то такий старий вірш, що самій дивно.... 12 років у чернетках)))
А пробіл чогось не можу знайти))))

назло:)

та було саме разом, а у словнику окремо, от я і повірила))))

мдя? тоді варто перепитати у носіїв великих і могутніх словникових знань в голові. бо я ніяковію перед словарним інтелектом:)

Дивлячись що саме те НАЗЛО :) Якщо прислівник - то пишеться разом :) Тобто, робити (як?) назло. Якщо "зло" там використане в якості іменника - то окремо пишеться. Дивитися (на що?) на зло. Думаю, в даному вірші назло вживається як прислівник, тому має писатися разом. :)

ОТож і так само.... аж злякалась))))

Цього року липа надто швидко відцвіла.....
А душа і досі є.....

Пам*ятала щось таке прилипле до скла, тобто, що щось таке було десь у чернетках. Але саму чернетку знайшла лише минулого року, набрала у ворді.... А вчора потягнуло мене потинятись файлами... надибала....
Дякую)))

Оу))) Буду знати) Я звикла до рос.мови зараз - робота російськомовна, тому граматика наплуталась, мабуть. Бо в рос.мові точно пишеться разом. Подумала, що за аналогією і в укр.мові так само.

Та я сама на роботі більше російською користуюсь, от і мене це збило з пантелику. Та й у публіцистиці зустрічається переважно написання разом. Нарешті знайшла правило:
"Окремо пишуться:
1. Прислівникові сполуки, що складаються з при­й­ме­н­ни­ка та іменника, але в яких іменник звичайно зберігає своє конкретне лексичне значення й граматичну форму, особливо коли між прийменником і керованим ним імен­ни­ком можливе означення до цього іменника (при­кме­т­ник, займенник, числівник): без ві­до­ма, без кінця, без краю, без ліку, без сліду, без сумніву, без упину, в нагороду, в позику, до вподоби, до гурту, до діла, до загину, до краю, до ладу, до лиха, до міри, до пари, до по­ба­чен­ня, до речі, до сих пір, до смерті, до сьогодні, за кордон, за рахунок, з-за кордону, з краю вкрай, з розгону, на бігу, на вагу, на весну (але навесні), на вибір, на віку, на диво, на жаль, на зло, на зразок, на льоту, на мить, на по­ру­ки, на радість, на світанку, на славу, на сміх, на ходу, на щастя, під боком, під силу, по за­ко­ну, по суті, по черзі, у вигляді.
2. Словосполуки, що мають значення при­слі­в­ни­ків і складаються з двох іменників (зрідка — числівників) або двох прийменників: від ра­н­ку до вечора, день у день, з боку на бік, з дня на день, один в один, раз у раз, рік у рік, час від часу.
3. Словосполуки, які в реченні виконують фу­н­к­ції прислівника та складаються з уз­го­джу­ва­но­го прийменника (числівника, займенника) й дальшого іменника: другого дня, таким чи­ном, темної ночі, тим разом, тим часом.
4. Прислівники, утворені сполученням при­й­ме­н­ни­ка з повним прикметником чоловічого (се­ре­д­ньо­го) роду: в основному, вці­ло­му.
5. Прислівники, утворені сполученням при­й­ме­н­ни­ка по зі збірним числівником: по двоє, по троє, по четверо тощо".
http://shkolnik.in.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=466&Itemid=562

Можливо комусь допоможе)))

Дякую, Ігоре!
Грати не вмію на гітарі, але помугитати під неї таки можу часом))))
Натхнення!!!!