ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Просто сон
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
***
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Солдат і мавпа
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
* * *
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Пісня про щастя
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
1922. Сяйте багаттями, синії ночі!
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
***
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
Нерозгадані головоломки
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
***
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.

Адель Станіславська
2026.03.13 19:40
* * *
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,

що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,

Адель Станіславська
2026.03.13 19:39
* * *
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...

На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,

Борис Костиря
2026.03.13 11:42
Перше серпня
Не віриться, що перше серпня
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.

Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню

В Горова Леся
2026.03.13 11:36
Утікач
Щоденно поїзди гудками плакали,
Коли везли вигнанців по землі,
Котра пахтіла кров'ю вурдалакові,
Що жадібно від галасу хмелів.

Хватав жінок, дітей, і люто бавився,
Незнаний звір залісенських боліт,
Гонимий і жадобою і заздрістю

Віктор Кучерук
2026.03.13 05:57
* * *
Пересохли джерела натхнення
І озер задоволень нема, -
Маячить за плечима у мене
Без ніяких здобутків сума.
Повисає, мов прапор поразки,
Мов безсилля і слабкості знак, -
Мов закінчення доброї казки,
Яке щойно дошкрябав сяк-так...

С М
2026.03.13 05:08
Клоун помер (The Kinks)
Осипався із підборіддя мій грим
Занурю печалі у віскі & джин
Приборкувач занапастив свій батіг
І леви замовкли і тигри притихли

Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ей
О вип’єм усі адже клоун помер
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Назарій Заноз (1988) / Вірші

 Там, на небі...
Там, на небі, ясно квітнуть зорі
Їх запалює невидима рука
Й ми з тобою вдвох, неначе хворі
Віримо, що зорі – то мука.

Або сіль, що їхала на возі
По чумацькому таврійському шляху:
Випав міх й лишився при дорозі –
Так і не доїхав до току.

Ти сказала : «Небо – то брехня,
Лиш ілюзія, есенція потоків».
Твому слову вірю навмання,
Мов сказанням з вуст старих пророків.

Ті пророки кажуть про роки
У степах розмов, лісах мовчання
І про зорі кажуть із муки,
Що посіяні лиш на полях кохання.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-04-20 20:02:58
Переглядів сторінки твору 4908
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.258 / 5.25  (4.346 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 3.650 / 5.25  (3.611 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2016.01.23 05:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2010-04-20 21:08:57 ]
О-о! Здрастуйте, Назарію... вибачте, але навіть неозброєним філологічним оком (!!! - хай мені філологи вкажуть гнувне "ату"), але рядочок
...І про зорі кажуть із муки, - там є неув’язочка, збіг двох слів - "про зорі" читається як одне слово "прозорі..." тре попрацювати... З повагою... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Назарій Заноз (М.К./Л.П.) [ 2010-04-20 22:31:00 ]
Здрастуйте, пані Людмило. Дуже Вам дякую, що вказали на помилку, адже сам не зауважив. Проблема в тім, що з віршовими формами я не зовсім в ладах;)
ще раз дякую - будемо виправляти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2010-04-20 22:35:11 ]
...говірки... проговоріть вслух рядки і ви відчуєте похибки і буде все гаразд...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Ліщук (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-20 22:22:47 ]
А мені сподобалося. Вітаю в Майстернях і бажаю успіхів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2010-04-20 22:35:56 ]
І мені подобається, але є помилка і її тре виправити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-19 09:23:38 ]
Особисто я відчув високий рівень делікатності при розгляді не тільки науково-астрономічного, але, не менш важливого поетичного питання.
Одного разу і я створив вірш такої ж тематики, скотившись до гигикань і побрехеньок, а питання є досить серйозним. І проекція не настільки пласка, якою вона здається на нічному небі.
Сентенція про розпалювання зір є відомою, але від того, що вона є відомою, процес, слава Вічному Електрику, не зупиняється. Він (процес), я сказав би, стимулюється і нашими поетичними вправами.
Заключна частина Вашого вірша не до кінця відкриває суть Всесвіту. Але все одно Ваш поетичний дебют я вважаю вдалим.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Назарій Заноз (М.К./Л.П.) [ 2010-05-20 17:24:13 ]
Дякую Подобається, як Ви пишете відгуки;)
Писалося, пригадую, десь так о 8-ій ранку після безсонної ночі, тому роздуми про світобудову та ілюзорність потоків були доволі позірними. Дуже дякую. Приємно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-05-21 18:20:50 ]
Ніби цікавий "сюжет", але багацько дрібних недоглядів, зокрема, такі:

"Або сіль, що їхала на возі
По чумацькому таврійському шляху" -
у слові "Або" наголос (за Вашим ритмом) припадає на "А", що є ненормативним;
більш природньо українською "чумацьким.... шляхом", а не "по...шляху";

рима "шляху" - "току" (Ви самі маєте помітити її недолугість)

кілька випадків "катастрофічного" скупчення приголосних, напр. "МоВ СКазанняМ З ВуСТ СТариХ ПРороків".

І за змістом:

хіба конче тре бути "хворим", аби вірити "що зорі – то мука" (мабуть, це слово виникло тут виключно задля рими "зорі - хворі" (до речі, не найкращий варіант).

чи справді "пророки" щось говорили про "поля кохання" (якщо і було, то, мабуть, усе ж про "любов")...

На мою думку, маєте хист до поезії, зрештою, заради того вашого хисту і писалися ці зауваги...

Вибачте, якщо їх забагато!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Назарій Заноз (М.К./Л.П.) [ 2010-05-22 22:34:25 ]
дуже дякую! спасибі, що витратили свій час на зауваження) з приголосними дійсно переборщив - скидається на скоромовку-підлянку, котру важко вимовити швидко;)
конче хворими бути необов'язково - тут "хворобливість" варто розуміти, як дивний стан душі, коли -чуття загостренні, тому наші "хворі" були запланованими.
ще раз дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-08 15:53:41 ]
а мені все і так сподобалось...