ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2023.12.03 12:31
Якби коти мітили території так само захланно, як москалі, світ обернувся би на которосію. Чи не кожна нація претендує на певну винятковість, та лише у московитів вона доведена до повного ідіотизму. Загадковість російської душі полягає у нездатності

Козак Дума
2023.12.03 09:39
Учора бачив сон прекрасний –
Москва горіла як сірник,
а більш за все на площі Красній,
що й з мавзолею чувся крик.
Ніхто не вижив – всі згоріли,
Рогозін, Путін і Собчак,
а ще – біля стіни ялини
горіли офігенно так!

Світлана Бур
2023.12.03 09:13
Зажурений перон, неначе пустка,
Хоч гамірно навкруг і шумно.
Ще кілька діб тому, мов сонця згусток,
Радів. Чому ж тепер так сумно?

Не врівноважити тривогу бумом.
Ця благодать лиш тілу, звісно.
А для душі б тепла живлющий струмінь.

Леся Горова
2023.12.03 09:00
Ти руку підстав під сніг
То сотні листів моїх,
І в кожному про моє кохання .
Сніжинкою звіддалік
Цілунок на щоки ліг
І крапля то чи сльоза стікає.

Скоріше вернись живим,

Віктор Кучерук
2023.12.03 06:19
Скраю поля в стиглім житі
Примостився серед літа
Й на сопілці радісно заграв, –
І нестримно та бадьоро,
Як пташки, знялися вгору
Ніжні звуки зроджених октав.
На закличний спів сопілки
Позлітались перепілки

Микола Соболь
2023.12.03 05:59
Переінакшити усе
й забути стріти Новоріччя,
кипить, бурлить життя столичне,
сніги мороз у небі тче,
але тому я не радію,
він після висипле завію,
ворона казиться натще,
така вона груднева байка

Іван Потьомкін
2023.12.02 22:59
Їй би в матріархаті народитися годилось,-
Од ласки й доброти з десяток мужиків зомліло б,
А то лиш я один та ще онук й сини...
Немає простору у повноті розправить крила.
Отож, як на останню приступку життя зійду,
Відкіль в інші світи вже мерех

Світлана Бур
2023.12.02 11:41
Чого являєшся мені у сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні.
Сумні, немов криниці дно студене?
Чому уста твої німі?
І.Я. Франко.


Ольга Олеандра
2023.12.02 09:40
Вікно відкриваю снігові безпосередньо у душу.
Заходь і ти.
Бо ти, як і він, буваєш ледь стерпно колючим.
А я все одно (чуєш, все одно) тебе, як і його, люблю.

Бо він, як і ти, може бути осяйним,
пухнастим,
турботливим,

Леся Горова
2023.12.02 08:11
Мої слова - то шурхіт очеретів,
Ріка, що з небом змішана тече.
Відбиток в ній купальниці відвертий,
Дивися, не здіймаючи очей .

На плесі - брижі, значить слово вітер.
Під берегом пісок - то слово час.
Верба у воду мочить пару літер-

Микола Соболь
2023.12.02 07:46
Грудневі переспіви лісу
крізь лід замерзлого Дніпра,
через снігів густу завісу
там перелякана мара
безладно на початку ночі
у тьмяно-голубій зорі,
а ви до вищого охочі,
де красні зорі угорі.

Козак Дума
2023.12.02 07:18
Як воду друзів треба фільтрувати,
аби не накипало на душі…

Віктор Кучерук
2023.12.02 05:53
У невеличкому гаю,
Посеред вільх скрипучих, –
Я шкіру білену твою
Цілунками замучив.
Рясні відбитки губ моїх
Лишилися на тілі
І дуже довго, мов на гріх,
Незмивно червоніли.

Іван Потьомкін
2023.12.01 19:27
Я думав, Десно, не тутешня ти,
Бо ж так несешся-рвешся по рівнині,
Так безнастану крутиш течію свою
І береги нещадно крушиш.

Я думав, Десно, десь з далеких гір,
Коли ще на Землі дива вершились,
Ти вийшла якось на слов”янський слід,

Тетяна Левицька
2023.12.01 13:09
Зриває лист з календаря,
Два дні до грудня, місяць вповні,
як паперовий срібний човник
пливе відчужена зоря
назустріч хмарочосам чорним.

Спиняє транспорт і людей
ця комендантська ніч жезлами,

Володимир Каразуб
2023.12.01 10:24
Лунниця, що колихається на грудях твоїх
Так пасує до глуму роздівиченого погляду,
Як вітер ковилі, коли буйно розчісує своїм гребенем
Прямуючи до гір.
Коли місяць яскраво відсвічує сонце
Покладаючи на личко тінь солом’яного павука
І хтонічні хвилі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ігор Білецький Академік
2023.11.24

Дмитро Крейда
2023.11.10

Галина Шибко
2023.11.06

Олександр БУЙ
2023.11.01

Мамутова Кістка
2023.10.26

Сніг Теплий
2023.10.19

Данило Фарба
2023.10.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Варвара Черезова (1987) / Вірші

 Минуле
Гортаєш блокнот. Імена і старі телефони.
І цифри як листя торішнє – щемке і знайоме.
Тобі не подзвонять і ти вже тепер не подзвониш.
Навіщо цей спогад? Минуле так часто зникоме…

Гортаєш себе. Розлітається листя зотліле.
Навіщо цей безум. Назавше відріж і не зміряй.
Ти ще пам’ятаєш? Ми в полум’ї мліли й горіли.
В останньому полум’ї літа ти цілив у вирій.

Розводжу безсоння у горщиках з синьої глини.
Мої підвіконня холодні, і ти їм не личиш.
Ніхто вже не винний, ти чуєш?! Ніхто вже не винний.
Самотність це навіть не мода, самотність – це звичай.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-03-12 13:08:45
Переглядів сторінки твору 6107
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.937 / 5.5  (5.006 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 4.917 / 5.5  (4.976 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.04.20 13:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2010-03-12 13:44:48 ]
Варю, це для мене? Правда, це для мене!Поцілила мені в десяточку, відповіла на те, що я хотіла знати
"Навіщо цей безум. Назавше відріж і не зміряй"
Сонечко, тільки в останньоиу рядочку, здається, ти загубила "не"
"Самотність це навіть НЕ мода, самотність – це звичай"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-12 14:09:54 ]
"Розводжу безсоння у горщиках з синьої глини" - як влучно про каву сказано. Як кажуть Ваші ровесники в Києві - "приторчав" од цього образу.
І дійсно, самотність, це звичай для справжнього поета.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-03-12 14:36:12 ]
Дуже гарно, а останній стовпчик-!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-12 14:56:11 ]
!!!! Приєднаюся до колег по перу і клявіатурі. Осмислений вірш, емоційний вихор у серці і мозку. Гарно і майстерно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-03-12 15:00:44 ]
Самотність це навіть не мода, самотність – це звичай..... сильно!
А ще приєднуюсь до Ярослава.
Натхнення Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-12 16:13:56 ]
Привіт, Варунь.
Приємно бачитись.
Закінчення - просто кіцівка списа у серце.
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2010-03-12 17:11:01 ]
Ну все, кто нє успєл, тот апаздал :)))
Я теж хотіла б сказати такий гарний-гарнюній комплімент , а все уже підмічено колегами :)

Браво, Варю, браво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-03-12 18:03:30 ]
За вітром – опале листя. Бо інше - йому на зміну.
Бо мода – погана звичка вростати обличчям в маску.
За вітром – обличчя маски. За вітром – самотню днину.
Бо є десь відкрите серце. Чекає: « Дзвони, будь ласка».

Варю, хоч вірш і прегарний, але дуже сподіваюсь, що це тільки ЛГ. Ти ж не створена для самотності. Люди до тебе тягнуться, хіба ні? : )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гордійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-12 19:59:06 ]
Доки є це "чуєш?!", доти самотності як звичаю, на мій погляд, героїня не досягне. правда, Варю? (Звичай тут мені чомусь видається більш спорідненим з догмою, ніж зі звичкою, поети та їхні герої паскудно почуваються, коли на них тисне якась догма)
Вірш, оправду, чудовий.
Як багато, як щедро про просту подію, в якій ніхто не винен))))(без образ, це жарт)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2010-06-23 05:21:33 ]
Пронизує! Таке чудове...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2010-06-23 11:42:34 ]
Дякую, люба:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марічка Мамчур (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-30 00:01:46 ]
торкається душі....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2010-06-30 10:59:47 ]
Бо щиро:(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Тітко (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-27 09:37:13 ]
Нарешті натрапила на автора, якого дійсно варто читати. Спасибі :)