ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2026.04.24 16:40
З Добрим Днем -- українська блюзова балада
з добрим днем
прощайтеся зі сном
все минулося
та світ чекає вас
хліб
не тіло
кров
ще не вино

хома дідим
2026.04.24 13:43
* 53 *
не продирався у достойники
ніяк
роздаючи і душу й тіло
належний кракелюр і краков’як
іще неподалік щось прилетіло
в думках твоїх лютневий одинак
яке комусь узагалі є діло
ти не мудри

Борис Костиря
2026.04.24 13:03
Осінній листок
Листок осінній скроні посріблить
І передчасним снігом увінчає.
Тоді пізнаємо урочу мить,
Коли зима замислиться про щастя.

Листок осінній спопелить слова
Облуди й фальшу, злоби і безумства,
Торкнувшись потаємного єства

Сергій Губерначук
2026.04.24 11:26
Він вибухнув…
Він вибухнув,..
пустивши білу кров
по тілу двадцять першого століття.

4 квітня 1989 р., Київ

Тетяна Левицька
2026.04.24 10:46
В мушлі
Не жаліла себе ніколи,
піклувалась завжди про інших.
А тепер, не збагну відколи,
я розраду знайшла у віршах.
Та мені не достаюньо цього,
щоб щасливою почуватись.
Сонце соняхом за порогом
зазирає в мою кімнату.

Юрій Гундарів
2026.04.24 09:44
Як написати рецензію?
Звичайно, такий відгук свідчить про щире бажання його автора знайти ключик від серця того чи тієї, хто може допомогти стати членом якоїсь творчої спілки, видати власну збірку за рахунок видавництва, зрештою, стати лавреатом… А якщо не зможе, ось тоді можн

Іван Потьомкін
2026.04.24 08:16
***
А є ж і без слів пісні...
Слова їх заблудилися в дорозі
і бозна, чи до голосу дійдуть.
...А є ж і суцвіття слів,
котрі несуть в собі мелодію.
І з-поміж бідних той найбідніший,
в чиєму серці не звучить вона,
аби розрадить в мить найгіршу.

Віктор Кучерук
2026.04.24 05:50
* * *
Знову в грудях б'ються хвилі
Потаємних почуттів, -
Знову в серці дух і сила
Вічних мрій і кращих слів.
Знов, закоханий по вуха,
Вірю в сяючу зорю
І вином не повню кухоль,
І знедавна не курю.

Охмуд Песецький
2026.04.23 22:07
Поділення
Крізь версти юності - до зрілості й сивин,
Буває, йду собі, як нелюдим,
Долаючи життя природний плин,
І не ловлю нічого і ні з ким.

Коханням ділячись, його я не ділив,
А щиро поділяв - і вистачало.
І стільки розливав, що мій полив

Володимир Невесенко
2026.04.23 21:42
Ти не прийшла
Ти не прийшла...
А я чекав тебе.
Я стільки усього хотів сказати...
Стьмяніло швидко небо голубе
і дощ почав холодний накрапати.

Та я чекав.
Вслухався в голоси,

хома дідим
2026.04.23 21:20
* 52 *
вивчав місцеву фауну і флору
захоплювався краєвидами
хотів
закохувався ще у неповторне
і просльозився декілька разів
о донно анна
потяг порух промах
що вірші незатійливі мої

Євген Федчук
2026.04.23 21:13
* * *
Волоколамський Йосиф вивів строго
Про царство колись бачення своє:
«Понєже влада царська є від Бога,
То й цар тому богоподібний є».
Тож, що хотів, той цар - те міг робити.
Йому не було суду на землі:
Міг мордувати або просто вбити.
То з легкістю с

Іван Потьомкін
2026.04.23 19:09
Якби красі ще й довголіття
Я й замолоду не відзначавсь красою.
Тож і на старості не скаржусь на літа:
Не так вони погарцювали на моїм обличчі.
А от як бачу тих, з ким і стоять колись не личило,
Туга такою млостю серце огорта,
Немовби хтось знічев’я замахнувсь косою.
Крізь зем

Костянтин Ватульов
2026.04.23 18:48
Не мовчи
Мовчазні твої губи до біса приємні та трохи вологі,
А сьогодні всю ніч виявляються кволі і як неживі.
Подивися, дукач, мов останні години нам очі мозолить.
Подивися, вже моститься вітер бешкетний до крони тополі.
І крізь темінь світанок пускає на не

Ігор Терен
2026.04.23 17:39
Про незмінне і незамінне
                    І
Як за весною прийде літо,
так за війною буде мир.
Який не є орієнтир,
навіщо зайве ворожити,
чи то відкине кінь копита,
чи ноги простягне емір.
Гадай на гущу і на карти,

С М
2026.04.23 13:00
Поплач, гітаро, собі (The Beatles)
І поки любов уві всіх почиває
Моя гітаро, плач собі
І поки підлога метіння чекає
Поплач, гітаро, собі

Чом не підкажуть вам спосіб жоден
Свою відкрити любов
Чом інші вами керують знову
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Наталія Крісман (1972) / Вірші

 Володимиру Ляшкевичу

Може, не варто самотність плекати?

Образ твору Втіха проникнення в душу душею
Надто приємна, до щему в грудях.
Ти самоту залишив за межею -
Чи там за нею щастя здобудем?

Надто солодкі сердечні битви,
Надто шалені, надто жагучі.
Ріже любов наше серце, мов бритва,
Рани від неї надто болючі.

Помисли наші про сенс усього
Надто туманні, нам незбагнені.
Прагнем кохатися аж до знемоги,
Щоб закипала кров в наших венах...

Прагнемо ніжності душею й тілом,
Може, не варто самотність плекати?
Щось в моїм серденьку знов защеміло -
Надто втомилась кохання чекати...
30.06.2010р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-06-30 19:54:03
Переглядів сторінки твору 4378
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.817 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.643 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2014.03.16 15:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-30 21:34:12 ]
Напишіть вже щось мені, а я комизитимусь.
Бо все одно воно все марне.
Це просто витрата часу на те, чого немає.
Або не пишіть мені.
Напишіть що-небудь про резонансні справи.
Мені здається, що треба перемикатись, але навпаки.
Бо нам (і мені особисто) від цих любовей вже млосно.
А Вам ще ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-30 22:30:47 ]
Кому це "нам" млосно від любові? Як на мене, то хай краще буде млосно від любові, аніж від її відсутності... та кожному своє. Гадаю, що кожен у таких віршах поміж рядків знаходить щось своє - те, що вже сталось, чи те, про що мріється. Якщо є несприйняття - не варто читати.
А резонансні справи...там стільки бруду і негативу, що й писати не варто. Проживати їх - важкий тягар, а читати про це - звичайний прояв одного з двох одвічних людських прагнень - видовищ...
Сподіваюсь, що на Майстернях ви таки відшукаєте щось цікаве і для вашої душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-07-01 12:06:12 ]
Для мене дуже цікавий цей діалог із вами, Наталю. Ми ніколи не бачилися не чулися, навіть не переписувалися до цього. Отже йдеться про співпереживання, про актуальність поетичної розмови на цю тему, тему стосунків, тему самозбереження...
Кожен із нас додає поезії своє, і щось своє бере навзаєм. Я сподіваюся, що ми всі тут повинні знайти і таки знаходимо порозуміння, якщо основою наших намірів є доброта і щирість, дружність, і намагання зрозуміти ближнього...

Дякую, Наталю, за цю, чергову спробу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-07-01 12:24:45 ]
Привіт, Володю! Це діалог і монолог водночас, бо навіть обмінюючись думками на одвічні теми почуттів та стосунків, кожен з нас наче розмовляє з самим собою про наболіле... А намагання зрозуміти ближнього, щиро підтримати духом, навіть якщо не поділяєш його точки зору - це те, що хотілося б бачити на ПМ у спілкуванні між творчими душами. У цьому світі так катастрофічно бракує ЛЮДЯНОСТІ!
Вдячна за спілкування, може, колись та вузьких львівських вуличках стрінемось поглядами...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-07-01 12:29:51 ]
Не забудьте подумки промовити - це я! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-07-01 12:40:27 ]
Лиш подумки? А поглядом, пошепки, дотиком ніжним?...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-07-01 12:43:36 ]
Все, переходжу в іслам, там дозволяють мати більше дружин! :)

Жартую, звичайно друзі повинні проявляти свої почуття саме так - відкрито і доброзичливо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-07-01 12:53:00 ]
Володю, я мала на увазі дружний потиск руки, а ти що подумав? От чоловіки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-07-01 13:08:02 ]

Меа Кулпа! Але не каюсь! :)
Про що ті чоловіки думають? Лише про одне і те ж! Та ще й літо... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-07-01 13:16:51 ]
Караюсь, мучусь, але не каюсь...
І про що, про що думають ті чоловіки? Мабуть, про кращу долю України...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-07-01 14:58:09 ]

Невже не про чужу жінку?
Про що ти думаєш, о чоловічку!
Буває ж бо ти думаєш! - про що?
Запевне не про зоресяйну нічку,
і не про гарну на своїй спідничку?
Про недосяжне, ясно, - не будь-що!
Бо пиво ось воно, й дружина поряд,
про гроші вже й не згадуєш, на жаль,
де ж мужній потаємно бродить погляд,
в якому неземна така печаль?! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-07-01 22:50:49 ]
Про що ти думаєш, Галантний Маньєристе? -
Про зоресяйну нічку за вікном,
На білім тілі пасми золотисті,
А на вустах - цілунки і вино...
Про те, куди таємно зір твій лине,
І мужній дух готовий у полон
Здаватися без спротиву щоднини,
Про сон, в якім немає заборон?...
Про це ти думаєш, Галантний Маньєристе?
Скажи, як є, щоб совість мати чисту!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-07-02 16:47:01 ]

В пампаси!

Ах Донно, темно на серцях і боязливо,
у зорі лицарів сьогоднішніх юга,
і ваші очі через це проймає злива -
вам жаль епоху, що - розсудливо примхлива -
так сумно ніжиться у таїні гріха?
Та киньте місто це - піжонів і брехливців,
махніть, для прикладу, у Жашків* – день шляху
і ви натрапите, як сарна на мисливців,
на долю, Донно, що не відає страху.

* - У Жашкові, наприклад, живе Король, на концерт якого у Львові ви, Донно, чомусь не прийшли. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-07-02 22:53:45 ]
Я саме на таку хотіла б долю
Натрапити, та де ж таку знайти?
Всі Лицарі лягли на полі бою,
Але все ж вірю - раптом пощастить
Зустрітись зором з Лицарем відважним,
Що носить в грудях серце вогняне,
Що буде ніжним, люблячим, уважним,
З яким зіллємось душами в одне...