ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Софія Кримовська
2026.11.11 21:38
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє

Ігор Терен
2026.11.11 13:37
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.

Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу

Марія Дем'янюк
2026.11.11 10:43
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.

Господи,

Юрій Гундарів
2026.11.11 10:35
Симфонія № 45 (Прощальна) Йозефа Гайдна виконується при свічах, закріплених на пюпітрах музикантів, які у фінальній частині один за одним припиняють грати, гасять свічі й залишають сцену. Згодом сходить зі сцени і диригент. Симфонію дограють лише два музи

Тетяна Левицька
2026.11.11 09:44
Цей погляд, ніби гостре жало,
вколов у серце мовчазне.

— Нічого вам не обіцяла,
тож не бентежте ви мене.
Самотня жінка ще не привід
торкатися її долонь;
з маршрутки на зупинці вийду,

хома дідим
2026.11.11 08:58
вона і він
пишуть навзаєм одне одному
якусь маячню
бо це їхнє уміння саме у цім моменті
ще щось писати
тут головне навязливо
увійти у ритм
зовсім необовязково

Віктор Кучерук
2026.11.11 06:10
Неспокійний, як вітрисько,
Прудконогий цей хлопчисько,
Що в глибинах небовиду
Таємничо зник без сліду.
Заховався за хмаринку
На якусь одну хвилинку,
Бо за мить повз мене знову
Шмигонув у гай вербовий,

Артур Курдіновський
2026.11.10 23:06
Під ноги осінь сипала бурштин
І шила сповідь жовтими нитками.
Стою на тихій вулиці один...
Тут відчиню собі останню браму.

Всі відзвуки зимових іменин
Оглушені осінніми дощами.
У кожній краплі бачить грішник син

М Менянин
2026.11.10 23:00
Є меч такий Кладениць,
нівроку як кому,
народ наш спадкоємець
віки й віки тому.

На захист має силу
й умову лиш одну:
над ним хто зрушить брилу –

Кока Черкаський
2026.11.10 21:23
Онкодиспансер. Первинний огляд лікаря. Пацієнт - чоловік років 45-50. Підозра на рак легень. - Палите? - Палю. - Як довго? - З 4го класу. Може з 5го. - З якого конкретно року? - Я не помню. - В школу ви в якому році пішли? - (кашляє) Точно не п

Ігор Шоха
2026.11.10 21:06
Летять і минають літа суєти,
об’єднані ціллю одною,
і люди, що мчать до цієї мети,
назвали її золотою.

Старіє і знов молодіє земля,
і є сподівання на краще,
і промені сонця ще гріють здаля,

Тетяна Левицька
2026.11.10 20:26
Не знадобиться відпускати
минуле у чортополох.
Ще здатна прикрашати шати
хоч уві сні для нас обох,
і згадувати очі сині,
обличчя миле, рук тепло —
від щемної пори й донині,
любити, щоб там не було.

Борис Костиря
2026.11.10 20:17
Перед тим, як назавжди покинуть
Цю місцевість, таку дорогу,
Він вклонився могилам і нивам,
Залишивши надію благу.

Він вклонився книжкам посивілим
На полицях дрімливих, стійких.
Він лишав не маєтки і вілли,

Світлана Пирогова
2026.11.10 18:52
Довірлива..Всю обняла б планету.
А він - ласкавий, зичливість в очах.
Заполонив і взяв в чіпкі тенета.
Хотілось щастям бути у руках.

Але ж оманливість не вічна, звісно.
І віддалився він, як не було.
Крихке кохання не палило свічі,

Іван Потьомкін
2026.11.10 18:06
«Які ми гарні!»- пишаються суцвіття,
Невдовзі станемо плодами...»
Згинається гілля, кора мовчить.
Мовчить невидиме коріння…
Мовчать, хоч знають, що сказати крикунам,
Які невдовзі розпрощаються з цим світом.
І тільки ми дамо життя новим суцвіттям.

Ігор Терен
2026.11.10 12:22
А наш взірець – Сцевола Муцій,
який учив терпіти зло
і цій науці
у фейсбуці
підтакує якесь пуйло.

***
А де-не-де є мода вічна
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Денис Волошин (1992) / Проза

 Знакомство
Темный арочный проход заманчиво блестел заплесневелыми стенами. До дома оставалось всего пару метров и ничто не предвещало беды. Беды, собственно говоря, не случилось. Просто маленькая неожиданность, которая потянула за собой целый ряд событий, изменивших мою жизнь.
- Здравствуй дорогой мой. Это ведь ты, - полувопросительно раздалось из тени на углу стыка двух домов.
- Я, - ошарашено ответил я. Уж больно знакомо прозвучал этот голос. Но я был уверен, что никого в этом городе не знаю, - а ты кто?
- Я это ты, а ты это я. Я твой ангел-хранитель, и демон-искуситель, - ответила мне тень.
Мое астральное тело забилось в истерическом приступе. Я успокоился и на ментальном плане осталась только улыбка. Ха!
- Чего смеешься? Не веришь что ли?
Недолго думая над ответом я выпалил, - естественно не верю. Скорее всего, ты шутник или наркоман. Тебе стало скучно, или ты нахватался галлюциногенов и решил подколоть первого прохожего, - мудро изрек я. Но тут в голову стукнуло: я смеялся только душой. Он видел?
- Ну да, конечно. А ты Курт Кобэйн и сейчас исполняешь свою любимую песню перед тысячами фанатов по MTV.
М-да… Это уже интересно. Он знает кто мой любимый исполнитель.
- А что ещё ты про меня знаешь? – спросил я.
- Все знаю. Так ты веришь, что я твой ангел-хранитель?
- Нет, ты ведь так и не показал свое лицо. И крыльев я не видел. Может, явишься на свет?
Он явился. Высокий, очень худой, но с широкими плечами. Пепельное лицо с алыми губами было украшено двумя провалами в ничто. Это ничто тут же впилось в меня и начало пристально изучать.
Через 10 минут он вальяжно перебирал струны на моем стратокастере. Коньяка у меня не оказалось – не подумайте обо мне плохо, я только что переехал в новый город и ещё не успел освоиться. Пришлось обойтись кофе, а ещё незнакомец попросил пожарить ему хлеба.
- И как тебе в этом мире? Я смотрю, ты быстро освоился.
- Ни к селу, ни к огороду. Освоился где? Ты о чем? В Киев я переехал сегодня утром, какое может быть освоился? Да ещё и ты на мою голову свалился. Постоянно за мной шастать будешь?
- Постараюсь сильно не надоедать. Буду немного уму-разуму учить. Вот что ты сейчас делаешь?
- Кофе, идиот. Сам попросил ведь!
- Это не кофе, а кофейный порошок, с химическим гавном, который вы называете «кофе». В общем, парень, первый урок будет прост – называй вещи своими именами. Если это гавно – говори гавно. Если это баба – говори баба.
- Это вульгарно и невоспитанно. Зачем задевать чувства человека, если он не сделал тебе ничего плохого?
- Ха… С каких пор гавно стало человеком, да ещё с чувствами?
- Дурак, я про девушек.
- Вот меня ты дураком называешь, хотя я от этого не тупею, правда? А девушку бабой можешь?
- А если им не нравиться, когда их так называют?
- А я не люблю, когда со мной разговаривают без матов, - он как-то быстро погрустнел и умолк. Видно ждал, пока я начну крыть матом сбежавший кофе, - в общем ты все понял?
- Понял но не согласился, - я повернулся, чтобы подать нежданному гостю чашку кофе, но его уже не было, - Ну матом думать ты меня заставил.
- Я старался, - раздалось откуда-то снизу.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-05-17 23:07:53
Переглядів сторінки твору 2113
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.514 / 5.5  (4.163 / 5.08)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.686 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.04.02 21:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2010-09-12 15:22:47 ]
Мне очень очень понравилось.
Хочу еще
Люблю
Юля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Едітор (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-02 12:18:01 ]
я, как редкая сволочь, конечно, в начале чего-то б отредактировал... но тогда оно бы не было таким ТВОИМ... а это уже дорого стоит. хорошо...

на книжицу бы таких расСКАЗОК )