ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.11.14 14:46
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.

Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен

Артур Сіренко
2026.11.14 13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с

В Горова Леся
2026.11.14 13:04
То так сумно, як знову торкається подихом
Неминуча зима, що і так десь замешкалась,
Загубилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.

То так при

Борис Костиря
2026.11.14 10:30
Не віриться, що зараз травень
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.

Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар

Віктор Кучерук
2026.11.14 08:39
Сиротливо слову на папері,
Поки інші бродять у думках, -
Варто, може, прочинити двері
Та вказати на потрібний шлях?
Щоб слова злетілися, мов птиці,
В рими повні, в речення стрункі, -
Хочу з серця, наче із криниці,
Вичерпати строфи гомінкі.

Софія Кримовська
2026.11.13 20:39
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І

Ігор Шоха
2026.11.13 13:49
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,

Вячеслав Руденко
2026.11.13 10:23
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.

Віктор Кучерук
2026.11.13 06:27
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.

хома дідим
2026.11.12 23:32
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні

Артур Сіренко
2026.11.12 22:33
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв

Євген Федчук
2026.11.12 20:29
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях

Борис Костиря
2026.11.12 20:24
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить

Вячеслав Руденко
2026.11.12 15:05
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,

Юрій Гундарів
2026.11.12 11:02
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас… 4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських

Віктор Кучерук
2026.11.12 07:21
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Христенко (1958) / Проза

 СКОВАННЫЕ ОДНОЙ ЦЕПЬЮ
(сценарий для „Вечернего Квартала”)
Действующие лица:
Владимир – уроженец Восточной Украины, русскоязычный, в поношенной одежде и кедах.
Женя – уроженец Западной Украины, украиноязычный, в модном прикиде: шорты, яркая цветная рубашка (или футболка), чёрные очки.

Владимир (Выходит на сцену, сильно возбуждённый):
Yes! Yes! Yes! Yes!!!
Я сделал это!
Вот Вам, проклятые капиталисты! (Жест, с рамках приличия, на усмотрение режиссёра)
Вот он – мой депозит!
(Целует пачку денег)
Теперь куплю себе шикарный костюм!
(Заходит в стеклянную дверь магазина одежды. Через несколько секунд слышны возгласы)
Ну, ни фига ж себе!
Скока-скока???
(С криками и воплями Володя, вышвырнутый взашей, вылетает из двери магазина, едва не сбивая с ног Женю, проходившего мимо.)
Женя:
Привіт, друже!
Владимир (Одной рукой потирает ушибленный зад, а второй – почёсывет затылок):
Привет.
Женя:
В тебе, що – голова болить?
Владимир (отрицательно мотает головой):
У меня дефицит бюджета.
Женя:
А-а-а. (Понимающе)
Нащо ж ти в бутік приперся?
Владимир (оборачивается, читая вывеску):
Хотел приодеться.
Женя (смеётся).
Е, брат – ты адресою помилився. Тут з тебе останні штанці знімуть.
Владимир :
А куда же бедному христианину податься?
Женя:
Знаю я один райський куточок.
Там усього повно!
Виключно фірмові речі.
Китаєм навіть не пахне. (С укоризной смотрит на китайские кеды Владимира).
И всё – по доступнім ценам!
Владимир:
Заливаешь.
Женя:
Ось тобі хрест (крестится)
Владимир:
Слушай, а кем ты был в предидущей жизни?( Отходит в сторону, оценивающе смотрит).
Женя:
Не помню.
Владимир:
А ну, повернись к свету.
(Освещение выхватывает фигуру Жени, от чего он кажется величественно-монументальным.
Так, так, так...( Владимир берёт стойку микрофона и даёт её Жене в качестве посоха).
Точно!
Моисей!
(Женя гордо ведёт Владимира. Они делают несколько кругов по сцене)
Стоп, стоп, стоп! Мы что, сорок лет по кругу ходить будем?!
Женя:
Ой, вибач – звичка.
(Заходят в магазинчик с облупленной дверью и надписью «Одежда из Европы»,
подходят к большому ящику с вещами и начинают искать).
Владимир:
Мне нужен костюм... на встречу выпускников.
Женя ( достаёт костюм римского легионера):
О! Поглянь, яка річ. Майже нова.
Владимир (прикидывая на себя, обувает сандалии):
Слушай, удобно!
Женя:
Ясне діло – Італія!
Владимир:
Сандалии – беру. А костюмчик ...
Боюсь, мои кореша – выпускники Харьковского танкового, – меня не поймут.
Женя ( достаёт сталинский френч)
Для танкістів - оце підійде! ( Читает) Вишито інціали «І.С.».
Владимир (одевает):
Сильно потёртый и какой-то мрачный.
Женя:
А сидит – хорошо!
Владимир (Добавляя уверенности в голосе и интонации Сталина, закладывая ладонь под китель по-сталински, достаёт трубку из кармана, говорит размеренно, с расстановкой ):
Вы только посмотрите – что делается!.. Эти загнивающие капиталисты продают нам свои обноски!.. Нехорошо!.. Чем мы можем им ответить?..
Женя:
А що ми можемо їм продати?
Владимир (Смотрит с укоризной на Женю):
Я думаю, наши мозги их заинтересуют?
Женя:
А як же мы?
Владимир:
А зачем они нам?.. Мы всё равно ими не пользуемся?
(Женя чешет затылок. Владимир достаёт из ящика фуфайку с номерным знаком, шапку ушанку и кирзовые сапоги)
Кстати, Евгений, а как Вам этот замечательный костюмчик (Мечтательно задумывается, взяв трубку в рот).
Природа, свежий воздух...
Женя (В ужасе. Лихорадочно роется в ящике и находит китель Брежнева: вся грудь в орденах и медалях. Заискивающе говорит):
А може, цей приміряєте? Він яскравіший і більш новий.
Владимир ( снимает френч, меряет китель. Расплывается в улыбке и лезет целоваться к Жене):
Дорогой друг, Евгений. Благодарю Вас за этот прекрасный подарок.
Женя:
Ні, ні, ні!.Я платити не буду. У меня халявных грошей немає.
Владимир:
Да не волнуйся ты так. Мы же не на Западе. Здесь всё – наше. (Достаёт из ящика пыжиковую шапку. Женя хочет взять шапку, но Владимир передумал)
Нет, шапка тебе ни к чему. (Прячет шапку обратно)
А вот галстук – не помешает. (Повязівает пионерский галстук на шее Жени.)
Теперь можно и на демонстрацию идти.
Женя:
Так пізно вже.
Владимир:
Это почему?
Женя:
1 Травня давно минуло!
Владимир: Как говорил Леонид Ильич: «Праздновать – никогда не поздно!»
Будь готов!
Женя:
Завжди готовий!(Салютует)
А, може, і це візьмемо? (Достаёт красное знамя на древке)
Владимир (соображая)
Зачем?
Женя:
Ну, как же:
Дрова – на вогнище, а прапор – це ж скатертина.
Владимир (Обижено):
Вот умеете Вы всё испортить! С Вами коммунизм не построишь.
Женя:
Ага... І капіталізм – теж.
Владимир (Снимает, сандалии и отдаёт Жене, оставаясь босиком):
Извини, но нам дальше – не по пути!
Женя:
Ах, так?! Ну і котись!(Снимает галстук. Оба расходятся в разные стороны: Женя подходит к указателю, на котором написано «Европа», а Владимр к указателю с надписью «Росийская Империя». Оба на мгновение останавливаются, а потом решительно идут дальше. В это время натягивается «невидимый» страховочный трос, которым они связаны. Перетягивая один другого с переменным успехом, они остаются на сцене. Обессилев, оба падают, тяжело дыша.
Женя ( с насмешкой):
Що, з’їв?
Владимир (Тяжело дыша)
А ты?
Женя:
Може, домовимось?
Владимир:
А у нас есть выбор?
(Оба поднимаются, отряхиваются и подходят друг к другу)
Женя:
То куди підемо: на захід, чи на схід?
Владимир(Посмотрев направо и налево):
Вперёд!
(Взявшись за руки под песню Наутилуса «Скованные одной цепью» подходят ближе к зрителям)
2.06.10г.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-06-03 11:37:32
Переглядів сторінки твору 1073
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній