ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.06.15 20:37
* 113 *
розваж мене чимось небесний зодчий
немає тут розваг земних
сьогодні
знаю ми несхожі
ти понад хмарами а я оце на дні
я вірував у вітер
вітер віяв
збираючи ужинки там і сям

Борис Костиря
2026.06.15 13:25
* * *
Я розхлюпую час, ніби воду вечірню.
Я розхлюпую спокій, мов стріли часів.
Я іду до порожньої в лісі молільні
У хоралі пророчих і злих голосів.

Я розхлюпую розум, розхлюпую мудрість.
І любов розлітається, ніби вода.
Я розхлюпую біль і задавнену мук

Вячеслав Руденко
2026.06.15 10:42
nickel silver tableware
Про виделки з мельхіору
Говорили у вівторок
Серед грудня в час мінору
Марафону і коня,
У горі з рахат лукуму
Ковдрам ребра розминали,
Міцелярною водою
Обливались серед дня.

Олександр Сушко
2026.06.15 09:44
Судьба
Колобки натхнення в павутині сірій,
Вирвизуб окатий сонечко жує.
Ген, за виднокраєм, білосніжний ирій
Я вже там думками, поміж юних єв.

А вони гарячі! А вони жагучі!
Кожна - квітка-ружа! Удихнеш - пропав.
Після них усоте головою з кручі

Віктор Кучерук
2026.06.15 08:00
* * *
Мов сторожа зла за бранцем,
Пси метнулися за зайцем
І позбавили свободи
Гризуна в кінці городу,
Хоч пустився той щодуху
Із морковкою за вухом...
15.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.15 06:14
Дійсність
Птах сумний на горобині
повертає в дійсність.
Ні, не зрадив, не покинув —
відійшов у вічність.

Чи подумати могла я,
що біда проклята,
наче круків хижа зграя,

М Менянин
2026.06.14 23:13
Наше серце для любові
Не маєтки паперові,
а споріднені по крові,
розум і душа готові
мати серце для любові.

В погляді, а чи в розмові,
або хоч в одному слові,
сенс життя є при умові:

Іван Потьомкін
2026.06.14 21:55
***
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?

хома дідим
2026.06.14 20:11
* 112 *
іще на хвилину дитинство городом недостигаючих полуниць · строго зелений нечервоніючий аґрус усе дозволяється їсти навіть не миючи · старий холодильник кавказ із характерною залізною ручкою що в одноруких бандитів тільки стирчить не догори а додолу · херн

Євген Федчук
2026.06.14 19:27
Бурхливі кілька років життя Мстислава Безокого (1175-1177)
Ще прізвищ в давнину не існувало,
По прізвиськам людей і розрізняли.
Князів, скажімо давньоруських взяти.
Мстиславів там і Рюриків багато,
Всеславів, Володимирів чимало.
Та й Святославів, Ігорів навалом.
Ще Всеволоди всякі, Ярослави.
Й багато хто з

Борис Костиря
2026.06.14 17:29
Сонце
Так сонце смажить невідступно
У гладіаторських боях,
Жорстоко, хижо і підступно
В далеких вигаслих краях.

Так прямо воїну у вічі
Воно палає, ніби меч.
І стяг далекого сторіччя

Олександр Сушко
2026.06.14 11:25
Помилуй і спаси!
Анатолій Матвійчук

Найгірше - коли нездари судять Митця...

Плювати в спину Геніям не треба,
Коли вони за небокрай ідуть!
Бо душі їх здіймаються у Небо,
І в тім, напевно, є найвища суть.

Кока Черкаський
2026.06.14 11:13
Я-і-Бог
Я постукав в двері Бога,
Зранку, у неділю.
- Чи ти, Боже, віриш в мене?
Він спросоння:
- Ні, не вірю!

Ти є вигадка учених,
Пустота наполовину,

Вячеслав Руденко
2026.06.14 09:48
Діккенс і вовки
Пісок сховався у рогожу.
З’явились - Діккенс і вовки.
Жебрак гомілки сон тривожить,
Готує з кістки поплавки.
Гарцюють коники в коноплях
Промовлю я тобі: - Дивись!-
Вогонь вже їсть життя голоблю
І дим націлися кудись…

Тетяна Левицька
2026.06.14 07:48
Реквієм
Реквієм страждання
відлунало скерцо.
Стихнуло мовчанням
в порожнині серця.
Боже, як жахливо
втратити колишнє...
Ми ж були щасливі,
як буяли вишні

С М
2026.06.14 07:24
Алігатор (Grateful Dead)
Сонний алігатор у полуденнім сонці
Побіля річки як-ото зазвичай у сторонці (о ні)
Хоче своє віскі
Хоче свої чаї
Але хоч що завгодно та мене не хчи
О ні

О ні я бував там доволі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Портрет на двох

 Остання ілюзія любові
Заплакала ілюзія любові,
Зронивши відблиски зневіри.
А серце, з відчаєм у змові,
Зробилося болючо-сірим.

Чи, може, все воно безбарвне?
Слідами тільки багрянисте...
Втікає думка, наче сарна –
У цьому їй не бракне хисту.

Її – надією останню –
Скептично поглинає хаща
Колючого твого прощання...
Приречена ілюзія...
пропаща...
2010




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-04-25 23:09:21
Переглядів сторінки твору 3346
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.346 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.824
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-04-25 23:28:18 ]
Так, Олесю, ми, наївні романтики, любимо в них свої ілюзії, з яких їх собі створили, а вони насправді не такі - а цинічні реалісти, і коли являють нам свою спражню суть - ох, як стає боляче.
Сміх і гріх, спершу треба перевірити, хто є хто насправді, а тоді вже дозволяти собі закохуватися.
Вибачте за такі довгі роздуми, це гіркий досвід їх надиктував.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-04-25 23:33:32 ]
Пане Ярославе! Як я можу вибачити, якщо оці роздуми - саме те, що мені зараз потрібно? Вагалася, чи варто публікувати ці рядки. А виявилося, що Ви з точністю до коми мене розумієте. Що я можу сказати. Лише подякувати за візит, за розуміння і ... за все!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-04-25 23:36:43 ]
Та, зрештою, пане Ярославе, на те ми і наївні романтики. Бо наперед все роздивитися і прорахувати можуть хіба "цинічні реалісти". Але я все одно хочу бути романтиком....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-04-26 00:31:50 ]
Так, звісно, і я теж, од себе не втечеш. І після темної полоси в житті має йти світла, треба сподіватись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-04-26 00:40:11 ]
Сподіваймося. Романтики-оптимісти! Чудово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-26 11:54:21 ]
Дорога, ніжна Олесю, якщо тобі тепер боляче, то мені також, адже "твій біль у моєму серці". Тому ми й пишемо, бо в нас щось болить і прагнемо співчуття. Тримаймося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-04-30 23:50:19 ]
Любий пане Мироне, мені дуже НЕ хочеться, щоб Вам було боляче через мої рядки. Тому я і не люблю публікувати щось таке - наслідкове іноді безпричинного сумовитого настрою. Набагато більше люблю, коли можу рядками ділитися радістю. Дякую Вам за все! Тримаймося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-26 17:23:05 ]
Захололо би сонце на небі,
Дивлячись на сіру планету
Без романтиків.Їх потреба
Для Землі голубого лету. :-)

Будьмо, Олесю. Я зустрічала по життю прагматичних реалістів - бідні вони люди. Скільки проходить повз них цікавих речей. З повагою Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-04-30 23:51:52 ]
І я зустрічала, Патарочко. І повністю з Вами погоджуюсь. Тому - будьмо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-27 08:34:30 ]
Лесю - дуже гарний, та сумний твір. То ж вибачте за співзвучний експромт:

* * *

...і сум на сум
помножить вітер.
А вихор дум -
безодня літер.

З одним крилом
у вирій мрія.
Твоїм листом
любов жевріє..

Весни та усмішок вам! І женіть від себе важкі думки - якщо настрій ЛГ переплітається з вашим...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-04-30 23:57:38 ]
Ну як же ж я можу вибачати за те, що приносить незмінне задоволення моїй душі - Ваші рядки. Дякую Вам за них щиро, і за побажання теж. Навзаєм!
З Вашого дозволу - мій співзвучний експромт:

Де я і ти –
красою світу
Дано цвісти
сплетінню літер.

Замрії час –
тривожне диво
Уривки фраз
несе грайливо.

Я їх, бува,
В рядки сплітаю,
І шлю слова
до виднокраю.

Тобі листи
Приносить небо:
Поглянь туди –
І слів не треба....



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-27 09:46:45 ]
Привіт! Не сумуй. Любов - то не ілюзія, а ілюзія - то не Любов (певно справжня ЛЮБОВ попереду). Зустрічі передбачають прощання, а прощання зустрічі. Завжди боявся розлуки з Музою, оскільки - то єдина Жінка, котра завжди була зі мною і знаходила найкращі ліки од негараздів. Вірш гарний. Дякувати Богу, що вміємо трансформувати свої почуття у поетичні рядочки. Вітаю і щиро бажаю УДАЧІ!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-05-01 00:00:21 ]
Привіт! Пробач, будь ласка, що так пізно відповідаю. Дякую щиро Тобі за розуміння. Ти чудово описав "ліки". А Любов справжня - поруч... Просто настрої бувають різні. Хай Муза незмінно обіймає Тебе крильми. З Вас чудова пара!