ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Портрет на двох

 Остання ілюзія любові
Заплакала ілюзія любові,
Зронивши відблиски зневіри.
А серце, з відчаєм у змові,
Зробилося болючо-сірим.

Чи, може, все воно безбарвне?
Слідами тільки багрянисте...
Втікає думка, наче сарна –
У цьому їй не бракне хисту.

Її – надією останню –
Скептично поглинає хаща
Колючого твого прощання...
Приречена ілюзія...
пропаща...
2010




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-04-25 23:09:21
Переглядів сторінки твору 2908
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.346 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.824
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-04-25 23:28:18 ]
Так, Олесю, ми, наївні романтики, любимо в них свої ілюзії, з яких їх собі створили, а вони насправді не такі - а цинічні реалісти, і коли являють нам свою спражню суть - ох, як стає боляче.
Сміх і гріх, спершу треба перевірити, хто є хто насправді, а тоді вже дозволяти собі закохуватися.
Вибачте за такі довгі роздуми, це гіркий досвід їх надиктував.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-04-25 23:33:32 ]
Пане Ярославе! Як я можу вибачити, якщо оці роздуми - саме те, що мені зараз потрібно? Вагалася, чи варто публікувати ці рядки. А виявилося, що Ви з точністю до коми мене розумієте. Що я можу сказати. Лише подякувати за візит, за розуміння і ... за все!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-04-25 23:36:43 ]
Та, зрештою, пане Ярославе, на те ми і наївні романтики. Бо наперед все роздивитися і прорахувати можуть хіба "цинічні реалісти". Але я все одно хочу бути романтиком....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-04-26 00:31:50 ]
Так, звісно, і я теж, од себе не втечеш. І після темної полоси в житті має йти світла, треба сподіватись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-04-26 00:40:11 ]
Сподіваймося. Романтики-оптимісти! Чудово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-26 11:54:21 ]
Дорога, ніжна Олесю, якщо тобі тепер боляче, то мені також, адже "твій біль у моєму серці". Тому ми й пишемо, бо в нас щось болить і прагнемо співчуття. Тримаймося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-04-30 23:50:19 ]
Любий пане Мироне, мені дуже НЕ хочеться, щоб Вам було боляче через мої рядки. Тому я і не люблю публікувати щось таке - наслідкове іноді безпричинного сумовитого настрою. Набагато більше люблю, коли можу рядками ділитися радістю. Дякую Вам за все! Тримаймося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-26 17:23:05 ]
Захололо би сонце на небі,
Дивлячись на сіру планету
Без романтиків.Їх потреба
Для Землі голубого лету. :-)

Будьмо, Олесю. Я зустрічала по життю прагматичних реалістів - бідні вони люди. Скільки проходить повз них цікавих речей. З повагою Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-04-30 23:51:52 ]
І я зустрічала, Патарочко. І повністю з Вами погоджуюсь. Тому - будьмо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-27 08:34:30 ]
Лесю - дуже гарний, та сумний твір. То ж вибачте за співзвучний експромт:

* * *

...і сум на сум
помножить вітер.
А вихор дум -
безодня літер.

З одним крилом
у вирій мрія.
Твоїм листом
любов жевріє..

Весни та усмішок вам! І женіть від себе важкі думки - якщо настрій ЛГ переплітається з вашим...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-04-30 23:57:38 ]
Ну як же ж я можу вибачати за те, що приносить незмінне задоволення моїй душі - Ваші рядки. Дякую Вам за них щиро, і за побажання теж. Навзаєм!
З Вашого дозволу - мій співзвучний експромт:

Де я і ти –
красою світу
Дано цвісти
сплетінню літер.

Замрії час –
тривожне диво
Уривки фраз
несе грайливо.

Я їх, бува,
В рядки сплітаю,
І шлю слова
до виднокраю.

Тобі листи
Приносить небо:
Поглянь туди –
І слів не треба....



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-27 09:46:45 ]
Привіт! Не сумуй. Любов - то не ілюзія, а ілюзія - то не Любов (певно справжня ЛЮБОВ попереду). Зустрічі передбачають прощання, а прощання зустрічі. Завжди боявся розлуки з Музою, оскільки - то єдина Жінка, котра завжди була зі мною і знаходила найкращі ліки од негараздів. Вірш гарний. Дякувати Богу, що вміємо трансформувати свої почуття у поетичні рядочки. Вітаю і щиро бажаю УДАЧІ!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-05-01 00:00:21 ]
Привіт! Пробач, будь ласка, що так пізно відповідаю. Дякую щиро Тобі за розуміння. Ти чудово описав "ліки". А Любов справжня - поруч... Просто настрої бувають різні. Хай Муза незмінно обіймає Тебе крильми. З Вас чудова пара!