ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2026.09.21 17:28
Лежу. Та сон не йде мені –
Давно тривожні стали дні.
Тут кішечка, створіння миле,
Під ковдрою замуркотіла.

І стало лагідно, спокійно
З пухнастим захистом надійним.
Так ніби і нема війни –

Борис Костиря
2026.09.21 13:28
Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.

Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л

Володимир Бойко
2026.09.21 12:19
Пусток у головах не буває, просто вони заповнені чимось іншим. Умільці напускати туману чомусь іменуються ясновидцями. Думки були настільки глибокими, що рідко спливали на поверхню. Корисним ідіотам корисно користуватися уроками історії. Руйн

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Шешуряк / Вірші

 МАРТА
Образ твору Ти - моя кішка. Ти чорна така.
Березень ніжний, як шкіра.
Березень кольору молока.
Це березневі ігри.

Тіло до тіла. Давно на устах
В нас перший сніг розтанув.
Березень мокрий сховався у снах.
Березень чорним стане.

Ти - моя кішка, пантера чи рись.
Кігті твої затуплені.
Пальці гарячі в обіймах сплелись -
Опіки першого ступеню.


(2006)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-07-06 09:18:02
Переглядів сторінки твору 9071
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.812 / 5.5  (5.054 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.979 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Еротична поезія
Автор востаннє на сайті 2017.09.05 18:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-07-06 09:28:16 ]
О!
Цей вірш мені до смаку!
Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-06 09:29:26 ]
мерсі;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Степаненко (М.К./М.К.) [ 2010-07-06 09:42:35 ]
Добрий день Юлю! Гарна у Вас була весна, власне я впевнений, що вона продовжується...
Чудовий вірш!
З повагою,
Василь


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-06 10:23:53 ]
Дуже дякую! Літо теж прекрасне :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-07-06 12:18:34 ]
Гарний опис "опіків першого ступеню". А заодно - і рецепт для лікування... новими :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Той що в скалі сидить (М.К./Л.П.) [ 2010-07-06 14:05:53 ]
цікаво
один мій знайомий буває починаю фразу, а потім мовчить) чомусь нагадався..
от мені шкіра-ігри шось коле)це не затуплені-ступеню)
Шкура-ігри - дуже неточна, хоча, за таким принципом, гарною римою до шкіра є рікша, наприклад)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-06 14:11:19 ]
У нас якісь різні відчуття рим) От дивись: в словах шкіра та ігри наголос на "і", і ця "і" посилюється "р" в обох словах. спробуй проговорити ці слова - в обох акцент саме на цих двох літерах.
А шкіра і рікша зовсім не римуються, ці слова лише візуально схожі))))))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Той що в скалі сидить (М.К./Л.П.) [ 2010-07-06 14:50:39 ]
)) то треба значить ввести ще поняття візуальні рими. ноу-хау.
про "і" та "р" це зрозуміло) це кеп)
але!
закінчення "і" та "и" задіюють інші м`язи артикуляційного апарату)
Це як слово "пшінка" чи "чіііз" - та "пиво" чи "риба". десь на кварту не строїть))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-06 14:51:46 ]
так, ти правий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Оля (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-06 20:36:02 ]
great)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-07-07 13:33:14 ]
Просто і довершено. Шедевр?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-07 13:45:39 ]
:-) бачу, я маю палкого шанувальника?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-07-07 13:48:54 ]
Ага, ніяк не можу накуштуватись Ваших пиріжків :). Ось покуштую всі, що тут є, тоді, може, ще щось скажу...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-07-07 14:36:39 ]
Все, покуштував усі.) І на всіх залишив свої відгуки.) Куштував би ще, але щось замало тут газдиня пиріжків принесла.) Трохи не втамував почуття голоду.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-07 14:48:26 ]
Я розумію, що шлях до серця чоловіка лежить через ліжко... ой, тобто, через шлунок, але все-таки переїдати теж не варто)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-07-07 14:51:24 ]
О!:) Вперше бачу так випадково правильно вказаний шлях до серця чоловіка.:) А я чув, що це прислів'я має таке продовження:"Шлях до серця чоловіка лежить через шлунок... жінки":). Але Ваш варіант мені більш до вподоби.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-07 14:57:24 ]
шлях з чоловіка до шлунку жінки... ми займаємося словоблуддям, Валерію)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-07-07 15:54:50 ]
Так. Варто би вже зайнятись чимось суттєвішим.:_


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-26 13:52:29 ]
Ти юна фройлян а я партизан
Проти почуєш ні слова за
Скільки вже ти обшукала путан
Славного розшуку славна коза.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-08-26 14:02:25 ]
Скільки вже я обшукала й знайшла.
Карного розшуку я працівник.
Де партизани? проникну до лав.
Ніжно шукатиму... ти так не звик ;)