ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Татьяна Квашенко
2026.06.05 12:32
Півонії розквітлі за криницею
У вогниках черешневих гірлянд.
Спокусник-червень пахне полуницею,
Заманює у затишок троянд.

І встигнути на все життя надихатись
Не вистачить чарівних вечорів,
Де сонце достигає понад хатами,

Вячеслав Руденко
2026.06.05 12:07
Вони досконало перлинні -
Цвяшки їх з дзвінкої латуні -
Шляхи малахітових стрілок
Повільне життя мотивують,
Ведуть до межі прикордоння
Садити в січневі морози
У сніг кришталеві троянди
Аби уникати загрози

Віктор Кучерук
2026.06.05 06:05
Миготять блискавиці, гуркочуть громи,
Не залишилось зовсім ніякої суші, -
Доокола вода безперервно шумить
І охоплює смуток покинуту душу.
Хлине сильно згори і хлюпоче внизу,
І все дужче мокріє взуття і мій одяг, -
Та ніхто не гукає: Сідай, - підвезу

хома дідим
2026.06.04 21:26
настало літо йшла війна
був золотистий вечір
нікого я не обіймав
нічому не перечив
не усміхалися мені
дошкульні антитези
немов у сні
чи майже сні

Іван Потьомкін
2026.06.04 21:19
Поначалу он заинтересовал меня рассказом о своем приятеле Йоне. Всю жизнь тот прожил под именем Леня. История житейская, когда в угоду славянскому уху Сруль, Мошке, Пинхас, Натан... вынуждены были становиться Александром, Михаилом, Анатолием... Но в отл

Євген Федчук
2026.06.04 19:39
Боротьба за владу після смерті Сталіна.

Війна уже закінчилась. Сталін став дряхлішим.
З «однодумців» себе кожен вже думками тішив,
Що, як Сталін вріже дуба, можливість настане.
Він по головах пройдеться і вище всіх стане.
І Молотов, й Каганович – п

Артур Курдіновський
2026.06.04 15:44
Летіть, ангелики, летіть!
Війна вам зшила білі крила,
А землю - чорним всю покрила.
Для вас тепер - небес блакить.

Ми тут завершимо наш бій
За розіп'яту Україну,
Від зла залишимо руїни,

С М
2026.06.04 15:15
Усе кручу регулятора під цицькою з екраном
Шукаю хоч якесь життя у пустелі
Ось іще програма, щось на тему Мері Джейн
Готуйсь у подорож на стелю
Огидний Джо явився на екрані
В гостях у нього самолюбний Сем
Там ще один тип, наче не при чім
У нього па

Борис Костиря
2026.06.04 12:31
Ти біжиш в невідомість, у пустку,
У ненависть, у магму століть.
Ти біжиш у незайману пущу,
У розлогі обличчя столиць.

Невідомість розкриє картини
Поза часом і простором нам
І простягне дарунки невинні,

Ірина Вовк
2026.06.04 09:26
VII. КОРОЛЕВА ТІНЕЙ: САГА РОЗБИТОГО СЕРЦЯ Вітер на Оркнейських островах рвав поли чорного плаща королеви, наче благав повернути кораблі назад. На порозі великої війни за англійську корону Гаральд залишив Єлизавету та доньок у безпечній гавані. Це б

Віктор Кучерук
2026.06.04 06:09
Мутні потоки обіцянок,
Холодний пил розчарувань, -
Тримаю знов порожній дзбанок,
Як між ганьбою й честю грань.
Не мучить зовсім спрага помсти,
Чи рідних сміх та дружній глум, -
Лише досада від знайомства
Мене вганяє різко в сум...

хома дідим
2026.06.03 18:59
на злобу дня повістка ця
хоча її не просять
усякий знає все і сам
а втім усім не досить
на фоні втрат і не до свят
хмарує дощовиння
хтось тягне фронт
брудний полон

Ірина Вовк
2026.06.03 17:32
VI. ЧУЖІ БЕРЕГИ Дракари розрізали важкі, свинцеві хвилі Північного моря, несучи Єлизавету все далі від родинних обіймів теплого, залитого щедрим вечірнім сонцем, Києва. Норвегія зустріла її непривітними, гострими скелями, які чорними велетнями врізал

М Менянин
2026.06.03 12:59
Гімн України починається з очікування неминучого, але ж минуло і не здійснилось! Тож на сьогодення замість: «Ще не вмерла України…» доречні слова: «Жити має України…» 03.06.2026р. UA

Вячеслав Руденко
2026.06.03 12:40
Я знайомий вогням Волопаса.
Я готель для незайманих дів,
Де залишив поштар із Мадрасу
На порозі рудих гризунів,
Що згубили і пашпорт і долю,
Забобонів крапчастий кришталь.
Не шукай біля мене тополі.
Не проси надягнуть пектораль!

Борис Костиря
2026.06.03 11:23
Я іду у пустельному лісі.
Мідна тиша самотньо дзвенить.
Зависає печаль у горісі,
Ніби втомлена, зморена мить.

А навколо не бачу нікого.
Ні душі. Говорю у світи.
Все принишкло. Ні біса, ні Бога.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іра Степановська (1986) / Проза

 Доброго ранку, коханий... Пишу для тебе
Як тобі ранок? Правда гарний? Сонечко.... Як немає? Як дощ? Та ну....вигадки.... Ранок неймовірно сонячний та яскравий.... Наша кімнатка залити сяйвом від... хм.... мабуть простим людям, тим, які не в тємє, не зрозуміти.... Ти ж і так це бачиш... що я буду тобі пояснювати? ))) Ми вчора сиділи на віконечку.... Тепло.... Кружечка кави, приготована тобою.... Вона неймовірна....Охоплена двома лапками.... Одна на двох....Так кайфово.... Ти сів працювати.... Такий серйозний...Зосереджений..... Я тихенько буду блія тебе.... Це така насолода спостерігати як ти працюєш.... Закриваю очки..... Поринаю у свої думки.... Хм...

Це наш вечір.... Це наша квартира... Це наше життя.... Ніхто.... Чуєте?! НІХТО!!! не наділений правом руйнувати те, чого сам в житті не досягнув.... Ти, так саме ти - та, хто наважилася підняти руку на моє щастя - не варто мстити чи злитися..... Цим ти нічого не доб"єшся, а лише покажеш наскільки ти можеш бути примітивна.... Досягни свого.... Кохай як ми - не за щось, а всупереч.... Не склалося? Так, прикро, але що ж вдієш - це життя.... А воно у свою чергу - вічний пошук.... ти посміхаєшся мені в очі а насправді бажаєш зла? Дарма стараєшся! У мене міцний імунітет... Ти мені подобаєшся, чесно ))) У нас багато спільного..... Але не він.....Можливо неприємно....Але ти колись сама сказала, що ти приміряєш на себе все наше.... Хм... це так....дивно..... Тоді спробуй приміряти на себе і ще дещо.... І просто чесно, сама для себе визначся, що десь у чомусь ти програла.... Тобі дарували мрію? Так саме мрію? Тобі дарували те, чого неіснує у Волинськіх лісах? Тобі дарували вчинок, вартий неймовірного захоплення? Тобі пропонували стати дружиною? Хм.... Знаєш.... Я не хочу бути його дружиною..... Я хочу бути КОХАНОЮ.... І я нею є.... Кохана, друг, сестра, мама.... Хм.... Бля... Та я ідеальна.... Віриш? Ні?.... Бо не хочеш вірити.... А він це знає.... Знаєш який кайф не приховувати своїх почуттів? Гуляти з друзями... Разом....Ммммм....... Невеличкий шматочок щастя.... І чого вже там приховувати.... Секс.... Так, неймовірний, шалений секс, який може бути тільки з ним..... Пристрасний і ніжний.... Спонтанний та запланований.... Божевільний та неординарний.... А ще.... Ви мріяли про спільний ЖЖ - а у нас він уже існує...

Коханий.... Я настільки глибоко задумалася.... Бррр..... Твої оченята виводять мене із задуми.... Тону у них.... Розчиняюся у тобі.... І в мільярдний раз усвідомлюю наскільки сильно я тебе кохаю... Ні.... не кохаю..... Обожнюю.... Ні....Знову не те.... Боготворю..... Хм.... Що ж за халепа.... За стільки років існування людство так і не змогло придумати слово, яке б влучно підходило..... Ну не страшно.... Ми його для себе вигадаємо вдвох..... Любий мій.... Може чаю?

Наша кухня.... Маленький мій.... Саме така, про яку ми мріяли... Пам"ятаєш? ))) Ставлю чайник... Чекаю поки закипить вода....

Хм.... Дійсно....За вікном дощ.... Я люблю дощ... Він мене надихає.... Релаксує.... Лаунж.... Люблю слухати музику в навушниках... Cafe Americaine...

Ти... Ти мала на нього прав більше, ніж будь хто з нас.... Незнаю чому, але мені тебе не шкода... Вибач.... Це єдине що можу тобі сказати... Чому так? Чому саме з тобою так? Хм.... Знову ж таки .... Се ля ві.... і нічого тут не вдієш.... Постарайся зрозуміти і пробачити....і ми будемо вдячні....

Чай... Зелений...З полуничкою.... Така насолода щось для тебе робити.... Я була без тебе цілих 10 хвилин... Неймовірно скучила.... Як ти? Любиш? знаю.... Кохаєш? відчуваю.... Хочеш? Ммммм..... може не будемо гаяти часу ))) Обожнюю коли ти посміхашся.... Бровка.... Твоя....? стоп.... чи моя???? оу.... я вже так заплуталася у наших запчастинах )))

Коханий.... Мій.....Рідний.... Неповторний..... Ходи до мене..... Я потім допишу продовження.....




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-04-27 08:31:43
Переглядів сторінки твору 4027
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.446 / 5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.446 / 5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.786
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
ЕССЕ
Автор востаннє на сайті 2010.06.23 20:11
Автор у цю хвилину відсутній