Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.04
21:19
Поначалу он заинтересовал меня рассказом о своем приятеле Йоне. Всю жизнь тот прожил под именем Леня.
История житейская, когда в угоду славянскому уху Сруль, Мошке, Пинхас, Натан... вынуждены были становиться Александром, Михаилом, Анатолием...
Но в отл
2026.06.04
19:39
Боротьба за владу після смерті Сталіна.
Війна уже закінчилась. Сталін став дряхлішим.
З «однодумців» себе кожен вже думками тішив,
Що, як Сталін вріже дуба, можливість настане.
Він по головах пройдеться і вище всіх стане.
І Молотов, й Каганович – п
Війна уже закінчилась. Сталін став дряхлішим.
З «однодумців» себе кожен вже думками тішив,
Що, як Сталін вріже дуба, можливість настане.
Він по головах пройдеться і вище всіх стане.
І Молотов, й Каганович – п
2026.06.04
15:44
Летіть, ангелики, летіть!
Війна вам зшила білі крила,
А землю - чорним всю покрила.
Для вас тепер - небес блакить.
Ми тут завершимо наш бій
За розіп'яту Україну,
Від зла залишимо руїни,
Війна вам зшила білі крила,
А землю - чорним всю покрила.
Для вас тепер - небес блакить.
Ми тут завершимо наш бій
За розіп'яту Україну,
Від зла залишимо руїни,
2026.06.04
15:15
Усе кручу регулятора під цицькою з екраном
Шукаю хоч якесь життя у пустелі
Ось іще програма, щось на тему Мері Джейн
Готуйсь у подорож на стелю
Огидний Джо явився на екрані
В гостях у нього самолюбний Сем
Там ще один тип, наче не при чім
У нього па
Шукаю хоч якесь життя у пустелі
Ось іще програма, щось на тему Мері Джейн
Готуйсь у подорож на стелю
Огидний Джо явився на екрані
В гостях у нього самолюбний Сем
Там ще один тип, наче не при чім
У нього па
2026.06.04
12:31
Ти біжиш в невідомість, у пустку,
У ненависть, у магму століть.
Ти біжиш у незайману пущу,
У розлогі обличчя столиць.
Невідомість розкриє картини
Поза часом і простором нам
І простягне дарунки невинні,
У ненависть, у магму століть.
Ти біжиш у незайману пущу,
У розлогі обличчя столиць.
Невідомість розкриє картини
Поза часом і простором нам
І простягне дарунки невинні,
2026.06.04
09:26
VII. КОРОЛЕВА ТІНЕЙ: САГА РОЗБИТОГО СЕРЦЯ
Вітер на Оркнейських островах рвав поли чорного плаща королеви, наче благав повернути кораблі назад. На порозі великої війни за англійську корону Гаральд залишив Єлизавету та доньок у безпечній гавані. Це б
2026.06.04
06:09
Мутні потоки обіцянок,
Холодний пил розчарувань, -
Тримаю знов порожній дзбанок,
Як між ганьбою й честю грань.
Не мучить зовсім спрага помсти,
Чи рідних сміх та дружній глум, -
Лише досада від знайомства
Мене вганяє різко в сум...
Холодний пил розчарувань, -
Тримаю знов порожній дзбанок,
Як між ганьбою й честю грань.
Не мучить зовсім спрага помсти,
Чи рідних сміх та дружній глум, -
Лише досада від знайомства
Мене вганяє різко в сум...
2026.06.03
18:59
на злобу дня повістка ця
хоча її не просять
усякий знає все і сам
а втім усім не досить
на фоні втрат і не до свят
хмарує дощовиння
хтось тягне фронт
брудний полон
хоча її не просять
усякий знає все і сам
а втім усім не досить
на фоні втрат і не до свят
хмарує дощовиння
хтось тягне фронт
брудний полон
2026.06.03
17:32
VI. ЧУЖІ БЕРЕГИ
Дракари розрізали важкі, свинцеві хвилі Північного моря, несучи Єлизавету все далі від родинних обіймів теплого, залитого щедрим вечірнім сонцем, Києва. Норвегія зустріла її непривітними, гострими скелями, які чорними велетнями врізал
2026.06.03
12:59
Гімн України починається з очікування неминучого, але ж минуло і не здійснилось!
Тож на сьогодення замість:
«Ще не вмерла України…»
доречні слова:
«Жити має України…»
03.06.2026р. UA
2026.06.03
12:40
Я знайомий вогням Волопаса.
Я готель для незайманих дів,
Де залишив поштар із Мадрасу
На порозі рудих гризунів,
Що згубили і пашпорт і долю,
Забобонів крапчастий кришталь.
Не шукай біля мене тополі.
Не проси надягнуть пектораль!
Я готель для незайманих дів,
Де залишив поштар із Мадрасу
На порозі рудих гризунів,
Що згубили і пашпорт і долю,
Забобонів крапчастий кришталь.
Не шукай біля мене тополі.
Не проси надягнуть пектораль!
2026.06.03
11:23
Я іду у пустельному лісі.
Мідна тиша самотньо дзвенить.
Зависає печаль у горісі,
Ніби втомлена, зморена мить.
А навколо не бачу нікого.
Ні душі. Говорю у світи.
Все принишкло. Ні біса, ні Бога.
Мідна тиша самотньо дзвенить.
Зависає печаль у горісі,
Ніби втомлена, зморена мить.
А навколо не бачу нікого.
Ні душі. Говорю у світи.
Все принишкло. Ні біса, ні Бога.
2026.06.03
07:00
Вуж плазує на городі
І городину не шкодить,
А ось курка при нагоді
Поклює коренеплоди,
Повисмикує розсаду
І грядки втрамбує радо,
Викликаючи досаду
В тих, що сіє те і садить...
І городину не шкодить,
А ось курка при нагоді
Поклює коренеплоди,
Повисмикує розсаду
І грядки втрамбує радо,
Викликаючи досаду
В тих, що сіє те і садить...
2026.06.02
22:13
Кейданс і Кескейд
Хлопця на ймення Джейд
Вхопили у півтемряві
Поки зал набивсь ущерть
Муркіт, шепіт “Нас займи
Раді догодити ми”
Хлопця на ймення Джейд
Вхопили у півтемряві
Поки зал набивсь ущерть
Муркіт, шепіт “Нас займи
Раді догодити ми”
2026.06.02
17:31
Бружель шепоче, бо життю радіє,
Густа куляста яскравіє крона.
Від сонця струменить тепла надія.
Хизується у розквіті фасоном.
У парах квіти в пазухах листочків,
Плоди блакитно-темні із нальотом
І не розгледіти дрібненькі точки.
Густа куляста яскравіє крона.
Від сонця струменить тепла надія.
Хизується у розквіті фасоном.
У парах квіти в пазухах листочків,
Плоди блакитно-темні із нальотом
І не розгледіти дрібненькі точки.
2026.06.02
17:10
Не відчуваю запах літніх трав,
Пишу рядки про інше тишком-нишком,
Бо червень чорні квіти розкидав,
Засипавши моє холодне ліжко.
Сьогодні поспішають майже всі
Скупатися в симфонії зеленій,
Знайти натхнення в радісній красі -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Пишу рядки про інше тишком-нишком,
Бо червень чорні квіти розкидав,
Засипавши моє холодне ліжко.
Сьогодні поспішають майже всі
Скупатися в симфонії зеленій,
Знайти натхнення в радісній красі -
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Максим Едель (1990) /
Проза
Папа в ванной
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Папа в ванной
Действующие лица :
Папа – 45 лет, врач-гинеколог.
Мама – 40 лет, учительница младших классов.
Первый ребёнок – 20 лет.
Второй ребёнок – 19 лет.
Третий ребёнок – 18 лет.
Четвёртый ребёнок – 7 лет.
Чайник - чайник
Действие разворачивается в доме « хрущёвка », трёхкомнатная квартира, кухня 2 м 20 см , ванная комната 1м 20 см .
Папа моется в ванной комнате.
Мама: дети, папа в ванной!
Первый ребёнок: папа?
Второй ребёнок: ванной?
Третий ребёнок: в?
Четвёртый ребёнок (грустно): а мне слов не осталось…
Папа (шёпотом): ну зачем мне четверо детей? ну зачем?!
Мама (поучительно): дети, не мешайте папе мыться
Папа (напевает): Под напряжением рифов,
Над сонными волнами
Воздух
Влюбляется в солнце.
А время,
Как флейта, по нотам
Заполнит пространство.
И звуки…
(громко): вы что, не слышите? Выключите чайник!
Первый ребёнок (бежит в первую комнату): папа в ванной!
Второй ребёнок (бежит во вторую комнату): папа в ванной!
Третий ребёнок (бежит в третью комнату): папа в ванной!
Четвёртый ребёнок (очень грустно): а мне комнаты не осталось…
Папа (Намыливает голову. Очень громко): да выключите вы чайник сегодня или нет???!!!
Чайник ( Пока никто не видит. Шёпотом. Кривляется) : Выключите чайник. Выключите чайник? Выключите папу!
Мама (Выключая чайник.К детям): Дети, вы что-то сказали?
Первый ребёнок: сказали?
Второй ребёнок: что-то?
Третий ребёнок: вы?
Четвёртый ребёнок (безнадежно): почему мне никогда не достаётся слов?!
Папа вымылся и выходит из ванной
Мама: дети, папа выходит из ванной
Четвёртый ребёнок: папа выходит из ванной!
Первый, второй, третий ребёнок и мама с недоумением смотрят на четвёртого ребёнка .
Открывается дверь ванной, выходит папа, видит озадаченные лица мамы и детей.
Папа: а теперь я хочу отдохнуть!
Мама: кто следующий пойдёт в ванную?
Занавес.
2010 г.
Папа – 45 лет, врач-гинеколог.
Мама – 40 лет, учительница младших классов.
Первый ребёнок – 20 лет.
Второй ребёнок – 19 лет.
Третий ребёнок – 18 лет.
Четвёртый ребёнок – 7 лет.
Чайник - чайник
Действие разворачивается в доме « хрущёвка », трёхкомнатная квартира, кухня 2 м 20 см , ванная комната 1м 20 см .
Папа моется в ванной комнате.
Мама: дети, папа в ванной!
Первый ребёнок: папа?
Второй ребёнок: ванной?
Третий ребёнок: в?
Четвёртый ребёнок (грустно): а мне слов не осталось…
Папа (шёпотом): ну зачем мне четверо детей? ну зачем?!
Мама (поучительно): дети, не мешайте папе мыться
Папа (напевает): Под напряжением рифов,
Над сонными волнами
Воздух
Влюбляется в солнце.
А время,
Как флейта, по нотам
Заполнит пространство.
И звуки…
(громко): вы что, не слышите? Выключите чайник!
Первый ребёнок (бежит в первую комнату): папа в ванной!
Второй ребёнок (бежит во вторую комнату): папа в ванной!
Третий ребёнок (бежит в третью комнату): папа в ванной!
Четвёртый ребёнок (очень грустно): а мне комнаты не осталось…
Папа (Намыливает голову. Очень громко): да выключите вы чайник сегодня или нет???!!!
Чайник ( Пока никто не видит. Шёпотом. Кривляется) : Выключите чайник. Выключите чайник? Выключите папу!
Мама (Выключая чайник.К детям): Дети, вы что-то сказали?
Первый ребёнок: сказали?
Второй ребёнок: что-то?
Третий ребёнок: вы?
Четвёртый ребёнок (безнадежно): почему мне никогда не достаётся слов?!
Папа вымылся и выходит из ванной
Мама: дети, папа выходит из ванной
Четвёртый ребёнок: папа выходит из ванной!
Первый, второй, третий ребёнок и мама с недоумением смотрят на четвёртого ребёнка .
Открывается дверь ванной, выходит папа, видит озадаченные лица мамы и детей.
Папа: а теперь я хочу отдохнуть!
Мама: кто следующий пойдёт в ванную?
Занавес.
2010 г.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
