
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.06.21
17:06
Трамвай запашного літа
Стукотить по чужій вулиці Янголів
В самотині – рікою буття – в самотині
Порожній, наче руїна крику волошок,
Бо це місто – притулок позичений
Заблукалої Еврідіки-невдахи,
Що шукала чи то Арахну, чи то Сапфо,
Бо слова загуби
Стукотить по чужій вулиці Янголів
В самотині – рікою буття – в самотині
Порожній, наче руїна крику волошок,
Бо це місто – притулок позичений
Заблукалої Еврідіки-невдахи,
Що шукала чи то Арахну, чи то Сапфо,
Бо слова загуби
2025.06.21
15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Ілюзія
О
Ілюзія
О
2025.06.21
15:16
Маючи за плечима 12 років досвіду роботи в психіатрії та 9 — у психотерапії, я щодня стикаюся зі складністю людських переживань. Поряд із цією професійною діяльністю моє життя завжди супроводжує любов до поезії — як до читання, так і до написання. Нерідко
2025.06.21
12:57
І виростають покоління,
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко
Війни невигойні стигмати.
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко
Війни невигойні стигмати.
2025.06.21
05:06
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.
2025.06.20
21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
2025.06.20
15:51
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво
2025.06.20
15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Панно Фа
Панно Фа
2025.06.20
14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.
2025.06.20
07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
2025.06.19
21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
2025.06.19
20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
2025.06.19
12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
2025.06.19
09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
2025.06.18
22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Рожеві метел
Рожеві метел
2025.06.18
21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Іра Степановська (1986) /
Проза
Доброго ранку, коханий... Пишу для тебе
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Доброго ранку, коханий... Пишу для тебе
Як тобі ранок? Правда гарний? Сонечко.... Як немає? Як дощ? Та ну....вигадки.... Ранок неймовірно сонячний та яскравий.... Наша кімнатка залити сяйвом від... хм.... мабуть простим людям, тим, які не в тємє, не зрозуміти.... Ти ж і так це бачиш... що я буду тобі пояснювати? ))) Ми вчора сиділи на віконечку.... Тепло.... Кружечка кави, приготована тобою.... Вона неймовірна....Охоплена двома лапками.... Одна на двох....Так кайфово.... Ти сів працювати.... Такий серйозний...Зосереджений..... Я тихенько буду блія тебе.... Це така насолода спостерігати як ти працюєш.... Закриваю очки..... Поринаю у свої думки.... Хм...
Це наш вечір.... Це наша квартира... Це наше життя.... Ніхто.... Чуєте?! НІХТО!!! не наділений правом руйнувати те, чого сам в житті не досягнув.... Ти, так саме ти - та, хто наважилася підняти руку на моє щастя - не варто мстити чи злитися..... Цим ти нічого не доб"єшся, а лише покажеш наскільки ти можеш бути примітивна.... Досягни свого.... Кохай як ми - не за щось, а всупереч.... Не склалося? Так, прикро, але що ж вдієш - це життя.... А воно у свою чергу - вічний пошук.... ти посміхаєшся мені в очі а насправді бажаєш зла? Дарма стараєшся! У мене міцний імунітет... Ти мені подобаєшся, чесно ))) У нас багато спільного..... Але не він.....Можливо неприємно....Але ти колись сама сказала, що ти приміряєш на себе все наше.... Хм... це так....дивно..... Тоді спробуй приміряти на себе і ще дещо.... І просто чесно, сама для себе визначся, що десь у чомусь ти програла.... Тобі дарували мрію? Так саме мрію? Тобі дарували те, чого неіснує у Волинськіх лісах? Тобі дарували вчинок, вартий неймовірного захоплення? Тобі пропонували стати дружиною? Хм.... Знаєш.... Я не хочу бути його дружиною..... Я хочу бути КОХАНОЮ.... І я нею є.... Кохана, друг, сестра, мама.... Хм.... Бля... Та я ідеальна.... Віриш? Ні?.... Бо не хочеш вірити.... А він це знає.... Знаєш який кайф не приховувати своїх почуттів? Гуляти з друзями... Разом....Ммммм....... Невеличкий шматочок щастя.... І чого вже там приховувати.... Секс.... Так, неймовірний, шалений секс, який може бути тільки з ним..... Пристрасний і ніжний.... Спонтанний та запланований.... Божевільний та неординарний.... А ще.... Ви мріяли про спільний ЖЖ - а у нас він уже існує...
Коханий.... Я настільки глибоко задумалася.... Бррр..... Твої оченята виводять мене із задуми.... Тону у них.... Розчиняюся у тобі.... І в мільярдний раз усвідомлюю наскільки сильно я тебе кохаю... Ні.... не кохаю..... Обожнюю.... Ні....Знову не те.... Боготворю..... Хм.... Що ж за халепа.... За стільки років існування людство так і не змогло придумати слово, яке б влучно підходило..... Ну не страшно.... Ми його для себе вигадаємо вдвох..... Любий мій.... Може чаю?
Наша кухня.... Маленький мій.... Саме така, про яку ми мріяли... Пам"ятаєш? ))) Ставлю чайник... Чекаю поки закипить вода....
Хм.... Дійсно....За вікном дощ.... Я люблю дощ... Він мене надихає.... Релаксує.... Лаунж.... Люблю слухати музику в навушниках... Cafe Americaine...
Ти... Ти мала на нього прав більше, ніж будь хто з нас.... Незнаю чому, але мені тебе не шкода... Вибач.... Це єдине що можу тобі сказати... Чому так? Чому саме з тобою так? Хм.... Знову ж таки .... Се ля ві.... і нічого тут не вдієш.... Постарайся зрозуміти і пробачити....і ми будемо вдячні....
Чай... Зелений...З полуничкою.... Така насолода щось для тебе робити.... Я була без тебе цілих 10 хвилин... Неймовірно скучила.... Як ти? Любиш? знаю.... Кохаєш? відчуваю.... Хочеш? Ммммм..... може не будемо гаяти часу ))) Обожнюю коли ти посміхашся.... Бровка.... Твоя....? стоп.... чи моя???? оу.... я вже так заплуталася у наших запчастинах )))
Коханий.... Мій.....Рідний.... Неповторний..... Ходи до мене..... Я потім допишу продовження.....
Це наш вечір.... Це наша квартира... Це наше життя.... Ніхто.... Чуєте?! НІХТО!!! не наділений правом руйнувати те, чого сам в житті не досягнув.... Ти, так саме ти - та, хто наважилася підняти руку на моє щастя - не варто мстити чи злитися..... Цим ти нічого не доб"єшся, а лише покажеш наскільки ти можеш бути примітивна.... Досягни свого.... Кохай як ми - не за щось, а всупереч.... Не склалося? Так, прикро, але що ж вдієш - це життя.... А воно у свою чергу - вічний пошук.... ти посміхаєшся мені в очі а насправді бажаєш зла? Дарма стараєшся! У мене міцний імунітет... Ти мені подобаєшся, чесно ))) У нас багато спільного..... Але не він.....Можливо неприємно....Але ти колись сама сказала, що ти приміряєш на себе все наше.... Хм... це так....дивно..... Тоді спробуй приміряти на себе і ще дещо.... І просто чесно, сама для себе визначся, що десь у чомусь ти програла.... Тобі дарували мрію? Так саме мрію? Тобі дарували те, чого неіснує у Волинськіх лісах? Тобі дарували вчинок, вартий неймовірного захоплення? Тобі пропонували стати дружиною? Хм.... Знаєш.... Я не хочу бути його дружиною..... Я хочу бути КОХАНОЮ.... І я нею є.... Кохана, друг, сестра, мама.... Хм.... Бля... Та я ідеальна.... Віриш? Ні?.... Бо не хочеш вірити.... А він це знає.... Знаєш який кайф не приховувати своїх почуттів? Гуляти з друзями... Разом....Ммммм....... Невеличкий шматочок щастя.... І чого вже там приховувати.... Секс.... Так, неймовірний, шалений секс, який може бути тільки з ним..... Пристрасний і ніжний.... Спонтанний та запланований.... Божевільний та неординарний.... А ще.... Ви мріяли про спільний ЖЖ - а у нас він уже існує...
Коханий.... Я настільки глибоко задумалася.... Бррр..... Твої оченята виводять мене із задуми.... Тону у них.... Розчиняюся у тобі.... І в мільярдний раз усвідомлюю наскільки сильно я тебе кохаю... Ні.... не кохаю..... Обожнюю.... Ні....Знову не те.... Боготворю..... Хм.... Що ж за халепа.... За стільки років існування людство так і не змогло придумати слово, яке б влучно підходило..... Ну не страшно.... Ми його для себе вигадаємо вдвох..... Любий мій.... Може чаю?
Наша кухня.... Маленький мій.... Саме така, про яку ми мріяли... Пам"ятаєш? ))) Ставлю чайник... Чекаю поки закипить вода....
Хм.... Дійсно....За вікном дощ.... Я люблю дощ... Він мене надихає.... Релаксує.... Лаунж.... Люблю слухати музику в навушниках... Cafe Americaine...
Ти... Ти мала на нього прав більше, ніж будь хто з нас.... Незнаю чому, але мені тебе не шкода... Вибач.... Це єдине що можу тобі сказати... Чому так? Чому саме з тобою так? Хм.... Знову ж таки .... Се ля ві.... і нічого тут не вдієш.... Постарайся зрозуміти і пробачити....і ми будемо вдячні....
Чай... Зелений...З полуничкою.... Така насолода щось для тебе робити.... Я була без тебе цілих 10 хвилин... Неймовірно скучила.... Як ти? Любиш? знаю.... Кохаєш? відчуваю.... Хочеш? Ммммм..... може не будемо гаяти часу ))) Обожнюю коли ти посміхашся.... Бровка.... Твоя....? стоп.... чи моя???? оу.... я вже так заплуталася у наших запчастинах )))
Коханий.... Мій.....Рідний.... Неповторний..... Ходи до мене..... Я потім допишу продовження.....
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію