ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Назарій Заноз (1988) / Вірші

 Там, на небі...
Там, на небі, ясно квітнуть зорі
Їх запалює невидима рука
Й ми з тобою вдвох, неначе хворі
Віримо, що зорі – то мука.

Або сіль, що їхала на возі
По чумацькому таврійському шляху:
Випав міх й лишився при дорозі –
Так і не доїхав до току.

Ти сказала : «Небо – то брехня,
Лиш ілюзія, есенція потоків».
Твому слову вірю навмання,
Мов сказанням з вуст старих пророків.

Ті пророки кажуть про роки
У степах розмов, лісах мовчання
І про зорі кажуть із муки,
Що посіяні лиш на полях кохання.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-04-20 20:02:58
Переглядів сторінки твору 4467
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.258 / 5.25  (4.346 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 3.650 / 5.25  (3.611 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2016.01.23 05:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2010-04-20 21:08:57 ]
О-о! Здрастуйте, Назарію... вибачте, але навіть неозброєним філологічним оком (!!! - хай мені філологи вкажуть гнувне "ату"), але рядочок
...І про зорі кажуть із муки, - там є неув’язочка, збіг двох слів - "про зорі" читається як одне слово "прозорі..." тре попрацювати... З повагою... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Назарій Заноз (М.К./Л.П.) [ 2010-04-20 22:31:00 ]
Здрастуйте, пані Людмило. Дуже Вам дякую, що вказали на помилку, адже сам не зауважив. Проблема в тім, що з віршовими формами я не зовсім в ладах;)
ще раз дякую - будемо виправляти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2010-04-20 22:35:11 ]
...говірки... проговоріть вслух рядки і ви відчуєте похибки і буде все гаразд...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Ліщук (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-20 22:22:47 ]
А мені сподобалося. Вітаю в Майстернях і бажаю успіхів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2010-04-20 22:35:56 ]
І мені подобається, але є помилка і її тре виправити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-19 09:23:38 ]
Особисто я відчув високий рівень делікатності при розгляді не тільки науково-астрономічного, але, не менш важливого поетичного питання.
Одного разу і я створив вірш такої ж тематики, скотившись до гигикань і побрехеньок, а питання є досить серйозним. І проекція не настільки пласка, якою вона здається на нічному небі.
Сентенція про розпалювання зір є відомою, але від того, що вона є відомою, процес, слава Вічному Електрику, не зупиняється. Він (процес), я сказав би, стимулюється і нашими поетичними вправами.
Заключна частина Вашого вірша не до кінця відкриває суть Всесвіту. Але все одно Ваш поетичний дебют я вважаю вдалим.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Назарій Заноз (М.К./Л.П.) [ 2010-05-20 17:24:13 ]
Дякую Подобається, як Ви пишете відгуки;)
Писалося, пригадую, десь так о 8-ій ранку після безсонної ночі, тому роздуми про світобудову та ілюзорність потоків були доволі позірними. Дуже дякую. Приємно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-05-21 18:20:50 ]
Ніби цікавий "сюжет", але багацько дрібних недоглядів, зокрема, такі:

"Або сіль, що їхала на возі
По чумацькому таврійському шляху" -
у слові "Або" наголос (за Вашим ритмом) припадає на "А", що є ненормативним;
більш природньо українською "чумацьким.... шляхом", а не "по...шляху";

рима "шляху" - "току" (Ви самі маєте помітити її недолугість)

кілька випадків "катастрофічного" скупчення приголосних, напр. "МоВ СКазанняМ З ВуСТ СТариХ ПРороків".

І за змістом:

хіба конче тре бути "хворим", аби вірити "що зорі – то мука" (мабуть, це слово виникло тут виключно задля рими "зорі - хворі" (до речі, не найкращий варіант).

чи справді "пророки" щось говорили про "поля кохання" (якщо і було, то, мабуть, усе ж про "любов")...

На мою думку, маєте хист до поезії, зрештою, заради того вашого хисту і писалися ці зауваги...

Вибачте, якщо їх забагато!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Назарій Заноз (М.К./Л.П.) [ 2010-05-22 22:34:25 ]
дуже дякую! спасибі, що витратили свій час на зауваження) з приголосними дійсно переборщив - скидається на скоромовку-підлянку, котру важко вимовити швидко;)
конче хворими бути необов'язково - тут "хворобливість" варто розуміти, як дивний стан душі, коли -чуття загостренні, тому наші "хворі" були запланованими.
ще раз дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-08 15:53:41 ]
а мені все і так сподобалось...