесилений притулявся до брудних стін, грівся після безхатьків біля невичахлих вогнищ, котився за вітром невідь-куди. Страждав і мріяв про білосні

хома дідим
2026.10.06 22:03
натуралісте
йди в дива
і видива осоння
де листя облітає із дерев
у сірій зоні
чи у мертвій зоні
яка різниця хто
і чим живе

Мирон Шагало
2026.10.06 18:46
Там, де щезнув гамір міста,
де притишується крок,
осінь бавилася з листям
в лапанки поміж гілок.
Там, де вечорові тіні
вже вдягаються в сатин,
ті барвисті гри осінні
загубили часу плин.

Борис Костиря
2026.10.06 13:59
Пам'яті Віталія Коротича

Самотній патріарх прожив у лісі
У роздумах в наближенні зими.
Він відчував неподоланність висі
І обриси нової Колими.

Колись він був трибун, глашатай, лицар

Володимир Бойко
2026.10.06 12:59
Поки поети клеплють вірші,
В городі розкошують миші.
Усе погризли залюбки –
Картоплю, моркву, буряки.

Вони гризуть усе по праву –
Вони господарі в державі,
В їх розпорядженні город,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Варвара Черезова (1987) / Вірші

 Минуле
Гортаєш блокнот. Імена і старі телефони.
І цифри як листя торішнє – щемке і знайоме.
Тобі не подзвонять і ти вже тепер не подзвониш.
Навіщо цей спогад? Минуле так часто зникоме…

Гортаєш себе. Розлітається листя зотліле.
Навіщо цей безум. Назавше відріж і не зміряй.
Ти ще пам’ятаєш? Ми в полум’ї мліли й горіли.
В останньому полум’ї літа ти цілив у вирій.

Розводжу безсоння у горщиках з синьої глини.
Мої підвіконня холодні, і ти їм не личиш.
Ніхто вже не винний, ти чуєш?! Ніхто вже не винний.
Самотність це навіть не мода, самотність – це звичай.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-03-12 13:08:45
Переглядів сторінки твору 7613
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.937 / 5.5  (5.006 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 4.917 / 5.5  (4.976 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.04.20 13:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2010-03-12 13:44:48 ]
Варю, це для мене? Правда, це для мене!Поцілила мені в десяточку, відповіла на те, що я хотіла знати
"Навіщо цей безум. Назавше відріж і не зміряй"
Сонечко, тільки в останньоиу рядочку, здається, ти загубила "не"
"Самотність це навіть НЕ мода, самотність – це звичай"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-12 14:09:54 ]
"Розводжу безсоння у горщиках з синьої глини" - як влучно про каву сказано. Як кажуть Ваші ровесники в Києві - "приторчав" од цього образу.
І дійсно, самотність, це звичай для справжнього поета.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-03-12 14:36:12 ]
Дуже гарно, а останній стовпчик-!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-12 14:56:11 ]
!!!! Приєднаюся до колег по перу і клявіатурі. Осмислений вірш, емоційний вихор у серці і мозку. Гарно і майстерно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-03-12 15:00:44 ]
Самотність це навіть не мода, самотність – це звичай..... сильно!
А ще приєднуюсь до Ярослава.
Натхнення Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-12 16:13:56 ]
Привіт, Варунь.
Приємно бачитись.
Закінчення - просто кіцівка списа у серце.
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2010-03-12 17:11:01 ]
Ну все, кто нє успєл, тот апаздал :)))
Я теж хотіла б сказати такий гарний-гарнюній комплімент , а все уже підмічено колегами :)

Браво, Варю, браво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-03-12 18:03:30 ]
За вітром – опале листя. Бо інше - йому на зміну.
Бо мода – погана звичка вростати обличчям в маску.
За вітром – обличчя маски. За вітром – самотню днину.
Бо є десь відкрите серце. Чекає: « Дзвони, будь ласка».

Варю, хоч вірш і прегарний, але дуже сподіваюсь, що це тільки ЛГ. Ти ж не створена для самотності. Люди до тебе тягнуться, хіба ні? : )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-12 19:59:06 ]
Доки є це "чуєш?!", доти самотності як звичаю, на мій погляд, героїня не досягне. правда, Варю? (Звичай тут мені чомусь видається більш спорідненим з догмою, ніж зі звичкою, поети та їхні герої паскудно почуваються, коли на них тисне якась догма)
Вірш, оправду, чудовий.
Як багато, як щедро про просту подію, в якій ніхто не винен))))(без образ, це жарт)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2010-06-23 05:21:33 ]
Пронизує! Таке чудове...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2010-06-23 11:42:34 ]
Дякую, люба:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марічка Мамчур (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-30 00:01:46 ]
торкається душі....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2010-06-30 10:59:47 ]
Бо щиро:(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Тітко (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-27 09:37:13 ]
Нарешті натрапила на автора, якого дійсно варто читати. Спасибі :)