
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.07
21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена
2025.08.07
19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені у глибині
Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені у глибині
Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно
2025.08.07
19:04
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його
2025.08.07
16:29
Із Бориса Заходера
– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)
– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)
2025.08.07
02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.
Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.
Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.
Лишилися тепер без адресата.
Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.
Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.
2025.08.06
22:01
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".
2025.08.06
21:25
Великі провидці, які збиралися провіщати долю людства, не годні зі своєю долею розібратися.
Кількість людей, які все знають, на порядок перевищує кількість людей, які все вміють.
На великі обіцянки клюють навіть краще, ніж на великі гроші.
Колиш
2025.08.06
11:19
Із Бориса Заходера
Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!
Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!
2025.08.06
00:36
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.
2025.08.05
23:17
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.
2025.08.05
21:25
Зниклої колишньої дівчини
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,
2025.08.05
20:32
На Ярославовім Валу
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.
В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.
В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я
2025.08.05
16:04
по полю-овиду без краю
прошкує серпень навмання
у небі серце-птах літає
хрустить під стопами стерня
у чубі ще сюркоче літо
а в оці сонячний садок
все манить з піль перелетіти
прошкує серпень навмання
у небі серце-птах літає
хрустить під стопами стерня
у чубі ще сюркоче літо
а в оці сонячний садок
все манить з піль перелетіти
2025.08.05
14:37
Із Бориса Заходера
Жив на світі
пес собачий.
Був у нього
ніс собачий,
хвіст собачий,
зріст собачий,
Жив на світі
пес собачий.
Був у нього
ніс собачий,
хвіст собачий,
зріст собачий,
2025.08.05
11:11
Хильни за працюючий піпол
Тих які уродились ніким
Пиймо ще за добро і за лихо
Чарку ще за оцю земну сіль
Помолися за простих піхотинців
За їх подвигання важкі
Діточок а також дружин їхніх
Тих які уродились ніким
Пиймо ще за добро і за лихо
Чарку ще за оцю земну сіль
Помолися за простих піхотинців
За їх подвигання важкі
Діточок а також дружин їхніх
2025.08.04
21:42
Прощальна засмага на пляжі -
Останній осінній прибій,
Що тихо й незаймано ляже
На плечі жінок без надій.
Прощальний цілунок природи,
Що лине у безвість, як знак,
Який прокричить у пологах
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останній осінній прибій,
Що тихо й незаймано ляже
На плечі жінок без надій.
Прощальний цілунок природи,
Що лине у безвість, як знак,
Який прокричить у пологах
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Сергій Гололобов (1989) /
Проза
І ОДИН У ПОЛІ ТРОЛЬ (маніфест віртуалізму)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
І ОДИН У ПОЛІ ТРОЛЬ (маніфест віртуалізму)
З Норвегії. Тільки-но… «…збудували місто…» Асоціації-асоціації! Так-от, літачок був нівроку! Нів-року! Нів-рок, цікаво, на яких ритмах ти базуєшся?!! Хоча, який може бути рок у наш час? Він уже в дев’яності навіть не сіпався у труні. Скрізь позери, навіть не у рок-музиці, а (так, для прикладу) в зоо-крамничках чи серед братії білоруських футбольних та більярдних коментаторів.
А насправді, чесно кажучи, позерство – це блекушна тєма. Варґ вірно сказав, що чорний метал виродився. Фу, забув сказати, хто я такий взагалі.
Раса: троль.
Модифікація: гірський троль.
Національна приналежність: Норвегія. Шкода, що офіційного громадянства не дають.
Ім’я своє розголошувати не буду.
Слава Відкуну Квіслінґу! Ото був класний мужик! Батько його вірив у Того, Хто в Терновому вінці, досліджував моїх родичів, писав монографії про них. А син на старості вдарився у язичництво з завищеною гординею: тіпа, я пра-пра-пра-пра-(коротше, ще разів двісті)-пра-правнук Одіна, рєбята! Крутатос повний! А всякі ліваки не любили старого Відкуна… Хоча, не відрізняються від нього вони. Такі ж (один-в-один! Одін-в-Одін – хехе!) позери-людці! Всі люди – позери! Різняться лише на смак! Праві – смак суміші рідної землі з лайном, ліві – смак суміші інтернаціональної крові з лайном, центристи – просто смак лайна, причому собачого.
Інколи хочеться когось підтримати. В політичному сенсі цього слова. Розберемося давайте (дожився, сам до себе на «ви» звертаюся) в представниках різних «политических сил».
Візьмемо того ж Камю. Був комуністом, потім трохи розчарувався. Але від лівацтва не відійшов! Це означає, що в лівацтві щось-таки є!
Тепер візьмемо якогось нацика! Тю, вже ж брали! Квіслінґа!
Нє! Краще взяти Маркуса Гарві! Оце смакотосна пожива для троля! Чорний друг Ку-клукс-клану! Канєшна! Нічого дивного! Каже Гарві: і прийде з Африки чорний король всіх африканців! Ку-клукс-кланівці і зраділи: забирай, Маркусе, нафіґ, усіх своїх негрів до Африки! До свого короля! Ми тобі ще приплатимо, щоб швидше вийшло!
А центристських діячів типу Тоні Блера я просто згадувати не буду. Лєйбарісти. Лайнористи. Лайногризи! Просто собаче.
Тепер розберемося з релігіями.
Одні вважають, що Один (не Одін, хехе) Дядько нас врятував, проливши Свою кров. Другі, що цей Дядько був просто пророком, а те, що Він пролив за нас кров – лише ілюзія. Треті взагалі вважають, що Він незаконнонароджений чаклун і брехун, а справжній Месія ще не прийшов. Четвертих Його Особа взагалі слабко цікавить, у них своя мета – до нірвани поступово дістатись. А ще є такі П’яті (вони люблять стрибати через багаття і поклонятися подібним до фалоса полінам), які вважають, що цей Дядечко – медіа-вірус, який закинули людям Треті (які вважають Його чаклуном та брехуном), щоб поневолити весь світ!
Отже, всі (чи майже всі) релігії крутяться навколо Особистості Цього Чоловіка. Напевно, Він дійсно крутий. Якщо стільки шуму на тему Нього створили.
Знову-таки, чудова їжа для мене – з цієї теми!
Ще одна популярна тема зараз – гомосексуалізм/ гомофобія.
Нема у мене фобії до гомосексуалістів. Не боюсь я їх. Підходжу – р-раз по голові! – і на м'ясо! Ні-ні! Ніякої ненависті! Просто харчова цінність, білки! Я до всіх людей ставлюсь однаково – як до хавальної маси.
Сам я не гребую зоофілією (гірські кози), некрофілією (дохлі гірські кози), BDSM-розвагами (прив’язані та стриножені пастухами кози). І нема в цьому нічого поганого. Бо неможливо нормальному чоловікові-тролеві в наш час повноцінно задовольнитися. Бач, тролихи-жіночки все частіше перевагу віддають людським чоловікам (див. пісню «Herr Mannelig»).
Так, якого ж біса я припхався до України? Та Одін його зна! Екзотіка, рєбята, навєрна!
Це для вас Норвегія – це класна нордична країна! А для мене – просто велика квартира! Льодовики в горах – холодильник з замерзлими козами та людьми; фіорди – ванна; штаб-квартира Норвезької Партії Центру – ну, ви зрозуміли, «ме і жо». Просто… Собаче…
Кажуть, що важкий метал – деструктивний, руйнівний напрям. А от Варґ Вікернес на фермі працює, все там сам саджає, будує, оздоблює. А ви кажете: ДЕСТРУКЦІЯ. Це я так, згадав просто…
Купив у вас (у кого у вас? Я ж сам із собою розмовляю) в Україні книгу одного такого автора: сам він лисий (чи то з поголеною макітрою?), а прізвище у нього таке, як у рослини в тому вашому (знову вашому, блін!) афоризмі: «… а в Києві – дядько!» І описує він там «чорні моменти» та «білі плями» з життя однієї класної постаті. Пише, що ця постать була кровожерна, бо писала про криваві моменти історії, любила садизм у творчості та ще й пиячила!
НУ ТО Й ЩО? А чи читав цей голомакітрий рослинник твори Бодлера? Хіба Бодлер – це сам Сатана, якщо пише про гнилі трупи і повішених? А чи знає лисоголовий сей «аффтар» біографію Честертона? Той взагалі постійно напивався у пабі, аж поки дружина не забрала його й не поїхала з ним в сільську місцевість на деякий час! Але! Нема такої праведної людини, як той Честертон! Мало хто зробив у ХХ столітті більше для повернення віри людям, ніж він. І нема у різних голомакітрих права судити визначних людей, які хоч щось роблять корисне, на відміну від різних любителів прати чужу брудну білизну.
Та це вже давнє діло – ця книга (документи наведені в ній – цікаві, проте нічого не доводять, а висновки автора – «приший кобилі барабан»). Забудьмо про неї. Не варте нашої уваги різне… Собаче…
Моя словесна маячня мене звеселяє. Все добре. Лише думаю: яке гівно краще: ліве чи праве? Який присмак та запах мені більш імпонує?!
Вся справа в тому, що політика – ну, ви зрозуміли, ги-ги, - але без неї – сумно і нема поживи! У лайні стільки цікавих крихт та шматків неперетравленої їжі! Ви не повірите, дорогесенькі мої (хто? Я сам з собою балакаю!)!
Найбільше мене дратують сучасні «козаки». Це такі жирні старі пердуни у фуражкє та «чюхлях» з гострим носком (в таких «чюхлях» ходять «пацани с района», одягаючи їх під спартівкі). Ці старі бздливі полковники (чи генерали) у відставці вважають себе захисниками держави, віри, традицій. Насправді ж, вони здатні хіба що варнякати по тєліку й чубитися з представниками інших «козацьких» організацій у «чюхлях».
У чоботах, на конях – от де була слава! Загула! І досить вже мріяти!
Не буде більше в Україні справжніх козаків, не буде в Скандинавії вікінгів! І нема чого шкодувати! Треба радіти з того, що з’являються різні ідіоти, які намагаються корчити з себе відроджувачів нації та віри предків, а їм намагаються протистояти ідіоти, які вірять у Троцького, Че Гевару, Сталіна, навіть не знаючи, хто це такі, а лише носячи футболки, прапори й інше собаче з їхніми зображеннями.
І один у полі троль. Полі + Троль! ПоліТроль! Так, не моно, а саме полі, багато в мені намішано… Вищезгаданого всього… ПолЛіТроль. Ну, у моє нутро вміститься більш як «поллітра». У мене вміститься дванадцять галонів. Рідкого. Дрисливого.
Все, я добряче у вас (знову у вас!) тут натролив! Можна забиратися на Нордичну Батьківщину!
Тільки цього разу – вже не літаком! А іншим методом!
От я вибухаю всередину (ні в якому разі не назовні!) – перетворююся на чорну діру (до речі, дуже й дуже анальний образ) – падаю на це поле (чи поле це чи просто заасфальтована ділянка приватної землі?) у вигляді простого, але не собачого. А котячого чи, навіть, бегемотячого!
(2010)
А насправді, чесно кажучи, позерство – це блекушна тєма. Варґ вірно сказав, що чорний метал виродився. Фу, забув сказати, хто я такий взагалі.
Раса: троль.
Модифікація: гірський троль.
Національна приналежність: Норвегія. Шкода, що офіційного громадянства не дають.
Ім’я своє розголошувати не буду.
Слава Відкуну Квіслінґу! Ото був класний мужик! Батько його вірив у Того, Хто в Терновому вінці, досліджував моїх родичів, писав монографії про них. А син на старості вдарився у язичництво з завищеною гординею: тіпа, я пра-пра-пра-пра-(коротше, ще разів двісті)-пра-правнук Одіна, рєбята! Крутатос повний! А всякі ліваки не любили старого Відкуна… Хоча, не відрізняються від нього вони. Такі ж (один-в-один! Одін-в-Одін – хехе!) позери-людці! Всі люди – позери! Різняться лише на смак! Праві – смак суміші рідної землі з лайном, ліві – смак суміші інтернаціональної крові з лайном, центристи – просто смак лайна, причому собачого.
Інколи хочеться когось підтримати. В політичному сенсі цього слова. Розберемося давайте (дожився, сам до себе на «ви» звертаюся) в представниках різних «политических сил».
Візьмемо того ж Камю. Був комуністом, потім трохи розчарувався. Але від лівацтва не відійшов! Це означає, що в лівацтві щось-таки є!
Тепер візьмемо якогось нацика! Тю, вже ж брали! Квіслінґа!
Нє! Краще взяти Маркуса Гарві! Оце смакотосна пожива для троля! Чорний друг Ку-клукс-клану! Канєшна! Нічого дивного! Каже Гарві: і прийде з Африки чорний король всіх африканців! Ку-клукс-кланівці і зраділи: забирай, Маркусе, нафіґ, усіх своїх негрів до Африки! До свого короля! Ми тобі ще приплатимо, щоб швидше вийшло!
А центристських діячів типу Тоні Блера я просто згадувати не буду. Лєйбарісти. Лайнористи. Лайногризи! Просто собаче.
Тепер розберемося з релігіями.
Одні вважають, що Один (не Одін, хехе) Дядько нас врятував, проливши Свою кров. Другі, що цей Дядько був просто пророком, а те, що Він пролив за нас кров – лише ілюзія. Треті взагалі вважають, що Він незаконнонароджений чаклун і брехун, а справжній Месія ще не прийшов. Четвертих Його Особа взагалі слабко цікавить, у них своя мета – до нірвани поступово дістатись. А ще є такі П’яті (вони люблять стрибати через багаття і поклонятися подібним до фалоса полінам), які вважають, що цей Дядечко – медіа-вірус, який закинули людям Треті (які вважають Його чаклуном та брехуном), щоб поневолити весь світ!
Отже, всі (чи майже всі) релігії крутяться навколо Особистості Цього Чоловіка. Напевно, Він дійсно крутий. Якщо стільки шуму на тему Нього створили.
Знову-таки, чудова їжа для мене – з цієї теми!
Ще одна популярна тема зараз – гомосексуалізм/ гомофобія.
Нема у мене фобії до гомосексуалістів. Не боюсь я їх. Підходжу – р-раз по голові! – і на м'ясо! Ні-ні! Ніякої ненависті! Просто харчова цінність, білки! Я до всіх людей ставлюсь однаково – як до хавальної маси.
Сам я не гребую зоофілією (гірські кози), некрофілією (дохлі гірські кози), BDSM-розвагами (прив’язані та стриножені пастухами кози). І нема в цьому нічого поганого. Бо неможливо нормальному чоловікові-тролеві в наш час повноцінно задовольнитися. Бач, тролихи-жіночки все частіше перевагу віддають людським чоловікам (див. пісню «Herr Mannelig»).
Так, якого ж біса я припхався до України? Та Одін його зна! Екзотіка, рєбята, навєрна!
Це для вас Норвегія – це класна нордична країна! А для мене – просто велика квартира! Льодовики в горах – холодильник з замерзлими козами та людьми; фіорди – ванна; штаб-квартира Норвезької Партії Центру – ну, ви зрозуміли, «ме і жо». Просто… Собаче…
Кажуть, що важкий метал – деструктивний, руйнівний напрям. А от Варґ Вікернес на фермі працює, все там сам саджає, будує, оздоблює. А ви кажете: ДЕСТРУКЦІЯ. Це я так, згадав просто…
Купив у вас (у кого у вас? Я ж сам із собою розмовляю) в Україні книгу одного такого автора: сам він лисий (чи то з поголеною макітрою?), а прізвище у нього таке, як у рослини в тому вашому (знову вашому, блін!) афоризмі: «… а в Києві – дядько!» І описує він там «чорні моменти» та «білі плями» з життя однієї класної постаті. Пише, що ця постать була кровожерна, бо писала про криваві моменти історії, любила садизм у творчості та ще й пиячила!
НУ ТО Й ЩО? А чи читав цей голомакітрий рослинник твори Бодлера? Хіба Бодлер – це сам Сатана, якщо пише про гнилі трупи і повішених? А чи знає лисоголовий сей «аффтар» біографію Честертона? Той взагалі постійно напивався у пабі, аж поки дружина не забрала його й не поїхала з ним в сільську місцевість на деякий час! Але! Нема такої праведної людини, як той Честертон! Мало хто зробив у ХХ столітті більше для повернення віри людям, ніж він. І нема у різних голомакітрих права судити визначних людей, які хоч щось роблять корисне, на відміну від різних любителів прати чужу брудну білизну.
Та це вже давнє діло – ця книга (документи наведені в ній – цікаві, проте нічого не доводять, а висновки автора – «приший кобилі барабан»). Забудьмо про неї. Не варте нашої уваги різне… Собаче…
Моя словесна маячня мене звеселяє. Все добре. Лише думаю: яке гівно краще: ліве чи праве? Який присмак та запах мені більш імпонує?!
Вся справа в тому, що політика – ну, ви зрозуміли, ги-ги, - але без неї – сумно і нема поживи! У лайні стільки цікавих крихт та шматків неперетравленої їжі! Ви не повірите, дорогесенькі мої (хто? Я сам з собою балакаю!)!
Найбільше мене дратують сучасні «козаки». Це такі жирні старі пердуни у фуражкє та «чюхлях» з гострим носком (в таких «чюхлях» ходять «пацани с района», одягаючи їх під спартівкі). Ці старі бздливі полковники (чи генерали) у відставці вважають себе захисниками держави, віри, традицій. Насправді ж, вони здатні хіба що варнякати по тєліку й чубитися з представниками інших «козацьких» організацій у «чюхлях».
У чоботах, на конях – от де була слава! Загула! І досить вже мріяти!
Не буде більше в Україні справжніх козаків, не буде в Скандинавії вікінгів! І нема чого шкодувати! Треба радіти з того, що з’являються різні ідіоти, які намагаються корчити з себе відроджувачів нації та віри предків, а їм намагаються протистояти ідіоти, які вірять у Троцького, Че Гевару, Сталіна, навіть не знаючи, хто це такі, а лише носячи футболки, прапори й інше собаче з їхніми зображеннями.
І один у полі троль. Полі + Троль! ПоліТроль! Так, не моно, а саме полі, багато в мені намішано… Вищезгаданого всього… ПолЛіТроль. Ну, у моє нутро вміститься більш як «поллітра». У мене вміститься дванадцять галонів. Рідкого. Дрисливого.
Все, я добряче у вас (знову у вас!) тут натролив! Можна забиратися на Нордичну Батьківщину!
Тільки цього разу – вже не літаком! А іншим методом!
От я вибухаю всередину (ні в якому разі не назовні!) – перетворююся на чорну діру (до речі, дуже й дуже анальний образ) – падаю на це поле (чи поле це чи просто заасфальтована ділянка приватної землі?) у вигляді простого, але не собачого. А котячого чи, навіть, бегемотячого!
(2010)
Пояснення фактів, інформацію про згадуваних осіб і т.д. - шукати у Вікіпедії та просто у Гуглі! :)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію