Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.11
10:43
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.
Господи,
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.
Господи,
2026.11.11
10:35
Симфонія № 45 (Прощальна) Йозефа Гайдна виконується при свічах, закріплених на пюпітрах музикантів, які у фінальній частині один за одним припиняють грати, гасять свічі й залишають сцену. Згодом сходить зі сцени і диригент. Симфонію дограють лише два музи
2026.11.11
09:44
Цей погляд, ніби гостре жало,
вколов у серце мовчазне.
— Нічого вам не обіцяла,
тож не бентежте ви мене.
Самотня жінка ще не привід
торкатися її долонь;
з маршрутки на зупинці вийду,
вколов у серце мовчазне.
— Нічого вам не обіцяла,
тож не бентежте ви мене.
Самотня жінка ще не привід
торкатися її долонь;
з маршрутки на зупинці вийду,
2026.11.11
08:58
вона і він
пишуть навзаєм одне одному
якусь маячню
бо це їхнє уміння саме у цім моменті
ще щось писати
тут головне навязливо
увійти у ритм
зовсім необовязково
пишуть навзаєм одне одному
якусь маячню
бо це їхнє уміння саме у цім моменті
ще щось писати
тут головне навязливо
увійти у ритм
зовсім необовязково
2026.11.11
06:10
Неспокійний, як вітрисько,
Прудконогий цей хлопчисько,
Що в глибинах небовиду
Таємничо зник без сліду.
Заховався за хмаринку
На якусь одну хвилинку,
Бо за мить повз мене знову
Шмигонув у гай вербовий,
Прудконогий цей хлопчисько,
Що в глибинах небовиду
Таємничо зник без сліду.
Заховався за хмаринку
На якусь одну хвилинку,
Бо за мить повз мене знову
Шмигонув у гай вербовий,
2026.11.10
23:06
Під ноги осінь сипала бурштин
І шила сповідь жовтими нитками.
Стою на тихій вулиці один...
Тут відчиню собі останню браму.
Всі відзвуки зимових іменин
Оглушені осінніми дощами.
У кожній краплі бачить грішник син
І шила сповідь жовтими нитками.
Стою на тихій вулиці один...
Тут відчиню собі останню браму.
Всі відзвуки зимових іменин
Оглушені осінніми дощами.
У кожній краплі бачить грішник син
2026.11.10
23:00
Є меч такий Кладениць,
нівроку як кому,
народ наш спадкоємець
віки й віки тому.
На захист має силу
й умову лиш одну:
над ним хто зрушить брилу –
нівроку як кому,
народ наш спадкоємець
віки й віки тому.
На захист має силу
й умову лиш одну:
над ним хто зрушить брилу –
2026.11.10
21:23
Онкодиспансер. Первинний огляд лікаря.
Пацієнт - чоловік років 45-50.
Підозра на рак легень.
- Палите?
- Палю.
- Як довго?
- З 4го класу. Може з 5го.
- З якого конкретно року?
- Я не помню.
- В школу ви в якому році пішли?
- (кашляє) Точно не п
2026.11.10
21:06
Летять і минають літа суєти,
об’єднані ціллю одною,
і люди, що мчать до цієї мети,
назвали її золотою.
Старіє і знов молодіє земля,
і є сподівання на краще,
і промені сонця ще гріють здаля,
об’єднані ціллю одною,
і люди, що мчать до цієї мети,
назвали її золотою.
Старіє і знов молодіє земля,
і є сподівання на краще,
і промені сонця ще гріють здаля,
2026.11.10
20:26
Не знадобиться відпускати
минуле у чортополох.
Ще здатна прикрашати шати
хоч уві сні для нас обох,
і згадувати очі сині,
обличчя миле, рук тепло —
від щемної пори й донині,
любити, щоб там не було.
минуле у чортополох.
Ще здатна прикрашати шати
хоч уві сні для нас обох,
і згадувати очі сині,
обличчя миле, рук тепло —
від щемної пори й донині,
любити, щоб там не було.
2026.11.10
20:17
Перед тим, як назавжди покинуть
Цю місцевість, таку дорогу,
Він вклонився могилам і нивам,
Залишивши надію благу.
Він вклонився книжкам посивілим
На полицях дрімливих, стійких.
Він лишав не маєтки і вілли,
Цю місцевість, таку дорогу,
Він вклонився могилам і нивам,
Залишивши надію благу.
Він вклонився книжкам посивілим
На полицях дрімливих, стійких.
Він лишав не маєтки і вілли,
2026.11.10
18:06
«Які ми гарні!»- пишаються суцвіття,
Невдовзі станемо плодами...»
Згинається гілля, кора мовчить.
Мовчить невидиме коріння…
Мовчать, хоч знають, що сказати крикунам,
Які невдовзі розпрощаються з цим світом.
І тільки ми дамо життя новим суцвіттям.
Невдовзі станемо плодами...»
Згинається гілля, кора мовчить.
Мовчить невидиме коріння…
Мовчать, хоч знають, що сказати крикунам,
Які невдовзі розпрощаються з цим світом.
І тільки ми дамо життя новим суцвіттям.
2026.11.10
12:22
А наш взірець – Сцевола Муцій,
який учив терпіти зло
і цій науці
у фейсбуці
підтакує якесь пуйло.
***
А де-не-де є мода вічна
який учив терпіти зло
і цій науці
у фейсбуці
підтакує якесь пуйло.
***
А де-не-де є мода вічна
2026.11.10
07:14
Радію вранішньому світлу,
Що тихо ллється через скло, -
Радію сонцю, що розквітло,
Землі даруючи тепло.
Вдихаю чисту прохолоду
І свіжість ранньої пори, -
І відчуваю ту свободу,
Яку мені несуть вітри.
Що тихо ллється через скло, -
Радію сонцю, що розквітло,
Землі даруючи тепло.
Вдихаю чисту прохолоду
І свіжість ранньої пори, -
І відчуваю ту свободу,
Яку мені несуть вітри.
2026.11.09
23:45
отакої, буркоче собі під сиві вуса достопамятний улюблений протагоніст, відомий за попередніми епізодами, шкандибаючи додому через дитячий майданчик, де пісочниця зі собачим лайном, отакої · у манері одиноких під старість усіма забутих уперто не вмираючих
2026.11.09
16:15
Друзі до мене прийшли вчора, надвечір
Сам я лежав у постелі, умираючи
Ені Бон зі Сейнт-Ейнжел
Казала ”надворі погода шикарна“
Ще вітер тоді завивав у проймі дверній
О, хто ти такий, щоби погоді відмовіти
Мені би спокою, щоби умерти собі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Сам я лежав у постелі, умираючи
Ені Бон зі Сейнт-Ейнжел
Казала ”надворі погода шикарна“
Ще вітер тоді завивав у проймі дверній
О, хто ти такий, щоби погоді відмовіти
Мені би спокою, щоби умерти собі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сергій Гололобов (1989) /
Проза
І ОДИН У ПОЛІ ТРОЛЬ (маніфест віртуалізму)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
І ОДИН У ПОЛІ ТРОЛЬ (маніфест віртуалізму)
З Норвегії. Тільки-но… «…збудували місто…» Асоціації-асоціації! Так-от, літачок був нівроку! Нів-року! Нів-рок, цікаво, на яких ритмах ти базуєшся?!! Хоча, який може бути рок у наш час? Він уже в дев’яності навіть не сіпався у труні. Скрізь позери, навіть не у рок-музиці, а (так, для прикладу) в зоо-крамничках чи серед братії білоруських футбольних та більярдних коментаторів.
А насправді, чесно кажучи, позерство – це блекушна тєма. Варґ вірно сказав, що чорний метал виродився. Фу, забув сказати, хто я такий взагалі.
Раса: троль.
Модифікація: гірський троль.
Національна приналежність: Норвегія. Шкода, що офіційного громадянства не дають.
Ім’я своє розголошувати не буду.
Слава Відкуну Квіслінґу! Ото був класний мужик! Батько його вірив у Того, Хто в Терновому вінці, досліджував моїх родичів, писав монографії про них. А син на старості вдарився у язичництво з завищеною гординею: тіпа, я пра-пра-пра-пра-(коротше, ще разів двісті)-пра-правнук Одіна, рєбята! Крутатос повний! А всякі ліваки не любили старого Відкуна… Хоча, не відрізняються від нього вони. Такі ж (один-в-один! Одін-в-Одін – хехе!) позери-людці! Всі люди – позери! Різняться лише на смак! Праві – смак суміші рідної землі з лайном, ліві – смак суміші інтернаціональної крові з лайном, центристи – просто смак лайна, причому собачого.
Інколи хочеться когось підтримати. В політичному сенсі цього слова. Розберемося давайте (дожився, сам до себе на «ви» звертаюся) в представниках різних «политических сил».
Візьмемо того ж Камю. Був комуністом, потім трохи розчарувався. Але від лівацтва не відійшов! Це означає, що в лівацтві щось-таки є!
Тепер візьмемо якогось нацика! Тю, вже ж брали! Квіслінґа!
Нє! Краще взяти Маркуса Гарві! Оце смакотосна пожива для троля! Чорний друг Ку-клукс-клану! Канєшна! Нічого дивного! Каже Гарві: і прийде з Африки чорний король всіх африканців! Ку-клукс-кланівці і зраділи: забирай, Маркусе, нафіґ, усіх своїх негрів до Африки! До свого короля! Ми тобі ще приплатимо, щоб швидше вийшло!
А центристських діячів типу Тоні Блера я просто згадувати не буду. Лєйбарісти. Лайнористи. Лайногризи! Просто собаче.
Тепер розберемося з релігіями.
Одні вважають, що Один (не Одін, хехе) Дядько нас врятував, проливши Свою кров. Другі, що цей Дядько був просто пророком, а те, що Він пролив за нас кров – лише ілюзія. Треті взагалі вважають, що Він незаконнонароджений чаклун і брехун, а справжній Месія ще не прийшов. Четвертих Його Особа взагалі слабко цікавить, у них своя мета – до нірвани поступово дістатись. А ще є такі П’яті (вони люблять стрибати через багаття і поклонятися подібним до фалоса полінам), які вважають, що цей Дядечко – медіа-вірус, який закинули людям Треті (які вважають Його чаклуном та брехуном), щоб поневолити весь світ!
Отже, всі (чи майже всі) релігії крутяться навколо Особистості Цього Чоловіка. Напевно, Він дійсно крутий. Якщо стільки шуму на тему Нього створили.
Знову-таки, чудова їжа для мене – з цієї теми!
Ще одна популярна тема зараз – гомосексуалізм/ гомофобія.
Нема у мене фобії до гомосексуалістів. Не боюсь я їх. Підходжу – р-раз по голові! – і на м'ясо! Ні-ні! Ніякої ненависті! Просто харчова цінність, білки! Я до всіх людей ставлюсь однаково – як до хавальної маси.
Сам я не гребую зоофілією (гірські кози), некрофілією (дохлі гірські кози), BDSM-розвагами (прив’язані та стриножені пастухами кози). І нема в цьому нічого поганого. Бо неможливо нормальному чоловікові-тролеві в наш час повноцінно задовольнитися. Бач, тролихи-жіночки все частіше перевагу віддають людським чоловікам (див. пісню «Herr Mannelig»).
Так, якого ж біса я припхався до України? Та Одін його зна! Екзотіка, рєбята, навєрна!
Це для вас Норвегія – це класна нордична країна! А для мене – просто велика квартира! Льодовики в горах – холодильник з замерзлими козами та людьми; фіорди – ванна; штаб-квартира Норвезької Партії Центру – ну, ви зрозуміли, «ме і жо». Просто… Собаче…
Кажуть, що важкий метал – деструктивний, руйнівний напрям. А от Варґ Вікернес на фермі працює, все там сам саджає, будує, оздоблює. А ви кажете: ДЕСТРУКЦІЯ. Це я так, згадав просто…
Купив у вас (у кого у вас? Я ж сам із собою розмовляю) в Україні книгу одного такого автора: сам він лисий (чи то з поголеною макітрою?), а прізвище у нього таке, як у рослини в тому вашому (знову вашому, блін!) афоризмі: «… а в Києві – дядько!» І описує він там «чорні моменти» та «білі плями» з життя однієї класної постаті. Пише, що ця постать була кровожерна, бо писала про криваві моменти історії, любила садизм у творчості та ще й пиячила!
НУ ТО Й ЩО? А чи читав цей голомакітрий рослинник твори Бодлера? Хіба Бодлер – це сам Сатана, якщо пише про гнилі трупи і повішених? А чи знає лисоголовий сей «аффтар» біографію Честертона? Той взагалі постійно напивався у пабі, аж поки дружина не забрала його й не поїхала з ним в сільську місцевість на деякий час! Але! Нема такої праведної людини, як той Честертон! Мало хто зробив у ХХ столітті більше для повернення віри людям, ніж він. І нема у різних голомакітрих права судити визначних людей, які хоч щось роблять корисне, на відміну від різних любителів прати чужу брудну білизну.
Та це вже давнє діло – ця книга (документи наведені в ній – цікаві, проте нічого не доводять, а висновки автора – «приший кобилі барабан»). Забудьмо про неї. Не варте нашої уваги різне… Собаче…
Моя словесна маячня мене звеселяє. Все добре. Лише думаю: яке гівно краще: ліве чи праве? Який присмак та запах мені більш імпонує?!
Вся справа в тому, що політика – ну, ви зрозуміли, ги-ги, - але без неї – сумно і нема поживи! У лайні стільки цікавих крихт та шматків неперетравленої їжі! Ви не повірите, дорогесенькі мої (хто? Я сам з собою балакаю!)!
Найбільше мене дратують сучасні «козаки». Це такі жирні старі пердуни у фуражкє та «чюхлях» з гострим носком (в таких «чюхлях» ходять «пацани с района», одягаючи їх під спартівкі). Ці старі бздливі полковники (чи генерали) у відставці вважають себе захисниками держави, віри, традицій. Насправді ж, вони здатні хіба що варнякати по тєліку й чубитися з представниками інших «козацьких» організацій у «чюхлях».
У чоботах, на конях – от де була слава! Загула! І досить вже мріяти!
Не буде більше в Україні справжніх козаків, не буде в Скандинавії вікінгів! І нема чого шкодувати! Треба радіти з того, що з’являються різні ідіоти, які намагаються корчити з себе відроджувачів нації та віри предків, а їм намагаються протистояти ідіоти, які вірять у Троцького, Че Гевару, Сталіна, навіть не знаючи, хто це такі, а лише носячи футболки, прапори й інше собаче з їхніми зображеннями.
І один у полі троль. Полі + Троль! ПоліТроль! Так, не моно, а саме полі, багато в мені намішано… Вищезгаданого всього… ПолЛіТроль. Ну, у моє нутро вміститься більш як «поллітра». У мене вміститься дванадцять галонів. Рідкого. Дрисливого.
Все, я добряче у вас (знову у вас!) тут натролив! Можна забиратися на Нордичну Батьківщину!
Тільки цього разу – вже не літаком! А іншим методом!
От я вибухаю всередину (ні в якому разі не назовні!) – перетворююся на чорну діру (до речі, дуже й дуже анальний образ) – падаю на це поле (чи поле це чи просто заасфальтована ділянка приватної землі?) у вигляді простого, але не собачого. А котячого чи, навіть, бегемотячого!
(2010)
А насправді, чесно кажучи, позерство – це блекушна тєма. Варґ вірно сказав, що чорний метал виродився. Фу, забув сказати, хто я такий взагалі.
Раса: троль.
Модифікація: гірський троль.
Національна приналежність: Норвегія. Шкода, що офіційного громадянства не дають.
Ім’я своє розголошувати не буду.
Слава Відкуну Квіслінґу! Ото був класний мужик! Батько його вірив у Того, Хто в Терновому вінці, досліджував моїх родичів, писав монографії про них. А син на старості вдарився у язичництво з завищеною гординею: тіпа, я пра-пра-пра-пра-(коротше, ще разів двісті)-пра-правнук Одіна, рєбята! Крутатос повний! А всякі ліваки не любили старого Відкуна… Хоча, не відрізняються від нього вони. Такі ж (один-в-один! Одін-в-Одін – хехе!) позери-людці! Всі люди – позери! Різняться лише на смак! Праві – смак суміші рідної землі з лайном, ліві – смак суміші інтернаціональної крові з лайном, центристи – просто смак лайна, причому собачого.
Інколи хочеться когось підтримати. В політичному сенсі цього слова. Розберемося давайте (дожився, сам до себе на «ви» звертаюся) в представниках різних «политических сил».
Візьмемо того ж Камю. Був комуністом, потім трохи розчарувався. Але від лівацтва не відійшов! Це означає, що в лівацтві щось-таки є!
Тепер візьмемо якогось нацика! Тю, вже ж брали! Квіслінґа!
Нє! Краще взяти Маркуса Гарві! Оце смакотосна пожива для троля! Чорний друг Ку-клукс-клану! Канєшна! Нічого дивного! Каже Гарві: і прийде з Африки чорний король всіх африканців! Ку-клукс-кланівці і зраділи: забирай, Маркусе, нафіґ, усіх своїх негрів до Африки! До свого короля! Ми тобі ще приплатимо, щоб швидше вийшло!
А центристських діячів типу Тоні Блера я просто згадувати не буду. Лєйбарісти. Лайнористи. Лайногризи! Просто собаче.
Тепер розберемося з релігіями.
Одні вважають, що Один (не Одін, хехе) Дядько нас врятував, проливши Свою кров. Другі, що цей Дядько був просто пророком, а те, що Він пролив за нас кров – лише ілюзія. Треті взагалі вважають, що Він незаконнонароджений чаклун і брехун, а справжній Месія ще не прийшов. Четвертих Його Особа взагалі слабко цікавить, у них своя мета – до нірвани поступово дістатись. А ще є такі П’яті (вони люблять стрибати через багаття і поклонятися подібним до фалоса полінам), які вважають, що цей Дядечко – медіа-вірус, який закинули людям Треті (які вважають Його чаклуном та брехуном), щоб поневолити весь світ!
Отже, всі (чи майже всі) релігії крутяться навколо Особистості Цього Чоловіка. Напевно, Він дійсно крутий. Якщо стільки шуму на тему Нього створили.
Знову-таки, чудова їжа для мене – з цієї теми!
Ще одна популярна тема зараз – гомосексуалізм/ гомофобія.
Нема у мене фобії до гомосексуалістів. Не боюсь я їх. Підходжу – р-раз по голові! – і на м'ясо! Ні-ні! Ніякої ненависті! Просто харчова цінність, білки! Я до всіх людей ставлюсь однаково – як до хавальної маси.
Сам я не гребую зоофілією (гірські кози), некрофілією (дохлі гірські кози), BDSM-розвагами (прив’язані та стриножені пастухами кози). І нема в цьому нічого поганого. Бо неможливо нормальному чоловікові-тролеві в наш час повноцінно задовольнитися. Бач, тролихи-жіночки все частіше перевагу віддають людським чоловікам (див. пісню «Herr Mannelig»).
Так, якого ж біса я припхався до України? Та Одін його зна! Екзотіка, рєбята, навєрна!
Це для вас Норвегія – це класна нордична країна! А для мене – просто велика квартира! Льодовики в горах – холодильник з замерзлими козами та людьми; фіорди – ванна; штаб-квартира Норвезької Партії Центру – ну, ви зрозуміли, «ме і жо». Просто… Собаче…
Кажуть, що важкий метал – деструктивний, руйнівний напрям. А от Варґ Вікернес на фермі працює, все там сам саджає, будує, оздоблює. А ви кажете: ДЕСТРУКЦІЯ. Це я так, згадав просто…
Купив у вас (у кого у вас? Я ж сам із собою розмовляю) в Україні книгу одного такого автора: сам він лисий (чи то з поголеною макітрою?), а прізвище у нього таке, як у рослини в тому вашому (знову вашому, блін!) афоризмі: «… а в Києві – дядько!» І описує він там «чорні моменти» та «білі плями» з життя однієї класної постаті. Пише, що ця постать була кровожерна, бо писала про криваві моменти історії, любила садизм у творчості та ще й пиячила!
НУ ТО Й ЩО? А чи читав цей голомакітрий рослинник твори Бодлера? Хіба Бодлер – це сам Сатана, якщо пише про гнилі трупи і повішених? А чи знає лисоголовий сей «аффтар» біографію Честертона? Той взагалі постійно напивався у пабі, аж поки дружина не забрала його й не поїхала з ним в сільську місцевість на деякий час! Але! Нема такої праведної людини, як той Честертон! Мало хто зробив у ХХ столітті більше для повернення віри людям, ніж він. І нема у різних голомакітрих права судити визначних людей, які хоч щось роблять корисне, на відміну від різних любителів прати чужу брудну білизну.
Та це вже давнє діло – ця книга (документи наведені в ній – цікаві, проте нічого не доводять, а висновки автора – «приший кобилі барабан»). Забудьмо про неї. Не варте нашої уваги різне… Собаче…
Моя словесна маячня мене звеселяє. Все добре. Лише думаю: яке гівно краще: ліве чи праве? Який присмак та запах мені більш імпонує?!
Вся справа в тому, що політика – ну, ви зрозуміли, ги-ги, - але без неї – сумно і нема поживи! У лайні стільки цікавих крихт та шматків неперетравленої їжі! Ви не повірите, дорогесенькі мої (хто? Я сам з собою балакаю!)!
Найбільше мене дратують сучасні «козаки». Це такі жирні старі пердуни у фуражкє та «чюхлях» з гострим носком (в таких «чюхлях» ходять «пацани с района», одягаючи їх під спартівкі). Ці старі бздливі полковники (чи генерали) у відставці вважають себе захисниками держави, віри, традицій. Насправді ж, вони здатні хіба що варнякати по тєліку й чубитися з представниками інших «козацьких» організацій у «чюхлях».
У чоботах, на конях – от де була слава! Загула! І досить вже мріяти!
Не буде більше в Україні справжніх козаків, не буде в Скандинавії вікінгів! І нема чого шкодувати! Треба радіти з того, що з’являються різні ідіоти, які намагаються корчити з себе відроджувачів нації та віри предків, а їм намагаються протистояти ідіоти, які вірять у Троцького, Че Гевару, Сталіна, навіть не знаючи, хто це такі, а лише носячи футболки, прапори й інше собаче з їхніми зображеннями.
І один у полі троль. Полі + Троль! ПоліТроль! Так, не моно, а саме полі, багато в мені намішано… Вищезгаданого всього… ПолЛіТроль. Ну, у моє нутро вміститься більш як «поллітра». У мене вміститься дванадцять галонів. Рідкого. Дрисливого.
Все, я добряче у вас (знову у вас!) тут натролив! Можна забиратися на Нордичну Батьківщину!
Тільки цього разу – вже не літаком! А іншим методом!
От я вибухаю всередину (ні в якому разі не назовні!) – перетворююся на чорну діру (до речі, дуже й дуже анальний образ) – падаю на це поле (чи поле це чи просто заасфальтована ділянка приватної землі?) у вигляді простого, але не собачого. А котячого чи, навіть, бегемотячого!
(2010)
Пояснення фактів, інформацію про згадуваних осіб і т.д. - шукати у Вікіпедії та просто у Гуглі! :)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
