Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.08
15:07
То не вітер Диким полем трави колихає,
То не табун диких коней по степу втікає.
І не чорна хмара суне, небо все закрила.
То орда на шлях Муравський у похід ступила.
Суне орда, аж до неба пилюку здіймає.
І, здавалось, перешкод їй у степу немає.
Стопч
То не табун диких коней по степу втікає.
І не чорна хмара суне, небо все закрила.
То орда на шлях Муравський у похід ступила.
Суне орда, аж до неба пилюку здіймає.
І, здавалось, перешкод їй у степу немає.
Стопч
2026.02.08
12:49
Я снігом табірним впаду тобі до ніг
посеред камери на карцеру бетоні,
де у бою несправедливім і невтомнім
ти, своїй совісті не зрадивши, поліг.
Я вітровієм обійматиму твій хрест,
що розіпнув тоді на собі чорну осінь
та не приміряний ніким стоїть і
посеред камери на карцеру бетоні,
де у бою несправедливім і невтомнім
ти, своїй совісті не зрадивши, поліг.
Я вітровієм обійматиму твій хрест,
що розіпнув тоді на собі чорну осінь
та не приміряний ніким стоїть і
2026.02.08
11:37
Безконечне протяжне гудіння
Від сирен, що пронизує слух.
Проростає тривоги пагіння,
Мов порочний ненависний дух.
І яке ж те потворне насіння
Він народить в шаленості днів,
Досягнувши глибин і коріння
У потузі могутніх мечів!
Від сирен, що пронизує слух.
Проростає тривоги пагіння,
Мов порочний ненависний дух.
І яке ж те потворне насіння
Він народить в шаленості днів,
Досягнувши глибин і коріння
У потузі могутніх мечів!
2026.02.08
09:09
Із Леоніда Сергєєва
Коментатор:
Вітаю, друзі! Отже, починаємо;
працює ретранслятор ПТС.
Оскільки ми рахунок ще не знаємо,
інтрига матчу будить інтерес!
Коментатор:
Вітаю, друзі! Отже, починаємо;
працює ретранслятор ПТС.
Оскільки ми рахунок ще не знаємо,
інтрига матчу будить інтерес!
2026.02.07
23:49
У напівтемряві п'ємо холодну каву,
клянем московію і владу, заодно, -
накрались, аж провалюється дно
здобутої не у борні держави.
І надрив
клянем московію і владу, заодно, -
накрались, аж провалюється дно
здобутої не у борні держави.
І надрив
2026.02.07
21:10
Крапка сонця утоплена в сіре лютневе марево.
Перебулий мороз ще уперто тримає скованість,
Та майбутня відлига таки насуває хмарою,
За якою проміння, що прагне зігріти, сховане.
Відганяє циклоном тріскучі морози згубливі
Спорадична зима, що у холод
Перебулий мороз ще уперто тримає скованість,
Та майбутня відлига таки насуває хмарою,
За якою проміння, що прагне зігріти, сховане.
Відганяє циклоном тріскучі морози згубливі
Спорадична зима, що у холод
2026.02.07
20:39
Про що ти хочеш розказати, скрипко?
Чом смутком пронизуєш до дна?
Чому веселістю прохоплюєшся зрідка?
Чи, може, скрипалева в тім вина?
Чи справжня музика і в радощах сумна?
Чом смутком пронизуєш до дна?
Чому веселістю прохоплюєшся зрідка?
Чи, може, скрипалева в тім вина?
Чи справжня музика і в радощах сумна?
2026.02.07
20:21
Я спалю на багатті книжки
У вечірній туманній журбі –
Хай вогонь поглинає рядки
Тих віршів, що писав не тобі,
Хай у полум’ї згинуть слова –
Відтепер їм не вірю і сам.
Я минуле життя обірвав –
У вечірній туманній журбі –
Хай вогонь поглинає рядки
Тих віршів, що писав не тобі,
Хай у полум’ї згинуть слова –
Відтепер їм не вірю і сам.
Я минуле життя обірвав –
2026.02.07
13:53
У кожного вона своя. А чи прозора?
Немов туман над ранньою рікою.
То лагідна, сіяє, як вечірні зорі,
То б'є у груди хвилею стрімкою.
І не напишеш буквами її - лиш ритмом.
Ми чуємо : "Так доля забажала".
Не істина вона, не вирок і не міфи,
А інко
Немов туман над ранньою рікою.
То лагідна, сіяє, як вечірні зорі,
То б'є у груди хвилею стрімкою.
І не напишеш буквами її - лиш ритмом.
Ми чуємо : "Так доля забажала".
Не істина вона, не вирок і не міфи,
А інко
2026.02.07
10:26
Укрили заморозки ніжні квіти,
Немов тирани чи лиха орда.
Слова звучать беззахисно, як віти,
А гасла застигають, мов слюда.
Укрили заморозки сподівання
На світло, на відлигу, на прогрес.
І опадають квіти розставання,
Немов тирани чи лиха орда.
Слова звучать беззахисно, як віти,
А гасла застигають, мов слюда.
Укрили заморозки сподівання
На світло, на відлигу, на прогрес.
І опадають квіти розставання,
2026.02.07
09:00
Туманом розлилося небо в море,
розмивши своїм паром горизонт,
бентежне, феросплавне, неозоре.
Окріп вальсує з кригою разом
на цім окрайці часу і галактик
за межами людських думок глоти.
А ми, наївні смертні аргонавти
даремні робим спроби осягти
розмивши своїм паром горизонт,
бентежне, феросплавне, неозоре.
Окріп вальсує з кригою разом
на цім окрайці часу і галактик
за межами людських думок глоти.
А ми, наївні смертні аргонавти
даремні робим спроби осягти
2026.02.07
05:08
Годинник з синім циферблатом,
Зі штучним і простим камінням
Не коштував грошей багато,
Та був для мене незамінним.
І проводжав моє дитинство
Годинник з синім циферблатом,
І юність зустрічав барвисту,
Зі штучним і простим камінням
Не коштував грошей багато,
Та був для мене незамінним.
І проводжав моє дитинство
Годинник з синім циферблатом,
І юність зустрічав барвисту,
2026.02.06
21:40
Мій Боже, дякую Тобі, що Ти є,
За те, що ведеш Ти мене за руку,
За те, що так сяє ім'я Твоє,
За те, що витримує серце розлуку.
За віру : добро переможе завжди,
За шепіт: тримайся, дитино, зажди,
За дотик вві сні: ти не бійся, я тут,
Малюю любов'ю
За те, що ведеш Ти мене за руку,
За те, що так сяє ім'я Твоє,
За те, що витримує серце розлуку.
За віру : добро переможе завжди,
За шепіт: тримайся, дитино, зажди,
За дотик вві сні: ти не бійся, я тут,
Малюю любов'ю
2026.02.06
21:07
Наосліп, через кипінь і не в такт,
в хитке незнане майбуття сире
ми тчем свої маршрути до Ітак
під моторошний переспів сирен.
Наповнені живим теплом осердь,
заховані з народження у глині,
бють пагони собою темну твердь,
в хитке незнане майбуття сире
ми тчем свої маршрути до Ітак
під моторошний переспів сирен.
Наповнені живим теплом осердь,
заховані з народження у глині,
бють пагони собою темну твердь,
2026.02.06
18:04
О ти (чий зір усе одвертий, а мій все пропустив)
До болю прагну я спасіння. Дай гумору мені
Що в морі я у цій пшениці
йде гомін, а ні з ким не стрітись
І горе й сміх, правдиво дивні
Та умирають і без ридань
Всі оди, названі інакше, звучать, мабуть
До болю прагну я спасіння. Дай гумору мені
Що в морі я у цій пшениці
йде гомін, а ні з ким не стрітись
І горе й сміх, правдиво дивні
Та умирають і без ридань
Всі оди, названі інакше, звучать, мабуть
2026.02.06
17:31
Німе повітря. Королівство тиші.
Дорога в безпросвітну далечінь.
Любов мені листа сумного пише...
Невже від почуттів лишилась тінь?
Стою на долі сірому узбіччі.
Життя проходить повз. Лише зітхне:
"Дивися, як змінилося обличчя!"
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Дорога в безпросвітну далечінь.
Любов мені листа сумного пише...
Невже від почуттів лишилась тінь?
Стою на долі сірому узбіччі.
Життя проходить повз. Лише зітхне:
"Дивися, як змінилося обличчя!"
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.07
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іра Степановська (1986) /
Проза
Доброго ранку, коханий... Пишу для тебе
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Доброго ранку, коханий... Пишу для тебе
Як тобі ранок? Правда гарний? Сонечко.... Як немає? Як дощ? Та ну....вигадки.... Ранок неймовірно сонячний та яскравий.... Наша кімнатка залити сяйвом від... хм.... мабуть простим людям, тим, які не в тємє, не зрозуміти.... Ти ж і так це бачиш... що я буду тобі пояснювати? ))) Ми вчора сиділи на віконечку.... Тепло.... Кружечка кави, приготована тобою.... Вона неймовірна....Охоплена двома лапками.... Одна на двох....Так кайфово.... Ти сів працювати.... Такий серйозний...Зосереджений..... Я тихенько буду блія тебе.... Це така насолода спостерігати як ти працюєш.... Закриваю очки..... Поринаю у свої думки.... Хм...
Це наш вечір.... Це наша квартира... Це наше життя.... Ніхто.... Чуєте?! НІХТО!!! не наділений правом руйнувати те, чого сам в житті не досягнув.... Ти, так саме ти - та, хто наважилася підняти руку на моє щастя - не варто мстити чи злитися..... Цим ти нічого не доб"єшся, а лише покажеш наскільки ти можеш бути примітивна.... Досягни свого.... Кохай як ми - не за щось, а всупереч.... Не склалося? Так, прикро, але що ж вдієш - це життя.... А воно у свою чергу - вічний пошук.... ти посміхаєшся мені в очі а насправді бажаєш зла? Дарма стараєшся! У мене міцний імунітет... Ти мені подобаєшся, чесно ))) У нас багато спільного..... Але не він.....Можливо неприємно....Але ти колись сама сказала, що ти приміряєш на себе все наше.... Хм... це так....дивно..... Тоді спробуй приміряти на себе і ще дещо.... І просто чесно, сама для себе визначся, що десь у чомусь ти програла.... Тобі дарували мрію? Так саме мрію? Тобі дарували те, чого неіснує у Волинськіх лісах? Тобі дарували вчинок, вартий неймовірного захоплення? Тобі пропонували стати дружиною? Хм.... Знаєш.... Я не хочу бути його дружиною..... Я хочу бути КОХАНОЮ.... І я нею є.... Кохана, друг, сестра, мама.... Хм.... Бля... Та я ідеальна.... Віриш? Ні?.... Бо не хочеш вірити.... А він це знає.... Знаєш який кайф не приховувати своїх почуттів? Гуляти з друзями... Разом....Ммммм....... Невеличкий шматочок щастя.... І чого вже там приховувати.... Секс.... Так, неймовірний, шалений секс, який може бути тільки з ним..... Пристрасний і ніжний.... Спонтанний та запланований.... Божевільний та неординарний.... А ще.... Ви мріяли про спільний ЖЖ - а у нас він уже існує...
Коханий.... Я настільки глибоко задумалася.... Бррр..... Твої оченята виводять мене із задуми.... Тону у них.... Розчиняюся у тобі.... І в мільярдний раз усвідомлюю наскільки сильно я тебе кохаю... Ні.... не кохаю..... Обожнюю.... Ні....Знову не те.... Боготворю..... Хм.... Що ж за халепа.... За стільки років існування людство так і не змогло придумати слово, яке б влучно підходило..... Ну не страшно.... Ми його для себе вигадаємо вдвох..... Любий мій.... Може чаю?
Наша кухня.... Маленький мій.... Саме така, про яку ми мріяли... Пам"ятаєш? ))) Ставлю чайник... Чекаю поки закипить вода....
Хм.... Дійсно....За вікном дощ.... Я люблю дощ... Він мене надихає.... Релаксує.... Лаунж.... Люблю слухати музику в навушниках... Cafe Americaine...
Ти... Ти мала на нього прав більше, ніж будь хто з нас.... Незнаю чому, але мені тебе не шкода... Вибач.... Це єдине що можу тобі сказати... Чому так? Чому саме з тобою так? Хм.... Знову ж таки .... Се ля ві.... і нічого тут не вдієш.... Постарайся зрозуміти і пробачити....і ми будемо вдячні....
Чай... Зелений...З полуничкою.... Така насолода щось для тебе робити.... Я була без тебе цілих 10 хвилин... Неймовірно скучила.... Як ти? Любиш? знаю.... Кохаєш? відчуваю.... Хочеш? Ммммм..... може не будемо гаяти часу ))) Обожнюю коли ти посміхашся.... Бровка.... Твоя....? стоп.... чи моя???? оу.... я вже так заплуталася у наших запчастинах )))
Коханий.... Мій.....Рідний.... Неповторний..... Ходи до мене..... Я потім допишу продовження.....
Це наш вечір.... Це наша квартира... Це наше життя.... Ніхто.... Чуєте?! НІХТО!!! не наділений правом руйнувати те, чого сам в житті не досягнув.... Ти, так саме ти - та, хто наважилася підняти руку на моє щастя - не варто мстити чи злитися..... Цим ти нічого не доб"єшся, а лише покажеш наскільки ти можеш бути примітивна.... Досягни свого.... Кохай як ми - не за щось, а всупереч.... Не склалося? Так, прикро, але що ж вдієш - це життя.... А воно у свою чергу - вічний пошук.... ти посміхаєшся мені в очі а насправді бажаєш зла? Дарма стараєшся! У мене міцний імунітет... Ти мені подобаєшся, чесно ))) У нас багато спільного..... Але не він.....Можливо неприємно....Але ти колись сама сказала, що ти приміряєш на себе все наше.... Хм... це так....дивно..... Тоді спробуй приміряти на себе і ще дещо.... І просто чесно, сама для себе визначся, що десь у чомусь ти програла.... Тобі дарували мрію? Так саме мрію? Тобі дарували те, чого неіснує у Волинськіх лісах? Тобі дарували вчинок, вартий неймовірного захоплення? Тобі пропонували стати дружиною? Хм.... Знаєш.... Я не хочу бути його дружиною..... Я хочу бути КОХАНОЮ.... І я нею є.... Кохана, друг, сестра, мама.... Хм.... Бля... Та я ідеальна.... Віриш? Ні?.... Бо не хочеш вірити.... А він це знає.... Знаєш який кайф не приховувати своїх почуттів? Гуляти з друзями... Разом....Ммммм....... Невеличкий шматочок щастя.... І чого вже там приховувати.... Секс.... Так, неймовірний, шалений секс, який може бути тільки з ним..... Пристрасний і ніжний.... Спонтанний та запланований.... Божевільний та неординарний.... А ще.... Ви мріяли про спільний ЖЖ - а у нас він уже існує...
Коханий.... Я настільки глибоко задумалася.... Бррр..... Твої оченята виводять мене із задуми.... Тону у них.... Розчиняюся у тобі.... І в мільярдний раз усвідомлюю наскільки сильно я тебе кохаю... Ні.... не кохаю..... Обожнюю.... Ні....Знову не те.... Боготворю..... Хм.... Що ж за халепа.... За стільки років існування людство так і не змогло придумати слово, яке б влучно підходило..... Ну не страшно.... Ми його для себе вигадаємо вдвох..... Любий мій.... Може чаю?
Наша кухня.... Маленький мій.... Саме така, про яку ми мріяли... Пам"ятаєш? ))) Ставлю чайник... Чекаю поки закипить вода....
Хм.... Дійсно....За вікном дощ.... Я люблю дощ... Він мене надихає.... Релаксує.... Лаунж.... Люблю слухати музику в навушниках... Cafe Americaine...
Ти... Ти мала на нього прав більше, ніж будь хто з нас.... Незнаю чому, але мені тебе не шкода... Вибач.... Це єдине що можу тобі сказати... Чому так? Чому саме з тобою так? Хм.... Знову ж таки .... Се ля ві.... і нічого тут не вдієш.... Постарайся зрозуміти і пробачити....і ми будемо вдячні....
Чай... Зелений...З полуничкою.... Така насолода щось для тебе робити.... Я була без тебе цілих 10 хвилин... Неймовірно скучила.... Як ти? Любиш? знаю.... Кохаєш? відчуваю.... Хочеш? Ммммм..... може не будемо гаяти часу ))) Обожнюю коли ти посміхашся.... Бровка.... Твоя....? стоп.... чи моя???? оу.... я вже так заплуталася у наших запчастинах )))
Коханий.... Мій.....Рідний.... Неповторний..... Ходи до мене..... Я потім допишу продовження.....
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
