Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.16
17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.
Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.
Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,
2025.12.16
13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
2025.12.16
13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
2025.12.16
12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
2025.12.16
12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
2025.12.16
10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
2025.12.16
09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
2025.12.16
06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
2025.12.15
21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.
Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.
Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...
2025.12.15
20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.
За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.
За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть
2025.12.15
20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.
Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.
Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
2025.12.15
19:55
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.
У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.
У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,
2025.12.15
19:00
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.
2025.12.15
14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.
не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.
не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі
2025.12.15
11:12
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.
Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.
Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,
2025.12.15
08:16
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.
Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.
Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іра Степановська (1986) /
Проза
Доброго ранку, коханий... Пишу для тебе
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Доброго ранку, коханий... Пишу для тебе
Як тобі ранок? Правда гарний? Сонечко.... Як немає? Як дощ? Та ну....вигадки.... Ранок неймовірно сонячний та яскравий.... Наша кімнатка залити сяйвом від... хм.... мабуть простим людям, тим, які не в тємє, не зрозуміти.... Ти ж і так це бачиш... що я буду тобі пояснювати? ))) Ми вчора сиділи на віконечку.... Тепло.... Кружечка кави, приготована тобою.... Вона неймовірна....Охоплена двома лапками.... Одна на двох....Так кайфово.... Ти сів працювати.... Такий серйозний...Зосереджений..... Я тихенько буду блія тебе.... Це така насолода спостерігати як ти працюєш.... Закриваю очки..... Поринаю у свої думки.... Хм...
Це наш вечір.... Це наша квартира... Це наше життя.... Ніхто.... Чуєте?! НІХТО!!! не наділений правом руйнувати те, чого сам в житті не досягнув.... Ти, так саме ти - та, хто наважилася підняти руку на моє щастя - не варто мстити чи злитися..... Цим ти нічого не доб"єшся, а лише покажеш наскільки ти можеш бути примітивна.... Досягни свого.... Кохай як ми - не за щось, а всупереч.... Не склалося? Так, прикро, але що ж вдієш - це життя.... А воно у свою чергу - вічний пошук.... ти посміхаєшся мені в очі а насправді бажаєш зла? Дарма стараєшся! У мене міцний імунітет... Ти мені подобаєшся, чесно ))) У нас багато спільного..... Але не він.....Можливо неприємно....Але ти колись сама сказала, що ти приміряєш на себе все наше.... Хм... це так....дивно..... Тоді спробуй приміряти на себе і ще дещо.... І просто чесно, сама для себе визначся, що десь у чомусь ти програла.... Тобі дарували мрію? Так саме мрію? Тобі дарували те, чого неіснує у Волинськіх лісах? Тобі дарували вчинок, вартий неймовірного захоплення? Тобі пропонували стати дружиною? Хм.... Знаєш.... Я не хочу бути його дружиною..... Я хочу бути КОХАНОЮ.... І я нею є.... Кохана, друг, сестра, мама.... Хм.... Бля... Та я ідеальна.... Віриш? Ні?.... Бо не хочеш вірити.... А він це знає.... Знаєш який кайф не приховувати своїх почуттів? Гуляти з друзями... Разом....Ммммм....... Невеличкий шматочок щастя.... І чого вже там приховувати.... Секс.... Так, неймовірний, шалений секс, який може бути тільки з ним..... Пристрасний і ніжний.... Спонтанний та запланований.... Божевільний та неординарний.... А ще.... Ви мріяли про спільний ЖЖ - а у нас він уже існує...
Коханий.... Я настільки глибоко задумалася.... Бррр..... Твої оченята виводять мене із задуми.... Тону у них.... Розчиняюся у тобі.... І в мільярдний раз усвідомлюю наскільки сильно я тебе кохаю... Ні.... не кохаю..... Обожнюю.... Ні....Знову не те.... Боготворю..... Хм.... Що ж за халепа.... За стільки років існування людство так і не змогло придумати слово, яке б влучно підходило..... Ну не страшно.... Ми його для себе вигадаємо вдвох..... Любий мій.... Може чаю?
Наша кухня.... Маленький мій.... Саме така, про яку ми мріяли... Пам"ятаєш? ))) Ставлю чайник... Чекаю поки закипить вода....
Хм.... Дійсно....За вікном дощ.... Я люблю дощ... Він мене надихає.... Релаксує.... Лаунж.... Люблю слухати музику в навушниках... Cafe Americaine...
Ти... Ти мала на нього прав більше, ніж будь хто з нас.... Незнаю чому, але мені тебе не шкода... Вибач.... Це єдине що можу тобі сказати... Чому так? Чому саме з тобою так? Хм.... Знову ж таки .... Се ля ві.... і нічого тут не вдієш.... Постарайся зрозуміти і пробачити....і ми будемо вдячні....
Чай... Зелений...З полуничкою.... Така насолода щось для тебе робити.... Я була без тебе цілих 10 хвилин... Неймовірно скучила.... Як ти? Любиш? знаю.... Кохаєш? відчуваю.... Хочеш? Ммммм..... може не будемо гаяти часу ))) Обожнюю коли ти посміхашся.... Бровка.... Твоя....? стоп.... чи моя???? оу.... я вже так заплуталася у наших запчастинах )))
Коханий.... Мій.....Рідний.... Неповторний..... Ходи до мене..... Я потім допишу продовження.....
Це наш вечір.... Це наша квартира... Це наше життя.... Ніхто.... Чуєте?! НІХТО!!! не наділений правом руйнувати те, чого сам в житті не досягнув.... Ти, так саме ти - та, хто наважилася підняти руку на моє щастя - не варто мстити чи злитися..... Цим ти нічого не доб"єшся, а лише покажеш наскільки ти можеш бути примітивна.... Досягни свого.... Кохай як ми - не за щось, а всупереч.... Не склалося? Так, прикро, але що ж вдієш - це життя.... А воно у свою чергу - вічний пошук.... ти посміхаєшся мені в очі а насправді бажаєш зла? Дарма стараєшся! У мене міцний імунітет... Ти мені подобаєшся, чесно ))) У нас багато спільного..... Але не він.....Можливо неприємно....Але ти колись сама сказала, що ти приміряєш на себе все наше.... Хм... це так....дивно..... Тоді спробуй приміряти на себе і ще дещо.... І просто чесно, сама для себе визначся, що десь у чомусь ти програла.... Тобі дарували мрію? Так саме мрію? Тобі дарували те, чого неіснує у Волинськіх лісах? Тобі дарували вчинок, вартий неймовірного захоплення? Тобі пропонували стати дружиною? Хм.... Знаєш.... Я не хочу бути його дружиною..... Я хочу бути КОХАНОЮ.... І я нею є.... Кохана, друг, сестра, мама.... Хм.... Бля... Та я ідеальна.... Віриш? Ні?.... Бо не хочеш вірити.... А він це знає.... Знаєш який кайф не приховувати своїх почуттів? Гуляти з друзями... Разом....Ммммм....... Невеличкий шматочок щастя.... І чого вже там приховувати.... Секс.... Так, неймовірний, шалений секс, який може бути тільки з ним..... Пристрасний і ніжний.... Спонтанний та запланований.... Божевільний та неординарний.... А ще.... Ви мріяли про спільний ЖЖ - а у нас він уже існує...
Коханий.... Я настільки глибоко задумалася.... Бррр..... Твої оченята виводять мене із задуми.... Тону у них.... Розчиняюся у тобі.... І в мільярдний раз усвідомлюю наскільки сильно я тебе кохаю... Ні.... не кохаю..... Обожнюю.... Ні....Знову не те.... Боготворю..... Хм.... Що ж за халепа.... За стільки років існування людство так і не змогло придумати слово, яке б влучно підходило..... Ну не страшно.... Ми його для себе вигадаємо вдвох..... Любий мій.... Може чаю?
Наша кухня.... Маленький мій.... Саме така, про яку ми мріяли... Пам"ятаєш? ))) Ставлю чайник... Чекаю поки закипить вода....
Хм.... Дійсно....За вікном дощ.... Я люблю дощ... Він мене надихає.... Релаксує.... Лаунж.... Люблю слухати музику в навушниках... Cafe Americaine...
Ти... Ти мала на нього прав більше, ніж будь хто з нас.... Незнаю чому, але мені тебе не шкода... Вибач.... Це єдине що можу тобі сказати... Чому так? Чому саме з тобою так? Хм.... Знову ж таки .... Се ля ві.... і нічого тут не вдієш.... Постарайся зрозуміти і пробачити....і ми будемо вдячні....
Чай... Зелений...З полуничкою.... Така насолода щось для тебе робити.... Я була без тебе цілих 10 хвилин... Неймовірно скучила.... Як ти? Любиш? знаю.... Кохаєш? відчуваю.... Хочеш? Ммммм..... може не будемо гаяти часу ))) Обожнюю коли ти посміхашся.... Бровка.... Твоя....? стоп.... чи моя???? оу.... я вже так заплуталася у наших запчастинах )))
Коханий.... Мій.....Рідний.... Неповторний..... Ходи до мене..... Я потім допишу продовження.....
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
