ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2025.12.15 14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.

не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі

Ольга Олеандра
2025.12.15 11:12
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.

Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча

Микола Дудар
2025.12.15 07:40
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь і всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…

Віктор Кучерук
2025.12.15 06:33
Дочекалися і ми
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...

Тетяна Левицька
2025.12.15 00:20
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Портрет на двох

 Остання ілюзія любові
Заплакала ілюзія любові,
Зронивши відблиски зневіри.
А серце, з відчаєм у змові,
Зробилося болючо-сірим.

Чи, може, все воно безбарвне?
Слідами тільки багрянисте...
Втікає думка, наче сарна –
У цьому їй не бракне хисту.

Її – надією останню –
Скептично поглинає хаща
Колючого твого прощання...
Приречена ілюзія...
пропаща...
2010




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-04-25 23:09:21
Переглядів сторінки твору 3151
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.346 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.824
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-04-25 23:28:18 ]
Так, Олесю, ми, наївні романтики, любимо в них свої ілюзії, з яких їх собі створили, а вони насправді не такі - а цинічні реалісти, і коли являють нам свою спражню суть - ох, як стає боляче.
Сміх і гріх, спершу треба перевірити, хто є хто насправді, а тоді вже дозволяти собі закохуватися.
Вибачте за такі довгі роздуми, це гіркий досвід їх надиктував.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-04-25 23:33:32 ]
Пане Ярославе! Як я можу вибачити, якщо оці роздуми - саме те, що мені зараз потрібно? Вагалася, чи варто публікувати ці рядки. А виявилося, що Ви з точністю до коми мене розумієте. Що я можу сказати. Лише подякувати за візит, за розуміння і ... за все!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-04-25 23:36:43 ]
Та, зрештою, пане Ярославе, на те ми і наївні романтики. Бо наперед все роздивитися і прорахувати можуть хіба "цинічні реалісти". Але я все одно хочу бути романтиком....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-04-26 00:31:50 ]
Так, звісно, і я теж, од себе не втечеш. І після темної полоси в житті має йти світла, треба сподіватись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-04-26 00:40:11 ]
Сподіваймося. Романтики-оптимісти! Чудово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-26 11:54:21 ]
Дорога, ніжна Олесю, якщо тобі тепер боляче, то мені також, адже "твій біль у моєму серці". Тому ми й пишемо, бо в нас щось болить і прагнемо співчуття. Тримаймося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-04-30 23:50:19 ]
Любий пане Мироне, мені дуже НЕ хочеться, щоб Вам було боляче через мої рядки. Тому я і не люблю публікувати щось таке - наслідкове іноді безпричинного сумовитого настрою. Набагато більше люблю, коли можу рядками ділитися радістю. Дякую Вам за все! Тримаймося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-26 17:23:05 ]
Захололо би сонце на небі,
Дивлячись на сіру планету
Без романтиків.Їх потреба
Для Землі голубого лету. :-)

Будьмо, Олесю. Я зустрічала по життю прагматичних реалістів - бідні вони люди. Скільки проходить повз них цікавих речей. З повагою Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-04-30 23:51:52 ]
І я зустрічала, Патарочко. І повністю з Вами погоджуюсь. Тому - будьмо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-27 08:34:30 ]
Лесю - дуже гарний, та сумний твір. То ж вибачте за співзвучний експромт:

* * *

...і сум на сум
помножить вітер.
А вихор дум -
безодня літер.

З одним крилом
у вирій мрія.
Твоїм листом
любов жевріє..

Весни та усмішок вам! І женіть від себе важкі думки - якщо настрій ЛГ переплітається з вашим...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-04-30 23:57:38 ]
Ну як же ж я можу вибачати за те, що приносить незмінне задоволення моїй душі - Ваші рядки. Дякую Вам за них щиро, і за побажання теж. Навзаєм!
З Вашого дозволу - мій співзвучний експромт:

Де я і ти –
красою світу
Дано цвісти
сплетінню літер.

Замрії час –
тривожне диво
Уривки фраз
несе грайливо.

Я їх, бува,
В рядки сплітаю,
І шлю слова
до виднокраю.

Тобі листи
Приносить небо:
Поглянь туди –
І слів не треба....



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-27 09:46:45 ]
Привіт! Не сумуй. Любов - то не ілюзія, а ілюзія - то не Любов (певно справжня ЛЮБОВ попереду). Зустрічі передбачають прощання, а прощання зустрічі. Завжди боявся розлуки з Музою, оскільки - то єдина Жінка, котра завжди була зі мною і знаходила найкращі ліки од негараздів. Вірш гарний. Дякувати Богу, що вміємо трансформувати свої почуття у поетичні рядочки. Вітаю і щиро бажаю УДАЧІ!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-05-01 00:00:21 ]
Привіт! Пробач, будь ласка, що так пізно відповідаю. Дякую щиро Тобі за розуміння. Ти чудово описав "ліки". А Любов справжня - поруч... Просто настрої бувають різні. Хай Муза незмінно обіймає Тебе крильми. З Вас чудова пара!