Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.19
02:19
Скажу, де добре, де погано,
Хто тут поет, а хто піїт.
Ким Ви працюєте, Тетяно?
Ану на стіл негайно звіт!
Бездарних ледарів багато,
Та попри це у темі я!
Ось я працюю лавреатом
Хто тут поет, а хто піїт.
Ким Ви працюєте, Тетяно?
Ану на стіл негайно звіт!
Бездарних ледарів багато,
Та попри це у темі я!
Ось я працюю лавреатом
2026.01.18
23:14
Є ті, які підтримують,
і ті що звинувачують,
і ті, які ховають лють
за вашою удачею.
Емпати хмарний небосхил
схиляють, Богу молячись,
і біля спечених могил
і ті що звинувачують,
і ті, які ховають лють
за вашою удачею.
Емпати хмарний небосхил
схиляють, Богу молячись,
і біля спечених могил
2026.01.18
19:31
Мені би дівчину із цинамону
Жити собі поживати
З дівчиною із цинамону
Я мрію про втечу з тобою в цю ніч
За місячним світлом шукаючи
Дівчино із цинамону
Жити собі поживати
З дівчиною із цинамону
Я мрію про втечу з тобою в цю ніч
За місячним світлом шукаючи
Дівчино із цинамону
2026.01.18
16:15
Сіли діди під повітку. Сидять, розмовляють.
Згадують своє минуле, про бої, походи.
Жаліються: крутить кості, мабуть на негоду.
Потихеньку то старшину, то москалів лають.
Свирид каже: - Коли б знаття, що так воно буде,
Краще б з ляхами зостались, яко
Згадують своє минуле, про бої, походи.
Жаліються: крутить кості, мабуть на негоду.
Потихеньку то старшину, то москалів лають.
Свирид каже: - Коли б знаття, що так воно буде,
Краще б з ляхами зостались, яко
2026.01.18
11:39
Якже так сталось? Якже так сталось,
Що дідусями друзі враз стали?
Досить залишить було їх мені,
Як забіліли чуприни, мов сніг.
З іменем кожним в’ється стежина,
Де ми сварились, де ми дружили.
Як я вцілів, уторопать незмога?
Здогад-надія серце пече:
Що дідусями друзі враз стали?
Досить залишить було їх мені,
Як забіліли чуприни, мов сніг.
З іменем кожним в’ється стежина,
Де ми сварились, де ми дружили.
Як я вцілів, уторопать незмога?
Здогад-надія серце пече:
2026.01.18
10:49
Так хочеться зануритися в сон,
Зануритися в тишу і блаженство,
Щоб клен співав зі мною в унісон,
Утверджуючи культ багатоженства.
Так хочеться зануритися в мить,
Яка страждання й прикрощі зупинить,
Що солов'єм у глушині щемить,
Зануритися в тишу і блаженство,
Щоб клен співав зі мною в унісон,
Утверджуючи культ багатоженства.
Так хочеться зануритися в мить,
Яка страждання й прикрощі зупинить,
Що солов'єм у глушині щемить,
2026.01.18
10:42
Тримає цупко час мене за карк,
Підштовхує в соснову халабуду
Сховаюсь там від оплесків, подяк
І ґвалту екзальтованого люду.
Зотліють в ямі грона орденів
У темені і тиші, під надгробком,
Все полишу: бажання, плани, гнів
Підштовхує в соснову халабуду
Сховаюсь там від оплесків, подяк
І ґвалту екзальтованого люду.
Зотліють в ямі грона орденів
У темені і тиші, під надгробком,
Все полишу: бажання, плани, гнів
2026.01.17
22:04
Пастки льодові у звичних під'їздах,
Брили, мов у холодних печерах.
Як обігріти будинки-гнізда?
Глузду - жах божевілля перечить.
Це не північ, а страдницький Київ.
Дихання вже є густим туманом.
І не снились у снах навіть Кию,
Брили, мов у холодних печерах.
Як обігріти будинки-гнізда?
Глузду - жах божевілля перечить.
Це не північ, а страдницький Київ.
Дихання вже є густим туманом.
І не снились у снах навіть Кию,
2026.01.17
21:42
На тиждень вийшли з колії
І повернулись нишком в мрії
Як справжні мрійні хазяї
Супроти бестій - лиходіїв.
Заруби їхні відповзли
Кудись туди, де мокротеча,
А ми в цей час і підросли,
І повернулись нишком в мрії
Як справжні мрійні хазяї
Супроти бестій - лиходіїв.
Заруби їхні відповзли
Кудись туди, де мокротеча,
А ми в цей час і підросли,
2026.01.17
18:08
З волоссям довшим модних галстуків - були ми
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл
2026.01.17
12:10
Ти мені так посміхалась,
Наче ми вже переспали.
Проте навіть як кого звати
Ми тоді ще не знали.
Твоє розкішне волосся
Мене всього огортало,
Й мені не було потрібне
Наче ми вже переспали.
Проте навіть як кого звати
Ми тоді ще не знали.
Твоє розкішне волосся
Мене всього огортало,
Й мені не було потрібне
2026.01.17
10:45
Попасти під дощ серед вільного поля.
Попасти під стріли небесних армад.
Потрапити в сіті, болючу неволю,
Під обстріли грізних ворожих гармат.
Попасти під дощ - це везіння чи кара,
Це поклик небес чи прокляття століть?
Пасеться далеко спокійн
Попасти під стріли небесних армад.
Потрапити в сіті, болючу неволю,
Під обстріли грізних ворожих гармат.
Попасти під дощ - це везіння чи кара,
Це поклик небес чи прокляття століть?
Пасеться далеко спокійн
2026.01.16
21:52
Дорогу бавлять ліхтарі
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу
Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу
Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті
2026.01.16
17:14
Із Леоніда Сергєєва
Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:
– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!
Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:
– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!
2026.01.16
15:52
пригрій мене
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила
2026.01.16
11:53
Як я люблю оці простори ночі,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.
Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.
Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.01.16
2026.01.11
2025.12.24
2025.12.02
2025.12.01
2025.11.29
2025.11.26
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Борисівна Маршалова /
Вірші
Жива вода
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Жива вода
Ісус промовив: А хто питиме воду,
що Я йому дам, прагнути не буде повік,
бо вода, що Я йому дам,
стане в нім джерелом тієї води,
що тече в життя вічне. (Івана 4:10-14).
Говоріть Господу: “відніми всяке беззаконня і прийми на благо, і ми принесемо жертву вуст наших..." (Книга Пророка Осії 14:3)
Наболіле все
Видаляю з пам’яті,
Мов отруту ту.
У посуху злу
Живу Воду ллю квіту.
Душо! Це тобі!
Наболіле все
Таненням снігів піде.
Біль у небуття.
***
Тиха пороша,
Сніг у сяйві ліхтарів…
Біла завіса.
Ніч-містерія…
Дороговказна Зірка
У дивнім небі.
Пахощі глиці
Та запалена свіча
На Різдво Спаса.
***
Чарівна ніч Христового Різдва!
Спасіння нашого від темряви і зла,
Новини Доброї від Вишнього Отця,
Надії світлої у краще майбуття,
І віри всіх людей у вічне з Ним життя.
***
Діво Пречиста, Ти - Боже Створіння,
Утіха найвища Отця Провидіння
Народження Сина Творця всього світу,
Спасителя люду від тлінності гніту.
Свята Ти від Бога, Святій лиш годиться
Прийняти Велику оту Таємницю
Від Духа Святого, що утілена в Слові,
Народжена в Тілі для очищення Кров'ю
Людей від гріхів, на Голгофу піднявши
Прокляття за них, на Хресті розіп’явши.
***
Рання зіронька зі славою
В святім образі Христа
Піднялася над державою
Творця всесвіту й буття.
Світлом праведним осяяла
Усілякі племена,
Розтопила в правди сяєві
Хибні всі принади зла.
Окрилила страхом скованих,
Вгамувала пихи стан,
Для душ грішних поневолених
Порятунку час настав.
Усепрощення Вершителя
З каяттям до нас прийшло,
Життя Древо, Хрест Спасителя,
Життєдайний плід дало.
***
Мою родину (країну) , Боже, бережи!
Від підступів лукавого, хвороби й біди,
Від чорних заздрощів, засилля чорних сил,
Від пасток недругів і підлості ханжі.
Від тих, мій Боже, хто забув дарма,
Що тільки Ти Єдиний є Суддя
І захист наш від тьми спокус і зла.
***
Ісусе Христе, дякую Тобі
За милість, що даруєш Ти мені.
Врятуй мене (народ), заблудлу вкрай вівцю,
Представ мольбу Всевишньому Творцю.
що Я йому дам, прагнути не буде повік,
бо вода, що Я йому дам,
стане в нім джерелом тієї води,
що тече в життя вічне. (Івана 4:10-14).
Говоріть Господу: “відніми всяке беззаконня і прийми на благо, і ми принесемо жертву вуст наших..." (Книга Пророка Осії 14:3)
Наболіле все
Видаляю з пам’яті,
Мов отруту ту.
У посуху злу
Живу Воду ллю квіту.
Душо! Це тобі!
Наболіле все
Таненням снігів піде.
Біль у небуття.
***
Тиха пороша,
Сніг у сяйві ліхтарів…
Біла завіса.
Ніч-містерія…
Дороговказна Зірка
У дивнім небі.
Пахощі глиці
Та запалена свіча
На Різдво Спаса.
***
Чарівна ніч Христового Різдва!
Спасіння нашого від темряви і зла,
Новини Доброї від Вишнього Отця,
Надії світлої у краще майбуття,
І віри всіх людей у вічне з Ним життя.
***
Діво Пречиста, Ти - Боже Створіння,
Утіха найвища Отця Провидіння
Народження Сина Творця всього світу,
Спасителя люду від тлінності гніту.
Свята Ти від Бога, Святій лиш годиться
Прийняти Велику оту Таємницю
Від Духа Святого, що утілена в Слові,
Народжена в Тілі для очищення Кров'ю
Людей від гріхів, на Голгофу піднявши
Прокляття за них, на Хресті розіп’явши.
***
Рання зіронька зі славою
В святім образі Христа
Піднялася над державою
Творця всесвіту й буття.
Світлом праведним осяяла
Усілякі племена,
Розтопила в правди сяєві
Хибні всі принади зла.
Окрилила страхом скованих,
Вгамувала пихи стан,
Для душ грішних поневолених
Порятунку час настав.
Усепрощення Вершителя
З каяттям до нас прийшло,
Життя Древо, Хрест Спасителя,
Життєдайний плід дало.
***
Мою родину (країну) , Боже, бережи!
Від підступів лукавого, хвороби й біди,
Від чорних заздрощів, засилля чорних сил,
Від пасток недругів і підлості ханжі.
Від тих, мій Боже, хто забув дарма,
Що тільки Ти Єдиний є Суддя
І захист наш від тьми спокус і зла.
***
Ісусе Христе, дякую Тобі
За милість, що даруєш Ти мені.
Врятуй мене (народ), заблудлу вкрай вівцю,
Представ мольбу Всевишньому Творцю.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
