ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
* * *
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Присвята...
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
* * *
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Наталія Крісман (1972) / Вірші

 Володимиру Ляшкевичу

Може, не варто самотність плекати?

Образ твору Втіха проникнення в душу душею
Надто приємна, до щему в грудях.
Ти самоту залишив за межею -
Чи там за нею щастя здобудем?

Надто солодкі сердечні битви,
Надто шалені, надто жагучі.
Ріже любов наше серце, мов бритва,
Рани від неї надто болючі.

Помисли наші про сенс усього
Надто туманні, нам незбагнені.
Прагнем кохатися аж до знемоги,
Щоб закипала кров в наших венах...

Прагнемо ніжності душею й тілом,
Може, не варто самотність плекати?
Щось в моїм серденьку знов защеміло -
Надто втомилась кохання чекати...
30.06.2010р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-06-30 19:54:03
Переглядів сторінки твору 3997
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.817 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.643 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2014.03.16 15:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-06-30 21:34:12 ]
Напишіть вже щось мені, а я комизитимусь.
Бо все одно воно все марне.
Це просто витрата часу на те, чого немає.
Або не пишіть мені.
Напишіть що-небудь про резонансні справи.
Мені здається, що треба перемикатись, але навпаки.
Бо нам (і мені особисто) від цих любовей вже млосно.
А Вам ще ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-30 22:30:47 ]
Кому це "нам" млосно від любові? Як на мене, то хай краще буде млосно від любові, аніж від її відсутності... та кожному своє. Гадаю, що кожен у таких віршах поміж рядків знаходить щось своє - те, що вже сталось, чи те, про що мріється. Якщо є несприйняття - не варто читати.
А резонансні справи...там стільки бруду і негативу, що й писати не варто. Проживати їх - важкий тягар, а читати про це - звичайний прояв одного з двох одвічних людських прагнень - видовищ...
Сподіваюсь, що на Майстернях ви таки відшукаєте щось цікаве і для вашої душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-07-01 12:06:12 ]
Для мене дуже цікавий цей діалог із вами, Наталю. Ми ніколи не бачилися не чулися, навіть не переписувалися до цього. Отже йдеться про співпереживання, про актуальність поетичної розмови на цю тему, тему стосунків, тему самозбереження...
Кожен із нас додає поезії своє, і щось своє бере навзаєм. Я сподіваюся, що ми всі тут повинні знайти і таки знаходимо порозуміння, якщо основою наших намірів є доброта і щирість, дружність, і намагання зрозуміти ближнього...

Дякую, Наталю, за цю, чергову спробу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-07-01 12:24:45 ]
Привіт, Володю! Це діалог і монолог водночас, бо навіть обмінюючись думками на одвічні теми почуттів та стосунків, кожен з нас наче розмовляє з самим собою про наболіле... А намагання зрозуміти ближнього, щиро підтримати духом, навіть якщо не поділяєш його точки зору - це те, що хотілося б бачити на ПМ у спілкуванні між творчими душами. У цьому світі так катастрофічно бракує ЛЮДЯНОСТІ!
Вдячна за спілкування, може, колись та вузьких львівських вуличках стрінемось поглядами...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-07-01 12:29:51 ]
Не забудьте подумки промовити - це я! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-07-01 12:40:27 ]
Лиш подумки? А поглядом, пошепки, дотиком ніжним?...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-07-01 12:43:36 ]
Все, переходжу в іслам, там дозволяють мати більше дружин! :)

Жартую, звичайно друзі повинні проявляти свої почуття саме так - відкрито і доброзичливо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-07-01 12:53:00 ]
Володю, я мала на увазі дружний потиск руки, а ти що подумав? От чоловіки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-07-01 13:08:02 ]

Меа Кулпа! Але не каюсь! :)
Про що ті чоловіки думають? Лише про одне і те ж! Та ще й літо... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-07-01 13:16:51 ]
Караюсь, мучусь, але не каюсь...
І про що, про що думають ті чоловіки? Мабуть, про кращу долю України...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-07-01 14:58:09 ]

Невже не про чужу жінку?
Про що ти думаєш, о чоловічку!
Буває ж бо ти думаєш! - про що?
Запевне не про зоресяйну нічку,
і не про гарну на своїй спідничку?
Про недосяжне, ясно, - не будь-що!
Бо пиво ось воно, й дружина поряд,
про гроші вже й не згадуєш, на жаль,
де ж мужній потаємно бродить погляд,
в якому неземна така печаль?! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-07-01 22:50:49 ]
Про що ти думаєш, Галантний Маньєристе? -
Про зоресяйну нічку за вікном,
На білім тілі пасми золотисті,
А на вустах - цілунки і вино...
Про те, куди таємно зір твій лине,
І мужній дух готовий у полон
Здаватися без спротиву щоднини,
Про сон, в якім немає заборон?...
Про це ти думаєш, Галантний Маньєристе?
Скажи, як є, щоб совість мати чисту!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-07-02 16:47:01 ]

В пампаси!

Ах Донно, темно на серцях і боязливо,
у зорі лицарів сьогоднішніх юга,
і ваші очі через це проймає злива -
вам жаль епоху, що - розсудливо примхлива -
так сумно ніжиться у таїні гріха?
Та киньте місто це - піжонів і брехливців,
махніть, для прикладу, у Жашків* – день шляху
і ви натрапите, як сарна на мисливців,
на долю, Донно, що не відає страху.

* - У Жашкові, наприклад, живе Король, на концерт якого у Львові ви, Донно, чомусь не прийшли. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-07-02 22:53:45 ]
Я саме на таку хотіла б долю
Натрапити, та де ж таку знайти?
Всі Лицарі лягли на полі бою,
Але все ж вірю - раптом пощастить
Зустрітись зором з Лицарем відважним,
Що носить в грудях серце вогняне,
Що буде ніжним, люблячим, уважним,
З яким зіллємось душами в одне...