Вже висвист крил несе до нас весна,
Купають віти молоді діброви.
І Мар’їна, вродлива та шумна,
Вбрання квітчасте одягає знову.
Кладе під ноги килими з трави,
Хвилює плеском дивовижних квітів,
Під небокрай біжить, до синяви,
В полон думок моїх, в минуле літо.
…За нею –бузька мантія води:
Від враження застигнеш непорушно!
А далі сяє ...кип’ятінь світів,
Збурунена натхненням відчайдушним-
Тут кораблі, великі і малі,
Будуються поважно, урочисто.
… Від Мар’ї та Миколи* ви пішли
Діброва й Миколаїв – рідне місто.
Триматись вежам суднобудівним
В бурхливім та пінястім шумовинні!
Тріумф добра збагачує твій дім,
Світилко наша, пані Україно!
––––––––––––––
*чудотворця Миколи ( з міфу)
2000 р.