ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

 пародія "Етюд подорожнього"
Андрухович Ю.

місто мов зала йду один
застебнуто двері на всі жалюзі
я тінь уздовж погаслих вітрин
я дерево на одній нозі

ця ніч насичений кармазин
шляхетна твердь хідника луска
зі стін волокна худих лозин
а в мене рука
золота й легка

це наче танець під клавесин
з променем що паде навзнак
я сам як отой дорожній знак
і ліхтаря світляний апельсин


збірка "Середмістя", Київ, 1989




Пародія


Додому вертаю о пізній годині…
Застебнуто двері барів усіх.
Моє відображення у вітрині…
Що за опудало? Курям на сміх…

Пика червона. Очі кальмара.
Галстук в салаті. М’ятий піджак.
Гуля на лобі – напевно, кара –
Не заувважив дорожній знак.

Ну, що дружині про гулю скажу?
От допікатиме – ліпше смерть.
Схоже, на лавку шляхетно приляжу,
Щось під ногами хитається твердь.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-06-24 12:47:02
Переглядів сторінки твору 2751
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.729
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-06-24 13:57:05 ]
Пане Іване, у пана Юрія у творі багато тонкощів, які аж ніяк не трактуються рівнем нижче, тобто, грубше. Схоже, якщо вже писати пародію, то стосовно того, що автор у своїх тонкощах "недовхопив", так? А це ще тонше...

В таких випадках, як на мене, усе таки краще послуговуватися "за мотивами", бо пародія мала би бути на рівні твору...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-06-24 16:12:32 ]
Шановна МР! Безперечно, у автора оригіналу в цьому творі багато тонкощів,в які закладено, напевно, крім очевидного, ще особливий глибинний зміст. Тонше відчути і написати, ніж це зробив автор, практично неможливо. Так само, як і робити спроби трактувати ці тонкощі по своєму, тим більше на нижчому чи грубшому рівні.
Ви звернули увагу, що сюжет пародії розвивається
цілком автономно, так би мовити паралельно до головного героя оригіналу? Пародія швидше навіяна не змістом твору (він глибокий), а використаними
в ньому цікавими, на мій погляд, образами. І доволі веселими.
Не впевнений, що "за мотивами" було б доречніше. Хоча,можливо, і так...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-06-24 16:29:01 ]
Так, пане Іване, інколи "за мотивами", чи якось "ступаючи услід" виглядатиме справедливіше, бо усе не охопити "пародією"?

Але, як би там не було, дуже цікаво з вашою допомогою, а подеколи і вашими очима, докладніше знайомитися із іншими авторами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-06-24 17:19:51 ]
Дякую, шановна МР!
Я взагалі надав би перевагу не "ступаючи услід", а наприклад "на крок попереду". Це, звичайно жарт - пародія не може бути раніше оригіналу.
Ще раз вдячний за розуміння і намагатимусь і надалі не дуже розчаровувати Вас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-25 10:15:37 ]
Додому вертаєш о пізній годині,
Застебнуті бари, мабуть, і штани...
Хтось незнайомий відбився в вітрині?
Ти ж це! В очах тільки відблиск вини...

Очі "кальмара" забігали швидко,
Треба салат із краватки скидать.
Жінку з-за рогу добряче вже видно -
Йде з макогоном Івана стрічать!...

Пика червона, кури регочуть,
Гуля на лобі сія, мов маяк.
"Ну, погуляти, Іване, ще хочеш?"
Ти винувато сказав жоні - "ТАК!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-06-25 14:46:00 ]
Корисно,звісно, пожити аскетом...
Шкода - не завжди трапляється так.
Добре, що сам. І в штанах. І без Свєти...
Тані чи Олі. Ото би був жах!

А макогони тепер в раритеті,
Гуля на лобі - дрібниця в житті.
Щира подяка Наталі (чи Свєті?),
Що по фуршеті промовила - "Ні!"