ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Охмуд Песецький
2026.04.16 13:18
Знати про дарунки мав би вчасно
І про красну мову бранзолет -
То й кохання ватрище б не згасло,
Щастя поривалось би на злет.

Ну окей, життя іде - як шоу,
Без вагань послухай і прикинь.
Повертайсь, побачимося знову,

Борис Костиря
2026.04.16 13:01
Ледь чутні промені ранкові
Проб'ють могутню німоту,
Знайшовши ті слова у мові,
Які ословлять пустоту.

Тендітні промені пробудять
Від сну тяжких, лихих століть,
Штовхнувши у нудотні будні

Ігор Шоха
2026.04.16 12:52
Міняються і віра, і пенати,
і ніби рідне здалеку село...
у пам’яті прив’ялене зело
і кетяги калини біля хати.

І це минає. Тяжко поміняти
зло на добро або добро на зло.
Не меншає колег, але обняти

Ігор Терен
2026.04.15 19:44
                    І
Знову охопила ейфорія
голови одурених людей.
З огляду на світові події
мало клепок і всихає ґлей
в авторів словесної стихії
вичахлих теорій та ідей.
На землі, опаленій війною,

хома дідим
2026.04.15 16:59
квіти троянди квіти лілії
гіацинти
змальовані на цераті
на столі за яким сидиш
що анічого не важить
вір мені синку
але тобі хотілося
ще сотворити вірш

Сергій Губерначук
2026.04.15 16:13
Сію дні крізь сито –
аж трясуться груди.
Ніде правди діти –
буде час мій, буде.

Виросте на дріжджах
вимішане тісто,
й пиріжечка діждем,

Борис Костиря
2026.04.15 12:46
Голос віків звучить
із шухляди столу,
із далекої кімнати,
із потаємних глибин.
Голос віків охрип.
Будь-який забутий голос
зливається з голосом віків.
Голос віків розпадеться,

Тетяна Левицька
2026.04.15 10:44
Цвітуть: конвалії, бузки,
аж млосно понад кручею,
та я плету терпкі думки
із будяка колючого.
Черемха грона снігові
розвіяла по щебеню.
Холодні хмари угорі
перини стелять лебедю.

Олена Побийголод
2026.04.15 06:41
Костянтин Ваншенкін (1925-2012)

Ти любиме, життя,
люди здавна ведуть про це мову.
Ти любиме, життя,
я люблю тебе знову і знову!

Що несе майбуття?

Віктор Кучерук
2026.04.15 05:39
В березні та квітні
Проліски блакитні
Рясно зацвітають у лісах, -
І знедавна вітер
Духом первоцвітів
Швидко та без опору пропах.
І стоїть в повітрі,
В березні та квітні, -

Світлана Пирогова
2026.04.14 22:09
У тому квітні молодість співала,
Цвіт абрикосовий п'янив і дихав,
Хоча оплутали доріг спіралі,
Але запало в серце цвіту диво.

Корона сонця задивлялась. Тепло
тобі і їй у пелюстковім танці.
Позаду залишились лози, терни,

С М
2026.04.14 13:30
У Мангровій Долині ухопивши промінь сонця
Усе коливається від бейбі до ци
Бейбі бейбі чому би не вівторок
О давній демон лиє ром у чаї
Бейбі мила кажи мені що треба
У чому річ кажи мені що за біда
Кажи чому не вернешся додому о
Кажи у чім причина я

Пиріжкарня Асорті
2026.04.14 13:14
Досить складним видався переклад, бо текст був, а з консультантів – лише скупі дані в Інтернеті, підкріплені ексклюзивом давніх свідчень. І ми вже знаємо, що плем'я було маловідомим, і якщо траплявся на узбережжі хто-небудь з нього, то це було не щод

Тетяна Левицька
2026.04.14 12:38
У душевному багатті
ми згораєм, Боже!
Пообіч гробків розп'яття
на Голгофу схоже.
Цвинтар тулиться барвінком
до кори земної.
Навкруги голосять дзвінко
матері Героїв,

Борис Костиря
2026.04.14 11:55
О, скільки непрочитаних книжок
У двері стукають, летять у вікна!
Із царства необхідності стрибок
Здійсниться, ніби полум'я велике.

Книжки стоять, мов роти і полки,
Готові йти у бій за честь і правду.
У них спресовані тяжкі віки,

Іван Потьомкін
2026.04.14 11:14
Розкажи всім, Конотопе,
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталія Крісман (1972) / Вірші

 У середньовіччі...

Ти справжня - яка є?...

Образ твору У Відьмину душу,
Що рай свій шукає,
Теплом всюдисущим
Любов проникає...
Віднині ти - вільна,
Ти - не полонянка!
Кохання всесильне -
Згориш до останку
На пристрасті ватрі,
Де мрія іскриться,
Вона того варта, -
Тож, Відьмо, наситься!
О, Боже, ти вільна,
Хоч натовпу осуд
Таких, як ти, сильних
У жертву приносить...
У середньовіччі
Палили вас, Відьом.
Так було одвічно -
Від цього всі біди!

У Відьмину душу,
Що рай свій шукає,
Вдивляюся дужче...
Ти справжня - яка є?

5.07.2010р.
Моїй коханій Відьмочці (Оксані Мазур)





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-05 00:39:51
Переглядів сторінки твору 2530
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.919 / 5.5  (4.817 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.643 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія фентезі
Автор востаннє на сайті 2014.03.16 15:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2010-08-05 10:35:24 ]
Наталко, меня подобається! У вас гарна, легка мова.
Ви нею володієте майстерно, мов розмовляєте в житті римою. Таке у мене склалось враження, бо Вам все вдається. І там де хтось торує шлях Ви пролітаєте дзвінкою, крилатою пташкою!:)
Бажаю Вам завжди бути крилатою!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-05 10:53:27 ]
Тетянко, мушу Вам таки признатися - римою мені легше спілкуватися й висловлювати думки й почуття, аніж прозою, воно якось само з мене лине, хоча частіше все ж приходиться цей потік стримувати, аніж випускати на волю - не завжди розуміють оточуючі, вважають трохи Боже-вільною...
Хоч працюю адвокатом - та душа моя крилата!
Дякую Вам за розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2010-08-05 11:03:26 ]
Залешайтесь такою, як є, Вам личить!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-05 11:10:33 ]
Мабуть, запізно вже мінятись - душа вже визріла й крилата...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-08-05 17:40:01 ]
Саламандрою звиватися в огні,
Блискавицею сліпити в вишині, –
Все це долею призначено мені –
Навідмаш роздвоєній Оксані.
Знаю добре свого двійника:
Ідолопоклонниця, язичниця.
Інша – кисть руки гнучка, тонка
І очей прозориста самітниця.
Любиш першу – то до крові, до вогню,
Як цілує – то смертельний трунок!
Херувими вибирають лиш рівню:
Дотик крил голубки – поцілунок…
Спис, перо, вино і божевілля.
І очей глибока голубінь.
Ніжність – моє приворотне зілля,
Розум й серце –дальня далечінь.
Ради іншого в вогонь піду і в воду,
Ради себе страшно: обпечусь…
Ще боюсь поганої погоди,
А от ночі й чорта не боюсь!
Як з собою жити? Карти брешуть.
Полюсність духовна і в яву.
Руки коси довго-русі чешуть,
Люблю чи ненавиджу – живу!
Саламандрою захлинутись в огні,
Спопеліти зіркою у вишині
Чи зів’янути ромашкою у сні –
Непомирено роздвоєній мені?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-08-05 18:52:24 ]
а капелюшок класний))) бачиш, як тобі стали в пригоді мої студенти, які так приколюються над рідною викладачкою))))