Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.17
11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Спритна ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.
Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку ситим котом зарудіє
Спритна ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.
Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку ситим котом зарудіє
2026.11.17
07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран
2026.11.17
05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."
2026.11.16
23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
2026.11.16
17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.
***
А бомонд богемі помагає
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.
***
А бомонд богемі помагає
2026.11.16
16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.
Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.
Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,
2026.11.16
16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість
2026.11.16
14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер
2026.11.16
13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.
Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.
Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,
2026.11.16
08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.
Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.
Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.
2026.11.16
07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.
2026.11.15
18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.
2026.11.15
17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.
2026.11.15
09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст
2026.11.15
07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі
2026.11.15
07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юлька Гриценко (1990) /
Проза
/
Крик душі
Осіння мрія. Частина 7. Остання.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Осіння мрія. Частина 7. Остання.
Ми сиділи усі троє вдома у Максима і пили гарячий шоколад. Довго сміялись із того, як дід одного дня залишив мене під зливою, а я всунула йому “Снікерс”, який він так і не з'їв, бо зубів не має. Максим розповідав татові про нашу випадкову зустріч у тому ж таки парку. Маленький Юрчик спав у сусідній кімнаті, бо надто втомився за день. До Андрія на зустріч я не потрапила. І не жалію зовсім. “Якщо твоє — повернеться”. А він до мене ніколи добровільно не повертався. За вікном була ніч, але я чомусь свято вірила у те, що завтра вийде сонце...
* * *
Я люблю його, як рідного сина. Найбільше люблю його великі блакитні очі, бо вони світяться теплом. Люблю дивитись, як він спить і уві сні усміхається.
Ми з Максом часто за ним спостерігаємо. Він щасливий.
-Кохана, я тобі дещо приніс, - говорить Максим із дивним усміхом.
-Знову апельсини? Скільки тобі повторювати, що в мене на них алергія? - починаю кричати.
-Цього разу не апельсини, - шепоче Макс, витягаючи з-за спини жовтий кленовий листочок.
-Де ти знайшов такого? Зараз же літо!, - репетую я здивовано.
-Це той, що ти колись нам подарувала. У парку. Пам'ятаєш? Тримай, - каже він, простягаючи мені маленьке диво.
-Ні. Не візьму. Це не листочок, а мрія.
-Мовчи, - шепоче Максим, торкаючись моїх губ. - Я сам все знаю. Моя мрія вже здійснилась.
* * *
Ми плануємо одружитись десятого жовтня. Так, це буде 10.10.10. знаменна дата. А ще ми всією родиною чекаємо приходу осені. Коли Максим зникатиме у відрядженнях, ми з Юрчиком гулятимемо парком, розглядаючи перехожих. Я дозволю малому бігати під дощем та стрибати по калюжах — це так прекрасно. Але ніколи більше не дозволю збирати осінні листочки, бо це — чужі мрії. Так, саме так все у нас і буде. А зараз поки що літні канікули. Ми з Максом сидимо на тій лавочці, яка нас познайомила і дивимось на те, як Юрчик ловить метеликів. Колись він підросте і зрозуміє, що кожен метелик - то не метелик насправді, а чиясь... Але це вже буде інша історія.
* * *
Я люблю його, як рідного сина. Найбільше люблю його великі блакитні очі, бо вони світяться теплом. Люблю дивитись, як він спить і уві сні усміхається.
Ми з Максом часто за ним спостерігаємо. Він щасливий.
-Кохана, я тобі дещо приніс, - говорить Максим із дивним усміхом.
-Знову апельсини? Скільки тобі повторювати, що в мене на них алергія? - починаю кричати.
-Цього разу не апельсини, - шепоче Макс, витягаючи з-за спини жовтий кленовий листочок.
-Де ти знайшов такого? Зараз же літо!, - репетую я здивовано.
-Це той, що ти колись нам подарувала. У парку. Пам'ятаєш? Тримай, - каже він, простягаючи мені маленьке диво.
-Ні. Не візьму. Це не листочок, а мрія.
-Мовчи, - шепоче Максим, торкаючись моїх губ. - Я сам все знаю. Моя мрія вже здійснилась.
* * *
Ми плануємо одружитись десятого жовтня. Так, це буде 10.10.10. знаменна дата. А ще ми всією родиною чекаємо приходу осені. Коли Максим зникатиме у відрядженнях, ми з Юрчиком гулятимемо парком, розглядаючи перехожих. Я дозволю малому бігати під дощем та стрибати по калюжах — це так прекрасно. Але ніколи більше не дозволю збирати осінні листочки, бо це — чужі мрії. Так, саме так все у нас і буде. А зараз поки що літні канікули. Ми з Максом сидимо на тій лавочці, яка нас познайомила і дивимось на те, як Юрчик ловить метеликів. Колись він підросте і зрозуміє, що кожен метелик - то не метелик насправді, а чиясь... Але це вже буде інша історія.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
