Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.01
21:27
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига
2026.02.01
21:08
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?
2026.02.01
16:33
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.
Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.
Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.
2026.02.01
13:31
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство
немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство
немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль
2026.02.01
13:03
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка
така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка
така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості
2026.02.01
12:19
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш
2026.02.01
11:43
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.
І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.
І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти
2026.02.01
11:29
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.
Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.
Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,
2026.02.01
08:16
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.
Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.
Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,
2026.01.31
16:05
Із Леоніда Сергєєва
Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте
Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте
2026.01.31
14:26
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"
2026.01.31
12:07
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.
У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.
У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.
2026.01.30
23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу.
Меншовартість занадто вартує.
Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають.
Хто править бал, тому правила зайві.
У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.
2026.01.30
21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як
2026.01.30
21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?
А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?
А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,
2026.01.30
16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.
Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.
Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сергій Дяків /
Публіцистика
Незабутній День дитинства
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Незабутній День дитинства
Дощі для нашого містечка не рідкість. Інколи вони набридають, інколи вводять нас в стан солодкої меланхолії. Ще рідше вони відкривають нам дорогу до радості. Як відомо багатьом з нас, 30 травня біля осередку культури нашого міста відбулось свято дитинства. Основна заслуга природи того дня полягає в тому, що сонце мало можливість огортати і цілувати щічки усіх маленьких учасників свята. Від тепла розчинялись у повітрі кульки, а дощ таки відкрив дорогу до дитячої радості.
Цікавим є той факт, що організатори потурбувались, щоб ведучими свята були учні шкіл, які чи не найбільше пройнялись атмосферою гри, організованої для малят. Дійство носило благодійних характер, тому учасники мали можливість поласувати солодкою ватою. Однак ажіотаж навколо безкоштовних солодощів створив певні незручності для глядачів, тому організатори акції наступного разу потурбуються про найбільш можливий комфорт усіх, хто бере участь у таких заходах.
Наші діти мали можливість показати іншим те, що вони вміють, чим захоплюються, що приносить їм задоволення. Одні співали, інші танцювали, треті підтримували учасників. Кожен проявив радісну сторону своєї душі. Найактивніші отримали подяки, що, можливо, стало їхнім першим досягненням.
Комусь не вистачило кульок, але це лише демонструє невимовне щастя малят, які накинулись на клоуна, що був невід’ємною частинкою свята, щоб отримати різнокольорові повітряні частинки неба.
Свято принесло багато позитивних емоцій, прикрасило будні нашого життя чимось світлим і приємним, адже наші діти – наша радість і коли сміються вони – радіємо й ми.
Хтось подумає, що руки корупції досягли і цього заходу, але, на щастя, така думка буде неправильною, оскільки свято дитинства для малят організував яворівський районний осередок ГО «Фронт Змін», а всі кошти для проведення дня дитинства були зібрані завдяки меценатській волі активістів організації: Володимира Пекара, Андрія Цюваника, Юрія Вереса, Олеся Пелиня, Сергія Павлійчука, Тараса Рокошевського, Євгена Диди, Віталія Андрейка, Богдана Ваня, Івана Обуха, Святослава Харамбури, Володимира Раба та Сергія Дяківа.
Волонтерську підтримку надали енергійні та ініціативні учениці новояворівського ліцею Ірина Змійовська, Анастасія Брода, Каріна Пестова, Лілія Яременко, Христина Галак, Марічка Теплюкова, Оксана Погранична, Соломія Шоломинська та СЗШ І-ІІІ ступенів Яна Качур і Остап Брода.
30 травня 2010
Цікавим є той факт, що організатори потурбувались, щоб ведучими свята були учні шкіл, які чи не найбільше пройнялись атмосферою гри, організованої для малят. Дійство носило благодійних характер, тому учасники мали можливість поласувати солодкою ватою. Однак ажіотаж навколо безкоштовних солодощів створив певні незручності для глядачів, тому організатори акції наступного разу потурбуються про найбільш можливий комфорт усіх, хто бере участь у таких заходах.
Наші діти мали можливість показати іншим те, що вони вміють, чим захоплюються, що приносить їм задоволення. Одні співали, інші танцювали, треті підтримували учасників. Кожен проявив радісну сторону своєї душі. Найактивніші отримали подяки, що, можливо, стало їхнім першим досягненням.
Комусь не вистачило кульок, але це лише демонструє невимовне щастя малят, які накинулись на клоуна, що був невід’ємною частинкою свята, щоб отримати різнокольорові повітряні частинки неба.
Свято принесло багато позитивних емоцій, прикрасило будні нашого життя чимось світлим і приємним, адже наші діти – наша радість і коли сміються вони – радіємо й ми.
Хтось подумає, що руки корупції досягли і цього заходу, але, на щастя, така думка буде неправильною, оскільки свято дитинства для малят організував яворівський районний осередок ГО «Фронт Змін», а всі кошти для проведення дня дитинства були зібрані завдяки меценатській волі активістів організації: Володимира Пекара, Андрія Цюваника, Юрія Вереса, Олеся Пелиня, Сергія Павлійчука, Тараса Рокошевського, Євгена Диди, Віталія Андрейка, Богдана Ваня, Івана Обуха, Святослава Харамбури, Володимира Раба та Сергія Дяківа.
Волонтерську підтримку надали енергійні та ініціативні учениці новояворівського ліцею Ірина Змійовська, Анастасія Брода, Каріна Пестова, Лілія Яременко, Христина Галак, Марічка Теплюкова, Оксана Погранична, Соломія Шоломинська та СЗШ І-ІІІ ступенів Яна Качур і Остап Брода.
30 травня 2010
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
