ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.17 22:28
Руїни
Руїни зруйнованого міста.
Від міста нічого не лишилося.
Надгризені скелети будинків.
Бита цегла, щелепи дверей,
вищир безуства.
Що нам хочуть сказати
ці руїни? Вони не стануть
руїнами Херсонеса,

Галина Кучеренко
2025.09.17 18:46
***
Я обійму тебе…
У дотиках моїх
Забудь  свої печалі і тривоги,
Забудь напругу буднів гомінких,
Знайди спочинок на складних дорогах.
…..
…..
Нехай в моїх обіймах плине час

С М
2025.09.17 18:18
Магдалена, мій Ріґел Зонофон (Procol Harum)
Знаючи, надходить ніч і сонце палить кораблі
Я чекатиму оркестру, пограти на трубі
Став на берег би праворуч, а ліворуч на пісок
І вінка плів би з волошок, і рояль би грав ото

Капричіо ріжком виймає павутини з вух моїх
Я цей раз одверто голий. Не с

Віктор Кучерук
2025.09.17 17:57
* * *
Ходу вповільнив і спинивсь
Раптово чоловік,
Схопивсь за груди та униз
Зваливсь на лівий бік.
Ногами сіпавсь і хрипів
До піни на устах,
Немов пояснював без слів,
Чому ця хрипота

Юрій Лазірко
2025.09.17 16:58
Чужина - Матимачуха --- український блюз
Заливався світанок пташино,
Зачекався бджоли липи цвіт.
Я сьогодні вдихав Батьківщину,
Видихаючи прожитість літ.

Приспів:
Від обійм Чужина – мати-мачуха,
Світла крайці і крихти тепла.

Володимир Бойко
2025.09.17 11:14
Геть традиційну поезію!
Нетрадиційність нині в моді,
Ярмо традицій – на смітник!
Здоровий глузд шукати годі,
Бо навіть слід по ньому зник.

Коли розкручують амбіції,
Передусім цькують традиції.

Юрій Гундарєв
2025.09.17 08:56
Михайло Коцюбинський
вересня - День народження видатного українського письменника

Його називали соняшником, адже найбільше він любив сонце…

Шляхетний, стрункий, красивий,
по сходах життя пілігрим,
він ніколи не буде сивим,
він ніколи не буде старим.

М Менянин
2025.09.17 02:36
година зухвалого нечестя
Прийшла ця година,
за Отче, за Сина
зайшло в Україну
звести в домовину,
почавши з Стефана
несе смертні рани
як пік благочестя
зухвале нечестя.

Ярослав Чорногуз
2025.09.17 00:22
Відлуння імення кохання
О життя ти мойого -- світання,
Чарівливе таке, осяйне.
І любов на цім світі остання --
Хай ніколи вона не мине.

Феєричне небес розгортання --
Спалах ніжності, світлості дня.
І обіймів палких огортання,

Федір Паламар
2025.09.16 23:55
Канцона
Ты могла бы наконец
Уступить – и под венец,
Но, как донне подобает,
Говоришь: какой наглец!
Убиваешь без пощады –
Кавалеры только рады.

Я унижен – спору нет!

Борис Костиря
2025.09.16 22:19
Дощі
Дощі йдуть і змивають усе,
роблячи землю безликою.
Дощі йдуть, ніби вселенські сльози
вилилися в один момент.
Дощі змивають пам'ять,
змивають здобутки
творчого духу,
любов і ненависть,

Іван Потьомкін
2025.09.16 21:05
УВАЖЕНИЕ К ЛЮДЯМ (История из Талмуда)
Рабби Шимон бен Элазар в молодости ушел из своего родного города и много лет изучал Тору в иешиве. Со временем он стал большим мудрецом и получил право обучать Закону других. Решил однажды рабби Шимон Бен Элазар поехать в свой родной город навестить род

Юхим Семеняко
2025.09.16 16:00
Минулось
Під сувору музику Шопена
Скаже хтось услід:
«Не повезло».
Ось і налаштовує геєна
Янголу-хранителю на зло
Печі, казани, вогненні плити,
Паливо, трійчата і багри,
Щоб мене у смолах кип’ятити,

Світлана Пирогова
2025.09.16 14:47
Плекає осінь
Причепурила осінь землю
жоржинами у теплих кольорах,
хоча трава втрачає зелень,
смарагдовий наряд гаїв побляк,
але леліє айстр паради
і чорнобривців барви неспроста,
щоб берегли, - дає пораду,-
красу земну, - без неї суєта,

Віктор Кучерук
2025.09.16 07:42
* * *
Перекреслений стежками
Викошений луг, -
Перечесаний вітрами
Верболіз навкруг.
Поруділі та вологі,
Стебла і листки, -
Обмочили звично ноги
І усі стежки.

Борис Костиря
2025.09.15 22:21
Провінція
Осіннє листя падає за комір
і наповнює страхом.
Сніг лягає білим саваном
для всіх дум і сподівань.
Грати в доміно можна
хіба що з пусткою.
Грати в карти - з абсурдом.
Цокатися з дзеркалом,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Портрет на двох

 Привидові Замку Мрій
Мій любий привиде, ти знову втік…
Лукаві сутінки старого Замку...
Ще й небо з-під примружених повік
Каміння засльозило наостанку.

В замшілім дворику стою одна,
До непристойності твоя. Одначе,
Між нами – ірреальності стіна
І купа непридуманих означень.

А ще – хитросплетіння двох начал
У безтілесних ігрищах фантазій.
Піду... Вже розум тричі прокричав –
Заждалися проблеми довгов’язі.

p.s.
Мій любий привиде, лиш не переч,
Ми справжніми не будемо ніколи...
Коли ж я зникну, справдивши предтеч, -
Згадай єство моє – невинно голе.
2010

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-07-08 00:57:24
Переглядів сторінки твору 4007
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.605 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 4.568 / 5.5  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.689
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-08 09:04:58 ]
Ага, непогано.

Сподобалось - "До непристойності твоя", "Вже розум тричі прокричав", і рима "одначе-означень".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-07-08 17:09:12 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-07-08 11:01:52 ]
Симпатично, Олесю, дуже.
Можливо, ось є невеличка проблема в кінці із "справдивши предтеч"? Ніби не зовсім зрозуміло?

Можливі, напевно, і такі напрямки:
"...з погляду предтеч,
Згадай єство моє – невинно голе."

"...зі шляху предтеч,
верни (візьми) єство моє – невинно голе."...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-07-08 17:21:31 ]
Перш за все - дуже вдячна, шановна Редакціє, що зазирнули до невиправної мрійниці.
"справдивши предтеч" - малося на увазі справдивши слова предтеч про те, що всі ми не вічні. Чесно кажучи, це місце найбільш тонке і проблематичне саме для мене. Наприклад, було "з волі всіх предтеч", та це ж не їхня воля, це воля Вища.
А може,
"Коли я зникну, з погляду предтеч,
Знайди єсвто моє - невинно голе"
тобто на їхню думку зникну, а все ж десь залишуся...
І "Візьми моє єство" - теж хотілося, та хто-зна, куди подінеться оте єство, тож, може, краще "знайди моє єство..."?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-08 11:10:28 ]
Дуже файно, молодчинка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-07-08 17:22:17 ]
Дякую, пане Мироне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гай (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-08 16:04:03 ]
Побільше хитросплетінь двох начал і поменьше проблем довгов’язих.))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-07-08 17:22:31 ]
Хай буде так :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Сливчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-08 20:40:10 ]
ВІТАЮ... ТВІР ВАРТИЙ УВАГИ...
(БАЧИВ ПО ТБ ФРАНКІВСЬК У ВОДІ) ТРИМАЙТИСЯ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-07-19 10:50:04 ]
Дякую, пане Богдане. Повінь спала, тепер спека своєї править...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-07-10 17:01:07 ]
Ото уже хитросплетені ці привиди, Олесю! :-)
А якщо матеріялізуються? :-)
Блискуче!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-07-19 10:51:12 ]
Матеріялізовані привиди втрачають багато своїх властивостей :) Рада вітати Вас у себе в гостях!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Стукаленко (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-12 11:46:26 ]
Дійсно блискуче, пані Олесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-07-19 10:52:15 ]
Аж блищу від задоволення:) Дякую Вам за увагу і добрі слова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-07-17 21:50:49 ]
славно, дещо пораджу, мо'?)

Коли я зникну, справдивши предтеч, -
Згадай єство моє – невинно голе.

"ж" забрати, тире додати.

вибір Ваш :)
зникаю...




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-07-19 10:54:10 ]
А мо', я наполовину? ) Тире - точно годиться, а оте просто "ж" мені чомусь підтримує зв'язок із попереднім рядком. Дякую. І... не зникайте, а почастіше матеріалізуйтеся у віршованих рядках!