ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
2024.11.21
18:25
І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
2024.11.21
18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
2024.11.21
17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
2024.11.20
05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.10.17
2024.08.04
2024.07.02
2024.05.20
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сергій Гололобов (1989) /
Проза
І ОДИН У ПОЛІ ТРОЛЬ (маніфест віртуалізму)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
І ОДИН У ПОЛІ ТРОЛЬ (маніфест віртуалізму)
З Норвегії. Тільки-но… «…збудували місто…» Асоціації-асоціації! Так-от, літачок був нівроку! Нів-року! Нів-рок, цікаво, на яких ритмах ти базуєшся?!! Хоча, який може бути рок у наш час? Він уже в дев’яності навіть не сіпався у труні. Скрізь позери, навіть не у рок-музиці, а (так, для прикладу) в зоо-крамничках чи серед братії білоруських футбольних та більярдних коментаторів.
А насправді, чесно кажучи, позерство – це блекушна тєма. Варґ вірно сказав, що чорний метал виродився. Фу, забув сказати, хто я такий взагалі.
Раса: троль.
Модифікація: гірський троль.
Національна приналежність: Норвегія. Шкода, що офіційного громадянства не дають.
Ім’я своє розголошувати не буду.
Слава Відкуну Квіслінґу! Ото був класний мужик! Батько його вірив у Того, Хто в Терновому вінці, досліджував моїх родичів, писав монографії про них. А син на старості вдарився у язичництво з завищеною гординею: тіпа, я пра-пра-пра-пра-(коротше, ще разів двісті)-пра-правнук Одіна, рєбята! Крутатос повний! А всякі ліваки не любили старого Відкуна… Хоча, не відрізняються від нього вони. Такі ж (один-в-один! Одін-в-Одін – хехе!) позери-людці! Всі люди – позери! Різняться лише на смак! Праві – смак суміші рідної землі з лайном, ліві – смак суміші інтернаціональної крові з лайном, центристи – просто смак лайна, причому собачого.
Інколи хочеться когось підтримати. В політичному сенсі цього слова. Розберемося давайте (дожився, сам до себе на «ви» звертаюся) в представниках різних «политических сил».
Візьмемо того ж Камю. Був комуністом, потім трохи розчарувався. Але від лівацтва не відійшов! Це означає, що в лівацтві щось-таки є!
Тепер візьмемо якогось нацика! Тю, вже ж брали! Квіслінґа!
Нє! Краще взяти Маркуса Гарві! Оце смакотосна пожива для троля! Чорний друг Ку-клукс-клану! Канєшна! Нічого дивного! Каже Гарві: і прийде з Африки чорний король всіх африканців! Ку-клукс-кланівці і зраділи: забирай, Маркусе, нафіґ, усіх своїх негрів до Африки! До свого короля! Ми тобі ще приплатимо, щоб швидше вийшло!
А центристських діячів типу Тоні Блера я просто згадувати не буду. Лєйбарісти. Лайнористи. Лайногризи! Просто собаче.
Тепер розберемося з релігіями.
Одні вважають, що Один (не Одін, хехе) Дядько нас врятував, проливши Свою кров. Другі, що цей Дядько був просто пророком, а те, що Він пролив за нас кров – лише ілюзія. Треті взагалі вважають, що Він незаконнонароджений чаклун і брехун, а справжній Месія ще не прийшов. Четвертих Його Особа взагалі слабко цікавить, у них своя мета – до нірвани поступово дістатись. А ще є такі П’яті (вони люблять стрибати через багаття і поклонятися подібним до фалоса полінам), які вважають, що цей Дядечко – медіа-вірус, який закинули людям Треті (які вважають Його чаклуном та брехуном), щоб поневолити весь світ!
Отже, всі (чи майже всі) релігії крутяться навколо Особистості Цього Чоловіка. Напевно, Він дійсно крутий. Якщо стільки шуму на тему Нього створили.
Знову-таки, чудова їжа для мене – з цієї теми!
Ще одна популярна тема зараз – гомосексуалізм/ гомофобія.
Нема у мене фобії до гомосексуалістів. Не боюсь я їх. Підходжу – р-раз по голові! – і на м'ясо! Ні-ні! Ніякої ненависті! Просто харчова цінність, білки! Я до всіх людей ставлюсь однаково – як до хавальної маси.
Сам я не гребую зоофілією (гірські кози), некрофілією (дохлі гірські кози), BDSM-розвагами (прив’язані та стриножені пастухами кози). І нема в цьому нічого поганого. Бо неможливо нормальному чоловікові-тролеві в наш час повноцінно задовольнитися. Бач, тролихи-жіночки все частіше перевагу віддають людським чоловікам (див. пісню «Herr Mannelig»).
Так, якого ж біса я припхався до України? Та Одін його зна! Екзотіка, рєбята, навєрна!
Це для вас Норвегія – це класна нордична країна! А для мене – просто велика квартира! Льодовики в горах – холодильник з замерзлими козами та людьми; фіорди – ванна; штаб-квартира Норвезької Партії Центру – ну, ви зрозуміли, «ме і жо». Просто… Собаче…
Кажуть, що важкий метал – деструктивний, руйнівний напрям. А от Варґ Вікернес на фермі працює, все там сам саджає, будує, оздоблює. А ви кажете: ДЕСТРУКЦІЯ. Це я так, згадав просто…
Купив у вас (у кого у вас? Я ж сам із собою розмовляю) в Україні книгу одного такого автора: сам він лисий (чи то з поголеною макітрою?), а прізвище у нього таке, як у рослини в тому вашому (знову вашому, блін!) афоризмі: «… а в Києві – дядько!» І описує він там «чорні моменти» та «білі плями» з життя однієї класної постаті. Пише, що ця постать була кровожерна, бо писала про криваві моменти історії, любила садизм у творчості та ще й пиячила!
НУ ТО Й ЩО? А чи читав цей голомакітрий рослинник твори Бодлера? Хіба Бодлер – це сам Сатана, якщо пише про гнилі трупи і повішених? А чи знає лисоголовий сей «аффтар» біографію Честертона? Той взагалі постійно напивався у пабі, аж поки дружина не забрала його й не поїхала з ним в сільську місцевість на деякий час! Але! Нема такої праведної людини, як той Честертон! Мало хто зробив у ХХ столітті більше для повернення віри людям, ніж він. І нема у різних голомакітрих права судити визначних людей, які хоч щось роблять корисне, на відміну від різних любителів прати чужу брудну білизну.
Та це вже давнє діло – ця книга (документи наведені в ній – цікаві, проте нічого не доводять, а висновки автора – «приший кобилі барабан»). Забудьмо про неї. Не варте нашої уваги різне… Собаче…
Моя словесна маячня мене звеселяє. Все добре. Лише думаю: яке гівно краще: ліве чи праве? Який присмак та запах мені більш імпонує?!
Вся справа в тому, що політика – ну, ви зрозуміли, ги-ги, - але без неї – сумно і нема поживи! У лайні стільки цікавих крихт та шматків неперетравленої їжі! Ви не повірите, дорогесенькі мої (хто? Я сам з собою балакаю!)!
Найбільше мене дратують сучасні «козаки». Це такі жирні старі пердуни у фуражкє та «чюхлях» з гострим носком (в таких «чюхлях» ходять «пацани с района», одягаючи їх під спартівкі). Ці старі бздливі полковники (чи генерали) у відставці вважають себе захисниками держави, віри, традицій. Насправді ж, вони здатні хіба що варнякати по тєліку й чубитися з представниками інших «козацьких» організацій у «чюхлях».
У чоботах, на конях – от де була слава! Загула! І досить вже мріяти!
Не буде більше в Україні справжніх козаків, не буде в Скандинавії вікінгів! І нема чого шкодувати! Треба радіти з того, що з’являються різні ідіоти, які намагаються корчити з себе відроджувачів нації та віри предків, а їм намагаються протистояти ідіоти, які вірять у Троцького, Че Гевару, Сталіна, навіть не знаючи, хто це такі, а лише носячи футболки, прапори й інше собаче з їхніми зображеннями.
І один у полі троль. Полі + Троль! ПоліТроль! Так, не моно, а саме полі, багато в мені намішано… Вищезгаданого всього… ПолЛіТроль. Ну, у моє нутро вміститься більш як «поллітра». У мене вміститься дванадцять галонів. Рідкого. Дрисливого.
Все, я добряче у вас (знову у вас!) тут натролив! Можна забиратися на Нордичну Батьківщину!
Тільки цього разу – вже не літаком! А іншим методом!
От я вибухаю всередину (ні в якому разі не назовні!) – перетворююся на чорну діру (до речі, дуже й дуже анальний образ) – падаю на це поле (чи поле це чи просто заасфальтована ділянка приватної землі?) у вигляді простого, але не собачого. А котячого чи, навіть, бегемотячого!
(2010)
А насправді, чесно кажучи, позерство – це блекушна тєма. Варґ вірно сказав, що чорний метал виродився. Фу, забув сказати, хто я такий взагалі.
Раса: троль.
Модифікація: гірський троль.
Національна приналежність: Норвегія. Шкода, що офіційного громадянства не дають.
Ім’я своє розголошувати не буду.
Слава Відкуну Квіслінґу! Ото був класний мужик! Батько його вірив у Того, Хто в Терновому вінці, досліджував моїх родичів, писав монографії про них. А син на старості вдарився у язичництво з завищеною гординею: тіпа, я пра-пра-пра-пра-(коротше, ще разів двісті)-пра-правнук Одіна, рєбята! Крутатос повний! А всякі ліваки не любили старого Відкуна… Хоча, не відрізняються від нього вони. Такі ж (один-в-один! Одін-в-Одін – хехе!) позери-людці! Всі люди – позери! Різняться лише на смак! Праві – смак суміші рідної землі з лайном, ліві – смак суміші інтернаціональної крові з лайном, центристи – просто смак лайна, причому собачого.
Інколи хочеться когось підтримати. В політичному сенсі цього слова. Розберемося давайте (дожився, сам до себе на «ви» звертаюся) в представниках різних «политических сил».
Візьмемо того ж Камю. Був комуністом, потім трохи розчарувався. Але від лівацтва не відійшов! Це означає, що в лівацтві щось-таки є!
Тепер візьмемо якогось нацика! Тю, вже ж брали! Квіслінґа!
Нє! Краще взяти Маркуса Гарві! Оце смакотосна пожива для троля! Чорний друг Ку-клукс-клану! Канєшна! Нічого дивного! Каже Гарві: і прийде з Африки чорний король всіх африканців! Ку-клукс-кланівці і зраділи: забирай, Маркусе, нафіґ, усіх своїх негрів до Африки! До свого короля! Ми тобі ще приплатимо, щоб швидше вийшло!
А центристських діячів типу Тоні Блера я просто згадувати не буду. Лєйбарісти. Лайнористи. Лайногризи! Просто собаче.
Тепер розберемося з релігіями.
Одні вважають, що Один (не Одін, хехе) Дядько нас врятував, проливши Свою кров. Другі, що цей Дядько був просто пророком, а те, що Він пролив за нас кров – лише ілюзія. Треті взагалі вважають, що Він незаконнонароджений чаклун і брехун, а справжній Месія ще не прийшов. Четвертих Його Особа взагалі слабко цікавить, у них своя мета – до нірвани поступово дістатись. А ще є такі П’яті (вони люблять стрибати через багаття і поклонятися подібним до фалоса полінам), які вважають, що цей Дядечко – медіа-вірус, який закинули людям Треті (які вважають Його чаклуном та брехуном), щоб поневолити весь світ!
Отже, всі (чи майже всі) релігії крутяться навколо Особистості Цього Чоловіка. Напевно, Він дійсно крутий. Якщо стільки шуму на тему Нього створили.
Знову-таки, чудова їжа для мене – з цієї теми!
Ще одна популярна тема зараз – гомосексуалізм/ гомофобія.
Нема у мене фобії до гомосексуалістів. Не боюсь я їх. Підходжу – р-раз по голові! – і на м'ясо! Ні-ні! Ніякої ненависті! Просто харчова цінність, білки! Я до всіх людей ставлюсь однаково – як до хавальної маси.
Сам я не гребую зоофілією (гірські кози), некрофілією (дохлі гірські кози), BDSM-розвагами (прив’язані та стриножені пастухами кози). І нема в цьому нічого поганого. Бо неможливо нормальному чоловікові-тролеві в наш час повноцінно задовольнитися. Бач, тролихи-жіночки все частіше перевагу віддають людським чоловікам (див. пісню «Herr Mannelig»).
Так, якого ж біса я припхався до України? Та Одін його зна! Екзотіка, рєбята, навєрна!
Це для вас Норвегія – це класна нордична країна! А для мене – просто велика квартира! Льодовики в горах – холодильник з замерзлими козами та людьми; фіорди – ванна; штаб-квартира Норвезької Партії Центру – ну, ви зрозуміли, «ме і жо». Просто… Собаче…
Кажуть, що важкий метал – деструктивний, руйнівний напрям. А от Варґ Вікернес на фермі працює, все там сам саджає, будує, оздоблює. А ви кажете: ДЕСТРУКЦІЯ. Це я так, згадав просто…
Купив у вас (у кого у вас? Я ж сам із собою розмовляю) в Україні книгу одного такого автора: сам він лисий (чи то з поголеною макітрою?), а прізвище у нього таке, як у рослини в тому вашому (знову вашому, блін!) афоризмі: «… а в Києві – дядько!» І описує він там «чорні моменти» та «білі плями» з життя однієї класної постаті. Пише, що ця постать була кровожерна, бо писала про криваві моменти історії, любила садизм у творчості та ще й пиячила!
НУ ТО Й ЩО? А чи читав цей голомакітрий рослинник твори Бодлера? Хіба Бодлер – це сам Сатана, якщо пише про гнилі трупи і повішених? А чи знає лисоголовий сей «аффтар» біографію Честертона? Той взагалі постійно напивався у пабі, аж поки дружина не забрала його й не поїхала з ним в сільську місцевість на деякий час! Але! Нема такої праведної людини, як той Честертон! Мало хто зробив у ХХ столітті більше для повернення віри людям, ніж він. І нема у різних голомакітрих права судити визначних людей, які хоч щось роблять корисне, на відміну від різних любителів прати чужу брудну білизну.
Та це вже давнє діло – ця книга (документи наведені в ній – цікаві, проте нічого не доводять, а висновки автора – «приший кобилі барабан»). Забудьмо про неї. Не варте нашої уваги різне… Собаче…
Моя словесна маячня мене звеселяє. Все добре. Лише думаю: яке гівно краще: ліве чи праве? Який присмак та запах мені більш імпонує?!
Вся справа в тому, що політика – ну, ви зрозуміли, ги-ги, - але без неї – сумно і нема поживи! У лайні стільки цікавих крихт та шматків неперетравленої їжі! Ви не повірите, дорогесенькі мої (хто? Я сам з собою балакаю!)!
Найбільше мене дратують сучасні «козаки». Це такі жирні старі пердуни у фуражкє та «чюхлях» з гострим носком (в таких «чюхлях» ходять «пацани с района», одягаючи їх під спартівкі). Ці старі бздливі полковники (чи генерали) у відставці вважають себе захисниками держави, віри, традицій. Насправді ж, вони здатні хіба що варнякати по тєліку й чубитися з представниками інших «козацьких» організацій у «чюхлях».
У чоботах, на конях – от де була слава! Загула! І досить вже мріяти!
Не буде більше в Україні справжніх козаків, не буде в Скандинавії вікінгів! І нема чого шкодувати! Треба радіти з того, що з’являються різні ідіоти, які намагаються корчити з себе відроджувачів нації та віри предків, а їм намагаються протистояти ідіоти, які вірять у Троцького, Че Гевару, Сталіна, навіть не знаючи, хто це такі, а лише носячи футболки, прапори й інше собаче з їхніми зображеннями.
І один у полі троль. Полі + Троль! ПоліТроль! Так, не моно, а саме полі, багато в мені намішано… Вищезгаданого всього… ПолЛіТроль. Ну, у моє нутро вміститься більш як «поллітра». У мене вміститься дванадцять галонів. Рідкого. Дрисливого.
Все, я добряче у вас (знову у вас!) тут натролив! Можна забиратися на Нордичну Батьківщину!
Тільки цього разу – вже не літаком! А іншим методом!
От я вибухаю всередину (ні в якому разі не назовні!) – перетворююся на чорну діру (до речі, дуже й дуже анальний образ) – падаю на це поле (чи поле це чи просто заасфальтована ділянка приватної землі?) у вигляді простого, але не собачого. А котячого чи, навіть, бегемотячого!
(2010)
Пояснення фактів, інформацію про згадуваних осіб і т.д. - шукати у Вікіпедії та просто у Гуглі! :)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію