Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.15
19:44
І
Знову охопила ейфорія
голови одурених людей
і немає спокою ніде...
вишкіряє зуби інвазія
вичахлих теорій та ідей.
Пропадають безвісті герої,
гарпії готові на жнива,
Знову охопила ейфорія
голови одурених людей
і немає спокою ніде...
вишкіряє зуби інвазія
вичахлих теорій та ідей.
Пропадають безвісті герої,
гарпії готові на жнива,
2026.04.15
16:59
квіти троянди квіти лілії
гіацинти
змальовані на цераті
на столі за яким сидиш
що анічого не важить
вір мені синку
але тобі хотілося
ще сотворити вірш
гіацинти
змальовані на цераті
на столі за яким сидиш
що анічого не важить
вір мені синку
але тобі хотілося
ще сотворити вірш
2026.04.15
16:13
Сію дні крізь сито –
аж трясуться груди.
Ніде правди діти –
буде час мій, буде.
Виросте на дріжджах
вимішане тісто,
й пиріжечка діждем,
аж трясуться груди.
Ніде правди діти –
буде час мій, буде.
Виросте на дріжджах
вимішане тісто,
й пиріжечка діждем,
2026.04.15
12:46
Голос віків звучить
із шухляди столу,
із далекої кімнати,
із потаємних глибин.
Голос віків охрип.
Будь-який забутий голос
зливається з голосом віків.
Голос віків розпадеться,
із шухляди столу,
із далекої кімнати,
із потаємних глибин.
Голос віків охрип.
Будь-який забутий голос
зливається з голосом віків.
Голос віків розпадеться,
2026.04.15
10:44
Цвітуть: конвалії, бузки,
аж млосно понад кручею,
та я плету терпкі думки
із будяка колючого.
Черемха грона снігові
розвіяла по щебеню.
Холодні хмари угорі
перини стелять лебедю.
аж млосно понад кручею,
та я плету терпкі думки
із будяка колючого.
Черемха грона снігові
розвіяла по щебеню.
Холодні хмари угорі
перини стелять лебедю.
2026.04.15
06:41
Костянтин Ваншенкін (1925-2012)
Ти любиме, життя,
люди здавна ведуть про це мову.
Ти любиме, життя,
я люблю тебе знову і знову!
Що несе майбуття?
Ти любиме, життя,
люди здавна ведуть про це мову.
Ти любиме, життя,
я люблю тебе знову і знову!
Що несе майбуття?
2026.04.15
05:39
В березні та квітні
Проліски блакитні
Рясно зацвітають у лісах, -
І знедавна вітер
Духом первоцвітів
Швидко та без опору пропах.
І стоїть в повітрі,
В березні та квітні, -
Проліски блакитні
Рясно зацвітають у лісах, -
І знедавна вітер
Духом первоцвітів
Швидко та без опору пропах.
І стоїть в повітрі,
В березні та квітні, -
2026.04.14
22:09
У тому квітні молодість співала,
Цвіт абрикосовий п'янив і дихав,
Хоча оплутали доріг спіралі,
Але запало в серце цвіту диво.
Корона сонця задивлялась. Тепло
тобі і їй у пелюстковім танці.
Позаду залишились лози, терни,
Цвіт абрикосовий п'янив і дихав,
Хоча оплутали доріг спіралі,
Але запало в серце цвіту диво.
Корона сонця задивлялась. Тепло
тобі і їй у пелюстковім танці.
Позаду залишились лози, терни,
2026.04.14
13:30
У Мангровій Долині ухопивши промінь сонця
Усе коливається від бейбі до ци
Бейбі бейбі чому би не вівторок
О давній демон лиє ром у чаї
Бейбі мила кажи мені що треба
У чому річ кажи мені що за біда
Кажи чому не вернешся додому о
Кажи у чім причина я
Усе коливається від бейбі до ци
Бейбі бейбі чому би не вівторок
О давній демон лиє ром у чаї
Бейбі мила кажи мені що треба
У чому річ кажи мені що за біда
Кажи чому не вернешся додому о
Кажи у чім причина я
2026.04.14
13:14
Досить складним видався переклад, бо текст був, а з консультантів – лише скупі дані в Інтернеті, підкріплені ексклюзивом давніх свідчень.
І ми вже знаємо, що плем'я було маловідомим, і якщо траплявся на узбережжі хто-небудь з нього, то це було не щод
2026.04.14
12:38
У душевному багатті
ми згораєм, Боже!
Пообіч гробків розп'яття
на Голгофу схоже.
Цвинтар тулиться барвінком
до кори земної.
Навкруги голосять дзвінко
матері Героїв,
ми згораєм, Боже!
Пообіч гробків розп'яття
на Голгофу схоже.
Цвинтар тулиться барвінком
до кори земної.
Навкруги голосять дзвінко
матері Героїв,
2026.04.14
11:55
О, скільки непрочитаних книжок
У двері стукають, летять у вікна!
Із царства необхідності стрибок
Здійсниться, ніби полум'я велике.
Книжки стоять, мов роти і полки,
Готові йти у бій за честь і правду.
У них спресовані тяжкі віки,
У двері стукають, летять у вікна!
Із царства необхідності стрибок
Здійсниться, ніби полум'я велике.
Книжки стоять, мов роти і полки,
Готові йти у бій за честь і правду.
У них спресовані тяжкі віки,
2026.04.14
11:14
Розкажи всім, Конотопе,
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі
2026.04.13
21:12
Вглядаюсь пильно у портрет —
за тлом скорботи сліз не видно.
Пішов улюблений поет
у потойбіччя самотинно,
лишивши на папері дум:
рожеві мрії, сподівання,
і лірики осінній сум,
за тлом скорботи сліз не видно.
Пішов улюблений поет
у потойбіччя самотинно,
лишивши на папері дум:
рожеві мрії, сподівання,
і лірики осінній сум,
2026.04.13
18:39
загине все що де було
підземний кит і три слони
стрімке вогненне помело
в руках чортів і сатани
дотліють залишки майна
і в позахмарній вишині
вселенська визріє війна
підземний кит і три слони
стрімке вогненне помело
в руках чортів і сатани
дотліють залишки майна
і в позахмарній вишині
вселенська визріє війна
2026.04.13
15:58
я не упевнений
що був хотів
чогось крутіше
і мої вірші
не упевнені
так само
ж
чи у повітрі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...що був хотів
чогось крутіше
і мої вірші
не упевнені
так само
ж
чи у повітрі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.25
2026.02.11
2026.01.11
2025.12.24
2025.11.29
2025.08.19
2025.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Мар'яна Гарвона (1988) /
Інша поезія
Любовь…
У любви нет сомнений, нет возраста, нет границ… Но у любви есть вкус… Он изысканный и прекрасный. Каждый, кто его попробует не сможет оторваться от него, не испытав всего приятного, что она несет с собой. Такая это любовь,… которая несет с собой радость, счастье, много разных чудесных моментов, но все же люди, испытав ее, не могут понять, почему все это когда-нибудь проходит…
Такая это любовь... приходя, приносит с собой все сладости жизни, а уходя, дает возможность узнать своего любимого человека с той стороны, которую он очень долго скрывал от тебя…
Но ведь любили! И он, и ты… любили…, но все прошло, словно ничего и не было, не происходило, а в сердце остались осколки страданий, частицы любви, которая ушла безвозвратно куда-то… и никогда уже не вернется, но… оставит за собой нечто прекрасное и много страданий одновременно. Но за чем…, за чем эти страдания, зачем боль, зачем ненависть и много неприятного, но ведь когда-то любили, хотели быть все время вместе и никогда не расставаться, чтобы не случилось, что бы не произошло. Любовь,… зачем она, когда вместе с ней приходят такие боли и муки, страдания и, в конце концов, разлука…
Обидно! Но ведь любили, заботились, обещали… Обещали быть всегда рядом, что бы не случилось, помогать друг другу, когда это понадобится, и делать все это просто так… без лишних слов и намеков. Но все в этой жизни проходит мимо нас, оставляя за собой большой след, который очень долго напоминает о прошлом…
Такая эта любовь… Таинственна и мила, жестокая и злая, но все же – это любовь, которая нужна каждому из нас и делает нас любящими, понимающими, нежными, искренними и вообще очень чувствительными и прекрасными людьми!!!
12.11. – 18.11.08
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Любовь…
У любви нет сомнений, нет возраста, нет границ… Но у любви есть вкус… Он изысканный и прекрасный. Каждый, кто его попробует не сможет оторваться от него, не испытав всего приятного, что она несет с собой. Такая это любовь,… которая несет с собой радость, счастье, много разных чудесных моментов, но все же люди, испытав ее, не могут понять, почему все это когда-нибудь проходит… Такая это любовь... приходя, приносит с собой все сладости жизни, а уходя, дает возможность узнать своего любимого человека с той стороны, которую он очень долго скрывал от тебя…
Но ведь любили! И он, и ты… любили…, но все прошло, словно ничего и не было, не происходило, а в сердце остались осколки страданий, частицы любви, которая ушла безвозвратно куда-то… и никогда уже не вернется, но… оставит за собой нечто прекрасное и много страданий одновременно. Но за чем…, за чем эти страдания, зачем боль, зачем ненависть и много неприятного, но ведь когда-то любили, хотели быть все время вместе и никогда не расставаться, чтобы не случилось, что бы не произошло. Любовь,… зачем она, когда вместе с ней приходят такие боли и муки, страдания и, в конце концов, разлука…
Обидно! Но ведь любили, заботились, обещали… Обещали быть всегда рядом, что бы не случилось, помогать друг другу, когда это понадобится, и делать все это просто так… без лишних слов и намеков. Но все в этой жизни проходит мимо нас, оставляя за собой большой след, который очень долго напоминает о прошлом…
Такая эта любовь… Таинственна и мила, жестокая и злая, но все же – это любовь, которая нужна каждому из нас и делает нас любящими, понимающими, нежными, искренними и вообще очень чувствительными и прекрасными людьми!!!
12.11. – 18.11.08
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
