ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,

Юрій Лазірко
2025.07.02 17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.

Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.

Юрій Лазірко
2025.07.02 03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!

Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,

Федір Паламар
2025.07.01 23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.

Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –

Леся Горова
2025.07.01 22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!

Багрянисто зірка догорає,

Борис Костиря
2025.07.01 21:47
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.

Данько Фарба
2025.07.01 21:21
Якщо ти хочеш проковтнути це -  вперед. 
Я краще все перетворю на сміх і попіл. 
Забуду ключ від усіх своїх дверей. 
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.

Закриюся від натовпу плащем. 
Пройду як ніж через вершкове масло. 
Залишуся заручни

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.

С М
2025.07.01 09:09
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно

Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Портрет на двох

 Остання ілюзія любові
Заплакала ілюзія любові,
Зронивши відблиски зневіри.
А серце, з відчаєм у змові,
Зробилося болючо-сірим.

Чи, може, все воно безбарвне?
Слідами тільки багрянисте...
Втікає думка, наче сарна –
У цьому їй не бракне хисту.

Її – надією останню –
Скептично поглинає хаща
Колючого твого прощання...
Приречена ілюзія...
пропаща...
2010




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-04-25 23:09:21
Переглядів сторінки твору 3032
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.346 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.824
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-04-25 23:28:18 ]
Так, Олесю, ми, наївні романтики, любимо в них свої ілюзії, з яких їх собі створили, а вони насправді не такі - а цинічні реалісти, і коли являють нам свою спражню суть - ох, як стає боляче.
Сміх і гріх, спершу треба перевірити, хто є хто насправді, а тоді вже дозволяти собі закохуватися.
Вибачте за такі довгі роздуми, це гіркий досвід їх надиктував.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-04-25 23:33:32 ]
Пане Ярославе! Як я можу вибачити, якщо оці роздуми - саме те, що мені зараз потрібно? Вагалася, чи варто публікувати ці рядки. А виявилося, що Ви з точністю до коми мене розумієте. Що я можу сказати. Лише подякувати за візит, за розуміння і ... за все!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-04-25 23:36:43 ]
Та, зрештою, пане Ярославе, на те ми і наївні романтики. Бо наперед все роздивитися і прорахувати можуть хіба "цинічні реалісти". Але я все одно хочу бути романтиком....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-04-26 00:31:50 ]
Так, звісно, і я теж, од себе не втечеш. І після темної полоси в житті має йти світла, треба сподіватись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-04-26 00:40:11 ]
Сподіваймося. Романтики-оптимісти! Чудово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-26 11:54:21 ]
Дорога, ніжна Олесю, якщо тобі тепер боляче, то мені також, адже "твій біль у моєму серці". Тому ми й пишемо, бо в нас щось болить і прагнемо співчуття. Тримаймося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-04-30 23:50:19 ]
Любий пане Мироне, мені дуже НЕ хочеться, щоб Вам було боляче через мої рядки. Тому я і не люблю публікувати щось таке - наслідкове іноді безпричинного сумовитого настрою. Набагато більше люблю, коли можу рядками ділитися радістю. Дякую Вам за все! Тримаймося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-26 17:23:05 ]
Захололо би сонце на небі,
Дивлячись на сіру планету
Без романтиків.Їх потреба
Для Землі голубого лету. :-)

Будьмо, Олесю. Я зустрічала по життю прагматичних реалістів - бідні вони люди. Скільки проходить повз них цікавих речей. З повагою Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-04-30 23:51:52 ]
І я зустрічала, Патарочко. І повністю з Вами погоджуюсь. Тому - будьмо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-27 08:34:30 ]
Лесю - дуже гарний, та сумний твір. То ж вибачте за співзвучний експромт:

* * *

...і сум на сум
помножить вітер.
А вихор дум -
безодня літер.

З одним крилом
у вирій мрія.
Твоїм листом
любов жевріє..

Весни та усмішок вам! І женіть від себе важкі думки - якщо настрій ЛГ переплітається з вашим...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-04-30 23:57:38 ]
Ну як же ж я можу вибачати за те, що приносить незмінне задоволення моїй душі - Ваші рядки. Дякую Вам за них щиро, і за побажання теж. Навзаєм!
З Вашого дозволу - мій співзвучний експромт:

Де я і ти –
красою світу
Дано цвісти
сплетінню літер.

Замрії час –
тривожне диво
Уривки фраз
несе грайливо.

Я їх, бува,
В рядки сплітаю,
І шлю слова
до виднокраю.

Тобі листи
Приносить небо:
Поглянь туди –
І слів не треба....



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-27 09:46:45 ]
Привіт! Не сумуй. Любов - то не ілюзія, а ілюзія - то не Любов (певно справжня ЛЮБОВ попереду). Зустрічі передбачають прощання, а прощання зустрічі. Завжди боявся розлуки з Музою, оскільки - то єдина Жінка, котра завжди була зі мною і знаходила найкращі ліки од негараздів. Вірш гарний. Дякувати Богу, що вміємо трансформувати свої почуття у поетичні рядочки. Вітаю і щиро бажаю УДАЧІ!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-05-01 00:00:21 ]
Привіт! Пробач, будь ласка, що так пізно відповідаю. Дякую щиро Тобі за розуміння. Ти чудово описав "ліки". А Любов справжня - поруч... Просто настрої бувають різні. Хай Муза незмінно обіймає Тебе крильми. З Вас чудова пара!