ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.30 06:16
Причаїлися залишки дня
Під ряскою притихлої річки, -
Невдоволене цим жабеня
Надуває ображено щічки.
Бо не хочеться спати йому,
Коли зорі виходять на чати, -
Мов запитує в світу: Чому
Не даєш трохи більше гуляти?

хома дідим
2026.09.29 21:54
з дассеновим
лєт індьєн
вагон вповзає до столиці
іще зачинено крамниці
але хлопчина продає
із трейлера
нормальну каву
пірнути в метрополітен

Артур Курдіновський
2026.09.29 17:15
Нарешті, Мамо, сталося! Зустрів!
Привіт, рідненька! Скучив за Тобою!
О, скільки, мила, виплакав рядків
Та окропив рукописів сльозою!

Ми підемо у затишок гаїв,
Мене погладиш ніжною рукою.
Для нас червоним обрій заяснів,

Вячеслав Руденко
2026.09.29 17:10
Так хто ж вони, оті птахи облич,
Над язиками полум’я строкатих,
Де нескінченність сталого — мов клич
У хмарах з гелію, що вже не наздогнати?

Що наростають в залишках грибів
Над домовинами бажань від несповитих,
В горіхових смаках віддалених віків,

Ольга Садкова
2026.09.29 14:57
Пролітав горобчик, сів на підвіконня.
Привітався чемно до малої Тоні.
Роззирнувся, бачить — поряд горобець,
такий самий жвавий, сірий молодець.
Він кивнув до нього: і тобі привіт.
У ту ж мить отримав теж кивком одвіт.
Підстрибнув, підскочив

Борис Костиря
2026.09.29 14:41
Голова болить від безсоння,
В голові поселився туман.
Я шукаю далеке осоння,
А навколо панує дурман.

Напливають утоми хвилі
І пустельність небачена днів.
Як узяти буденність на вила

Кока Черкаський
2026.09.29 11:18
Запросив він мене на побачення-
Ніби з виду нормальний мужик,
Ми зустрілись,як і було зазначено,
І я відчула, що він їв часник.

Так, він їв часник!
Так, він з'їв часник!
Так, він їв часник,

Юрій Гундарів
2026.09.29 10:09
вересня легендарному Шеві виповнюється 50 років.
ВІТАЄМО!

Злива питань нескінченна…
Тлумачний словник тримай!
Значення слова «Шевченко»?
«Шевченко» означає: най!

Ірина Вовк
2026.09.29 10:03
ХІ. ФРЕСКА, ЯКУ НІХТО НЕ ПОБАЧИТЬ Об одинадцятій годині ранку в триклінії – парадній їдальні багатого помпейського будинку – пахло свіжим вапном та терпким пилком рослинних фарб. Бідний, але талановитий майстер Клавдій стояв на дерев'яному помості, т

Віктор Кучерук
2026.09.29 07:21
Почуваюся мішенню
В напівтемній залі тиру, -
Ворог цілить пильно в мене
І надворі, і в квартирі.
І опівдні, й серед ночі
Йде неспинна естафета, -
Лиш мопед своє відстрочить,
Як уже гуде ракета.

хома дідим
2026.09.28 23:46
у старовиннім королівстві
всілякий має свій костюм
і певну роль і власну гідність
а музиканти королівські
уміють альбу та ноктюрн
щодня в корчмі гуляки всяко
спивають вайн лікери ссуть
хай за вікном осіння мряка

Іван Потьомкін
2026.09.28 21:07
Дві Варвари, мати й донька,
В двох геніїв закохані,
Серцем тугу розривали,
А як впоратись з недугом,
До пуття не знали.
Та настала та година,
Коли тільки їх підмога
І благословення Бога

Ірина Білінська
2026.09.28 18:30
Як же близько ми до безодні,
як ніколи —
тепер, сьогодні...
Хто збере нас усіх докупи:
слово-зброя
чи слово-купіль,
слово-лезо
чи слово-спалах?

Вячеслав Руденко
2026.09.28 16:20
Не плач у день, не голоси із примхи,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.

Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,

Артур Курдіновський
2026.09.28 15:55
Я - частинка осіннього міста,
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.

Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...

Борис Костиря
2026.09.28 15:42
Проходить час крізь пальці, мов пісок.
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Христенко (1958) / Проза

 СКОВАННЫЕ ОДНОЙ ЦЕПЬЮ
(сценарий для „Вечернего Квартала”)
Действующие лица:
Владимир – уроженец Восточной Украины, русскоязычный, в поношенной одежде и кедах.
Женя – уроженец Западной Украины, украиноязычный, в модном прикиде: шорты, яркая цветная рубашка (или футболка), чёрные очки.

Владимир (Выходит на сцену, сильно возбуждённый):
Yes! Yes! Yes! Yes!!!
Я сделал это!
Вот Вам, проклятые капиталисты! (Жест, с рамках приличия, на усмотрение режиссёра)
Вот он – мой депозит!
(Целует пачку денег)
Теперь куплю себе шикарный костюм!
(Заходит в стеклянную дверь магазина одежды. Через несколько секунд слышны возгласы)
Ну, ни фига ж себе!
Скока-скока???
(С криками и воплями Володя, вышвырнутый взашей, вылетает из двери магазина, едва не сбивая с ног Женю, проходившего мимо.)
Женя:
Привіт, друже!
Владимир (Одной рукой потирает ушибленный зад, а второй – почёсывет затылок):
Привет.
Женя:
В тебе, що – голова болить?
Владимир (отрицательно мотает головой):
У меня дефицит бюджета.
Женя:
А-а-а. (Понимающе)
Нащо ж ти в бутік приперся?
Владимир (оборачивается, читая вывеску):
Хотел приодеться.
Женя (смеётся).
Е, брат – ты адресою помилився. Тут з тебе останні штанці знімуть.
Владимир :
А куда же бедному христианину податься?
Женя:
Знаю я один райський куточок.
Там усього повно!
Виключно фірмові речі.
Китаєм навіть не пахне. (С укоризной смотрит на китайские кеды Владимира).
И всё – по доступнім ценам!
Владимир:
Заливаешь.
Женя:
Ось тобі хрест (крестится)
Владимир:
Слушай, а кем ты был в предидущей жизни?( Отходит в сторону, оценивающе смотрит).
Женя:
Не помню.
Владимир:
А ну, повернись к свету.
(Освещение выхватывает фигуру Жени, от чего он кажется величественно-монументальным.
Так, так, так...( Владимир берёт стойку микрофона и даёт её Жене в качестве посоха).
Точно!
Моисей!
(Женя гордо ведёт Владимира. Они делают несколько кругов по сцене)
Стоп, стоп, стоп! Мы что, сорок лет по кругу ходить будем?!
Женя:
Ой, вибач – звичка.
(Заходят в магазинчик с облупленной дверью и надписью «Одежда из Европы»,
подходят к большому ящику с вещами и начинают искать).
Владимир:
Мне нужен костюм... на встречу выпускников.
Женя ( достаёт костюм римского легионера):
О! Поглянь, яка річ. Майже нова.
Владимир (прикидывая на себя, обувает сандалии):
Слушай, удобно!
Женя:
Ясне діло – Італія!
Владимир:
Сандалии – беру. А костюмчик ...
Боюсь, мои кореша – выпускники Харьковского танкового, – меня не поймут.
Женя ( достаёт сталинский френч)
Для танкістів - оце підійде! ( Читает) Вишито інціали «І.С.».
Владимир (одевает):
Сильно потёртый и какой-то мрачный.
Женя:
А сидит – хорошо!
Владимир (Добавляя уверенности в голосе и интонации Сталина, закладывая ладонь под китель по-сталински, достаёт трубку из кармана, говорит размеренно, с расстановкой ):
Вы только посмотрите – что делается!.. Эти загнивающие капиталисты продают нам свои обноски!.. Нехорошо!.. Чем мы можем им ответить?..
Женя:
А що ми можемо їм продати?
Владимир (Смотрит с укоризной на Женю):
Я думаю, наши мозги их заинтересуют?
Женя:
А як же мы?
Владимир:
А зачем они нам?.. Мы всё равно ими не пользуемся?
(Женя чешет затылок. Владимир достаёт из ящика фуфайку с номерным знаком, шапку ушанку и кирзовые сапоги)
Кстати, Евгений, а как Вам этот замечательный костюмчик (Мечтательно задумывается, взяв трубку в рот).
Природа, свежий воздух...
Женя (В ужасе. Лихорадочно роется в ящике и находит китель Брежнева: вся грудь в орденах и медалях. Заискивающе говорит):
А може, цей приміряєте? Він яскравіший і більш новий.
Владимир ( снимает френч, меряет китель. Расплывается в улыбке и лезет целоваться к Жене):
Дорогой друг, Евгений. Благодарю Вас за этот прекрасный подарок.
Женя:
Ні, ні, ні!.Я платити не буду. У меня халявных грошей немає.
Владимир:
Да не волнуйся ты так. Мы же не на Западе. Здесь всё – наше. (Достаёт из ящика пыжиковую шапку. Женя хочет взять шапку, но Владимир передумал)
Нет, шапка тебе ни к чему. (Прячет шапку обратно)
А вот галстук – не помешает. (Повязівает пионерский галстук на шее Жени.)
Теперь можно и на демонстрацию идти.
Женя:
Так пізно вже.
Владимир:
Это почему?
Женя:
1 Травня давно минуло!
Владимир: Как говорил Леонид Ильич: «Праздновать – никогда не поздно!»
Будь готов!
Женя:
Завжди готовий!(Салютует)
А, може, і це візьмемо? (Достаёт красное знамя на древке)
Владимир (соображая)
Зачем?
Женя:
Ну, как же:
Дрова – на вогнище, а прапор – це ж скатертина.
Владимир (Обижено):
Вот умеете Вы всё испортить! С Вами коммунизм не построишь.
Женя:
Ага... І капіталізм – теж.
Владимир (Снимает, сандалии и отдаёт Жене, оставаясь босиком):
Извини, но нам дальше – не по пути!
Женя:
Ах, так?! Ну і котись!(Снимает галстук. Оба расходятся в разные стороны: Женя подходит к указателю, на котором написано «Европа», а Владимр к указателю с надписью «Росийская Империя». Оба на мгновение останавливаются, а потом решительно идут дальше. В это время натягивается «невидимый» страховочный трос, которым они связаны. Перетягивая один другого с переменным успехом, они остаются на сцене. Обессилев, оба падают, тяжело дыша.
Женя ( с насмешкой):
Що, з’їв?
Владимир (Тяжело дыша)
А ты?
Женя:
Може, домовимось?
Владимир:
А у нас есть выбор?
(Оба поднимаются, отряхиваются и подходят друг к другу)
Женя:
То куди підемо: на захід, чи на схід?
Владимир(Посмотрев направо и налево):
Вперёд!
(Взявшись за руки под песню Наутилуса «Скованные одной цепью» подходят ближе к зрителям)
2.06.10г.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-06-03 11:37:32
Переглядів сторінки твору 1058
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній