ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.15 09:45
* * *
Прохолода вечорова,
Шурхіт підошов, -
То спалахує розмова,
То тьмяніє знов.
Мов троянда червонієш
Поруч юна ти, -
Радість, смуток і надію -
Все пізнати встиг.

Вячеслав Руденко
2026.09.15 08:33
Коріння і перестороги
Від брам солоних і строкатих
І Ромоданівського тракту
Тікаю, ніби справжній Гудвін*, —
Раптово серцем ставши в п’ятах.

Корній тримається коріння,
Місцина місячна — вологи,
Щур — гарбузового насіння,

хома дідим
2026.09.14 23:49
* 202 *
комусь цікаві теми
глобальні
та космічні
логічні піруети
на фоні чорних дір
хтось
обирає розпач
межуючий із відчаєм

Борис Костиря
2026.09.14 13:54
Розмах
Безсоння випалює розум.
Пустеля, якою йде Ромул.
Побачимо розуму розмах.
Небачена сила і розмір.
Пізнаю глибокі закони
Свідомості без перепони.
Не знають шляхи заборони,
Долаючи всі забобони.

Вячеслав Руденко
2026.09.14 12:13
Мабуть
Сірий дощик кропить — буде бабі клопіт:
Осінь через тиждень знов зайде в село.
Дід на дворі босий смалить папіросу,
Мокра чорна кішка моститься в відро.

А сусідка Мотря варить юшку вкотре,
І не тільки юшку — ще й густий куліш.
До вдовиці Мотрі в т

Олена Побийголод
2026.09.14 09:55
1937. Пожежник
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Каска сяє у сонячній ласці,
на всі боки проміння ллючи;
у тій мідній начищеній касці
ходить милий мій на каланчі.

Він пожежник украй діловитий,

Віктор Кучерук
2026.09.14 07:16
* * *
З-під вій - блакить небесна,
З-під вій - волошок синь, -
З-під вій принада весен
І магія краси.
З-під вій - жаги ознаки
І поклики з-під вій
Роздмухують всілякі
Жариночки надій.

Ольга Садкова
2026.09.13 23:01
У лісі
Погожа розкрилена днина
(хоч завтра вже дощик, либонь).
Листок, що струсила калина,
упав до розкритих долонь.

Тихенько потріскують дрова,
і тіні повзуть на намет...
Де мудрість життя і основа,

хома дідим
2026.09.13 22:17
* 201 *
при цім гармидері сучаснім
у марші цім іноваційнім
котрийсь-іще шукає щастя
і сенс чуттів
і власну цінність
чого би ні
усім дозвільно
є інтернет

Віктор Насипаний
2026.09.13 19:43
У небі
Вже вечір жде, як бузьок, на одній нозі.
На берег місяця втікають хвилі зір.
В багатті листя клен палає молодий.
Вдягає швидко сутінь все у холоди.

Удвох, як в давнеч, ловкі, смілі дітлахи,
Зриваєм враз , як стиглі яблука, зірки.
Ростем, як трави,

Мирон Шагало
2026.09.13 19:22
Бурштинове тепло
Між вікон холодних людиномашин,
де від сірості день зачах,
мене зігріває той погляд один —
з бурштиновим теплом в очах.

Як прагнеться сильно такого тепла,
щоб воно все було й було,
щоб світлою барвою осінь текла

Вячеслав Руденко
2026.09.13 19:01
У час луни й штукарства
У час луни й штукарства,
У літа півфінал,
У надлишку півцарства
Хиткого назагал.
Шпарини мармурові,
Стежки біля води —
Аморфні, амфотерні
Минулого сліди.

Тетяна Левицька
2026.09.13 17:23
Запашний
Купає небо хмари кучеряві
у вицвілій блакиті далини,
толочить вітер посивілі трави,
на збіжжі стежки — жовті ясени.
Рожеві айстри кутають у вечір
пахучі чорнобривці, а між тим
лягають на мої холодні плечі
ажурні тіні шаликом легким.

С М
2026.09.13 13:39
Королівна гайвею (The Doors)
вона королівна
тут на гайвею
знаки дорожні
до madre до неї
ніхто не врятує
від лютого тигра
звіра смаглявого
убраного в шкіру

Борис Костиря
2026.09.13 13:29
Розвал
Розвал відбудеться людини,
Немов граніту чи крижини.
Колись єдиний моноліт
Умить розпався в 40 літ.
Розвал свідомості, польоту
Фантазії, мов живоплоту,
Провали в пам'яті, а мова
Постала сіра, безголова.

Ірина Вовк
2026.09.13 08:17
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 14)
ЦИКЛ "МЕСОПОТАМІЯ" (Додаток ІІ)


«АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ: ОСТАННІЙ ПАРАД НАПІВБОГА»

(драматичний ескіз у стилі шумеро-аккадського епосу, в трьох сценах)

Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Портрет на двох

 Остання ілюзія любові
Заплакала ілюзія любові,
Зронивши відблиски зневіри.
А серце, з відчаєм у змові,
Зробилося болючо-сірим.

Чи, може, все воно безбарвне?
Слідами тільки багрянисте...
Втікає думка, наче сарна –
У цьому їй не бракне хисту.

Її – надією останню –
Скептично поглинає хаща
Колючого твого прощання...
Приречена ілюзія...
пропаща...
2010




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-04-25 23:09:21
Переглядів сторінки твору 3404
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.346 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.824
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-04-25 23:28:18 ]
Так, Олесю, ми, наївні романтики, любимо в них свої ілюзії, з яких їх собі створили, а вони насправді не такі - а цинічні реалісти, і коли являють нам свою спражню суть - ох, як стає боляче.
Сміх і гріх, спершу треба перевірити, хто є хто насправді, а тоді вже дозволяти собі закохуватися.
Вибачте за такі довгі роздуми, це гіркий досвід їх надиктував.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-04-25 23:33:32 ]
Пане Ярославе! Як я можу вибачити, якщо оці роздуми - саме те, що мені зараз потрібно? Вагалася, чи варто публікувати ці рядки. А виявилося, що Ви з точністю до коми мене розумієте. Що я можу сказати. Лише подякувати за візит, за розуміння і ... за все!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-04-25 23:36:43 ]
Та, зрештою, пане Ярославе, на те ми і наївні романтики. Бо наперед все роздивитися і прорахувати можуть хіба "цинічні реалісти". Але я все одно хочу бути романтиком....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-04-26 00:31:50 ]
Так, звісно, і я теж, од себе не втечеш. І після темної полоси в житті має йти світла, треба сподіватись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-04-26 00:40:11 ]
Сподіваймося. Романтики-оптимісти! Чудово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-26 11:54:21 ]
Дорога, ніжна Олесю, якщо тобі тепер боляче, то мені також, адже "твій біль у моєму серці". Тому ми й пишемо, бо в нас щось болить і прагнемо співчуття. Тримаймося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-04-30 23:50:19 ]
Любий пане Мироне, мені дуже НЕ хочеться, щоб Вам було боляче через мої рядки. Тому я і не люблю публікувати щось таке - наслідкове іноді безпричинного сумовитого настрою. Набагато більше люблю, коли можу рядками ділитися радістю. Дякую Вам за все! Тримаймося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-26 17:23:05 ]
Захололо би сонце на небі,
Дивлячись на сіру планету
Без романтиків.Їх потреба
Для Землі голубого лету. :-)

Будьмо, Олесю. Я зустрічала по життю прагматичних реалістів - бідні вони люди. Скільки проходить повз них цікавих речей. З повагою Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-04-30 23:51:52 ]
І я зустрічала, Патарочко. І повністю з Вами погоджуюсь. Тому - будьмо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-27 08:34:30 ]
Лесю - дуже гарний, та сумний твір. То ж вибачте за співзвучний експромт:

* * *

...і сум на сум
помножить вітер.
А вихор дум -
безодня літер.

З одним крилом
у вирій мрія.
Твоїм листом
любов жевріє..

Весни та усмішок вам! І женіть від себе важкі думки - якщо настрій ЛГ переплітається з вашим...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-04-30 23:57:38 ]
Ну як же ж я можу вибачати за те, що приносить незмінне задоволення моїй душі - Ваші рядки. Дякую Вам за них щиро, і за побажання теж. Навзаєм!
З Вашого дозволу - мій співзвучний експромт:

Де я і ти –
красою світу
Дано цвісти
сплетінню літер.

Замрії час –
тривожне диво
Уривки фраз
несе грайливо.

Я їх, бува,
В рядки сплітаю,
І шлю слова
до виднокраю.

Тобі листи
Приносить небо:
Поглянь туди –
І слів не треба....



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-27 09:46:45 ]
Привіт! Не сумуй. Любов - то не ілюзія, а ілюзія - то не Любов (певно справжня ЛЮБОВ попереду). Зустрічі передбачають прощання, а прощання зустрічі. Завжди боявся розлуки з Музою, оскільки - то єдина Жінка, котра завжди була зі мною і знаходила найкращі ліки од негараздів. Вірш гарний. Дякувати Богу, що вміємо трансформувати свої почуття у поетичні рядочки. Вітаю і щиро бажаю УДАЧІ!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-05-01 00:00:21 ]
Привіт! Пробач, будь ласка, що так пізно відповідаю. Дякую щиро Тобі за розуміння. Ти чудово описав "ліки". А Любов справжня - поруч... Просто настрої бувають різні. Хай Муза незмінно обіймає Тебе крильми. З Вас чудова пара!