
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.30
09:11
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.
2025.09.30
00:24
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.
2025.09.29
22:17
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.
2025.09.29
20:23
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю.
«Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1
2025.09.29
16:23
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,
2025.09.29
12:42
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!
2025.09.29
09:32
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…
Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…
Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.
2025.09.28
23:30
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками.
У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня.
Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори.
Велич великих
2025.09.28
22:26
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,
2025.09.28
19:24
Поцілунок в івриті й зброя
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк
2025.09.28
19:18
Син увечері прийшов та й спитав у тата:
- Взяв оце читати книжку я у дядька Гната.
Там історії про те, як колись жилося,
Нашим предками з ким колись воювать прийшлося.
Згадувалась там також Куликовська битва,
Де московським князем був хан Мамай розби
- Взяв оце читати книжку я у дядька Гната.
Там історії про те, як колись жилося,
Нашим предками з ким колись воювать прийшлося.
Згадувалась там також Куликовська битва,
Де московським князем був хан Мамай розби
2025.09.28
18:33
Так буває чомусь не раз –
У житті ми то вниз, то вгору.
І важливо завжди якраз,
Щоби був хтось надійний поруч.
---------------
Скільки доля відмірить путь?
Не страшить ні печаль, ні старість.
Коли двоє життям ідуть,
У житті ми то вниз, то вгору.
І важливо завжди якраз,
Щоби був хтось надійний поруч.
---------------
Скільки доля відмірить путь?
Не страшить ні печаль, ні старість.
Коли двоє життям ідуть,
2025.09.28
16:19
чуєш а ну глянь за вікно а що діється
о слухай та дощ
надворі дощить ото маєш
а не морочся тим
все буде собі якось іще
настає щось прекрасне тямиш
кайфуй собі у похмурий день
ей ей я чув тебе друзяко падай кайфуй
о слухай та дощ
надворі дощить ото маєш
а не морочся тим
все буде собі якось іще
настає щось прекрасне тямиш
кайфуй собі у похмурий день
ей ей я чув тебе друзяко падай кайфуй
2025.09.28
14:11
Відірвати планують руку.
Пропонують протез натомість
І щоб – розпачу ані звуку,
Зараз вимкнемо вам свідомість.
“Поступитися”- кажуть, – “треба”!
І зі скальпелем всі у чергу.
“Он ще друга, дивись, у тебе”–
І вже сіли на шию зверху.
Пропонують протез натомість
І щоб – розпачу ані звуку,
Зараз вимкнемо вам свідомість.
“Поступитися”- кажуть, – “треба”!
І зі скальпелем всі у чергу.
“Он ще друга, дивись, у тебе”–
І вже сіли на шию зверху.
2025.09.28
13:41
Осіння тиша барви розливає,
І прохолода обіймає ранки.
А вересень готує склянку чаю,
Міркує, творить з листя витинанки.
Аквамарином ваблять небокраї.
Троянди пишні квітнуть біля ґанку.
Осіння тиша барви розливає,
І прохолода обіймає ранки.
А вересень готує склянку чаю,
Міркує, творить з листя витинанки.
Аквамарином ваблять небокраї.
Троянди пишні квітнуть біля ґанку.
Осіння тиша барви розливає,
2025.09.28
12:23
Цілоденно понад нами,
Всюди сіючи далі, -
Поодинці і клинами
Відлітають журавлі.
Летючи у вічний вирій,
Тужно звуки видають
Про бажання жити в мирі,
Про земну коротку путь...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Всюди сіючи далі, -
Поодинці і клинами
Відлітають журавлі.
Летючи у вічний вирій,
Тужно звуки видають
Про бажання жити в мирі,
Про земну коротку путь...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Сергій Гололобов (1989) /
Проза
І ОДИН У ПОЛІ ТРОЛЬ (маніфест віртуалізму)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
І ОДИН У ПОЛІ ТРОЛЬ (маніфест віртуалізму)
З Норвегії. Тільки-но… «…збудували місто…» Асоціації-асоціації! Так-от, літачок був нівроку! Нів-року! Нів-рок, цікаво, на яких ритмах ти базуєшся?!! Хоча, який може бути рок у наш час? Він уже в дев’яності навіть не сіпався у труні. Скрізь позери, навіть не у рок-музиці, а (так, для прикладу) в зоо-крамничках чи серед братії білоруських футбольних та більярдних коментаторів.
А насправді, чесно кажучи, позерство – це блекушна тєма. Варґ вірно сказав, що чорний метал виродився. Фу, забув сказати, хто я такий взагалі.
Раса: троль.
Модифікація: гірський троль.
Національна приналежність: Норвегія. Шкода, що офіційного громадянства не дають.
Ім’я своє розголошувати не буду.
Слава Відкуну Квіслінґу! Ото був класний мужик! Батько його вірив у Того, Хто в Терновому вінці, досліджував моїх родичів, писав монографії про них. А син на старості вдарився у язичництво з завищеною гординею: тіпа, я пра-пра-пра-пра-(коротше, ще разів двісті)-пра-правнук Одіна, рєбята! Крутатос повний! А всякі ліваки не любили старого Відкуна… Хоча, не відрізняються від нього вони. Такі ж (один-в-один! Одін-в-Одін – хехе!) позери-людці! Всі люди – позери! Різняться лише на смак! Праві – смак суміші рідної землі з лайном, ліві – смак суміші інтернаціональної крові з лайном, центристи – просто смак лайна, причому собачого.
Інколи хочеться когось підтримати. В політичному сенсі цього слова. Розберемося давайте (дожився, сам до себе на «ви» звертаюся) в представниках різних «политических сил».
Візьмемо того ж Камю. Був комуністом, потім трохи розчарувався. Але від лівацтва не відійшов! Це означає, що в лівацтві щось-таки є!
Тепер візьмемо якогось нацика! Тю, вже ж брали! Квіслінґа!
Нє! Краще взяти Маркуса Гарві! Оце смакотосна пожива для троля! Чорний друг Ку-клукс-клану! Канєшна! Нічого дивного! Каже Гарві: і прийде з Африки чорний король всіх африканців! Ку-клукс-кланівці і зраділи: забирай, Маркусе, нафіґ, усіх своїх негрів до Африки! До свого короля! Ми тобі ще приплатимо, щоб швидше вийшло!
А центристських діячів типу Тоні Блера я просто згадувати не буду. Лєйбарісти. Лайнористи. Лайногризи! Просто собаче.
Тепер розберемося з релігіями.
Одні вважають, що Один (не Одін, хехе) Дядько нас врятував, проливши Свою кров. Другі, що цей Дядько був просто пророком, а те, що Він пролив за нас кров – лише ілюзія. Треті взагалі вважають, що Він незаконнонароджений чаклун і брехун, а справжній Месія ще не прийшов. Четвертих Його Особа взагалі слабко цікавить, у них своя мета – до нірвани поступово дістатись. А ще є такі П’яті (вони люблять стрибати через багаття і поклонятися подібним до фалоса полінам), які вважають, що цей Дядечко – медіа-вірус, який закинули людям Треті (які вважають Його чаклуном та брехуном), щоб поневолити весь світ!
Отже, всі (чи майже всі) релігії крутяться навколо Особистості Цього Чоловіка. Напевно, Він дійсно крутий. Якщо стільки шуму на тему Нього створили.
Знову-таки, чудова їжа для мене – з цієї теми!
Ще одна популярна тема зараз – гомосексуалізм/ гомофобія.
Нема у мене фобії до гомосексуалістів. Не боюсь я їх. Підходжу – р-раз по голові! – і на м'ясо! Ні-ні! Ніякої ненависті! Просто харчова цінність, білки! Я до всіх людей ставлюсь однаково – як до хавальної маси.
Сам я не гребую зоофілією (гірські кози), некрофілією (дохлі гірські кози), BDSM-розвагами (прив’язані та стриножені пастухами кози). І нема в цьому нічого поганого. Бо неможливо нормальному чоловікові-тролеві в наш час повноцінно задовольнитися. Бач, тролихи-жіночки все частіше перевагу віддають людським чоловікам (див. пісню «Herr Mannelig»).
Так, якого ж біса я припхався до України? Та Одін його зна! Екзотіка, рєбята, навєрна!
Це для вас Норвегія – це класна нордична країна! А для мене – просто велика квартира! Льодовики в горах – холодильник з замерзлими козами та людьми; фіорди – ванна; штаб-квартира Норвезької Партії Центру – ну, ви зрозуміли, «ме і жо». Просто… Собаче…
Кажуть, що важкий метал – деструктивний, руйнівний напрям. А от Варґ Вікернес на фермі працює, все там сам саджає, будує, оздоблює. А ви кажете: ДЕСТРУКЦІЯ. Це я так, згадав просто…
Купив у вас (у кого у вас? Я ж сам із собою розмовляю) в Україні книгу одного такого автора: сам він лисий (чи то з поголеною макітрою?), а прізвище у нього таке, як у рослини в тому вашому (знову вашому, блін!) афоризмі: «… а в Києві – дядько!» І описує він там «чорні моменти» та «білі плями» з життя однієї класної постаті. Пише, що ця постать була кровожерна, бо писала про криваві моменти історії, любила садизм у творчості та ще й пиячила!
НУ ТО Й ЩО? А чи читав цей голомакітрий рослинник твори Бодлера? Хіба Бодлер – це сам Сатана, якщо пише про гнилі трупи і повішених? А чи знає лисоголовий сей «аффтар» біографію Честертона? Той взагалі постійно напивався у пабі, аж поки дружина не забрала його й не поїхала з ним в сільську місцевість на деякий час! Але! Нема такої праведної людини, як той Честертон! Мало хто зробив у ХХ столітті більше для повернення віри людям, ніж він. І нема у різних голомакітрих права судити визначних людей, які хоч щось роблять корисне, на відміну від різних любителів прати чужу брудну білизну.
Та це вже давнє діло – ця книга (документи наведені в ній – цікаві, проте нічого не доводять, а висновки автора – «приший кобилі барабан»). Забудьмо про неї. Не варте нашої уваги різне… Собаче…
Моя словесна маячня мене звеселяє. Все добре. Лише думаю: яке гівно краще: ліве чи праве? Який присмак та запах мені більш імпонує?!
Вся справа в тому, що політика – ну, ви зрозуміли, ги-ги, - але без неї – сумно і нема поживи! У лайні стільки цікавих крихт та шматків неперетравленої їжі! Ви не повірите, дорогесенькі мої (хто? Я сам з собою балакаю!)!
Найбільше мене дратують сучасні «козаки». Це такі жирні старі пердуни у фуражкє та «чюхлях» з гострим носком (в таких «чюхлях» ходять «пацани с района», одягаючи їх під спартівкі). Ці старі бздливі полковники (чи генерали) у відставці вважають себе захисниками держави, віри, традицій. Насправді ж, вони здатні хіба що варнякати по тєліку й чубитися з представниками інших «козацьких» організацій у «чюхлях».
У чоботах, на конях – от де була слава! Загула! І досить вже мріяти!
Не буде більше в Україні справжніх козаків, не буде в Скандинавії вікінгів! І нема чого шкодувати! Треба радіти з того, що з’являються різні ідіоти, які намагаються корчити з себе відроджувачів нації та віри предків, а їм намагаються протистояти ідіоти, які вірять у Троцького, Че Гевару, Сталіна, навіть не знаючи, хто це такі, а лише носячи футболки, прапори й інше собаче з їхніми зображеннями.
І один у полі троль. Полі + Троль! ПоліТроль! Так, не моно, а саме полі, багато в мені намішано… Вищезгаданого всього… ПолЛіТроль. Ну, у моє нутро вміститься більш як «поллітра». У мене вміститься дванадцять галонів. Рідкого. Дрисливого.
Все, я добряче у вас (знову у вас!) тут натролив! Можна забиратися на Нордичну Батьківщину!
Тільки цього разу – вже не літаком! А іншим методом!
От я вибухаю всередину (ні в якому разі не назовні!) – перетворююся на чорну діру (до речі, дуже й дуже анальний образ) – падаю на це поле (чи поле це чи просто заасфальтована ділянка приватної землі?) у вигляді простого, але не собачого. А котячого чи, навіть, бегемотячого!
(2010)
А насправді, чесно кажучи, позерство – це блекушна тєма. Варґ вірно сказав, що чорний метал виродився. Фу, забув сказати, хто я такий взагалі.
Раса: троль.
Модифікація: гірський троль.
Національна приналежність: Норвегія. Шкода, що офіційного громадянства не дають.
Ім’я своє розголошувати не буду.
Слава Відкуну Квіслінґу! Ото був класний мужик! Батько його вірив у Того, Хто в Терновому вінці, досліджував моїх родичів, писав монографії про них. А син на старості вдарився у язичництво з завищеною гординею: тіпа, я пра-пра-пра-пра-(коротше, ще разів двісті)-пра-правнук Одіна, рєбята! Крутатос повний! А всякі ліваки не любили старого Відкуна… Хоча, не відрізняються від нього вони. Такі ж (один-в-один! Одін-в-Одін – хехе!) позери-людці! Всі люди – позери! Різняться лише на смак! Праві – смак суміші рідної землі з лайном, ліві – смак суміші інтернаціональної крові з лайном, центристи – просто смак лайна, причому собачого.
Інколи хочеться когось підтримати. В політичному сенсі цього слова. Розберемося давайте (дожився, сам до себе на «ви» звертаюся) в представниках різних «политических сил».
Візьмемо того ж Камю. Був комуністом, потім трохи розчарувався. Але від лівацтва не відійшов! Це означає, що в лівацтві щось-таки є!
Тепер візьмемо якогось нацика! Тю, вже ж брали! Квіслінґа!
Нє! Краще взяти Маркуса Гарві! Оце смакотосна пожива для троля! Чорний друг Ку-клукс-клану! Канєшна! Нічого дивного! Каже Гарві: і прийде з Африки чорний король всіх африканців! Ку-клукс-кланівці і зраділи: забирай, Маркусе, нафіґ, усіх своїх негрів до Африки! До свого короля! Ми тобі ще приплатимо, щоб швидше вийшло!
А центристських діячів типу Тоні Блера я просто згадувати не буду. Лєйбарісти. Лайнористи. Лайногризи! Просто собаче.
Тепер розберемося з релігіями.
Одні вважають, що Один (не Одін, хехе) Дядько нас врятував, проливши Свою кров. Другі, що цей Дядько був просто пророком, а те, що Він пролив за нас кров – лише ілюзія. Треті взагалі вважають, що Він незаконнонароджений чаклун і брехун, а справжній Месія ще не прийшов. Четвертих Його Особа взагалі слабко цікавить, у них своя мета – до нірвани поступово дістатись. А ще є такі П’яті (вони люблять стрибати через багаття і поклонятися подібним до фалоса полінам), які вважають, що цей Дядечко – медіа-вірус, який закинули людям Треті (які вважають Його чаклуном та брехуном), щоб поневолити весь світ!
Отже, всі (чи майже всі) релігії крутяться навколо Особистості Цього Чоловіка. Напевно, Він дійсно крутий. Якщо стільки шуму на тему Нього створили.
Знову-таки, чудова їжа для мене – з цієї теми!
Ще одна популярна тема зараз – гомосексуалізм/ гомофобія.
Нема у мене фобії до гомосексуалістів. Не боюсь я їх. Підходжу – р-раз по голові! – і на м'ясо! Ні-ні! Ніякої ненависті! Просто харчова цінність, білки! Я до всіх людей ставлюсь однаково – як до хавальної маси.
Сам я не гребую зоофілією (гірські кози), некрофілією (дохлі гірські кози), BDSM-розвагами (прив’язані та стриножені пастухами кози). І нема в цьому нічого поганого. Бо неможливо нормальному чоловікові-тролеві в наш час повноцінно задовольнитися. Бач, тролихи-жіночки все частіше перевагу віддають людським чоловікам (див. пісню «Herr Mannelig»).
Так, якого ж біса я припхався до України? Та Одін його зна! Екзотіка, рєбята, навєрна!
Це для вас Норвегія – це класна нордична країна! А для мене – просто велика квартира! Льодовики в горах – холодильник з замерзлими козами та людьми; фіорди – ванна; штаб-квартира Норвезької Партії Центру – ну, ви зрозуміли, «ме і жо». Просто… Собаче…
Кажуть, що важкий метал – деструктивний, руйнівний напрям. А от Варґ Вікернес на фермі працює, все там сам саджає, будує, оздоблює. А ви кажете: ДЕСТРУКЦІЯ. Це я так, згадав просто…
Купив у вас (у кого у вас? Я ж сам із собою розмовляю) в Україні книгу одного такого автора: сам він лисий (чи то з поголеною макітрою?), а прізвище у нього таке, як у рослини в тому вашому (знову вашому, блін!) афоризмі: «… а в Києві – дядько!» І описує він там «чорні моменти» та «білі плями» з життя однієї класної постаті. Пише, що ця постать була кровожерна, бо писала про криваві моменти історії, любила садизм у творчості та ще й пиячила!
НУ ТО Й ЩО? А чи читав цей голомакітрий рослинник твори Бодлера? Хіба Бодлер – це сам Сатана, якщо пише про гнилі трупи і повішених? А чи знає лисоголовий сей «аффтар» біографію Честертона? Той взагалі постійно напивався у пабі, аж поки дружина не забрала його й не поїхала з ним в сільську місцевість на деякий час! Але! Нема такої праведної людини, як той Честертон! Мало хто зробив у ХХ столітті більше для повернення віри людям, ніж він. І нема у різних голомакітрих права судити визначних людей, які хоч щось роблять корисне, на відміну від різних любителів прати чужу брудну білизну.
Та це вже давнє діло – ця книга (документи наведені в ній – цікаві, проте нічого не доводять, а висновки автора – «приший кобилі барабан»). Забудьмо про неї. Не варте нашої уваги різне… Собаче…
Моя словесна маячня мене звеселяє. Все добре. Лише думаю: яке гівно краще: ліве чи праве? Який присмак та запах мені більш імпонує?!
Вся справа в тому, що політика – ну, ви зрозуміли, ги-ги, - але без неї – сумно і нема поживи! У лайні стільки цікавих крихт та шматків неперетравленої їжі! Ви не повірите, дорогесенькі мої (хто? Я сам з собою балакаю!)!
Найбільше мене дратують сучасні «козаки». Це такі жирні старі пердуни у фуражкє та «чюхлях» з гострим носком (в таких «чюхлях» ходять «пацани с района», одягаючи їх під спартівкі). Ці старі бздливі полковники (чи генерали) у відставці вважають себе захисниками держави, віри, традицій. Насправді ж, вони здатні хіба що варнякати по тєліку й чубитися з представниками інших «козацьких» організацій у «чюхлях».
У чоботах, на конях – от де була слава! Загула! І досить вже мріяти!
Не буде більше в Україні справжніх козаків, не буде в Скандинавії вікінгів! І нема чого шкодувати! Треба радіти з того, що з’являються різні ідіоти, які намагаються корчити з себе відроджувачів нації та віри предків, а їм намагаються протистояти ідіоти, які вірять у Троцького, Че Гевару, Сталіна, навіть не знаючи, хто це такі, а лише носячи футболки, прапори й інше собаче з їхніми зображеннями.
І один у полі троль. Полі + Троль! ПоліТроль! Так, не моно, а саме полі, багато в мені намішано… Вищезгаданого всього… ПолЛіТроль. Ну, у моє нутро вміститься більш як «поллітра». У мене вміститься дванадцять галонів. Рідкого. Дрисливого.
Все, я добряче у вас (знову у вас!) тут натролив! Можна забиратися на Нордичну Батьківщину!
Тільки цього разу – вже не літаком! А іншим методом!
От я вибухаю всередину (ні в якому разі не назовні!) – перетворююся на чорну діру (до речі, дуже й дуже анальний образ) – падаю на це поле (чи поле це чи просто заасфальтована ділянка приватної землі?) у вигляді простого, але не собачого. А котячого чи, навіть, бегемотячого!
(2010)
Пояснення фактів, інформацію про згадуваних осіб і т.д. - шукати у Вікіпедії та просто у Гуглі! :)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію